село Гуляйка

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Докладная записка секретного и информационного отделов ОГПУ (О политическом состоянии СССР). 17 февраля 1925 г.
ссылка

Антисоветское настроение сельской молодежи
Киевская губ. В с. Кобриново-Гуляйки Рыжановского района Уманского округа замечается группировка молодежи под руководством бывшего зав. хатой-читальней Тарадая, в числе этой молодежи имеются бывшие укаписты, под влиянием которых указанная молодежь настроена петлюровски и вербует в свою группу сторонников из среды молодежи ближайших сел. Некоторые из указанной группировки собирают сведения о лицах, имеющих оружие, желая закупить у них несколько винтовок.

От волжских степей до австрийских Альп (боевой путь 4-й гвардейской армии). М., Воен-издат, 1971.
ссылка
К ДНЕСТРУ
После разгрома под Корсунь-Шевченковским немецко-фашистское командование было вынуждено срочно отвести войска из лысянского выступа и с 25 февраля 1944 года перейти к обороне южнее Звенигородки — оно рассчитывало пополнить и привести в порядок свои войска. В условиях усиливающейся весенней распутицы гитлеровцам такая надежда казалась реальной.
....
Наступило 5 марта 1944 года. Небо, как и в прошлые мартовские дни, было задернуто сплошными облаками. Легкая утренняя дымка скрадывала глубину обороны противника.
В 7 часов 1084 орудия и миномета и 409 реактивных установок, принимавших участие в артподготовке, открыли огонь по противнику. 56 минут огненный смерч бушевал в расположении вражеских войск. С окончанием артиллерийской подготовки дивизии первого эшелона армии пошли в атаку. Вместе с атакующей пехотой двигались и передовые части 5-й гвардейской танковой армии.
...
Ломая сопротивление противника, войска армии к исходу дня продвинулись на 5 км. С утра соединения возобновили наступление. Для развития успеха в бой была введена 62-я гвардейская стрелковая дивизия.
Преодолевая огневое сопротивление и отбивая контратаки противника, части армии овладели населенными пунктами Кобриново и Гусаково, а 7 марта захватили плацдарм на реке Горный Тикич в районе Веселого Кута.

В годы Голодомора 1932-1933 умерло 29 человек (ДАЧО,Р-5664,оп.1,спр.72):

Бобошко Федір Ярохтейович
Коломієць Василь Іванович
Конончук Юхим Гнатович
Кузьменко Ганна
Кузьменко Марія
Кузьменко Прохор
Кузьменко Фросина
Кукуруза Параска
Любіченко (дитина)
Любіченко (дитина)
Любіченко (дитина)
Любіченко (дитина)
Любіченко Марія
Любіченко Микита
Панченко (дитина)
Панченко (дитина)
Панченко (дитина)
Панченко (дитина)
Панченко (дитина)
Панченко (дружина)
Панченко Степан
Семиріт Антін
Семиріт Федір
Сходнюк Тимохтей Хомович
Холод Корній
Холод Мотря
Холод Петро
Холод Петро Андрійович
Чорнобай Філімон Філімонович

http://beket.com.ua/cherkasskaja/gulyajka/
Національна Книга пам′яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні : Черкаська область

Очевидец - Притула Василь Михайлович

Репрессировано 11 человек.

Чулаєвський Василь Карпович
Дата народження: 1881 р.
Місце народження: Черкаська обл. с. Гуляйка Тальнівського р-ну
Національність: українець
Освіта: закінчив духовну семінарію
Професія / місце роботи: / священик
Місце проживання: Черкаська обл. с. Стеблів Корсунь-Шевченківського р-ну
Де і ким заарештований: Заарештований 3.06.1929 р. за ст. 7-67 КК УРСР.
Дата арешту: 3.06.1929
Орган, що засудив: ОН при колегії ОДПУ УРСР 28.10.1929 р. ув’язнила в концтабір на 3 роки. Постановою ОН при колегії ОДПУ 16.05.1932 р. висланий в Казахстан на 3 роки.
Реабілітуючий орган: Довідка про реабілітацію відсутня.
ссылка 1
ссылка 2

ЛЕБІДЬ ЙОСИП ІЛЛІЧ, 1893 р.н.,
с.Гуляйка Тальнівського району Черкаської області, українець, освіта початкова, проживав у с.Нерубайка Новоархангельського району, голова колгоспу ім.Шевченка. Заарештований 31.03.1938 Підвисоцьким РВ НКВС (член контрреволюційної української повстанської організації). Засуджений 21.10.1938 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно- трудових таборах. Реабілітований 14.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою.
МК Гуляйка - 30.10.1893 (ст.ст.) родители: Уманский мещанин Илья Сильвестров Лебедев и зж Ефросиния Иванова (проживали в степной экономии графа Шувалова)

СЛЕСАРЕНКО ФЕДОР ИВАНОВИЧ
Год рождения 1894 (в мк с. Гуляйка есть запись о рождении 22.03.1894)
Место рождения с. Гуляйка Тальновского района Киевской обл.
Работа бухгалтер Комаричской нефтебазы.
Место проживания п. Комаричи Комаричского района Брянской обл.
Осуждён Тройкой при УНКВД по Орловской обл.
Дата осуждения 27 октября 1937
Обвинение по ст. 58 п. 10 ч. 1 УК РСФСР.
Приговор 10 лет лишения свободы.
Дата реабилитации 31 июля 1989
Источник Подготовительные материалы к Книге памяти Брянской обл.
ссылка

ВОВ
324 жителя сел Кобриново и Гуляйка воевали на фронтах, 183 погибло.

1 МВ

Слесаренко Григорий Фотиевич
Губерния: Киевская губ.
Уезд: Звенигородский уезд
Волость: Гусаковская вол.
Населенный пункт: н.п. Гуляйка
Должность/звание: ученик
Воинская часть: Киевск. военная Фельдш. Школа
Дата поступления: 07.07.1917
Тип карточки: Карточка на прибывших
Место лечения: г.Киев
Судьба: Болен (брюшной тиф)
Источник: Картотека Бюро по учету потерь
http://gwar.mil.ru/cartoteka/yalutorovsk/1898826/

Дубинин Михаил Иосифович (

по МК Дубина Михаил Иосифович)
28 лет (по МК 13.01.1887), женат, православного вероисповедания
Должность/звание: рядовой
Воинская часть 6-й стрелковый полк
Губерния: Киевская губ.
Уезд: Звенигородский уезд
Волость: Сокольская вол. (

Гусаковская)
Населенный пункт: с. Гуляй (

Гуляйка)
Дата поступления: 04.11.1915
Дата события: 07.10.1915
Тип карточки: Уведомительная карточка (приемный листок)
Место сражения: Комаровский
Место лечения: Таврическая губ., н.п.Алупка
Судьба: Ранен(а)/Контужен(а)
http://gwar.mil.ru/cartoteka/yalutorovsk/1329520/

Гометюк Степан Афанасьевич (Гоменюк???)
Должность/звание: рядовой
православный
женат
Губерния: Киевская губ.
Уезд: Звенигородский уезд
Волость: Гусаковская вол.
Населенный пункт: н.п. Гуляйка
Пропал без вести
Дата выбытия: 25.08.1914
Список: 392
Страница: 6271
svrt.ru/1914/kiev/1914-kiev-g.pdf

***
Найти бы фонд "Гусаківська волосна земська управа", в подобных фондах есть списки мобилизованных и погибших... Но в путеводителе ДАЧО отсутствует.

1) В соответствии с указом от 29 августа 1797 Катеринопольский, Уманский, Черкасский и Чигиринский уезды ликвидированного Вознесенского наместничества в полном составе вошли в новообразованную Киевскую губернию. При этом, в связи с ликвидацией Корсунского уезда и присоединением его Лисянской округи к Катеринопольскому уезду, часть поселений последнего в пределах бывшего Брацлавского воеводства были переданы в смежный Уманский уезд. По Чигиринскому и Черкасскому уездам, их границы в настоящее время остались без изменений.
Конфигурация Уманского и Катеринопольский уездов на фрагменте карты Киевской губернии 1797 // Карта Киевской губернии, составленной с частей Киевской, Волынской, Брацлавской и Вознесенской губерний, коя разделена на двенадцать уездов. Сочинена 1797 года апреля 2 дня (СК НБУВ, № 6752к, фотокопія).

2) По указу от 11 января 1798 уездным городом Катернопольського уезда становится городок Звенигородка (с соответствующим изменением названия уезда). При этом, как свидетельствуют карты из атласа Киевской губернии 1800 года, переименование не коснулось изменений в составе уездов (см. Фрагмент карты). В то же время, именно в период 1798-1800 годов такие изменения, преимущественно структурного характера, происходили чуть ли не ежегодно.
В частности, по указу от 19 октября 1798 Уманский уезд был присоединен к Звенигородскому, Черкасский - к Чигиринскому, впоследствии переименованный в Черкасский (в связи с указом от 22 ноября 1800 о переносе уездного центра в город Черкассы).

Територіальні межі Уманського, Звенигородського, Черкаського і Чигиринського повітів на фрагменті Генеральної карти Київської губернії з губернського атласу 1800 року // Атлас Киевской губернии, состоящий из Генеральной карты, двенадцати городовых планов и двенадцати поветовых карт. Составлен 1800 года (СК НБУВ, № 426, фотокопія).

3) Зображення складу та територіальних меж Уманського, Звенигородського, Черкаського і Чигиринського повітів на фрагменті Спеціальної карти Київської губернії 1852 року (СК НБУВ, № 8899)

Источники:
Алфавіти поселень «київських» повітів Вознесенського намісництва 1796 року. Пивовар А.В.
Картографічні зображення змін у кордонах повітів на території краю після їх входження до складу Київської губернії. Пивовар А.В.
Алфавіти поселень «київських» повітів Вознесенського намісництва 1796 року / Авт.-упор.: А.В.Пивовар. – К.: Академперіодика, 2011
гугл-диск

ДАКО (ГАКО)
Фонд 280 Опись 184 Дело 7006
Дело о перечислении крестьянина с. Кобриновой Звенигородского уезда Погребняка с семьей в общество крестьян с. Гуляйки. 1904 г.

казаки Запорожской Сечи и топонимика

Гусаково (укр. Гусаків хутір далее Гусакове) - кошевой атаман* Иван Петрович Гусак
Кобриново - ??? козак Кубрин, который в 1711 году, возвращаясь во время похода из Молдавии, поселился на территории нынешнего села Кобриново.

* Кошевой атаман или просто кошевой — глава военного управления (коша) в Запорожской Сечи с середины XVI века до 1775 года, в Задунайской сечи в 1775 — 1828 годах и в Черноморском казачьем войске в 1787 — 1797 годах.
1688—1689 Іван Гусак кошовий отаман.
1689 Федько Гусак кошовий отаман.
1690—1692 Іван Гусак кошовий отаман.
1693 Іван Гусак кошовий отаман.
1695 Іван Гусак кошовий отаман.

Иван Гусак (*д/н — †після 1728) — український військовий діяч, кошовий отаман Війська Запорозького Низового у 1688—1689, 1690—1692, 1695 роках.
https://pidruchniki.com/121201...tva#874%7C
Федько Гусак (*д/н —після 1694) — український політичний та військовий діяч, кошовий отаман Війська Запорозького у 1689—1690 роках.

http://liga.ed-sp.net/attachme...D0%9A.pptx

**ИР1800 Кобриново значит Федор Лукьянович Кубрын с женой и сыном Феодосием.

Антóнівка – с., К.-Гр., Тл. Згад. у 1659 р. [54, 16]. 1787 –Antonówka [7, VІІ, ІІІ, 580]. 1800 – Антоновка [9]. 1885 – д. Антоновочка [5,18]. 1924 – с. Антонівка [206, 89]. Н. – відантроп. першопос. дер., пор. ОН Антонъ [44, ІV, 549]. Варіант: демінутивна н.

Весéлий Кýт – с., Вск., Тл. Відоме у 1659 р. [54, 16]. 1765 –w. Wesoly Kąt [7, VІІ, 3, 31]. 1800 – с. Веселый Кутъ [9]. 1885 – с. КутъВеселый [5, 45]. 1905 – с. Веселый кутъ [85]. 1924 – с. Веселий Кут [206,84]. За переказами, с. було зручним закутком для відпочинку мандрівників у межиріччі Макшиболот [54, 16]. Локат.-кваліт. н.-сл.-сп. (емоц.-
експрес. прикм. та ойконіміз. АГТ), пор. веселе – “гарне, чарівне” [278, 77], кут – “хутір; тип поселення, де жила біднота” [44, ІІ, 333; 143, 322; 195, ІV, 418–419]. Селяни, користуючись правом “пільгових років”, не сплачували податки й жили весело та вільно [54, 16].

Гуляйка – с., Кбр., Тл. 1800 – с. Гуляйка [9]. 1887 – Гулайка [202]. 1895 – с. Гуляйки [209, 104]. 1926 – с. Гуляйка [207, 150]. За переказами, люди з Кобринового йшли на відгули оселятися [54, 19]. На нашу думку, н. – ген. синг. ел. посесив. дер., пор. ОН Гуляйко (1628) [141, 66] < діал. гуляйко – “бродяга, нероба” (1649) [184, 537]; див. також ОН Гуляй (1539) [226, 123; 26, 91]. Варіант: ном. плюрал. ел. посесив

Залíське – с., Злс., Тл. Засноване наприкін. ХVІІ ст. [74, 539].ХVІІІ ст. – Юзефівка [54, 17; 74, 539]. 1765 – sl. Juzefowka [7, VІІ, 3, 32].1800 – с. Залески [9]. 1885 – с. Залеское [5, 35]. 1887 – Залески [202]. 1895 –с. Залесское [209, 106]. Кін. ХІХ – поч. ХХ ст. – с. Залесное [81]. 1920 –с. Залеське [266, 358]. 1924 – с. Заліське [206, 84]. Відантроп. посесив
(ойконіміз. присвійн. прикм.), пор. ОН прикажчика Заліського [54, 17];див. також ОН Залесский (1621) [26, 119; 194, І, 378], ГТ залісся – “частина вирубаного лісу; місце за лісом; узлісся” [26, 37; 262, 52; 195, ІІІ, 192; 44, ІІ, 60]. Варіанти: 1) відантроп. суф. дер., пор. ОН прикажчика Юзефа [54, 17]; див. також ОН Юзеф < Йосип [191, 109]; 2) плюрал. дер., утворений шляхом усічення антропоніма.

Кóбринова Грéбля – с., К.-Гр., Тл. Відоме з 1545 р. [74, 539].ІІ трет. ХVІ ст. – Соколова [54, 15]. 1790–1791 – Kobrynowa Grobla [7, V, 2,701]. 1834 – с. Кобринова-Гребля (Соколова) [176, 357]. 1885 – с. Кобринова Гребля [5, 40]. 1887 – Соколово [202]. 1895 – с. Гребля Кобринова (Соколова) [209, 279]. 1924 – с. Кобринова Гребля [206, 85]. Локат.-посесив. н.-сл.-сп. (ойконіміз. присвійн. прикм. та ГТ), пор. ОН Кобрын [15, 210], Кобринъ (1649) [184, 544], Кобрила (1491) [226, 183], апел. гребля – “плотина;
рів із валом (оборонна споруда); штучне перекриття води на річці або на ставку; дорога через річку” [44, І, 324; 192, ІІ, 386; 45, 63–64]. Біля с. була гребля з млинами [54, 19]. Варіант: ген. синг. ел. посесив (від ОН першопоселенців із Поділля [54, 15]), пор. ОН Соколов [240, 318]; див. ОН Соколъ, Sokol (1477) [50, 125].

Кóбринове –– с., Крб., Тл. Виникло у кін. ХVІІ ст. [74, 540]. ХVІІ ст. – Олександрівка [54, 19]. 1765 – wieś Kobryn [7, V, 2, 216]. 1787 –Kobrynowo [7, V, 2, 580]. 1800 – с. Кобриново [9]. 1887 – Кобриново [202]. 1946 – с. Кобринове [228, 289]. Н. – відантроп. посесив (ойконіміз. присвійн. прикм.), пор. ОН нового намісника Кобринов [54, 19]; див. також м. Кобрынъ у Троцькому воєводстві [184, 544]. Варіант: відантроп. першопосел. дер. [54,58], пор. ОН Олександр [224, 261].

Шаýлиха – с., Шлх., Тл. До І чверті ХVІІ ст. – Рокошвар [74, 544].І пол. ХV ст. – новозаселене поселення Рокошвар [54, 13]. 1653 –г. Шевулиха, Шавулиха [2, Х, 107]. 1659 – Шаулиха [176, 352]. 1765 –miasteczko Szawulicha [7, VІІ, 3, 31]. 1787 – Saulicha [7, V, 2, 580]. ХІХ ст. –(в тексті) Саволиха, Шавулиха [160, ІV, отд.3, 409]. 1885 – м. Шаулиха [5,
79]. 1924 – с. Шаулиха [206, 85]. Відматронімний посесив. дер. (від прізвища шляхтича Костянтина Шаули, який близько 1616 р. став керуючим с.) [54,15]; див. також ОН Шавула (1687) [226, 434], Антонъ Шавулєнъко (1649)[183, 133]. Варіант: локат.-кваліт. композит, пор. польс. рокош – “збройна шляхта”, угор. вар – “місто, тобто “бунтівне місто” [54, 13].

2. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России,собранные и изданные Археографическою комиссиею. – Т.1–25. – СПб.,1861–1892.
5. Алфавитный списокъ населенныхъ мhстъ Кіевской губерніи. –К., Изд. Кіевскаго губ. стат. ком-та, 1885. – 83 с.
7. Архив Юго-Западной России, издаваемый временной комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденною при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. – Ч. 1–8. – К.,1859 – 1914.
9. Атлас Киевской губернии, состоящии из генеральной карты 12 городовыхъ планов и 12 поветовых карт. – К., 1800.
54. Дігтяренко М. С. З історії землі Тальнівської / М. С. Дігтяренко. –Ч. : Облредвидав. “Сіяч”, 1995. – 160 с
74. Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. – К. :Інститут історії АН УРСР, 1972. – 788 с.
81. Карта Киевской губернии. – СПб, изд. картогр. зав. А. Ильина,(конец ХІХ в. – нач. ХХ в.).
85. Карта Уманскаго уезда Киевской губ. Сост. И. Я. Дороганевским. – П-град, 1905.
160. Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше утвержденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. – Т. 1–4. – СПб., 1845–1859.
176. Похилевичъ Л. Сказанія о населенных мhстностяхъ Кіевской губерніи или статистическія, историческія и церковныя заметки о всhхъ деревняхъ, селахъ, мhстечкахъ и городахъ, въ предhлахъ губерніи находящихся / Л. Похилевичъ. – Кіевъ. Тип. Кіево-Печерской Лавры, 1864. – 763 с
183. Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін. – К. : Наукова думка, 1995. – 592 с. – (Джерела з історії українського козацтва).
184. Реєстр Війська Запорозького 1649 року : Транслітерація тексту. –К., 1995
202. Специальная карта Киевской губернии. Исправлена по оригиналам военно-топограф. съемки. 1887 г.
207. Список поселень Уманської округи. Попередні підсумки всеспілкового перепису населення 1926 р. – Умань, друк. вид. “Сел. правда”,1927.
209. Списокъ населенныхъ местъ Кіевской губернии. – Кіев :Изд. Кіевск. губ. стат. к-та. Изд. 3, 1896. – 368 с.
266. Щербатюк В. М. Історія регіонів України : Лисянщини /В. М. Щербатюк // Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури та ін. – К. : Логос, 2002. – 428 с

ОН – особова назва

https://library.udpu.edu.ua/li...17/1/2.pdf
https://dspace.udpu.edu.ua/bit...20Uman.pdf
https://runivers.ru/lib/book3030/9500/
https://runivers.ru/bookreader/book9521/#page/823/mode/1up

Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI–XVIII століттях: Статті і матеріали. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету 2008. – 412 с.
http://history.org.ua/LiberUA/...7-52-9.pdf

Крикун Микола Воєводства Правобережної України у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали
http://chtyvo.org.ua/authors/K...materialy/

Реєстри димів Правобережної України останньої чверти XVIII століття / Микола Крикун
http://chtyvo.org.ua/authors/K...stolittia/

http://www.nestor.cracow.pl/so...p1148.html
http://chtyvo.org.ua/authors/Krykun_Mykola/

https://uk.wikipedia.org/wiki/...0%BD%D1%83

https://lektsii.org/15-50389.html

1566- «Опис кордонів Київського воєводства», підписаний князем Радзивілом, канцлером Великого князівства Литовського.

http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XI/815

Описание малороссийских городов, местечек и сел Белоцерковского полка с переписью жителей, приведенных к присяге на верность царю Алексею Михайловичу 1654 г.

http://elib.shpl.ru/ru/nodes/1...i-v-v-1905 (c/530)

https://uk.wikipedia.org/wiki/...0%B8%D0%B9

Гусаковская волость, Звенигородский уезд, Киевская губерния / Тальновский район (укр. Тальнівський район), Черкасская область, Украина. Общая информация.