Антóнівка – с., К.-Гр., Тл. Згад. у 1659 р. [54, 16]. 1787 –Antonówka [7, VІІ, ІІІ, 580]. 1800 – Антоновка [9]. 1885 – д. Антоновочка [5,18]. 1924 – с. Антонівка [206, 89]. Н. – відантроп. першопос. дер., пор. ОН Антонъ [44, ІV, 549]. Варіант: демінутивна н.
Весéлий Кýт – с., Вск., Тл. Відоме у 1659 р. [54, 16]. 1765 –w. Wesoly Kąt [7, VІІ, 3, 31]. 1800 – с. Веселый Кутъ [9]. 1885 – с. КутъВеселый [5, 45]. 1905 – с. Веселый кутъ [85]. 1924 – с. Веселий Кут [206,84]. За переказами, с. було зручним закутком для відпочинку мандрівників у межиріччі Макшиболот [54, 16]. Локат.-кваліт. н.-сл.-сп. (емоц.-
експрес. прикм. та ойконіміз. АГТ), пор. веселе – “гарне, чарівне” [278, 77], кут – “хутір; тип поселення, де жила біднота” [44, ІІ, 333; 143, 322; 195, ІV, 418–419]. Селяни, користуючись правом “пільгових років”, не сплачували податки й жили весело та вільно [54, 16].
Гуляйка – с., Кбр., Тл. 1800 – с. Гуляйка [9]. 1887 – Гулайка [202]. 1895 – с. Гуляйки [209, 104]. 1926 – с. Гуляйка [207, 150]. За переказами, люди з Кобринового йшли на відгули оселятися [54, 19]. На нашу думку, н. – ген. синг. ел. посесив. дер., пор. ОН Гуляйко (1628) [141, 66] < діал. гуляйко – “бродяга, нероба” (1649) [184, 537]; див. також ОН Гуляй (1539) [226, 123; 26, 91]. Варіант: ном. плюрал. ел. посесив
Залíське – с., Злс., Тл. Засноване наприкін. ХVІІ ст. [74, 539].ХVІІІ ст. – Юзефівка [54, 17; 74, 539]. 1765 – sl. Juzefowka [7, VІІ, 3, 32].1800 – с. Залески [9]. 1885 – с. Залеское [5, 35]. 1887 – Залески [202]. 1895 –с. Залесское [209, 106]. Кін. ХІХ – поч. ХХ ст. – с. Залесное [81]. 1920 –с. Залеське [266, 358]. 1924 – с. Заліське [206, 84]. Відантроп. посесив
(ойконіміз. присвійн. прикм.), пор. ОН прикажчика Заліського [54, 17];див. також ОН Залесский (1621) [26, 119; 194, І, 378], ГТ залісся – “частина вирубаного лісу; місце за лісом; узлісся” [26, 37; 262, 52; 195, ІІІ, 192; 44, ІІ, 60]. Варіанти: 1) відантроп. суф. дер., пор. ОН прикажчика Юзефа [54, 17]; див. також ОН Юзеф < Йосип [191, 109]; 2) плюрал. дер., утворений шляхом усічення антропоніма.
Кóбринова Грéбля – с., К.-Гр., Тл. Відоме з 1545 р. [74, 539].ІІ трет. ХVІ ст. – Соколова [54, 15]. 1790–1791 – Kobrynowa Grobla [7, V, 2,701]. 1834 – с. Кобринова-Гребля (Соколова) [176, 357]. 1885 – с. Кобринова Гребля [5, 40]. 1887 – Соколово [202]. 1895 – с. Гребля Кобринова (Соколова) [209, 279]. 1924 – с. Кобринова Гребля [206, 85]. Локат.-посесив. н.-сл.-сп. (ойконіміз. присвійн. прикм. та ГТ), пор. ОН Кобрын [15, 210], Кобринъ (1649) [184, 544], Кобрила (1491) [226, 183], апел. гребля – “плотина;
рів із валом (оборонна споруда); штучне перекриття води на річці або на ставку; дорога через річку” [44, І, 324; 192, ІІ, 386; 45, 63–64]. Біля с. була гребля з млинами [54, 19]. Варіант: ген. синг. ел. посесив (від ОН першопоселенців із Поділля [54, 15]), пор. ОН Соколов [240, 318]; див. ОН Соколъ, Sokol (1477) [50, 125].
Кóбринове –– с., Крб., Тл. Виникло у кін. ХVІІ ст. [74, 540]. ХVІІ ст. – Олександрівка [54, 19]. 1765 – wieś Kobryn [7, V, 2, 216]. 1787 –Kobrynowo [7, V, 2, 580]. 1800 – с. Кобриново [9]. 1887 – Кобриново [202]. 1946 – с. Кобринове [228, 289]. Н. – відантроп. посесив (ойконіміз. присвійн. прикм.), пор. ОН нового намісника Кобринов [54, 19]; див. також м. Кобрынъ у Троцькому воєводстві [184, 544]. Варіант: відантроп. першопосел. дер. [54,58], пор. ОН Олександр [224, 261].
Шаýлиха – с., Шлх., Тл. До І чверті ХVІІ ст. – Рокошвар [74, 544].І пол. ХV ст. – новозаселене поселення Рокошвар [54, 13]. 1653 –г. Шевулиха, Шавулиха [2, Х, 107]. 1659 – Шаулиха [176, 352]. 1765 –miasteczko Szawulicha [7, VІІ, 3, 31]. 1787 – Saulicha [7, V, 2, 580]. ХІХ ст. –(в тексті) Саволиха, Шавулиха [160, ІV, отд.3, 409]. 1885 – м. Шаулиха [5,
79]. 1924 – с. Шаулиха [206, 85]. Відматронімний посесив. дер. (від прізвища шляхтича Костянтина Шаули, який близько 1616 р. став керуючим с.) [54,15]; див. також ОН Шавула (1687) [226, 434], Антонъ Шавулєнъко (1649)[183, 133]. Варіант: локат.-кваліт. композит, пор. польс. рокош – “збройна шляхта”, угор. вар – “місто, тобто “бунтівне місто” [54, 13].
2. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России,собранные и изданные Археографическою комиссиею. – Т.1–25. – СПб.,1861–1892.
5. Алфавитный списокъ населенныхъ мhстъ Кіевской губерніи. –К., Изд. Кіевскаго губ. стат. ком-та, 1885. – 83 с.
7. Архив Юго-Западной России, издаваемый временной комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденною при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. – Ч. 1–8. – К.,1859 – 1914.
9. Атлас Киевской губернии, состоящии из генеральной карты 12 городовыхъ планов и 12 поветовых карт. – К., 1800.
54. Дігтяренко М. С. З історії землі Тальнівської / М. С. Дігтяренко. –Ч. : Облредвидав. “Сіяч”, 1995. – 160 с
74. Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. – К. :Інститут історії АН УРСР, 1972. – 788 с.
81. Карта Киевской губернии. – СПб, изд. картогр. зав. А. Ильина,(конец ХІХ в. – нач. ХХ в.).
85. Карта Уманскаго уезда Киевской губ. Сост. И. Я. Дороганевским. – П-град, 1905.
160. Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше утвержденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. – Т. 1–4. – СПб., 1845–1859.
176. Похилевичъ Л. Сказанія о населенных мhстностяхъ Кіевской губерніи или статистическія, историческія и церковныя заметки о всhхъ деревняхъ, селахъ, мhстечкахъ и городахъ, въ предhлахъ губерніи находящихся / Л. Похилевичъ. – Кіевъ. Тип. Кіево-Печерской Лавры, 1864. – 763 с
183. Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін. – К. : Наукова думка, 1995. – 592 с. – (Джерела з історії українського козацтва).
184. Реєстр Війська Запорозького 1649 року : Транслітерація тексту. –К., 1995
202. Специальная карта Киевской губернии. Исправлена по оригиналам военно-топограф. съемки. 1887 г.
207. Список поселень Уманської округи. Попередні підсумки всеспілкового перепису населення 1926 р. – Умань, друк. вид. “Сел. правда”,1927.
209. Списокъ населенныхъ местъ Кіевской губернии. – Кіев :Изд. Кіевск. губ. стат. к-та. Изд. 3, 1896. – 368 с.
266. Щербатюк В. М. Історія регіонів України : Лисянщини /В. М. Щербатюк // Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури та ін. – К. : Логос, 2002. – 428 с
ОН – особова назва
https://library.udpu.edu.ua/li...17/1/2.pdfhttps://dspace.udpu.edu.ua/bit...20Uman.pdfhttps://runivers.ru/lib/book3030/9500/https://runivers.ru/bookreader/book9521/#page/823/mode/1upКрикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI–XVIII століттях: Статті і матеріали. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету 2008. – 412 с.
http://history.org.ua/LiberUA/...7-52-9.pdfКрикун Микола Воєводства Правобережної України у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали
http://chtyvo.org.ua/authors/K...materialy/Реєстри димів Правобережної України останньої чверти XVIII століття / Микола Крикун
http://chtyvo.org.ua/authors/K...stolittia/http://www.nestor.cracow.pl/so...p1148.htmlhttp://chtyvo.org.ua/authors/Krykun_Mykola/https://uk.wikipedia.org/wiki/...0%BD%D1%83https://lektsii.org/15-50389.html1566- «Опис кордонів Київського воєводства», підписаний князем Радзивілом, канцлером Великого князівства Литовського.
http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XI/815Описание малороссийских городов, местечек и сел Белоцерковского полка с переписью жителей, приведенных к присяге на верность царю Алексею Михайловичу 1654 г.
http://elib.shpl.ru/ru/nodes/1...i-v-v-1905 (c/530)
https://uk.wikipedia.org/wiki/...0%B8%D0%B9