Ивано-Франковская область - общие вопросы

Виявляється, Інститут рукопису (http://irbis-nbuv.gov.ua/fond/ir/fond.html) також має дещо з генеалогії:

Фонд Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Г.Шевченка, що існував у 1920-30-ті роки, доніс до нашого часу плани, креслення, ескізи проектів громадських та культових споруд м.Києва, виконані архітекторами А.Меленським, В.Городецьким, І.Шмигельським, П.Спарро, Є.Єрмаковим, плани приватних ділянок та садиб у Волинській, Воронезькій, Подільській і Чернігівській губерніях, оригінали і копії документів про майнові та земельні стосунки козацької старшини, польських магнатів, монастирів, цехові книги ремісників, метричні книги, описи церков різних місцевостей України, генеалогічні матеріали, щоденники.

Як їх розпорошило. Пів життя можна шукати.

Vladimir Stadnichuk написал:

[q]

За допомогою бази http://ua24ua.com/?r=ua

[/q]

Було б добре якби для складання основи таких баз (в податкові службі) були залучені люди з елементарною освітою, а не з потрібними звязками - тоді б і результати були нормальні. Я знову в базі в двох "варіантах", у сина відсутнє одне з імен, у БІЛЬШОСТІ жителів мого села, які народилися за його межами "грамотії" вказали і місце народження за місцем проживання

Vladimir Stadnichuk написал:

[q]

боднар написал:

[q]

два авто з номерами серії СЯГ

[/q]

Може, є сенс звернутись до архіву ДАІ (якщо є він в них)? Перевірити ті два номери.

[/q]

Ви виявились праві, в обласному ДАІ є паперова картотека старих номерних знаків. Правда вона для внутрішнього користування. Мої номери виявились з Івано-Франківська. Власник транспорту встановлений. А вот людина на фото поки що ні. Але тепер знаю в якій структурі шукати інформацію про цього водія.

У Львівському історичному музеї – аж дві метрики. Які саме – скажуть, коли знайдуть у фондосховищі (каталогу, здається, немає). У Національному музеї імені Андрея Шептицького – близько 200-т метрик. Є каталог, але він паперовий. По моєму Жукову обіцяли сказати. А що ще – треба питати конкретно та окремо.
Ті метрики, що у Національному музеї імені Андрея Шептицького – переважно з Львівської області та дві – з Волинської. Але кажуть, що щось є і у Музеї історії релігії.

Balymba написал:

[q]

кому зустрічалася в метричних книгах подвійна нумерація будинків

[/q]

1. Шлюб від 1846-го року. 45-річний «парубок» Григорій Стадничук одружився на 34-річній вдові Маріанні Малендовській. Номери будинків записано як 123/54. В Реєстрах панщизняних та інших повинностей (також 1846 рік) Григорій Стадничук згадується як мешканець будинку № 54. Тобто 123 – це будинок вдови Малендовської.
2. Народження від 1919-го. 223/196. Батьки: Василь Домбровський та Марія Процків.
3. Народження від 1920-го. 179/223. Батьки: Іван Процків та Марія, д. Василя Човган і Анни Стецюк.
Згідно з Реєстром земельних податків (1867-1872) у 223-му будинку мешкав Іван Процков. 1919 – 1867 = 52. Тобто Марія та Іван Процків з 1919-го та 1920-го, скоріш за все, онуки Івана Процкова з 1867-го.

4. Народження від 1917-го. 82/86. Батьки Грегорій Бойків та Параска Масик (у «чистому» 82-му в інших записах – Бойків).
5. Народження від 1920-го. 243/106. Батьки Онуфрій Човган та Марія Масик (у 106-му - Човган).
6. Народження від 1928-го. 243/106. Батьки Онуфрій Човган та Марія Масик (у 106-му - Човган).

Виходить, що «подвійний» будинок – це будинки батька та матері. Але чому в більшості випадків писали один номер, а в деяких – два? Тим більш, що шлюби легітимні.
Balymba написал:

[q]

в метричних записах 1870-1880 років записано що в житловому будинку № 7 народилися діти, які належать до як мінімум 5 сімей

[/q]

Або на одній ділянці побудували кілька хатинок і всі вони мали один номер.