Наверх ##
5 сентября 2021 21:30 Родовід Огієвских
"Малоросійський родословник" В. Модзалевського на 716 – 725 сторінках третього тому містить родовід Огієвських, раніше широко знаних не тільки на тогочасній Чернігівщині, а й за її межами. Але він закінчується 60-ми роками ХІХ ст. Ми зробили спробу продовжити одну з гілок цього роду до нашого часу, використовуючи віднайдені нами архівні джерела та родинні архіви розшуканих нами ж сучасних Огієвських.
Д.П. Огієвський, гілку якого ми продовжили, показаний у Модзалевського під № 46.
І.
1. Дмитро Петрович, народився 7 жовтня 1810 р. у Кролевці.
Хрещений батько – дворянин Федір Грановський.
У 834 р. закінчив Московський університет.
1 березня 1835 р. – помічник столоначальника комісаріатського департаменту Морського Міністерства.
23 вересня 1836 р. – 12 березня 1837 р. – у відставці.
12 березня 1837 р. – помічник столоначальника у відділенні Греко-уніатського сповідання з одночасним виконанням обов'язків архіваріуса.
1 квітня 1839 р. при з'єднанні відділення та канцелярії Обер-прокурора Святійшого Синоду перейменований у старші помічники столоначальника цієї Канцелярії.
5 лютого 1841 р. – 5 листопада 1844 р. у відставці.
Відтоді і до 28 липня 1847 р. – обраний дворянством на посаду засідателя Кролевецького межового суду.
Одночасно з 20 лютого 1845 р. по 4 березня 1851 р. обраний дворянством на депутата по нагляду за правильним продажем спиртних напоїв.
З 4 березня по 12 червня 1851 р. – у відставці.
12 червня 1851 р. – 16 липня 1857 р. обраний дворянством на посаду засідателя Кролевецького повітового суду.
Відтоді і до 28 травня 1859 р. – у відставці.
Від 28 травня 1859 р. – уповноважений від казни по полюбовному спеціальному розмежуванню земель Глухівського повіту Чернігівської губернії.
22 січня 1862 р. – 7 грудня 1868 р. – уповноважений по розмежуванню земель Кролевецького повіту.
15 лютого 1868 р. – помічник Кролевецького повітового справника.
23 квітня 1871 р. – старший чиновник особливих доручень при Чернігівському губернаторі.
10 березня 1835 р. – губернський секретар.
11 вересня 1838 р. – колезький секретар.
9 січня 1847 р. – титулярний радник.
9 січня 1851 р. – колезький асесор.
28 травня 1859 р. – надвірний радник.
28 травня 1863 р. – колезький радник.
Помер 2 жовтня 1871 р. від апоплексичного удару.
Похований на центральному цвинтарі Кролевця.
Дружина – Глафіра Матвіївна Лазаревська, рідна сестра видатного українського історика О.М. Лазаревського. Померла наприкінці 1901 р., чи на початку 1902 р.
25-26 серпня 1859 р. у кролевецькій садибі Огієвських провів останню ніч на українській землі Т.Г. Шевченко. Пізніше передав Г.М. Огієвській "Кобзарь" з дарчим написом "Глафірі Матвіївні Огієвській на пам'ять. Т. Шевченко".
У травні 1861 р. в садибі зупинилася жалобна процесія з труною Т. Шевченка.
Будинок зберігся, реставрується під музей Кролевецького козацтва.
ІІ.
2. Михайло Дмитрович, народився 14 вересня 1859 р. у Кролевці.
Хрещені батьки: штабс-лікар Іван Федорович Рудзинський та дружина титулярного радника Марія Яківна Максимович.
Штабс-капітан (грудень 1892 р.),
підполковник (1901 р.).
Подальша доля невідома.
3. Василь Дмитрович, народився 30 січня 1861 р. у Кролевці,
закінчив військову гімназію.
1886 р. закінчив Петербурзький лісний інститут.
Засновник лісової дослідної справи в Росії й Україні.
1888 – 1892 рр. працює в Крженицькому лісництві Петрківської губернії та 1-му Одоївському лісництві Тульської губернії.
1892 – 1894 рр. відряджений для вивчення лісової дослідної справи до Австрії, Баварії, Прусії, Саксонії, Франції.
В 1894 р. керівник особливоїтаксаційної партії Лісового департаменту, яка виконувала широкі наукові дослідження. Головні пункти досліджень знаходилися у Собицькому лісництві (під Кролевцем), Микільському лісництві (нині Київська область) та Тульських засіках. Зимова база для досліджень знаходилася спочатку в Кролевці, а потім у Києві.
1900 р. за єкспонати для Всесвітньої виставки в Парижі отримав срібну медаль.
У 1909 р. після другого закордонного відрядження засновує та очолює першу в Росії лісну контрольну насіневу станцію при Петербурзькому лісному інституті.
У 1910-1919 рр. (за іншими відомостями 1912-1918 рр.), професор, завідувач кафедри лісових культур Петербурзького лісового інституту.
Вивчав: природне відновлення лісів, лісонасіннєву справу, створення і вирощування лісових культур.
Опублікував близько 60 робіт.
Перелік його праць дивись: Огиевский В.Д. Избранные труды. М., 1966. – С. 353-356.
У 1918 (1919 ?) – 1921 рр. працює у Київському сільськогосподарському інституті.
Помер 20 червня 1921 р., похований на Лук'янівському кладовищі Києва...
...
Джерело:
Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Випуск І. Біла Церква, 2000 / О. Козлов. Родовід Огієвских. С. 75 – 76.
---
Знания - сила | 