ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах
Metallist Чернигов Сообщений: 646 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 1203 | Наверх ##
30 сентября 2009 10:26 ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК (1648-1782) ===========================
Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков. Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.
Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.
За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.
На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510]. Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.
25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко. За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.
У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський) . Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень: Баришівська (1648-1782); Басанська (1648-1782); Березанська (1648-1782); Биківська (1648-1667); Бориспільська (1648-1752); Бубнівська (1667-1782); Воронківська (1648-1782); Гелм'язівська (1648-1782); Гоголівська (1648-1667); Домонтовська (1667-1782); Заворицька (1648-1654); Золотоніська (1667-1782); Іркліївська (1663-1782); Канівцівська (1757-1782); Козелецька (1648-1654); Кропивнянська (1663-1782); Ліплявська (1667-1782); Моровська (1648-1654); Остерська (1648-1654); Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782); Піщанська (1667-1782); Трахтемирівська (1667-1782); Яготинська (1648-1782). На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.
Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.
Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства. Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів. ============================================
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80. | | |
Dr Livsi Украина Сообщений: 738 На сайте с 2016 г. Рейтинг: 774 | Наверх ##
31 августа 21:52 macaroni написал: [q] 1735г Список козаков вернувшихся с Польского похода[/q]
Підкажіть, будь ласка, у якому році був Перший польський похід і що це таке? Гугл не знає, а прямий предок 1658 року народження брав у ньому участь. --- Шукаю і знаходжу у Кіровограді.
Багара,Балан,Балєв,Барзіков,Боєв,Божан, Буртаченко,Драгін,Дудніченко, Заступай, Кабаченко, Касяненко, Kauliņš, Каціка, Команов, Кучер, Лихобаба, Мельниченко, Павленко, Пономаренко, Сърданов, Скаржинский, Сорока,Степаненко, Танасов,Чекар,Чернов, Янченко | | |
starina Сообщений: 517 На сайте с 2005 г. Рейтинг: 1755
| Наверх ##
1 сентября 4:02 Dr Livsi написал: [q] macaroni написал:
[q] 1735г Список козаков вернувшихся с Польского похода
[/q]
Підкажіть, будь ласка, у якому році був Перший польський похід і що це таке? Гугл не знає, а прямий предок 1658 року народження брав у ньому участь.[/q]
война за польское наследство была в 1733-1735 годах. Первый поход русской армии под руководством Петра Ласси был в 1733 году. Вашему предку следовательно было около 75 лет. | | Лайк (2) |
grishina Москва Сообщений: 1260 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 2331
| Наверх ##
3 сентября 18:38 ЦГИАК ф. 54, оп. 2, д. 18 находится список выборных казаков и к каждому казаку список помогателей (?). У документа нет ни года, ни принадлежности к полку и сотне. На обложке от руки, вероятно, сотрудником архива, написано: "не ранее 1765". На скане 11 упоминается Сотня Яготинская. А вот начало документа - не ясно, какая сотня (или сотни, так как почерк на разных листах разный). Если кто-то проводил исследование и знаком с фамилиями по этой территории, может быть, удастся более точно установить географию. https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ruНекоторые упоминаемые фамилии из неустановленных листов: скан 3 Чепель, Могила, Ильяшенко, Стадник, Харченко, Гарбуз, Ковруненко и т.д. скан 4 Гармаш, Палца, Зуев, Зуй, Кулик, Андрущенко, Томила, Неделка, Ядан, Лихогра, Швидченко, Калюжный, Шепетун, Савенко, Бутченко, Евтушенко, Запорожец, Чорненко, Пещанский, Падалца, Перехрист, Кучерявый и т.д. скан 5 слева Недашь, Кириченко, Турукало, Товкач, Лобода, Плетень (Плетун), Прохоренко, Ярошенко, Кирпач, Пустовар скан 5 справа (другой почерк) Скрипка, Дудченко, Лисенко, Сенко, Штепа, Гопкало, Тимченко, Тарасенко, Барабаш, Стукало и т.д. скан 6 Данжа, Легкий, Пархоменко, Чайка, Штопа, Белогруд, Носатенко, Омельченко, Кузубенко, Диба и т.д. .. скан 8 Куц, Коцюба, Ломака, Лаврененко, Величко, Прус, Чеман, Матвеенко, Боровик, Власенко, Кирпа, Гарбуз скан 9 слева Пустовойт, Тимченко, Калениченко (Калиниченко) скан 9 справа (другой почерк) Малишка, Вовк, Пиндюр, Дубина, Легута (Лагута), Зуб, Ющенко, Бруховецкий, Золотуха, Рокочий ... скан 11 Братчик, Царинной, Дацко, Даценко, Турукало, Зайка, Швайка, Чепурний, Костенко, Кушна, Коротич | | Лайк (3) |
TarasDНачинающий  Сообщений: 34 На сайте с 2024 г. Рейтинг: 45 | Наверх ##
3 сентября 21:34 >> Ответ на сообщение пользователя grishina от 3 сентября 2025 18:38 Стр. 4 - Гельмязевская сотня | | Лайк (1) |
shakermaker8 Сообщений: 240 На сайте с 2013 г. Рейтинг: 107 | Наверх ##
13 сентября 10:22 Обратил внимание на то, что Воронков, Старое, Борисполь, Кулажинец и Старая Басань - это сотники Афендики. Если у вас фамилия в этих сёлах, то в первую очередь сверить стоит именно их. Я сверял по ревизиям 30-х и 40-х годов и Гаевые есть везде кроме Старой Басани(но есть в Новой Басани, что рядом). --- Гаевые
- Куяновка Белопольский уезд Сумский полк до 1747 ор-чно
- Староивановка Белгородская область до 1794
- Даниловка Волгоградская область с 1795 | | |
grishina Москва Сообщений: 1260 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 2331
| Наверх ##
15 сентября 9:56 Просто решила выложить часть описи для понимания исторических событий
РГАДА, ф. 229, оп. 1, д. 96, 1672-1673 гг.
лист описи 90 об. л. 290-291 Отписка Дмитрашки Райчи гетману Самойловичу о распределении им по сотням Переяславского полка присланных к нему гетманом ратных людей, "которые в Басани в местечке прибывали, на расправу". | | Лайк (2) |
macaroni Участник
Сообщений: 52 На сайте с 2025 г. Рейтинг: 27 | Наверх ##
18 сентября 11:45 1762г. Присяга разных Малороссийских полков Екатерине АлексеевнеЦГИАК Ф.52 О.3 Д.17177https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHJ-5QL7-5S9VПрисяга козаков на форпостах, итд. отсутствующих в основном реестре присяги. это дополнение к основной присяге, не пропустите!Документ небольшой, но довольно путаный. Форпосты Переяславского перемежаются с другими полками. Проще прочитать все и искать свои сотни. Возможно найдете своих "потерянных" козаков. Спасибо V из ТГ канала Переяславского уездаОсновной документ присяги [q] ЦГИАК ф. 51 оп. 3 д. 17070 1762 Реестры полку Переяславского о бывших того полку духовного и мисного чину разночинцах радовых козаках в присяге на верность ее Екатерины Алексеевны https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QHK-WQY1-FNR3
[/q] | | Лайк (4) |
macaroni Участник
Сообщений: 52 На сайте с 2025 г. Рейтинг: 27 | Наверх ##
Сегодня в 13:23 | | |
macaroni Участник
Сообщений: 52 На сайте с 2025 г. Рейтинг: 27 | Наверх ##
Сегодня в 13:46 | | Лайк (1) |
macaroni Участник
Сообщений: 52 На сайте с 2025 г. Рейтинг: 27 | Наверх ##
Сегодня в 14:05 | | |
|