 | Avoska Мержиевская Валентина Создайте аккаунт или войдите, чтобы отправить личное сообщение этому пользователю и увидеть его полные контактные данные |
Сообщения Avoska (14)Тема: Раскулачивание-2006
12.12.2006, 21:42
Благодарю всех за участие!
ALEX1 - врядли. Потому как в это время Юзеф жил в с. Янушполь, Житомирской обл., Украина и в 1919 и 1922 годах там у него родились дети - Станислава и Вацлав.
Но спасибо! 
|
Тема: Раскулачивание-2006
11.12.2006, 20:04
Мержиевский (в некоторіх документах Мижейовский) Юзеф (Иосиф) Александрович, 1889 года рождения
|
Тема: Раскулачивание-2006
20.11.2006, 17:15
На днях получила из Житомирского архива информацию про расстрел моего прадеда за "антисоветскую пропаганду" и его реабилитацию.
Кроме этого в деле указано, что он был раскулачен в 1930 году.
В чем заключалось "раскулачивание" я догадываюсь - экспроприация скотины и урожая в пользу колхоза. Интересно, документировалось ли это и куда можна обратиться за такой информацией?
(в детстве дед показывал мне хату одного "кулака" - чуть больше сарайчика...)
|
Тема: Киев - Байково мемориальное кладбище
1.11.2006, 19:59
Розповідає моя тітка, Блохіна Надія Григорівна:
«Нажаль, у Києві зникають не самі лише історичні будови, а навіть цілі вулиці.
Так, наприклад, Байковий цвинтар. Сьогодні це найвідоміше кладовище України, де поховані відомі особи. Він був заснований у 1834 році на частині земель Байкового хутору для поховання осіб католицького, лютеранського та православного віросповідань.
Але після Великої Вітчизняної війни це був цілий житловий район, який сьогодні пам’ятає небагато киян.
Я і моя сестра народились на вулиці Совській, 77. Сьогодні ця вулиця розчинилась у Червонозоряному проспекті. Приблизно у 1945 році ми переїхали у двір по вулиці Шмідта №4 (До 1933 та після 1944 року і дотепер вона називалася вул. Байкова) Кагановицького району м. Києва.
Четвертий номер по вул. Байковій (Шмідта) це була колишня панська садиба, де в ті часи проживало багато сімей.
Я думаю, що це й була садиба генерала П. Байкова (1772-1848), якому за заслуги перед Батьківщиною у Вітчизняній війні 1812 року подарували землі, на яких він заснував хутір.
Панський двір це:
1. Каретний сарай. В наші часи там стояли катафалки для поховання померлих.
2. Стайня з кіньми. Нам здавалося, що коней там було дуже багато. Ми, діти, коли хотіли довести свою сміливість, рішуче забігали туди. Стайня була довга, стійла були по обох боках від проходу.
3. Складське приміщення було прибудоване до конюшні «літерою Г».
4. Біля воріт був великий льох, його ділили на багато окремих ніш – для кожної з сімей, що проживали на території четвертого номеру.
5. Іще одна будівля (доречі, єдина що збереглася насьогодні) – великий цегляний будинок. Коли ми там жили, на першому поверсі була теслярська майстерня, а другий поверх був житловий.
6. Був великий центральний двір і (що дуже цікавило нас, дітей) старий двір, де зберігались поламані вози та інше приладдя.
7. У закуті був невеликий громадський туалет.
8. Також було барато сараїв і кожна сім’я утримувала козу чи свиню, а дехто і те і інше.
9. Але головною прикрасою двору був панський великий будинок. Підвал цього будинку мав вікна, які були нижче рівня землі, тому напроти вікон були викопані ями, викладені цеглою. В наші часи у підвалі також були помешкання, там жило чотири сім’ї. На другому поверсі була велика віранда і велика кухня. Тобто така, велика комуналка на багато (до тридцяти) сімей!
Будинок мав три або чотири входи і в кожному жило по кілька сімей. Було багато внутрішніх перегородок.
А іще було велике горище із дерев’яними різними сходами. Але дітей на горище не пускали.
В дворі росла величезна стара шовковиця. Коли ягоди дозрівали усі виносили ковдри розстілали під деревом, хтось ліз нагору і трусили ягоди на всіх.
Воду набирали в крані, що був в дворі. Там само полоскали випрану білизну.
Ми жили в кімнаті 8 квадратних метрів – це були і спальня, і вітальня, і кухня з грубкою. Ми – це я з сестрою, наша мати. Згодом мати вийшла вдруге заміж і народилася іще одна наша сестра. Тобто п’ять чоловік.
Ми прожили там приблизно років десять. Згодом нам прокращили житлові умови. І ми переїхали (ніхто не вірить) у будинок №6 по вулиці Шмідта.
Це центральний вхід на Байковий цвинтар – Колокольня.
Через дорогу від четвертого номера, там, де зараз магазинчик і продаж квітів, раніше була кузня. Вона обслуговувала коней, які возили катафалки.
Вздовж залізничного насипу текла невеличка річечка (притока Либіді), пізніше її, як і багато інших, закопали в трубу під землю. Тут, на цій річечці, біля кузні ставали табором цигани – перекувати коней.
Іще по вул. Шмідта був номер перший. Це також не окрема будівля, а двір із кількома будинками, що був розташований на території старого цвинтаря поза похованням Лесі Українки.
А поза Байковим цвинтарем (здається тепер там якийсь диспансер) був великий дитячий будинок. Там жили «діти війни» - діти, які у війну втратили батьків.
На Байковому кладовищі були великі квіткарництва, які постачали квіти на усі цвинтарі м. Києва, а також клумби у парках, наприклад в університетському парку біля пам’ятника Т.Г. Шевченку.
Отож, великі зміни відбулись на Байковій горі. Вулиця Шмідта знову стала Байковою. Але шкода, що зруйнували панську садибу… Весь двір завалений погруддями, плитами».
Цікаво, а хто жив у четвертому номері після Байкова, але до війни?
 |
Тема: Отчества
10.05.2006, 14:44
я тоже так сначала подумала, но вторая буква А меня смутила, вдруг есть еще и другие похожие имена?
А так получается Фома-Фомич-Фоминична? Немного странно, напрашивается ведь Фомична
|
Тема: Отчества
10.05.2006, 11:10
Если отчество Фаминична, то как звали отца?
|
Тема: Перевод с польского
24.04.2006, 12:51
Моя фамилия Мержиевская. По линии отца - все поляки. Но я не знаю как по-польски пишется моя фамилия. Подскажите, а?
|
Тема: Переселенцы из Польши на Украину и обратно
24.04.2006, 12:49
В Житомирской области (Украина) проживает много поляков. До недавнего времени они держались тесной диаспорой, не ассимилировали В частности с. Янушполь (Иванополь), г. Бердичев. Мой дед - поляк, бабушка - полька. У них там же в разных селах проживает многочисленная родня. Но никто не помнит/не знает когда, как и почему поляки появились в Украине.
Остается только догадываться, что это тянется со времен Речи Посполитой, возможно 1600 годов. А может раньше? Кто знает?
|
Тема: Горецкие Гурецкие
24.04.2006, 12:32
Мой троюродный дед Горецкий Ясь Томашевич, жил в г. Житомире. Женился на местной немке Эльзе. Во время войны был в окупации и когда немцы отступали уехал с женой. Долгое время о нем ничего не было известно, но после смерти Сталина он написал кому-то из родных, что осел в Австралии (город не знаю) и имеет двух дочек. К сожалению, он уже умер.
Подскажите, как можно отыскать человека в Австралии?
|
Тема: Потопаевы
9.04.2006, 22:34
Да, и правнучек
Для этого самого правнучка мы стали составлять Древо, и вдруг выяснилось, что целая веточка утеряна (самое интересное, что даже мой муж не знал подробностей этой истории пока бабушек не разговорили).
Было бы здорово, если б нашелся - интересно ведь!
|
Тема: Потопаевы
21.03.2006, 20:34
Потопаев Александр Иванович. 1935 года рождения. Родом из Вологды или близлежащих деревень. Проходил службу в г. Узин, Киевской обл., Украина.
Там же встретил девушку Татьяну Клименко, полумесяцем бровь... В 1957 у них родился сын Леонид. Но срок службы закончился, Александру пришлось уехать, а Татьяна с ним уехать не смогла - мать не отпустила. Вскоре вышла замуж и Леонида усыновил другой человек.
Потом у Леонида родился сыл Сергей (мой муж). А у нас сын - Федор.
Может быть Потопаеву Александру Ивановичу интересно было бы узнать, что у него есть внучок в Украине?
|
Тема: Мержиевский
3.03.2006, 19:34
Мержиевский Юзеф (Иосиф). Мой прадед, 1884 года рождения. Национальность - поляк. Жил в с. Янушполь (Иванополь), Житомирской обл., Украина.
Был арестован 15.12.1937 года. Репрессирован - выслан в отдаленные лагеря без права переписки.
Был землекопом на строительстве, содержал коня и упряжь. Хотя сохранилась и его фотография в военной форме.
Был женат. Жена - Фаустина Фелисковна, у которой было трое дочерей от первого брака (Агата, Зофия (София) и Янина). А в 1922 родился их общий сын - Вацлав.
Интересует место, дата, причина смерти, место захоронения - как это отследить?
Написала письмо в Житомирский архив. Жду ответа, хотя они говорят, что как правило по высланым данных о смерти нет или они фальшивые (вроде умер от туберкулеза, гангрены или малокровия)
|
|
|
