Проводи Яблунівка Білоцерківського району (Україна) : ВГД

В цій темі розміщуються матеріали, присвячені поминанню померлих предків в с. Яблунівка, а також фото надгробних плит на меморіалі загиблим в Другій Світовій війні.

АндрийБЦ

Модератор раздела

АндрийБЦ

Україна, Біла Церква-Київ
Сообщений: 207
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 335

Наверх ## 3 мая 2011 10:48 20 августа 2011 20:28

Переводчик на русский тут.

Щороку ми всі поминаємо своїх померлих предків. Це надзвичайно давня традиція, яка своїми витоками часів дохристиянських і язичницьких часів і тісно пов'язана з давнім культом предків.
Детальніше про традицію проводів можна почитати тут.

Не виключенням в цій загальноукраїнські традиції стало село моїх предків - Яблунівка, що на Білоцерківщині (в дореволюційні часи - Васильківського повіту Київської губернії).
Щороку через понеділок від Великодня сюди з усіх усюд зїжджаються люди аби віддати данину памяті своїм предкам та родичам. Це дійство має і інший позитивний бік - ми маємо нагоду побачитися із ріднею, адже багато хто вже не живе в селі.
Але найголовніше, на мою думку, як дослідника тут те, що в один момент, в одному дійстві обєднуються великий рід, адже практично всі, хто походить з цього села є близькими (до 10 поколінь) родичами.
Коли приїжджаєш в село з великого міста, то дивуєшся тому скільки схожих зовнішньо людей в селі.
В Яблунівці проводи проходять протягом 2 днів: на кладовищі на Замості - в наступну неділю після Великодня, в центрі села - в наступний понеділок.
Протягом віків склалися певні традиції цих днів, які я хочу проілюструвати в невеликій фотогалареї нижче.

Перекладач на російську тут.

---
Виговський, Скороход, Вовк, Атаманенко, Гудик, Пелих, Савчук, Іващенко, Рудий, Пономаренко (Архипчук), Онищенко, Коваленко, Іщенко, Пересунько, Баран, Ригас...

АндрийБЦ

Модератор раздела

АндрийБЦ

Україна, Біла Церква-Київ
Сообщений: 207
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 335

Наверх ## 3 мая 2011 11:22 3 мая 2011 11:24

[ Изображение на стороннем сайте: e39d9d634d4b.jpg ]

Це стіл, який розміщується напроти входу на кладовище. Сюди люди, що заходять на проводи, приносять спеціальні книжечки, в яких написані імена померлих родичів. Яблунівці називають ці книжечки граматками. Моя бабуся також записувала сюди тих родичів, які помирали. У тому випадку, якщо дані до неї заносилися ретельним чином граматка може бути джерелом для генеалогічних пошуків.
Ці граматки лежать на столі у великій стопці.
Спеціально уповноважена особа (зазвичай місцева бабуся чи дідусь) послідовно бере кожну з цих книжечок і заспівує церковним співом імена померлих.
Крім того, біля цього столу до обходу цвинтаря співає сільський церковний хор, який називають пєвчою (про це буде далі).
Разом з граматкою на стіл кладуть паски, солодощі, крашанки та писанки, якими після закінчення провід пригощається пєвча, священник і інші.

АндрийБЦ

Модератор раздела

АндрийБЦ

Україна, Біла Церква-Київ
Сообщений: 207
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 335

Наверх ## 3 мая 2011 12:00

[ Изображение на стороннем сайте: 2612789e7752.jpg ]

[ Изображение на стороннем сайте: acf79c91413c.jpg ]

[ Изображение на стороннем сайте: c97e273ea0a0.jpg ]

Паралельно з цим на цвинтарі люди сходяться, спілкуються, і згадують свій рід.
На кожній могилці розкладають паски та солодощі, зберігаючи таким чином вірування, що це потрібно аби предкам було солодко і добре "на тому світі".
При цьому такі солодощі також кладуться на ті могили, які залишилися бездоглядними. Таких поховань дуже багато на тій частині кладовища, де знаходяться поховання 1932-33 років. Там завжди старенькі бабусі в тому числі і моя клали солодощі, приговорюючи, що "не залишилось Вас рідненьких кому й помянути". Так я в дитинстві дізнався від бабусі про Голодомор.

Важливе місце на цьому етапі займає те, що кожна людина старається підійти до могил своїх предків та родичів і згадати про них, кладучи на їх могили солодощі.
При цьому відбувається спілкування і навіть знайомства рідні між собою, адже покоління змінюються і часто-густо, особливо коли люди розїжджаються, не знають один одного вживу.