Голод в моей семье. Страница: 3 - Генеалогический форум

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Окрылённый результатами поиска, воплощенными во встречи в телевизионных программах, мой отец написал письмо в редакцию телепрограммы "Жди меня":

"Обращаюсь к Вам с просьбой поиска моих старших братьев, ПОНОМАРЕНКО АЛЕКСАНДРА ИЛЬИЧА (ИЛЬКОВИЧА) и ИВАНА ИЛЬИЧА (ИЛЬКОВИЧА), 1927 и 1929 г.р.
В период голодомора 1932 - 1933 г.г. многочисленные мои родственники умерли, а моих братьев Сашу и Ваню, опухших с голоду, какая-то комиссия забрала в областной центр - Полтаву. Маме через время сообщили, что они умерли, но документов никаких нет. А, может быть, они в действительности пережили то страшное время? Может, их кто-то выходил, даже усыновил, сменил фамилию?
Мама была малограмотной, работала до 1960 года в колхозе, не знала куда обратиться за достоверными сведениями, как по поводу моих старших братьев, так и по поводу моего отца. Я в детстве длительное время считался сыном "врага народа", даже в пионеры не был принят.
В 1964 году я направил в КГБ (Москва) запрос о своем отце, его дело повторно было рассмотрено с опросом старожилов по месту жительства и прислали сообщение о реабилитации отца в 1965 году. Но в то время я ещё не был готов начать поиски своих старших братьев. К тому же о голодоморе тогда повсеместно замалчивалось, моя мама тоже ничего не рассказывала. Сохранилась единственная память - фотография моих братьев, предположительно 1932 года. К сожаленью, к настоящему времени в живых из моих родственников старшего поколения никого не осталось. Мать умерла в 1991 году, её младшая сестра в 2003 году.
Надеюсь, что с Вашей помощью откроется тайная страница моей семьи в страшные 30-е годы прошлого столетия."

[ Изображение на стороннем сайте: 7d5dde3e8d62.jpg ]

http://www.archives.gov.ua/Sec...php#nom-11

№ 11
З ЗВІТУ ПОЛТАВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО МЕТОДИ ВИЛУЧЕННЯ ЛИШКІВ ХЛІБА У ЗАМОЖНИХ ВЕРСТВ СЕЛА

13 лютого 1929 р.

І. Хлебозаготовки

1. А) по райсоюзу

На оснований постановлений окружной хлебной комиссии и директив кооперативных центров в своей практике применялось исключение несдатчиков хлеба с товарообслуживания вообще и, главным образом, дефицитным товаром. Эта мера применялась в 1927/28 оперативном году и она же применяется в настоящее время. В первом полугодии 1928/29 оперативного года потребобществами, входящими в район деятельности райсогоза, было снято с товарообслуживания, как полного, так и частичного, 2473 человек, в том числе пайщиков 1470. По имеющимся сведениям все лица, исключенные с товарообслужпвания, по своему социальному составу, принадлежат к группе кулаков и сильных середняков. В результате этой меры кулаки и сильные середняки обращались к потребобществам о возобновлении обслуживания их товаром. В том случае, когда исключенные с товарообслуживания исправлялись, переставали спекулировать своими хлебными излишками и продавали их потребобществам, последние возобновляли обслуживание таких лиц.

Кроме мер материального воздействия на кулаков, применялись меры морального воздействия, а именно:
актив пайщиков выявлял держателей хлеба и создавал общественное мнение о необходимости сдачи такого хлеба в кооперацию;
правление потребобществ посещало держателей хлеба на дому и путем убеждения их в сдаче излишков хлеба, добивалось такого положения, когда держатели хлеба сдавали его в кооперацию;
отдельные зажиточные крестьяне вызывались потребобществами з канцелярию с целью разъяснения им целесообразности и необходимости сдачи излишков хлеба;
со стороны инструктажа райсоюза производилось влияние на кооперативный актив о сдаче последним своих излишков хлеба;
созывались совещания сдатчиков хлеба в прошлом году с целью обсуждения вопроса о сдаче ими хлеба в настоящем году.

Меры Морального воздействия имели также большое влияние на держателей хлеба, главным образом, на кулаков, которые под влиянием этих мер, сдавали свои товарные излишки хлеба. В частности, необходимо указать, что кооперативный актив также под влиянием сдачи своих товарных излишков хлеба, больше влиял на кулаков как психологически, так и в практической работе.

В особо исключительных случаях правление Полтавского райсоюза применяло к некоторым потребобществам более решительные меры, снимая их в целом с товарообслуживания по линии райсоюза. В прошлом году было исключено с товарообслуживая 4 потребобщества, а в этом году - 21. В этом году мерой исключения с товарообслуживания потребобществ было поражено 8017 хозяйств, которые находились в районе деятельности потребобществ и 5502 пайщика.

Проводя такие мероприятия, райсоюз строго соблюдает классовую линию, которая выражается в том, что даже в случаях исключения с товарообслуживания потребобществ, беднота непрерывно обслуживается всеми товарами. Кроме полного исключения с товарообслуживания потребобществ, были случаи предупреждения потребобществ, сокращение кредитов и авансов. Таких обществ - 11. Также было снято с частичного товарообслуживания 24 потребобщества. Как только пайщики и население исправляли свое отношение к вопросу хлебозаготовок, тогда райсоюз немедленно продолжал обслуживать такие потребобщества товарами.

Полное и частичное исключение потребобществ проводилось не аппаратным порядком, а путем проведения массовой работы в потребобществах.

Б) по сельхозкооперации

1б) По контрактации за время с 1 октября по 1 января 1929 г. было возбуждено судебных дел - 782, в том числе на хозяйства зажиточные - 188 дел, середняцкие - 506, бедняцкие - 88. Из указанного числа рассмотрены судом дела на хозяйства: зажиточные - 102 дела, середняцкие - 288, бедняцкие - 61.

Как указанная категория сдатчиков хлеба (по контрактации), так и другие держатели хлебных излишков - члены сельскохозяйственной кооперации, задерживавшие хлебные излишки, подвергались таким методам воздействия: лишено прав обслуживания сельскохозяйственной кооперацией 190 хозяйств, исключено из числа пайщиков 80, взыскивались досрочно ссуды (цифровых данных нет), частью товариществ практикуется объявление сведений списками на людных местах о примененных репрессиях в отношении несдатчиков хлеба.

Хотя указанный способ воздействия и имеет некоторые положительные результаты, все же результаты неудовлетворительны. Так, по контрактации озимины на корню на 1 декабря получено 78 °/о. по контрактации ярых культур имеем отдельные колебания по культурам от 30 до 60 %. Точно также практика бойкота и исключения, судя по количественным результатам заготовок, большого впечатления на держателей товарных излишков не производят.

В) по Союзхлебу

Прошлой хлебозаготовительной кампанией практиковался способ принудительной сдачи хлеба путем подворного обхода хозяйств уполномоченными райисполкомов и сельсоветов с заготовителями для выявлеяия излишков зерна в хозяйстве, с предложением вывезти таковые для продажи ближайшей кооперации или заготпункту госзаготовителя.

Эти способы в настоящей кампании не применялись. Способы воздействия на держателей хлеба применялись только экономического характера, т. е. отказ в продаже дефицитных товаров, а в некоторых случаях и польный бойкот: отказ потребительской кооперацией продажи каких бы то ни было товаров, причем эти мероприятия применялись только к зажиточным крестьянам и тем слоям селянства, которые продавали свой хлеб частнику по спекулятивным ценам.

2. А) по райсоюзу

В прошлом году случаи привлечения к ответственности по 107-116-й (127-й) ст. УК злостных держателей хлеба были в Столбино-Долине Новосанджаровского р-на, Чернещине Балясновского р-на и в Сахновщанском р-не. Судебные органы в большинстве случаев отчуждали излишки хлеба в пользу кооперации. В этом году были случаи привлечения спекулянтов хлебом по Опошнянскому р-ну по инициативе РИКа. Все ущемленные по уголовному кодексу хозяйства принадлежат к составу кулацких хозяйств. Случаев ущемления середняков, если принять во внимание те сведения, которые имеются в райсоюзе, не было.

Б) по сельхозкооперации

Социально-политическая физиономия хозяйств, подвергшихся этим репрессиям, преимущественно кулацкая и небольшая часть крепких середняков, занимавшиеся систематической продажей своих хлебных излишков на частных рынках.

В) по Союзхлебу

В отношении зажиточных слоев населения, злостных держателей значительных количеств хлеба в прошлом году применялся способ передачи дел в суд по ст. 107-й УК. Результаты этой меры сказались в тон, что подавляющее большинство таких держателей хлеба спешили сдавать свои излишки кооперации или госзаготовителям. Число случаев отдачи под суд по 107-й ст. райконтора не имеет. По имеющимся у нас сведениям передача злостных держателей хлеба в суд применялась только к крупным крестьянским хозяйствам.

3. А) По райсоюзу

Во время проведения хлебозаготовительной кампании в прошлом и в этом годах райсоюз был тесно связан как с окружающими организациями, так и районными и сельскими. Беднота и батрачество в хлебозаготовительную кампанию были вовлечены. Беднота и батрачество оказали большое влияние в развитии хлебозаготовительной работы, принимая участие как в практической работе по покупке хлеба па дому по поручению потребобществ, так и в создании общественного мнения по вопросу хлебозаготовок.

Были случаи, когда бедняки и батрачество по своей инициативе оказывали помощь потребобществам, выявляя кулаков, которые не сдавали излишков хлеба и подсылали других в потребобщества для закупки для них товаров (Мачухи Полтавского р-на). В таких случаях беднота добивалась исключения из членов - пайщиков потребобщества кулаков, что потребобщества со своей стороны проделывали.

Наряду с активным участием бедноты в хлебозаготовительной работе, есть случаи совершенно пассивного настроения и даже поддержания кулаков (Нововолодимовка Сахновщанского р-на и Новомихайловка Красноградского р-на). Это поддерживание выявляется в том, что беднота поддается влиянию кулаков и вместе с последними повторяет: "Хлеба нет и вывозить хлеб из района деятельности товарищества невозможно". В таких случаях райсоюз вместе с организациями проводит специальное собрание бедноты и ставит вопросы о поведении бедноты по отношению хлебозаготовок.

Вообще, как вывод, можно прийти к такому заключению, что наступление на кулаков и сильных середняков, которые идеологически переросли в кулаков, проводится потребобществами во исполнение директив Полтавского райсоюз а, обоснованных на постановлениях XV партсъезда и кооперативных центров. Это наступление проводится систематически, но потребобщества иногда неправильно понимают классовую линию и ее не выдерживают до конца, а главное, несистематически проводят массовую работу вокруг наступления на кулаков.

Замечаются случаи, когда беднота поддается влиянию кулаков, как об этом отмечено выше, поэтому в дальнейшем еще больше необходимо расширить и углубить воспитательную работу среди бедняков как членов КНС, так и неорганизованной бедноты. Эту работу необходимо в большей мере проводить по линии организации КНС.

Исключение из товарообслуживания кулаков необходимо проводить и в дальнейшем, однако, одновременно усилить массовую работу и еще глубже популяризировать эти мероприятия среди бедняцко-середняцких масс, вызывая с их стороны общественную оценку этих мероприятий и полное поддержание их.

Б) по сельхозкооперации

Привлечение бедноты выразилось в проведении собраний пайщиков и селян по отдельным населенным пунктам и собраний комнезама - 709, собраний актива пайщиков 360, и общих собраний по хлебозаготовкам - 35.

Однако качество проведенных собраний, несмотря на положительные во всех случаях постановления, достаточных результатов не имеет. Постановления в большинстве случаев носят характер формальный, благодаря такому же отношению как со стороны руководителей (кооперативный актив), так и со стороны участников.

В) по Союзхлебу

Беднота в прошлом году принимала непосредственное участие в выявлении излишков хлеба у селян и участвовала в подворных обходах.

Член президиума, секретарь ОВК Чередник Зав. орготделом Букатов

ЦДАЖР України, ф, 1, оп. 5, спр. 385, арк. 151-152, Оригінал.

http://win.mail.ru/cgi-bin/msglist?folder=0&51701608

№ 45
ПОСТАНОВА УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НАРАДИ НА ДОПОВІДЬ УРЯДОВОЇ КОМІСІЇ ПРО ДОПОМОГУ СЕЛЯНСТВУ В РАЙОНАХ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВІД НЕДОРОДУ

27 грудня 1929 р.

І. Доповідь урядової комісії по недороду взяти до відому.

II. Констатувати, що допомога, надана населенню недорідних районів і використана для бідняцько-середняцьких шарів селянства, сприяла збереженню темпу розвитку сільського господарства недорідних округ і, зокрема, мала позитивні наслідки як в змісті надання потрібної допомоги селянству під час лиха, так і з політичного боку, як яскравий зразок допомоги нужденному населенню з боку держави.

III. Відмітити що:

1. Допомогою охоплено дорослого населення близько 250 тис. чоловік, що складає понад 12 % всієї кількості дорослого населення в недорідних районах.

2. Охоплено допомогою дітей понад 250 тис. душ, що складає біля 20 % всієї кількості дітей в недорідних районах.

3. Що план постачання продуктів як для дорослого населення, так і для дітей виконано задовольняюче (близько 90 % до плану).

4. Збільшення і поліпшення допомоги дітям було здійснено за рахунок додаткових асигнувань з місцевих джерел, шляхом участі громадськості в допомозі, організацією громадського хлібовипікання тощо; зокрема [слід] відмітати значні досягнення в справі допомоги дітям на Одещині.

5. Надану допомогу завдяки активній участі КНС та бідноти одержала дійсно найнужденніша частина бідняцько-середняцьких шарів селянства.

6. Постачання кормів худобі проводилося зі значним запізненням, що негативно відбилося на стані худоби і що зазначене пояснюється, з одного боку, об'єктивними причинами, як-то неможливістю своєчасного завозу фуражу з поза меж України, відсутністю достатньої кількості концкормів і, з другого боку, слабою роботою постачальницьких організацій.

ІV. Констатувати, що ціла низка об'єктивних умов, пізнє затвердження плану робіт, а в зв'язку з цим і неможливість проведення робіт восени, пізня весна, проведення посівної та хлібозаготовчої кампаній - не дали можливості своєчасно і повно виконати план громадських робіт.

Але разом з цим відмітити, що внаслідок проведених громадських робіт виконано значну кількість цінних для сільського господарства робіт - висушено 5100 га, зрошено 1185 га, закріплено пісків 1360 га, влаштовано лісових захисних смуг на площі 1455 га, закладено 170 га лісових питомників, влаштовано до 230 ставків, поліпшено шляхів протягом 285 км. V. Зауважити Миколаївському і Першотравенському ОВК на слабе виконання плану робіт (до 30 % плану).

VI. Констатувати, що в Херсонській і, почасти, в Одеській округах не вжито всіх заходів до забезпечення технічного боку проведення робіт, внаслідок чого якість робіт не завжди задовольняюча. VII. Констатувати, що майже по всіх бувших недорідних округах недостатньо притягалося безкоштовно до виконання робіт заможне селянство. VIII. Запропонувати ОВК бувших недорідних округ подати до HKЗС остаточні звіти по громадських роботах не пізніше 1.11. 1930 р. IX. Запропонувати ОВК всі закінчені і незакінчені роботи передати зацікавленому населенню і вжити заходів до забезпечення всіх робіт від руйнування і пошкодження весною.

X. Вважати, що весь план громадських робіт мусить бути обов'язково виконаний. Зобов'язати ОВК бувших недорідних округ виконати весною всі роботи за планом, притягаючи для проведення їх населення, що одержало аванси і не відробило їх, а також і заможне та зацікавлене селянство безкоштовно.

XI. Прийняти до відому, що за не остаточними розрахунками за відпущені продукти, у розпорядженні урядової комісії по недороду залишилося 2430 тис. крб., з них готівкою 976 тис. крб.

XII. 97 тис. крб., що внесені були ЦКДД для збільшення вартості пайку поверх асигнованих 1 млн крб., повернути ЦКДД.

XIII. Решту суми, а також і можливі надходження невикористаних сум від округ та постачальницьких організацій, зарахувати до держскарбниці для мети фінансування народного господарства, доручивши НКФ подати конкретний план використання цієї суми.

XIV. Перевірку відчитності в справі розрахунків за відпущені та використані продукти доручити НКФінові.

XV. Урядову комісію по недороду з цього часу вважати за ліквідовану34.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 10, спр. 49, арк. 21-22. Копія.

33 Див. док. № 27.-Док. № 45.

34 Допомога районам, що постраждали від недороду, була тривалою. Остаточний план допомоги Раднарком УСРР затвердив ще 6 листопада 1928 р. і 16 листопада він був розісланий на місця. Потерпілими від недороду визнано 76 адміністративних районів в 11 округах. Найбільш потерпілими вважалися всі райони Одеського, Миколаївського, Херсонського округів та Молдавської АСРР, в яких потребували допомоги 16 % населення. Порівняно менших втрат зазнали інші 7 округів: Мелітопольський, Криворізький, Первомайський, Зінов'євський, Дніпропетровський, Запорізький та Кременчуцький, в межах яких недорідними визнано від 10 до 55 % районів (11 % населення). Але деякі райони Запорізького, Первомайського та Тульчинського округів не були визнані потерпілими, хоч становище населення там було тяжке. їм була надана фінансова допомога, виключно для дітей. Урядовим планом встановлений термін допомоги -10 місяців, практична з 1 жовтня 1928 р. до 1 серпня 1929 р. Планом передбачалися: організація харчування дорослого населення і дітей, постачання фуражу для тваринництва, відстрочка для селян платежів по позиках та надання пільг по с/г податку, забезпечення потреб під час весняної (1929 р.) сівби, посилення медичної та ветеринарної служб, проведення громадських робіт та ін. Для харчування дорослих було виділено 255,2 тис. борошна (84,7 % до плану), картоплі - 114,7 тис. ц (53,2 % до запланованого), для дітей - 239,6 тис. ц борошна (88,2 % до плану). Крім цих продуктів видавалися також крупа, цукор, олія, цибуля та ін. Загалом план постачання був виконаний на 83,2 %. На харчування дорослих і дітей виділено 11338 тис. крб., з них більш як 10 млн крб. асигнував уряд СРСР, решту - Центральна комісія допомоги дітям (ЦКДД) та Український Червоний Хрест (УЧХ). Доповідь урядової комісії по недороду див.: ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 10, спр. 49, арк. 3-20.- Док. № 45.

http://www.golodomor.kharkov.u...tory_id=35

Свідчення. Очевидці

Я жив на хуторі Шкидинівці, на березі річки Ворскли. Навколо зеленіли ліси і гаї, синіли озера.

У 1933-му мені йшов шостий рік. Бачив коло озера Оступа курені із гілок дерев. В озері голі й голодні люди ловили черепашок, варили їх і їли. Варили бур’ян, корінці.

Коли потім я став вивчати у третьому класі історію стародавнього світу, то він уявлявся мені у вигляді голоду 1933 р., коли люди їли людей.

Одна жителька Опішні пустила до себе переночувати жінку із села. Коли та заснула, господиня хати відрубала їй сокирою голову. Порубала тіло на шматочки, зварила і з’їла людське м’ясо.

Влітку до нас прийшов Іван Миколайович Підгорний із Опішні, який доводився рідним братом моїй матері Олександрі Миколаївні Кассалі. Він пожив трохи в нас і пішов додому. Вдома дядько Іван помер. Померла з голоду і його дружина Орина. Лишилася сиротою їхня дочка Паша, яку відтоді я ніколи більше не бачив. Куди поділася моя двоюрідна сестра, не знаю.

Побували в нашому хуторі тітка Єлизавета з чоловіком Трохимом, які згодом теж померли з голоду.

Мій батько, Григорій Данилович Кассала, зустрів банду комуністів спокійно. Ті обнишпорили всю хату, на горищі своїми будьонівками обібрали всю павутину, але хліба не знайшли. Залізними штрикачками перекололи весь город, але марно, бо батько кілька мішків жита сховав у лісі.

Восени ми назбирали жолудів і їли хліб, спечений із суміші житнього та жолудевого борошна. Залишилася в нас також корова, завдяки якій і вижили.

А батьків кум, Семен Тихонович Кухтя, сховав хліб під припічок. Коли активісти, на чолі зі своїм ватажком Чупилкою, стали виривати той хліб з-під печі, Семен Тихонович заліпив Чупилці в пику, за що був засуджений владою до каторжних робіт. Пішов Семен Кухтя копати канал Москва - Волга.

Багато людей повмирало як у нашому, так і в сусідніх селах - Міські Млини, Карабазівці, Лихачівці...

Кассала Іван Григорович, 1927 р.н., уродж. села Шкидинівка Опішнянського (нині Зіньківського) району Полтавської (колишньої Харківської) області, Опішнянський (Зінківський) район

http://www.golodomor.kharkov.u...tory_id=24

Свідчення. Очевидці

Я народилася вже після голодомору, а тому про його страхіття розповім за спогадами своєї мами, Литвиненко Олександри Павлівни, якої вже немає серед нас.

Мама розказувала, що в селян було відібрано минулий урожай, а все, що виросло на полі влітку, не дозволяли збирати. Якщо хто порушував заборону, його заарештовували. Скрізь нишпорили вивідачі з НКВС. Діти від голоду вмирали прямо за партами. Вимирали цілі села.

Трупи так і залишалися лежати по хатах, а тому весною, з потеплінням, почався сморід. Щоб вивезти трупи були організовані спеціальні загони. Мій батько, Литвиненко Юрій Іванович, що був учителем історії, очолював ці загони. Батько загинув на війні, його я майже не пам’ятаю.

Чоловіків, які ще були працездатними, підсилено годували, щоб вони могли впрягатися у сани, вози, рити ями - братські могили

Рябко Лариса Юріївна (дівоче прізвище Литвиненко), 1938 р.н., уродж. села Драбинівка Новосанжарського району Полтавської (колишньої Харківської) області, Новосанжарський район

http://www.golodomor.kharkov.u...story_id=3

Свідчення. Очевидці

Уже в червні до хати без стуку ввалився чолов’яга. З Олешнічи Лантратівки, що неподалік Охтирки. Щетинистий і опухлий.

Лежить на долівці, кричить, стогне. Тіло, як скло, поблискує, пухле, аж шкіра лопається, розпекло живота, навіть сорочка тріщить, і рани по спині... Та так на долівці захрипів і стишився. А ще вчора він дибав із хати в хату, переставляючи, мов не свої, пухлі ноги. Простягав руку волохату, шамкотів хрипко. Хотів поживитись чимось. Та в кого розживешся крихти? Хто дасть тобі, як півсела вже вимерло?

Я вперше побачив, як помирає з голоду людина. Мучиться, катує її біль, карбує тіло

Силко Павло Іванович, 1924 р.н., уродж. села Удовиченки Гадяцького району Полтавської (колишньої Харківської) області
Гадяцький район

http://www.golodomor.kharkov.u...tory_id=10

Свідчення. Очевидці

Навесні 1930 р. після багаторазових викликів у комісію сільради батька змусили записатися до СОЗу. До спільного господарства він передав коня, корову, дрібний сільгоспінвентар.

Старший мій брат, спостерігаючи за безладдям у господарстві, невдовзі відмовився там працювати і поїхав на заробітки в один із радгоспів Запорізької області. Старша сестра теж поспішила покинути село - на початку 1932 р. З чоловіком і маленькою дитиною вона поїхала на постійне проживання до Росії (в Ростовську область, де жила сестра чоловіка).

Навесні 1931 р. (після опублікування статті «Запаморочення від успіхів») батько вийшов із колгоспу і знову став одноосібником. За тодішніми мірками він вважався середняком: мав 3,5 га землі, хату під залізом, коня, корову. У вільний від польових робіт час батько займався гончарством.

Невдовзі посипалися податки: грошові, хлібом, натуроплатою (яйця, картопля тощо). Восени 1932 р. вони стали просто непосильними. Податки множилися, а сплачувати їх було вже нічим. Батька постійно викликали до правління, погрожували арештом, навіть лякали зброєю.

У листопаді чи грудні до нас прийшла спеціальна хлібозаготівельна комісія. Обшукали усі приміщення і двір (з допомогою металевих загострених прутів шукали прихований хліб). Все зерно, призначене для харчування сім’ї взимку і для сівби, було забране під мітлу. Побоюючись арешту, батько поспішив покинути дім, поїхавши до старшого сина в Запорізьку область, а ми - троє малолітніх дітей з матір’ю - залишилися вдома.

До березня якось протрималися - виручила картопля і деякі овочі. Далі мама винайшла свій спосіб виживання. Постійно, разів 2-3 на тиждень, купувала на ринку (за дуже високою ціною) кілька кілограмів зерна, яке ми з нею до світанку перемелювали у сусідів на ручних жорнах. З муки мама пекла невеликі буханці хліба для продажу на тому ж ринку. Завдяки маминій кмітливості кілька хлібин залишалося для сім’ї, адже у тісто для випікання домашнього хліба йшло все, що потрапляло під руку: висівки, лушпиння проса, макуха, розмолоті жолуді, подрібнені очистки картоплі. На жаль, до кінця квітня наш горе-бізнес остаточно занепав. Спасибі батькові, який, повернувшись додому, привіз трохи продуктів і тим дав протриматися ще якийсь час.

Пригадую, з якою великою надією чекали ми всі весняної зелені для приготування супів: листя лободи і буряків, кропиви, молочаю. Від постійного недоїдання у всіх опухли ноги, всі дуже схудли - самі кістки та шкіра.

У цей час наша Котельва втратила багатьох жителів, що померли від голоду. Лише із сім’ї мого дядька, батькового молодшого брата, померло 5 чи 6 чоловік (двоє дітей врятувались завдяки тому, що потрапили до дитбудинку). Старший батьків брат діждався хліба нового врожаю, але у перші ж дні жнив у нього стався заворот кишок і він теж помер. У сім’ї наших далеких родичів по матері вимерли всі, а після смерті останнього члена цієї родини (вітчима, що був її главою) у погребі була виявлена жахлива знахідка - діжка із засоленими частинами людського тіла.

Влітку 1933 р. після збирання врожаю ми, малеча, ходили збирати колоски. Іноді вдавалося щось зібрати, але частіше нас наздоганяв об’їждчик на коні і, висипавши на землю вміст наших торбинок та погрожуючи батогом, гнав з поля.

1934 р. батько повернувся до колгоспу. Під час літніх шкільних канікул 1936-1938 рр. я також допомагав на жнивах (скидав вилами снопи з косарки чи солому з комбайна). Однак заробляли тоді колгоспники дуже мало: за кожен трудодень отримували кількасот грамів зерна (не дарма ж його називали «дурнодень»).

В основному виручав город та ще продаж гончарного посуду, виготовленням якого батько продовжував займатися. Прізвищ осіб, що проводили примусову колективізацію, не пам’ятаю. Знаю, що деякі були із числа «двадцятип’ятитисячників», а більшість - місцеві підлабузники

Хлус Олексій Олександрович, 1920 р.н., уродж. селища Котельва Полтавської (колишньої Харківської) області

http://www.golodomor.kharkov.u...ory_id=167

Свідчення. Очевидці

Я працювала в Управлінні Південної залізниці. Нас, тоді ще молодих, посилали збирати по Харкову пухлих дітей і зводити їх до спецприйомників. У Люботині померлих знімали з поїздів, збирали біля станції Люботин і закопували в ямах на залізничному кладовищі. Тепер там оранжерея, п’ятиповерховий будинок і стадіон школи № 1. Збирала померлих спеціальна команда. Часто брали й тих, хто ще ворушився.

Юрченко Ольга Олексіївна, Харківський район

25.05.1931. Заходи з ліквідації дитячої безпритульності, затверджені президією секції народної освіти Харківської міськради.

ДАХО, Ф. Р-408, оп. 6, спр. 393, арк. 3 – 9.

[ Изображение на стороннем сайте: d27f78bcdc4d.jpg ]

Голод в моей семье

поиск судеб двух детей, родных братьев моего отца, которых, опухших, но живых, комиссия отправила в Полтаву