Кролевецкий уезд. Село Спасское (Ленинское)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Село Спасское (с 1922 года-Ленинское, сейчас снова Спасское)

КНИГА О СЕЛЕ СПАССКОЕ-ЛЕНИНСКОЕ.

http://spaske.sm.ua/

Спаське (Ленінське). ©Володимир Цикунов

Електронна версія книги про історію села Спаське (Ленінське) Кролевецького району Сумської області.

Ви знаходитесь на сайті, який містить електронну версію книги про історію села Спаське (Ленінське) Кролевецького району Сумської області.

Книга була видана та віддрукована в 2016 році видавничим будинком “Фактор” у місті Харків (ISBN 978-966- 180-709-8).

У книзі розглянуто історію одного з найдавніших населених пунктів Кролевецького району Сумської області — села Спаське, яке за археологічними дослідженнями заселялось ще з часів неоліту, а в історію увійшло як козацьке село. Дослідження підкріплено матеріалами з історичних джерел різних років, спогадами свідків, а також великою кількістю фотографій.

Історико-краєзнавчий нарис орієнтований на жителів району, села, учнів шкіл, а також усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

ЗМІСТ

ВСТУП
Розділ I. Адміністративно-територіальне розташування села
Природно-географічний ландшафт місцевості села
Розділ II. Археологічні дослідження. Перші стародавні поселення
Розділ III. Спаське в XVI — XVIII століттях. Заснування села
Розділ IV. Спаське в ХІХ столітті
Соціально-економічний розвиток
Клімат і його вплив на розвиток сільського господарства в другій половині ХІХ століття
Розділ V. Село в першій половині ХХ століття
Спаське до перейменування
Соціально-економічний розвиток села Ленінське у міжвоєнний період
Ленінське в період німецько-фашистської окупації 1941-1943 років
Звільнення села
Розбудова господарства у 1944-1950 роках
Бойові подвиги односельчан у роки війни
Розділ VI. Ленінське у другій половині ХХ століття
Соціально-економічний розвиток села в 50-70-ті роки
Освіта, культура, спорт
Село в 80-90-ті роки. Відродження Успенської церкви
Розділ VII. Ленінське в першій половині ХХІ століття
Соціально-економічний розвиток села. Перейменування села на Спаське
ДОДАТКИ
ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

Прочитать подробно. Есть про моего дедушку, уточнить даты.

Спаське (Ленінське). ©Володимир Цикунов

Електронна версія книги про історію села Спаське (Ленінське) Кролевецького району Сумської області

http://spaske.sm.ua/

нужные цитаты

Розділ V. Село в першій половині ХХ століття
Спаське до перейменування

1913 год.

"Земля в основному належала заможним селянам — козакам, державним селянам, дворянам. Було дев’ять найбагатших господарств. Терещенко С. О., козак, мав 460 десятин землі, Терещенко К. Г., козак, мав 360 десятин землі, Калюжний Микита Прокопович і його брати Григорій та Василь, державні селяни, мали по 130 десятин кожний, Сокольник Іван Микитович і його брат Павло, козаки, мали по 100 десятин, Виницький В. В., із дворян, який працював у повітовому управлінні, мав 80 десятин, Веремій Параска, дворянка, мала більше 100 десятин землі."

Не было никакой Веремій Параски, дворянки, очевидно это Еремеева Прасковья Николаевна, сестра моего прадеда Николая Николаевича. В 1910 году умерли Олимпиада Фёдоровна Еремеева и сын её Николай. Возможно имение (или часть) перешло к ней. Всего детей было 11, как наследовали имение? Что сталось с имением в Божке ? Почему вообще они переселились в Спасское из Божка?

*******************
18 грудня 1918 року війська Директорії захопили місто Кролевець.

Підтягнувши підкріплення, в ніч з 13 на 14 січня 1919 року 3-й Новгород-Сіверський полк звільнив Кролевець і населені пункти.

«14 січня 1919 року в Кролевці був створений повітовий ревком (революційний комітет), який очолив комісар Новгород-Сіверського полку Ф. М. Коновалов.» [47]

26 січня 1919 року в Кролевці була створена більшовицька партійна організація.

У січні 1919 року в селі Спаське був також створений ревком з 6 чоловік:
Овдієнка Демида Андрійовича, голови ревкому, членів ревкому Валового Григорія Омеляновича, Слуцького Василя Дмитровича, Топіхи Василя Михайловича, Ліщенка Андрія Миколайовича, Ковальової Насті, секретаря, присланої з повітового ревкому чи з Новгород-Сіверського полку.

Встановлюючи радянську владу на селі, ревком розпочав репресії проти заможних селян.

Був конфіскований будинок у центрі села у Калюжного Г. П. (сучасна церква) для роботи ревкому. Арештували Виницького В. В. і відправили в Кролевецьку повітову раду, але через деякий час його відпустили, і він повернувся в село.

Розпочалась конфіскація майна заможних селян — «куркулів». Коли на виклик ревкомівців не з’явився Терещенко К. С., його знайшли і при втечі застрелили. Терещенка Я. К. вночі знайшли у його власному магазині, при втечі він теж був застрелений.

Відбувалась конфіскація будинків, майна, худоби, знарядь праці, млинів та іншого.

Репресії спричинили рух опору радянській владі людей, які десятками років створювали свої господарства і не були ні в чому винні, адже на той час був такий устрій життя.

У сільські органи влади влились учасники Першої світової і громадянської війни, колишні робітники, селяни, які мали невеликі ділянки землі або взагалі не мали і працювали на заможних селян.

Більш заможні селяни змогли продати свої землі або полишити їх і виїхати з села. Всі, хто залишився, зазнали репресій, приниження з боку своїх же односельчан.

19 лютого 1919 року в Кролевці організаційно оформилась міська спілка молоді (комсомольська організація) на чолі з секретарем Болотіним Л. М.
Житель села Спаське Ліщенко був обраний членом повітового комітету комсомолу.

Это не может быть Андрей, он уже был в партии,может Михаил (19 лет)? Николаю же было только 10 лет.

20 березня 1919 року в селі Спаське був створений комітет бідноти у складі 25 чоловік, це — голова Пишун Оврам Васильович, комбідівці Овдієнко Д. А., Овдієнко С. Й., Валовий Г. О., Слуцький В. Д., Мовчан Т. О., Кремінь М. М., Гребеник Д. С., Савченко О. Х., Кусенко М. І,, Щербань К. Т., Груша А. С., Кремінь Я. М., Сердюк П. Н., Валовий Я. О., Пишун А. Й., Пурига І. А., Сіталенко П. Ю., Білоус Т. А., Герасимець П. С., Герасимець І. П. (кукла), Герасимець М. І. (гарячий), Сокольник К. З., Холодьон П. Ф., Сенько П. К.

11 травня 1919 року у Спаському створений сільський партійний осередок, на чолі якого став Овдієнко Д. А. Першими комуністами села були Овдієнко Д. А., Слуцький В. Д., Кремінь М. М., Топіха В. М., Ліщенко А. М., останні два працювали в Кролевецькому повітовому партійному осередку.

1 вересня 1919 року в Спаському відкрито чотирирічну народну школу в приміщенні трирічної земської школи та в приміщеннях конфіскованих будинків Терещенка С. і Адамовича В.

2 серпня 1919 року проведені перевибори комбідів. З конфіскованих будинків заможних селян одержали будинки: Герасимець І. П., Герасимець М. І., Кусенко М. І., Ліщенко А. М., Пишун А. Й., Валовий Г. О., Чернявський К., Койдан М. Д., Урупа Д. А., Пишун П. О., Савченко О. Х., Кривенко Д., Остапенко, Мироненко М. І., Скрипняк П. Г., Лукаш С. А., Сердюк П. та інші.

Спаське (Ленінське). ©Володимир Цикунов

Електронна версія книги про історію села Спаське (Ленінське) Кролевецького району Сумської області

http://spaske.sm.ua/

Соціально-економічний розвиток села Ленінське у міжвоєнний період

У 20-х роках влада більшовиків встановилась по всій території України, крім західних. Ленінськими декретами передбачалась боротьба з церквою. Повсюди знищувались церковні храми, священики піддавались репресіям.

Не оминуло це і село Спаське, яке ще й носило релігійну назву. Перше, що зробили більшовики, це перейменували село. На сьогодні точно не відомо, кому належала ця ініціатива: чи місцевим комуністам, чи вищим за рівнем партійним органам.

Але події в селі розгортались так. На території Кролевецького повіту діяла банда Тригуба, вихідця з села Божок, яка в січні 1920 року наїхала в село, щоб пограбувати магазин сільського споживчого товариства (голова Ліщенко М. М.) , але їм це не вдалося, оскільки на постріли збіглись члени більшовицького осередку, комбідівці, і хтось ударив у дзвони. Тоді бандити увірвались у сільську раду з метою пограбування каси. Але в ящику грошей практично не було, тоді вони з люті зірвали портрет Леніна зі стіни, розтоптали і зникли.

Лищенко М.М. - брат Андрея, Михаил Николаевич.
*********************

22 квітня 1926 року в день 56-річчя з дня народження В. Леніна в чотирирічній школі створена піонерська організація і піонерський загін ім. Леніна з 12 учнів 4-го класу.

1 вересня 1926 року в школі було відкрито 5-й клас.

(А этого автор не знает- моя бабушка, Ксения Фёдоровна, была в школе первой пионервожатой. В 1970-х годах ей в Калининград пришло письмо с просьбой приехать в школу в Ленинское. Может это было в 1976 году? На 50 летие пионерской организации?)

Дальше интересно про войну, много фотографий из личных архивов жителей села. Увидела как выглядели люди, т.е. потомки тех, о ком читала в МК. Мои в это время там не жили, но не далеко, в Белогривом.

Празднование Дня с. Ленинское, 2011 год (из ВК).

Таких уютных и домашних бабулек в хустках и тапочках у нас (в Калининграде) уже не найти.

Наконец нашла документ, по которому мой дедушка, его сестра и братья поменяли свою фамилию и отчество.

http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/DEKRET/18-03-04.htm

Декрет о праве граждан изменять свои фамилии и прозвища
4 марта 1918 г.
{520}

1) Каждому гражданину Российской Советской Федеративной Республики по достижении им восемнадцатилетнего возраста предоставляется право изменить фамильное или родовое прозвище свободно, по его желанию, поскольку этим не затрагиваются права третьих лиц, обеспеченные специальными узаконениями.

2) Лица, желающие изменить свое фамильное или родовое прозвище, обращаются по месту своего жительства к заведывающему отделом записи браков и рождений и лично представляют ему о том письменное заявление с приложением документов, удостоверяющих их личность, или копий этих документов, засвидетельствованных установленным порядком.

3) О сделанном заявлении заведующий отделом составляет протокол, опубликовывает его за счет просителя в местной правительственной газете в двухнедельный срок и одновременно пересылает для опубликования в правительственную газету центральной власти, а также извещает учреждение, ведущее списки об уголовной судимости.

Примечание. На учреждение, ведущее списки о судимости, возлагается также ведение списков изменяемых фамилий и периодическое их опубликование.

4) По прошествии двухмесячного срока со времени опубликования в правительственной газете центральной власти лицо, изменившее свою фамилию или прозвище, имеет право требовать внесения этого имени во все акты гражданского состояния.

5) При перемене фамилии или прозвища со стороны лиц, состоящих в семейном союзе, этой перемене следуют их дети до восемнадцатилетнего возраста.

{521}

6) Супруги лиц, изменяющих свои фамилии или прозвища, и дети их старше восемнадцатилетнего возраста принимают новые имена своих: первые - супругов, вторые - родителей, в случае своего на то согласия. О своем согласии или несогласии эти лица делают письменное заявление или совместно с супругами или родителями или независимо от них в указанном выше порядке.

Председатель Совета Народных Комиссаров
В. Ульянов (Ленин).
Секретарь Совета Н. Горбунов.

Выверено по изданию: Декреты Советской власти. Том I. 25 октября 1917 г. – 16 марта 1918 г. М.: Гос. издат-во политической литературы, 1957.

Дедушке Андрею было 20 лет, брату Михаилу как раз 18, а младшему Николаю только 9 лет. В листовке Кролевецкой ЧК от 15 апреля 1919 года (ГАРФ) дедушка указан под изменённой фамилией. Хотя именно этим вариантом фамилии в брачном обыске подписался муж его матери.
Интересно, как они объясняли смену отчества, с Порфирьевичи на Николаевичи, не могли же сказать, что мы мол незаконные дети дворянина. В учётных партийных документах написано - "отца не знаю", у брата тоже.

Отдыхающие в Крыму, 1930 г., сентябрь. Коктебель.

Краткие биографические сведения на лиц, осужденных к расстрелу в период т.н. Экспедиции в Крыму
...

Дедух Андрей Самсонович
жандарм,
1891 г.р., Кролевецкий уезд Черниговской губернии,
осужден тройкой ОО 4-й армии в Симферополе 19.12.1920 к ВМН.

Корейша Дмитрий Поликарпович
рядовой,
гимназист,
20 лет, Кролевецкий уезд Черниговской губернии,
в Русской армии служил в 134-м пехотной Феодосийском полку,
осужден тройкой ОО 13-й армии в Мелитополе 7.12.1920 к ВМН.

Макаренко Порфирий Иванович
полковник,
1866 г.р., Кролевецкий уезд Черниговской губернии,
окончил Виленское пехотное юнкерское училище,
ПМВ – 107-й пехотный Троицкий полк, 11-й запасной пехотный полк,
во ВСЮР с 1919, пограничная стража в г. Евпатории,
арестован в Евпатории,
осужден тройкой ОО 6-й армии в Херсоне 8.12.1920 к ВМН.
...

Источник:
Я. Тинченко. 12 тысяч. Крымские расстрелы, 20.11.1920 – 18.04.1921. // Реабилитированные историей. Автономная Республика Крым: Книга десятая. – Киев: Институт истории Украины НАН Украины, 2021. С. 610 – 611, 702, 760.

Отдыхающие в Крыму, 1930 г., сентябрь. Алупка

Дедушка Андрей Николаевич в Крыму. Коктебель. 1930 г.

Кролевецкий уезд. Село Спасское (Ленинское)

история села и его жители