Шовкопляс (Украина: 17-19 века)

realdozor написал:

[q]

Предка по мужской линии, от которого происходит все наше поколение Касьянов и Касьяненко звали: Касьян (Кассiянъ) Романов(ич) Шелкоплясенко.
Нам известно, что Касьяну Шелкоплясенко в 1732 году было 25 лет (хотя, возможно и все 35, ибо переписчик ошибся - об этом "вопиет" возраст его детей: старшему — 10 лет, а нашему предку Григорию — 6 лет). Но по этой версии, которую необходимо проверить, Касьян Романович родился в 1707 году в семье Романа Шелкопляса (или Шовкопляса?). Тот, в свою очередь, родился, примерно в 1670-90 гг.

Кто был отцом Романа, и откуда они появились в селе Ястребенном - нам и предстоит узнать.

[/q]

З двох українських сіл Шовкопляси, одне знаходиться у Полтавській області, друге — на Харківщині, у Дергачівському районі, неподалік від райцентру. Останнє для нас більш цікаве, оскільки було засновано ще у 1680 році. У той час, як перше - приблизно на 100 років пізніше (коли діти нашого предка Романа Шовкопляса вже, як мінімум, 60 років жили у Яструбеному.

Назва сіл, м'яко кажучи, унікальна. Цікаво: що тут є первинним - козацьке прізвище, а точніше прізвисько Шелкопляс (Шовкопляс), чи топонім?

В музеї народної архітектури та побуту в Пирогові (село на південній околиці Києва, на краю Голосіївського лісу) є зона «Полтавщина», з мальовиничим половником із с. Шовкопляси


Остання новина про Шовкопляси на Новосанжарщині.в інтернеті – від 04.09.2009 щодо Дня села у 2009 році.
В цей день, як ніколи, село наповнюється людьми, збираються родини, уродженці села приїзджають з Полтави, Дніпропетровська, Кременчука, не кажучи вже про навколишні села. Завдяки старанням сільського голови Івана Царенка було проведено футбольний турнір на честь Миколи Івановича Шовкопляса, який багато зробив для розвитку футболу в селах Шовкопляси та Козуби. У змаганнях взяли участь три дорослих та дві юнацьких команди із сусідніх сіл. Переможцем стала команда з Шовкопляс. Команди, які зайняли 1-3 місця, було відзначено дипломами та цінними подарунками. Нагородили також кращого футболіста та самого юного спортсмена. Свято продовжилось освяченням хрестів-оберегів, які було зроблено і поставлено на в’їзді та на виїзді з села Шовкопляси завдяки приватному підприємцю Михайлу Васюті. Освячення виконав священик Марківської церкви Дмитро Кулічковський, наголосивши, що жити потрібно, дотримуючись Божих заповідей, творити добро, допомагати ближньому. Хрести-обереги символізують непоборну віру селян у краще майбутнє, оберігають від всяких нещасть, напастей та хвороб.
Аплодисментами всі присутні підтримали рішення голови Новосанжарської районної ради Юрія Лебедина про відзначення ветерана праці, колишньої завідуючої Козубівським фельдшерсько-акушерським пунктом Надії Єльченко почесною відзнакою — іменним годинником, який вручив голова постійної планово-бюджетної комісії Юрій Свердлов. Пам’ятними подарунками та похвальними грамотами були відзначені кращі господарі сіл Козуби та Шовкопляси. Не забули в цей день і маленьких жителів села. Отримали подарунки з рук сільського голови з найкращими побажаннями майбутні першокласники.Продовженням святкування стала концертна програма новосанжарських козаків під керівництвом Петра Скубія.


Остання новина про харківське село в інтернеті – від https://dermiskrada.dosvit.org...06.08.2021, про особистий прийом мешканців міста Дергачі, сіл Безруки, Руська Лозова, Шовкопляси, Дубівка і Гоптівка міським головою Дергачів Вячеславом Задоренко. Зокрема, громадяни з Шовкоплясів на чолі з головою вуличного комітету Марією Бабешко порушили питання щодо ямкового ремонту дорожнього покриття – під’їзда до села, встановлення знаку з назвою населеного пункту при в’їзді в село Шовкопляси та благоустрою автобусної зупинки на с. Ємці та Шовкопляси. Після завершення прийому заступник начальника відділу ЖКГ Владислав Кубицький відвідав село Шовкопляси і визначив хід виконання доручень міського голови.
Також є ВІДЕО з історією села:



У першому випадку, наприклад, все могло бути так. Сотник Шовкопляс з козаками заснував хутор або село, яке отримало назву за ім'ям козака. У другому випадку - до Ястребенного переїхав (сам або вже з родиною) козак з села Шовкопляси, якого так і стали називати: Роман (або його батько або дід) з Шовкоплясів. Так за ним це прізвище і закріпилося, а потім переросло в прізвище.

Звідки ж "росли ноги" у клички козака, самого першого у роду Шовкоплясів?

Традиція надавати людині індивідуальну кличку в додаток до імені, отриманого при хрещенні, існувала на Русі з давніх часів і зберігалася до XVII століття. Це пояснюється тим, що з тисяч хрещенських імен, записаних у святцях і місяцесловах, на практиці використовувалося трохи більше двохсот церковних іменувань. Зате нескінченний був запас кличок, що дозволяли легко виділити людину серед інших носіїв того ж імені.

Прізвище Шовкопляс представляє собою закріплене як прізвище кличку Шовкопляс, яка складається з двох значущих основ: іменника "шовк" і дієслова "плясати" або "плясти" (яке представляє собою діалектний фонетичний варіант дієслова "плести").

Українською мовою словом "шовк" позначали природний матеріал для тканини, який у старовину прирівнювався до золота і дорогоцінних каменів. Отже, кличка Шовкопляс могла належати людині, яка "плясала" шовком, тобто продавала його або доставляла здалека своїм покупцям.

Більш цікавою, однак, є інша версія. Ім'ям Шовкопляс у народі могли наділити людину, що мала особливий дар красномовства, вміла "плести шовкові мови", тобто м'яко і вправно грати словами, лукавити, плутувати.

Подібні клички часто отримували козаки, причому вже у зрілий вік. Основна частина козацтва з метою безпеки приховувала своє походження і хрещене ім'я. В результаті виникло величезне число різноманітних кличок.

У XV–XVI століттях на Русі серед представників привілейованих станів почали з'являтися перші прізвища як особливі успадковані родові іменування. Загальновизнана модель російських родових іменувань склалася не одразу, однак уже до початку XVII століття більшість прізвищ формувалося додаванням до основи – імені або клички батька – суфіксів -ов/-єв і -ін, поступово ставших типовими показниками російських родинних імен. Але іноді, в рідкі випадки, прізвищем ставало ім'я або кличка батька,

Источники: Унбегаун Б.О. Русские фамилии. Тупиков Н.М. Словарь древнерусских личных имен. Суперанская А.В. Словарь русских личных имен. Толковый словарь В. Даля, в 4-х т. Редько Ю.К. Справочник по украинским фамилиям.

realdozor написал:

[q]

В исследовании родословной я дошёл до 7-го колена, коим является, в частности, мой предок Григорий, Касьянов сын (1726 г.р.). Его отца, от которого, по сути, происходит все наше поколение Касьянов и Касьяненко звали: Касьян (Кассiянъ) Романов(ич) Шелкоплясенко

[/q]

Согласно ревизии 1744 года (фонд 350 в РГАДА, опись 2, д.3457), Касьяну Романов(ич)у Шовкоплясу - 50 лет (т.е. он примерно 1694 г.р.), его детям Трофиму - 25, Моисей - 20, Григорию - 18, Петр - 16, Пархому - 10. Если по средним детям все сходится, то со старшим есть вопрос: или ему в предыдущей ревизии уменьшили воозраст, или здесь накинули пару лет. Аналогично и с младшим: ему не может быть всего 10 лет, ибо 12 лет назад ему уже было 2 (таким образом, в 1744-м ему не 10, а примерно 13-14).

Впрочем, это никак не приблизило нас к главному вопросу:
Кто был отцом Касьяна Шовкопляса, и откуда Шовкоплясы появились в селе Ястребенном?

Шовкопляс Юрий Юрьевич
(1903 – 1978)
писатель.
Участник Великой Отечественной войны.
В 1927 окончил Харьк. институт народного образования.
Работал преподавателем и классным руководителем в 30-й единой трудовой школе.
Печататься начал с 1926 в журнале "Червоний шлях".
Принадлежал к литературной группе "Пролитфронт".
С 1930 занимался литературной работой. В 1947 – 1948 работал редактором журнала "Театральная декада", в 1948 – 1950 — в областном отделе по делам искусства уполномоченным реперткома, в 1949 – 1951 преподавал и 2 года заведовал кафедрой журналистики в Харьк. университете, в 1951 — в обкоме КП(б)У зав. отделом художественной литературы и искусства, в 1956 – 1960 — главный редактор журнала "Прапор".
В повестях "Проект электрификации" (1929), "Земляной поход" (1933), романе "Завтра" (1931), "Инженеры" (ч. 1 – 2, 1934 – 1937, новое доп. изд. 1964) показал научно-техническую интеллигенцию.
Автор сборников приключенческих рассказов "Проницательность врача Поддубного" (1930), повести "Начинается юность" (1938), романа-трилогии "Чел. живет дважды" (1962), книг для детей и юношества.
Его произведения переведены на языки народов СССР и зарубежных стран.
С 1934 — член Союза писателей СССР.
В 1953 – 1956 — председатель правления Харьк. отделения Союза писателей Украины.
Награжден орденом Ленина, 2 другими орденами, медалями.


Источник:
Харьков: Энциклопедический словарь. –Х., 2014. С. 963 – 964.

Випускники 1972

Абрикосов Валерий Николаевич
Авдеев Юрий Васильевич
Авилова Галина Абдуловна
...

Шныриков Иван Епифанович
Шовкопляс Анатолий Карпович
Шойхет Анна Яковлевна
...

Ясинский Валерий Михайлович
Ясько Галина Григорьевна
Яцик Леонид Федорович


Источник:
90 років Харківському національному університету радіоелектроніки: Випускники університету 1930 – 2020: довідкове видання / відп. ред. Т.Б. Грищенко, Л.О. Тихоненко; уклад. Н.Ю. Етенко, Т.Ю. Міхнова, І.Е. Шахова та ін.; дизайн обкладинки Бондаренко В.О. – Харків: ХНУРЕ, 2020. С. 123 – 124.