Леонтовичи (Леонтьевичи)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Полтавская губерния Золотоношский уезд (Лубенский полк)

Совр. - Черкасская область Чернобаевский район

Леонтович Володимир Миколайович (Псевд. В.Левенко; 24.07(6.08).1866, хутір Оріховщина, с.Матяшівка Лубенського пов. Полтавської губ. – 10.12.1933, м. Прага, Чехо-Словаччина) – дослідник проблем археології, історії козацько-старшинських родів, землеволодіння в Україні, укр. гром.-пол. діяч, письменник. Походив з давнього козацького, згодом дворянського роду на Полтавщині. Син поміщика, штаб-ротмистра Охтирського гусарського полку.

Навчався в Лубенській та Прилуцькій гімназіях, а потім – на юр. ф-ті Московського ун-ту, який закінчив у 1888. Ще в студентські роки, захопившись археологією, разом із своїм старшим братом 1887-1889 здійснив розкопки трьох курганів у Старобільському повіті на Харківщині. Колекцію знахідок доби бронзи, здобутих під час цих робіт, брати подарували Лубенському музею К. М. Скаржинської. Пізніше (в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.) В. М. Леонтович ще не раз поповнював експозицію цього музею рідкісними археологічними знахідками й унікальними документами. Том у К. М. Скаржинська вважала його повноправним “співробітником музею”. У 1906 колекція старожитностей братів Леонтовичів була передана Полтавському губернському земству (нині вона зберігається у Полтавському краєзнавчому музеї). Успішно захистивши ( на початку 90-х ХІХ ст.) дисертацію на іст.-юр. тему “Історія землеволодіння в Україні від повстання Богдана Хмельницького до введення кріпацтва царицею Катериною ІІ”, дістав науковий ступінь кандидата права.

З 1891 і до першої світової війни – активний діяч земських установ на Полтавщині. Меценат укр. науки і культури, зокрема, матеріально забезпечував видання газ. “Громадська думка” (1906), яка згодом прибрала назву “Рада”. Співробітничав у ж. “Киевская старина” і “Літературно-науковий вісник”, фінансував і редагував часопис “Нова громада” (1906). З 1915 брав участь у роботі Комітету Союзу міст Південно-Західного фронту. Активний учасник національно-державного відродження України (1917 – 1919). З 1919 – в еміграції у Болгарії, Сербії, Німеччині, згодом у Чехії (Празі).

Автор багатьох маловідомих нині літературних, публіцистичних, наук.-іст. та мемуарних творів (“Солдатський розрух” (1891), “Пани і люди” (1893, 1929), “Старе і нове” (1900, 1913, 1914), “Хроніка Гречок” (1931, 1994), “Спомини утікача” (1922) й ін.).

Тв.: Спогади про мої зустрічі з українськими діячами старшого покоління // З минулого. Збірник. – Варшава, 1938. – Т.1. – С.71-99; Хроніка Гречок. Історія козацько-старшинського роду. – Львів, 1994.

Літ.: Ванцак Б. “Немає на землі кращого куточка...” До 60-річчя від дня смерті В.М.Леонтовича // Лубенщина. – 1993. – 26 серп.; Єременко Л. Повертаються вигнанці в Україну // Леонтович В. Хроніка Гречок. – Львів, 1994. – С.3-4; Нестуля О. Біля витоків державної системи охорони пам’яток культури в Україні. – К.; Полтава, 1994. – С.150; Довідник з історії України. Т.2. – К., 1995. – С.152; Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. – К., 1998. – С.115-116; Супруненко О.Б. Археологічні дослід-ження братів Леонтовичів // Історія України. Маловідомі імена, події, факти: Зб.статей. Вип.6. – К., 1999. – С.293-297; Стрельський Г. Діячі України доби національно-визвольних змагань (1917-1920 рр.) / / Історія в школі. – 2000. – № 4. – С.32-33;

Іконогр.: Е У. – Т.4. – К., 1996. – С.1285.

Геннадій Стрельський

Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник /
Серія "Українські історики". — Київ: Інститут історії України
НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с. Стор.231-232

Інститут історії України НАН України

http://histpol.narod.ru/person/pers-12/pers12-031.htm

ЛЕОНТОВИЧ
forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1868

ГАПО Ф.1011 Оп.1 Д.115 1911 год.
Метрическая запись о рождении Лидии Евгеньевны Леонтович.

Может быть пригодится

Черкасский архив Украины
ф.931 о.1 д.1867
10\11 апреля 1899г
Иоанн
м. Таганчи крестьянин Стефан Лукин Леонтович и Ксения Данилова
восприемники
м. Таганча крестьянин Филип Иванов Фурсенко и Акилина Михайлова Ярошенкова девица

Доброе утро ,
Ищу информацию о том, что Леонтович Александр женатом на Марии Шварц, у них было как минимум две дочери Людмила (21.10.1877- 30.12.1973 уроженки Одессы) и Мария (1869-1955). Но я больше ничего не знаю, кроме того, что Людмила моя прабабушка. Я не русский, поэтому не знаю, как найти информацию.
Большое спасибо.

Добрый день. Изучая дворян Кутлубицких, тех, что обосновались в Арзамасском уезде селе Костянка, есть запись о рождении 12.07.1808 года сына Николая у Николая Осиповича (Иосифовича) и супруги его Евдокии (Авдотьи) Савельев, урожд. Ваксель.
Среди восприемница значится тайная советница Ульяна Константиновна Веселитская. Может ли это быть супруга Петра Петровича Веселитского, урождённая Леонтович? Дочь золотоношского сотника К.Л.Леонтовича?

Tiffosa
Источник -
Лаврентьева Е. В.
Повседневная жизнь дворянства пушкинской поры.
Этикет. — М.: Молодая гвардия, 2007. —
(Живая история: Повседневная жизнь человечества).

Ульяна Константиновна Леонтович (ок. 1737-1822), дочь золотоношского сотника К. Л. Леонтовича, в первом браке Белуха-Кохановская.
Муж 2 - Веселицкий (по некоторым архивным документам проходит как ВеселиТский) Петр Петрович (1711 Далмация — 1786)
Перепост

Tasha56 написал:

[q]
Tiffosa
Источник -
Лаврентьева Е. В.
Повседневная жизнь дворянства пушкинской поры.
Этикет. — М.: Молодая гвардия, 2007. —
(Живая история: Повседневная жизнь человечества).

Ульяна Константиновна Леонтович (ок. 1737-1822), дочь золотоношского сотника К. Л. Леонтовича, в первом браке Белуха-Кохановская.
Муж 2 - Веселицкий (по некоторым архивным документам проходит как ВеселиТский) Петр Петрович (1711 Далмация — 1786)
Перепост
[/q]

Наташа, меня смутило, что она делала в тех краях в это время. Думала, может совпадение имен.

Tiffosa

[q]
(...) что она делала в тех краях в это время.
[/q]

Мне трудно ответить объективно, эту веточку рода Леонтовией по поколениям не прослеживала.

Повседневная жизнь дворянства пушкинской поры. Этикет
Лаврентьева Елена Владимировна
https://history.wikireading.ru/41792

Послужной список Петра Петровича Веселицкого.
Архив внешней политики Российской империи (АВПРИ)
Ф. 123. Сношения России с Крымом. Оп. 2. Д. 63. Л. 90-95 об.

Здравствуйте!
Не знаю из Вашей линии или нет!?
Посмотрите, если не встречали.

Святитель Мелетий (Леонтович).

https://www.pravenc.ru/text/2562820.html

БУРОМКА - Золотоношский уезд Полтавской губ. (Лубенский полк) (▶ Дневник Tasha56)

БУРОМКА - Золотоношский уезд Полтавской губ. (Лубенский полк)
(▶ Дневник Tasha56)