История села и церкви

Дата будівництва дерев’яної, на честь Успіння Пресвятої Богородиці церкви в с. Шершнівка Лубенського пов. (тепер Лубенського р­ну) не встановлена. Перебудована 1796 з дозволу київського митрополита Самуїла (Миславського). 1871 церкву поставили на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудували дерев’яну дзвіницю.
У 1902 володіла 40 дес. землі ружної, 524 кв. саж. церковної садибної. Мала церковну сторожку, 2 будинки для квартир причту. Діяли б­ка; у парафії – жіноча церковнопарафіяльна школа, змішана школа грамоти, Свято-Миколаївське братство – відділення Лубенського Спасо-Преображенського братства.
До парафії входили хутори Назаренковий, Сопруновий (Супруновий), Драбинченковий, Балганівка, Запорозький. 1902 парафіян – 1334 душі чоловічої, 1360 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 24, міщан – 28, селян – 2693.
Релігійна громада відновила діяльність під час німецької окупації 1941. По війні була зареєстрована органами радянської влади 06.12.1947 за № 90. Для релігійних відправ використовувала приміщення старої церкви площею 178,5 кв. м. Знята з державної реєстрації 1962.
У новітній час релігійна громада була утв. як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 02.08.2000 за № 336. Для релігійних відправ використовує культову споруду.
Із священиків відомі: Гаврило Ілліч Пушков (1902, 1912, у сані з 1892, нагороджений набедреником 1898), Михайло Іоаннович Павловський (1902, у сані з 1898), ієрей Анатолій Безрідний (2008); із псаломщиків: диякон Костянтин Афанасійович Терещенко (1902, у сані з 1901), Іоанн Якович Майборода (1902, на посаді з 1889), Іоанн Омелянович Лаврський (1912); із церковних старост: козак Іоанн Трохимович Ляшенко (1902), козак Матвій Іоаннович Сурмило (1912), Григорій Якович Рудик (2008).
Літ.: ДАПО. – Ф. Р-4085. – Оп. 16. – Спр. 206. – Арк. 51; Клировая книжка…, 1902. – С. 363; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 162; РГПО, 2008. – Арк. 61.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.
http://history-poltava.org.ua/?p=6911