Григорович-Барские. Страница: 2 - Генеалогический форум

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Plato написал:

[q]
К сожалению, у меня нет метрических записей Николая и Петра Александровичей. По-моему, они дети Александра Иоакимовича, у которого точно были дети с такими именами. Но Николай тот примерно на десять лет старше.
[/q]

Именно так.

Григорович-Барский (Барский) Петр Александрович
(1822 – 1907)
Купец 2-й гильдии.
Потомственный почётный гражданин.
Имел в Киеве четыре дома (в т.ч. ул. Мало-Житомирская, 7, Крещатик, 40, Прорезная, 19) и шесть магазинов (в т.ч. Крещатик, 20 в доме Г. Эйсмана писчебумажный магазин, на Крещатике, 48 – ювелирный магазин).
Служил в городском магистрате (1863 – 1866).
Директор Киевского опекунского комитета над тюрмами.
Член Киевского общества помощи бедным и попечитель дома призрения о бедных.
Председатель Киевской городской сберегательной кассы.
Церковный староста Софийского кафедрального собора.
На Крешатике, 20 владел самым большим магазином канцелярских товаров.
В собственном доме на Крещатике, 40 открыл в 1883 году типографию "Петр Барский" (работало 30 человек (1899 г., а в 1900 – 95 человек), производительность в сумме составляла 50000 рублей в год)1124.
На ул. Прорезной, 19 торговал скобяными товарами и оружием.
Сын купца Александр – застрелился, после чего Петр Александрович "впал в помешательство".
Умер купец 7 мая 1907 года, похоронен на Щекавицком кладбище.

1124. Паталєєв О.В. Старий Київ. Зі спогадів Старого Грішника. К., Либідь. 2013. С. 342. Ас "Весь Киев", 1899 – 1905. Памятная книжка Киевской губернии на 1895 – 1896, 1899 – 1905 год. Киевский календарь на 1898 год.

Источник:
Третьяков А.П. Киевские купцы.: науч.-популярн. издание. – К.: ЛАТ & K, 2020. С. 232 – 233.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 18 июля 2021 20:54

Спасибо. Да я уверен, что это сын Александра Иоакимовича. Надо сказать, что он отец - Константина Петровича (1870-1929), известного политика, монархиста, депутата Думы, потомки которого живут в США.

Plato написал:

[q]
Александр Иоакимович Барский - брат моей прапрапра Елены Миславской.
[/q]

Барский Александр Якимович (Акимович)
(1798 – 1864)
Купец 2-й гильдии.
Владел домом в Подольской части Киева.
Его жена – Мария Антоновна (1801 – ?),
дети: Петр (1825 – ?), Николай (1827 – ?), Иван (1828 – ?), Василий (1829 – ?), Виктор (1836 – ?), Владимир (? – 1847), Георгий (1843 – ?), Александр (1846 – 1846), Александр (1849 – ?), Мария (1826 – ?), Александра (1832 – ?), Надежда (1833 – ?), Ольга (1837 – ?), Юлия (1838 – ?), Вера (1839 – ?), София (1848 – ?)180.

180. ГАК. Ф. 17. Оп. 1. Д. 25 (1838), Д. 24 (1839), Д. 114 (1843), Д. 124 (1848).

Источник:
Третьяков А.П. Киевские купцы.: науч.-популярн. издание. – К.: ЛАТ & K, 2020. С. 86.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 18 июля 2021 23:11

Вот за это спасибо. Я упустил, что известен год его смерти! Вот его сыновья и есть Петр, Николай, Василий, о которых выше упоминалось!

РГИА, фонд 1343, опись 39, дело 321
Дело о присвоении прав потомственного почётного гражданства.
Барские, киевские 2-й гильдии купцы, 07.10.1864 года.

Терсинец написал:

[q]
РГИА, фонд 1343, опись 39, дело 321
Дело о присвоении прав потомственного почётного гражданства.
Барские, киевские 2-й гильдии купцы, 07.10.1864 года.
[/q]

Спасибо. Есть ещё и дело о подтверждении потомственного дворянства!

Мне обязательно надо будет до этих дел добраться. Источник: РГИА, ф.1411, оп.1, д.110

Дело Департамента Герольдии Правительствующего Сената об изготовлении герба Григорович-Барских и выдачи копии с него 14.03.1913 – 08.05.1914.
• РГИА, ф.1343, оп.35, д.6505

Григорович-Барський Павло Павлович (8 серпня 1887, м. Київ - ?) - підполковник Армії УНР.

Закінчив Ананьєвську гімназію, юридичний факультет Київського університету. У 1911 р. вступив на військову службу однорічником 2-го розряду до 1-го піхотного Нєвського полку (Смоленськ), у 1912 р. витримав іспит на звання прапорщика запасу та повернувся на цивільну службу. У липні 1914 р. мобілізований до 250-го піхотного Балтинського полку, у складі якого брав участь у Першій світовій війні. У лютому 1915 р. потрапив до німецького полону. Останнє звання у російській армії - поручник.

У 1916 р. став одним з засновників гуртка офіцерів-українців у таборах для військовополонених російської армії у Німеччині. У 1917 р. був одним з організаторів Українського полку ім. Т.Г. Шевченка, з військовополонених-українців, а у січні 1918 р. - 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії. У січні-квітні 1918 р. обіймав посади командира куреня та помічника командира 2-го Українського (Синьожупанного) полку військ Центральної Ради. По розформуванні німцями 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії у квітні 1918 р. працював завідувачем юридичним відділом Всеукраїнської спілки земств, головою якої деякий час був С.В. Петлюра. У листопаді 1918 р. - уповноважений Національного союзу з організації повстання проти П.П. Скоропадського у Літинському повіті. З грудня 1918 р. - голова липовецького повітового суду. З червня 1919 р. - командир кінної сотні у загоні повстанського отамана Я. Шепеля, який згодом влився до складу Дієвої армії УНР. З жовтня 1919 р. начальник Охорони Головного Отамана, з 1 серпня 1920 р. - помічник коменданта комендатури штабу Армії УНР. У 1920-30-х рр мешкав на еміграції у Польщі. Подальша доля невідома.
Павла Павловича Григорович Барский и его супруги Елизаветы Евгеньевны .Хельм, Воля Угруська, Терятин (Польща)
В с. Терятин супруги организовали аматорський кружок при Народной Украинской школе 7 им. М. Грушевского.

Вшанування пам'яті Редагувати

Пам'ятник старшинам Армії УНР уродженцям м. Києва на якому викарбувано ім'я Павла Григоровича-Барського
28 травня 2011 року у мікрорайоні Оболонь було відкрито пам’ятник «Старшинам Армії УНР – уродженцям Києва». Пам’ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Павла Григоровича-Барського.

Джерела Редагувати
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.

Ирина Ивановна Барская замужем за Петром Скородумовым. 1795/14/798

Фонд 782 Киевское дворянское депутатское собрание

Фонд 782 Опись 2 Дело 433
Родословная книга дворян Киевской губернии за 1875-1884 гг. часть 2. 1875-1884 гг. 154 л.
12 Григорович-Барские

1782 студент философии Яков Григорович https://www.familysearch.org/a...cc=1503045

Григорович-Барские

Мой 5-прадед - киевский архитектор Иван Григорьевич Григорович-Барский.