ЯГОТИНСКАЯ сотня. Страница: 3 - Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ЯГОТИНСЬКА СОТНЯ
(1648-1782 рр.)
======================

Одна з найстаріших сотень козацького реєстрового війська. Сформувалася в 30-х pp. XVII ст. За реєстром старшини 1638 р. Яготинську сотню Переяславського козацького полку Речі Посполитої очолювали сотник Захар Ялтинський та отаман Льонецький. Тобто у складі армії Б. Хмельницького Яготинська сотня, поза сумнівами, з'явилася наприпочатку 1648 р.

Юридично закріплена у складі козацької автономії як адміністративна одиниця і військовий підрозділ Переяславського полку у кількості 152 козаків Зборівським трактатом 16 жовтня 1649 року. Весь час існування незмінно входила до Переяславського полку аж до ліквідації полково-сотенної адміністрації Лівобережної України у 1782 р. Відтак її населені пункти розподілено поміж Переяславським, Пирятинським та Золотоніським повітами Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Яготин, нині - районне місто Київської області.

Сотники: Оброженко Станіслав (1649). Челюскин Петро Іванович (1661). Захар'ященко Опанас (1661). Скоченко Лаврін (1672). Литовченко Іван (1682). Савоненко Роман (1685-1687). Момот Григорій Іванович (1690-1691). Рокитний Логвин (1695-1705). Павлович Йосип (1706-1733). Рокитний Іван Логвинович (1710-1713, н.). Бережний Лук'ян (1723, н.). Феодосеєв Дмитро (1729, н.). Карпович Петро (1731; 1733, н.). Купчинський Пилип Григорович (1733-1751). Крихно Федір (1736; 1739, н.). Калита Федір (1737; 1740, н.). Сезченко Дорош (1738, н.). Лукомський Степан (1752-1757). Канаровський-Соха Олексій Григорович (1757-1760). Ісаєвич Михайло (1759; 1760, н.). Славатинський Федір Степанович (1761-1770). Козловський Андрій Дмитрович (1761, н.). Юзефович Михайло Іванович (1770-1782).

Писарі: Загоровський Яків (1718-1723). Моісеєнко Матвій (1729). Кордовський Степан (1732-1733). Чаяловський Михайло (1734-1737). Полієшко Яким (1734, н.). Скибинський Прокіп (1738-1746). Козярин Григорій (1747, н.). Боровицький Тимофій (1749-1750). Даценко Артем (1752-1757). Павловський Іван (1755). Дацей Юхим (1758). Бохановський Петро (1759-1767). Лень Іван (1769-1779). Анатієнко Йосип (1779-1782).

Осавули: Калита Іван (1732). Ганжа Влас (1736). Розум Григорій (1737). Мичка Матвій (1738, н.). Саранча Іван (1738-1751). Коркач Іван (1758-1773). Полонський Федір (1775-1782).

Хорунжі: Близнюченко Охрім (1723). Калита Іван (1732-1746). Козярин Григорій (1746-1758). Плакса Семен (1759). Полонський Федір (1761-1774). Перетятько Василь (1775-1782).

Городові отамани: Карпович Гавриш (1691). Ройко Захар (1710; 1718). Дикий Степан (1713-1718; 1728). Кущенко Дмитро (1723). Крихно Федір (1725-1730). Андрій (1729). Розум Григорій (1730-1735; 1738-1740; 1748). Куєвда Федір (1736). Непийвода Гордій (1737; 1740-1741). Дикий Дмитро (1742-1747; 1752-1753). Колчевський Іван (1750). Колежний Григорій (1751). Ошкал Андрій (1753-1757). Турчиновський Олексій (1759). Колодій Дмитро (1760). Батрак-Згурський Тимофій Леонтійович (1762-1764). Плакса Семен (1764-1767). Лукашевич Данило (1772-1779).

Населені пункти: Безуглівка, село; Березанка, село; Богданівка, село; Войтівці, село; Гаврилівка, слобода; Георгіївка, село; Годонівка, село; Городище, село; Демки, хутір; Дениси, село; Журавка, село; Кантакузівка, село; Капустищі, село; Ковалівка, село; Коломийці, село; Лісняки, село; Лозовий Яр, село; Ничипорівка, село; Оржиця, хутір; Панфили, село; Пирлівка, село; Плужники, село; Погреби, село; Положки, село; Пречиська слобода; Семенівка, село; Слобода біля с. Вирлівки; Соснове, село; Старий Полуботківський хутір; Твердоглібівський хутір; Томарівка, село; Фарбоване, село. Хутори: Афендика Степана, абшитованого баришівського сотника; Бахчевського, військового канцеляриста; Безбородькової, дружини Якова Безбородька; Глібова Олексія, бригадира; Голенковського, прилуцького полкового обозного; Горленка Петра, бунчукового товариша; Гриневича, трахтемирівського сотника; Думитрашкової, дружини Андрія Думитрашка; Іваненка Григорія, бунчукового товариша; Каневського Якима, полкового писаря; Киселівського, військового канцеряриста; Копцевича Семена, полкового сотника; Купчинського; Лебедя, військового товариша; Лизогуба Якова, бунчукового товариша; Лукашевича Михайла, полкового осавула; Малиновського, бунчукового товариша; Пилипенка Якова, полкового осавула; Платковської, дружини домонтовського сотника; Прохоровича Антона, значкового товариша. Містечко Яготин.

За "Генеральним описом Малоросії" 1765-1769 pp. до сотні належали також села: Бирлівка, Мала Березанка, Новооселивша Слобода, Степанівка, Черевки, Черкасівщина, Черняхівщина, Чумчак.
=======================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 220-221.

Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)

Фонд 51 Опись 1 т. 1 Дело 630
Справа про пір козаків с. Капустинці Яготинської сотні Переяславського полку за грунти з власницею с. Фарбоване і х. Демки, удовою генерал-майора Вишневського. 1751 р. 5 л.

Фонд 51 Опись 1 т. 2 Дело 1641
Справа про спір за грунти козаків с. Капустинці Яготинської сотні Переяславського полку з Кірасирським кінним заводом. 1757-1764 рр. 161 л.

Фонд 54 Опись 1 Дело 230
Дело о неуплате денежного долга казаками Яготинской сотни Переяславского полка монахине Киево-Вознесенского Флоровского монастыря Меланье. 1765 г. 3 л.

Чаяловські.
І
Грицько Чаяленко – козак Яготинської сотні (1649 р.)78
ІІ
Кіндрат Чаяло (? – 1686 – 1721 – ?) – взятий в полон шведами під Ляховичами (1706), звільнився у 1721 р.
Д.: Євдокія NN (? – 1690 – 1721 – ?), другий її чоловік Михайло Трель. Мали спільних трьох синів, доки не повернувся з полону Кіндрат. Михайло невдовзі помер, а дітей виховував Чаяло79. Олексій Михайлович Трель у 1767 р. намагається відстояти для себе і братів спадкові володіння.
ІІІ
Михайло Кіндратович Чаялов (1702 – 1760 – ?)
Д: Євдокія Федорівна N (1718 – 1760 – ?). У них Федір (1746 – 1760 – ?), Марфа (1744 – 1760 – ?)80. Євдокія в першому шлюбі була за козаком Мартином Карказиним. У 1764 р. вона продала спадковий за померлим чоловіком грунт81. Михайло був сотенним яготинським писарем у 1734 – 1737 рр.
У ревізії 1726 р. в с. Лісняки жив козак Кость Чаяло, а у 1734 і Харко Чаяло (останній помер раніш 1751 р., його згадує племінник Яким Гордієнко). У 1736 р. Кость – записаний ктитором82. Кость Чаяло – отаман с. Лісняки (1760), його син Василь Чаяло вже дорослий.
У цьому ж селі у 1753 р. Федір Чаяло був отаманом, згадується він і у 1760 році83. Ймовірно, Михайло, Кость, Захар і Федір – сини Кіндрата Чаяла.

78. Реєстр Війська Запорозького 1649 р. – К., 1995. – С. 328.
79. ЦДІАКУ. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 311. – Арк. 564.
80. ЦДІАКУ. – Ф. 990. – Оп. 1. – Спр. 322. – Арк. 93.
81. ІР НБУ. – Ф. 14. – Спр. 4321. – Арк. 1.
82. ЦДІАКУ. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 19368, 19336.
83. ЦДІАКУ. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 311. – Арк. 474.

Джерело:
Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Випуск І. Біла Церква, 2000 / І. Кривошея. Генеалогічні розписи козацько-старшинських родин Яготинської сотні Переяславського полку (XVII – XVIII ст.). С. 30.

ShljahetnaKoza4ka написал:

[q]
Здравствуйте! Мне интересны Розумы! Да и в принципе вся та информация, что у Вас есть ! Заранее благодарю
[/q]

Здравствуйте!
Всё, что у меня по ним есть, я уже публиковал ранее.
Перейдите, пожалуйста по ссылке:
https://forum.vgd.ru/293/25048...iew&o=
.

Здравствуйте!
Ищу информацию о Марко Сове (прибл 1680-1750 гг)
Его сын Никифор Маркович Сова указан как посполитый в ИР 1764 г в селе Алексинцы, Сребрянский уезд, Прилуцкий полк. Но в более ранних документах - Присяга Прилуцкого полка духовных и светских лиц 1718 гг , Малороссийские переписные книги 1666 г эта фамилия (Сова) в селе Алексинцы и в ближайших селениях не встречается.
Вывода два -или он переселился из другого селения и другого полка или сменил фамилию (прозвище)
В Присяге Прилуцкого полка духовных и светских лиц 1718 г в селе Алексинцы встречается Марко Швец -возможно это тот же человек, который получил прозвище Сова?
В то же время фамилия Сова встречается в метрических книгах села Лозовый Яр в 1765 г. Одно время в начале 18 века и селом Алексинцы и селом Лозовый Яр владел Лизогуб. Возможно он мог переселить людей в другие свои владения.
Может быть исследователям Яготинской сотни встречалась фамилия Сова в период 1650-1750 гг?
Буду признателен за любую информацию.
В ближайшее время планирую изучить Присягу Переяславского полка 1718 г в РГАДА , возможно там будет какая то информация.

swws написал:

[q]
Здравствуйте!
Ищу информацию о Марко Сова (прибл 1680-1750 гг)
[/q]

Здравствуйте!

Переяславський полк
Сова Мойсей
зацна особа на уряді бориспільському (05.1682).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 373.

swws написал:

[q]
[/q]

В ревизии 1726г. Лозовый Яр еще не упоминается. Ближайший (в Переясловском полку) Сова, точнее Совенко Матвей встречается в Басани (убогий посполитый). Дальше - в Борисполе можный козак Иван Сова, в с.Хоцьки второй полковой сотни Павло Сова (козак, находящийся в теркском походе) и еще один Иван Сова, убогий посполитый в с.Ковалин первой полковой сотни.

mykolas написал:

[q]

swws написал:
[q]

[/q]

В ревизии 1726г. Лозовый Яр еще не упоминается. Ближайший (в Переясловском полку) Сова, точнее Совенко Матвей встречается в Басани (убогий посполитый). Дальше - в Борисполе можный козак Иван Сова, в с.Хоцьки второй полковой сотни Павло Сова (козак, находящийся в теркском походе) и еще один Иван Сова, убогий посполитый в с.Ковалин первой полковой сотни.
[/q]

Спасибо, большое за информацию. Да, насколько я понял из найденных документов Лозовый Яр заселили примерно в 1740-е годы. Правда Сова встречается в хуторе Безбородко, но думаю, что хутор тоже заселялся в 1740-е годы. Вы думаете что фамилию Совенко можно рассматривать как производную от Сова? Все таки позже фамилия сохранила форму Сова. Только в конце 18 века иногда записывали как Совва, видимо из за польского влияния. Тогда возможно стоит включить в поиск Совенко? Кстати Марко Сова это прямой предок по отцовской линии украинского киноартиста Андрея Корнеевича Сова.

>> Ответ на сообщение пользователя swws от 14 марта 2021 10:33

Мои предки тоже с Лозового Яра.
И в приходе церкви Лозового Яра был хутор Безбородовский (Безбородовка).

Bagmet написал:

[q]
>> Ответ на сообщение пользователя swws от 14 марта 2021 10:33

[q]
Мои предки тоже с Лозового Яра.
[/q]

Ваши Онищенко тоже из Лозового Яра?

Максимович-Васильківський Стефан Петрович
син писаря полкового переяславського,
значковий товариш у Переяславському полку (? – 1726 – 1732 – ?).
У 1729 р. отримав гетьманський універсал на хутір в Яготинській сотні.
Бунчуковий товариш (? – 1736 – 1742 – ?).
Його двір у Переяславі був звільнений від військових постоїв (1739).
Д.: Євдокія Луківна Петровська, донька полкового писаря переяславського.
Їх володіння перейшли Івану Бахчевському, племіннику Євдокії.

Джерело:
Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Українська козацька старшина. Частина третя. Книга 1. Значне військове товариство. Бунчукове товариство. – К.: "Стилос", 2008. С. 110.