КИЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1782). Страница: 8 - Генеалогический форум

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)
=======================

Київський полку складі Війська Запорозького сформувався влітку-восени 1648 р. на території Овруцького та Житомирського повітів Київського воєводства. На початок 1649 року лише одна сотня в Броварах знаходилася на Лівобережжі, решта 16 на віддалі 50-80 км. від Києва на правому березі Дніпра. Полковим центром у 1648-1708 pp. був Київ (тепер столиця України та обласний центр), а від 1708 р. і до 1782 р. містечко Козелець, тепер - районний центр Чернігівської області.

За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 р. Київський полк нараховував 2010 осіб особового складу, 17 сотень, з яких три Київські були іменні - Самійла Білецького, Тимофія Нагорного та Опанаса Предримирського [сотника Печерського]. Решта 14 - за назвами сотенних центрів: Київська полкова (сотник - Григорій Ліщенко); Васильківська (127 козаків, сотник Микита Бут); Овруцька (119 козаків, Юхим Натальчич); Переварська (95 козаків, Юхим); Гостомельська (77 козаків, Єрмолай Басаренко); Ворзельська (105 козаків, Іван Крузь); Броварська (53 козаки, Федір Медвідь); Макарівська (111 козаків, Григорій Петрицький); Білгородська (94 козаки, Каленик); Ясногородська (87 козаків, Трохим Ященко); Ходосівська (91 козак, Іван Барманський); Обухівська (152 козаки, Яків Красовський); Трипільська (171 козак, Андрій Ворона); Мотовилівська (212 козаків, Степан Половий). Київські сотні (полкова, Білецького, Нагорного та Предримирського) нараховували в сумі 516 козаків.

За присяжними списками 1654 року видно, що на той час у Київському полку виникло ще 14 сотень - сім на лівому та сім на правому боці Дніпра: Бобровицька, Бородянська, Вишгородська, Горностайпільська, Димерська, Заворицька, Карпилівська, Козелецька, Лісниківська, Новокозарська, Остерська, Рожівська, Семиполківська та Чорнобильська.
Після Андрусівської угоди Москви з Варшавою у 1667 році Київський полк розділено цими суб'єктами на лівобережний (російський) і правобережний (польський). Останній фактично був скасований урядом Речі Посполитої того ж таки 1667 року. Проте козацькі підрозділи правобережжя полку продовжували діяти, визнавши владу гетьмана П. Дорошенка, якому до 1672 року вдавалося контролювати цю територію. Але від 1672 p., після угоди Польщі і Туреччини в Бучачі, сюди введено польські гарнізони і правобережний Київський полк припинив існування.

Київ з прилеглою правобережною тери¬торією залишився за Росією і склав Київську сотню лівобережного Київського полку. На Лівобережжі до існуючих Бобровицької, Броварської, Козелецької, Морівської і Остерської сотень, поступово було включено Гоголівську (у 1667 р.), Кобизьку, Мринську та Носівську (у 1687 p.), а також Бориспільську та Олишівську (у 1752р.) сотні. Відтак на час ліквідації полково-сотенного устрою Лівобережної України Київський полк з Києвом та околицею нараховував 12 сотень. Є дані, що вже від 1669 р. (обрання Д. Многогрішного) полковий центр переносився до Козельця.

25 травня 1672 р. на раді в Козачій Діброві від Київського полку були і Конотопські статті підписали: полковник Костянтин Солонина; обозний Афанасій Савенко; писар Петро Іванович Домонтович; хорунжі Семен Жила та Яків Александрович; суддя Юрій Незамай; осавул Семен Карпович та 6 сотників - київський Федір Андріїв; остерський Іван Дворецький; гоголівський Іван Яковенко; козелецький Гав¬рило Жиленко; бобровицький Гнат Калениць-кий; моровський Іван Шумейко.

Всього ж за час існування Київського полку, від 1648 року по 1782 рік, до його складу входило 37 сотень.
Правобережні: Білгородська (1649), Бородянська (1654), Васильківська (1649), Вишгородська (1654), Ворзельська (1649), Горностайпільська (1654), Гостомельська (1649), Димерська (1654), Житомирська (1659), Карпилівська (1654), Київські чотири (1649-1782), Лісниківська 1654), Макарівська (1649), Мотовилівська 1649), Обухівська (1649), Овруцька (1649), Приорська (1649), Стайківська (1764), Трипільська (1649), Ходосівська (1649), Чорнобильська (1654), Ясногородська (1649), - 22 сотні.

Лівобережні: Бобровицька, Бориспільська, Броварська, Гоголівська, Заворицька, Кобижчанська, Козелецька, Новокозарська, Носівська, Олишівська, Остерська, Рожівська, Семиполківська, - 15 сотень.

Сотенними центрами Правобережжя у різний час були: Білогородка, Бородянка, Васильків, Вишгород, Горностайпіль, Гостомель, Димер, Житомир, Карпилівка, Київ, Макарів, Мотовилівка, Обухів, Приорка [Приварки, Переварка], Стайки, Трипілля, Ходосівка, Чорнобиль, Ясногородка.
Сотенними містами, Лівобережжя v 1648-1782 pp. були: Бобровиця, Бориспіль, Бровари, Гоголів, Заворичі, Кобижча, Козелець, Морівськ, Мрин, Нова Казар, Носівка, Олишівка, Остер, Рожівка, Семиполки.

У 1763 році полк розділили на Київський та Остерський судові повіти, а у 1766 році на Київське та Козелецьке комісарства. За ревізією 1764 року в лівобережній частині полку нараховувалося 3 міста, 14 містечок, 448 сіл, та хуторів, 10 990 виборних козаків, 12 789 підпомічників і мешкало 550 995 чоловічих душ посполитих. Полк ліквідовано у 1782 році, і козаків у 1783 році реорганізовано в Київській регулярний карабінерський полк.
Населені пункти полку склали основу північної частини Київського намісництва: Остерського, Козелецького та Київського повітів, між якими розділено територію Бобровицької, Бориспільської, Гоголівської, Носівської та Остерської сотень.

Серед полкової старшини найбільш відомими урядовцями Гетьманщини були М. Кричевський, А. Жданович, В. Дворецький, П. Хмельницький-Яненко, Г. Коровка-Вольський, представники родин Солонин та Жил.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 153-155.

ЦГИАК ф.51 оп.1 д.129, 1739 год, 66 листов
Відомості про повернення жителям Київського полку волів, зібраних для потреб російської армії, після походу
Список владельцев животных

https://archium.cdiak.archives...le-1000966

ЦГИАК ф.51 оп.1 д.427, 1749 год, 184 листа
Відомості про поставку з Київського полку для російської армії волів, оплату за них та про допущені при цьому зловживання в 1737 р.
https://archium.cdiak.archives...le-1009897

ЦГИАК ф.51 оп.1 д.431, 1749 год, 91 лист
Відомості про поставку з Київського полку для російської армії волів та про допущені при цьому зловживання у 1737 р.
https://archium.cdiak.archives...le-1009381

Оба дела содержат имена владельцев животных.

Ревизия Киевского полка 1737, ЦГИАК ф.51 оп.3 д.19373
https://www.familysearch.org/r...eView=true

Похоже на ревизию Киевского полка 1736, ЦГИАК ф.128 оп. 4 д. 22

Генеральний опис козацьких, підсусідських і посполитих дворів Київського полку; опис Ліщицької, Поповогірської та Бобовицької волостей Лаври у Новоміській сот. Стародубського п.; опис священницьких дворів м-ка Сміла Лубенського п., 595 листов

https://www.familysearch.org/r...eView=true

Mernepta написал:

[q]
Похоже на ревизию Киевского полка 1736, ЦГИАК ф.128 оп. 4 д. 22
[/q]

Да, действительно в этом деле (ЦГИАК ф.128 оп. 4 д. 22) есть часть копии Ревизии Киевского полка 1736 года, сделанная бунчуковым товарищем Василием Гудовичем. На неё ссылаются в Ревизии Киевского полка 1737 года. Ревизия идёт с 1 по 369 лист. Далее идут ревизии разных маетностей Лавры с описанием по состоянию на 1766 год. Похоже бумаги готовили для предъявления при проведении Румянцевской описи Малороссии.

Добрый день, есть ли информация по сотне Нагорного?

По Зборовскому реестру 16 октября 1649 г. Киевский полк насчитывал 2010 человек личного состава, 17 сотен, из которых три Киевских были именные - Самойла Белецкого, Тимофея Нагорного и Афанасия Предримирского [сотника Печерского]. Остальные 14 – по названиям сотенных центров: Киевская полкова (сотник – Григорий Лищенко); Васильковская (127 козаков, сотник Никита Бут); Овручская (119 козаков, Ефим Натальчич); Переварская (95 козаков, Ефим); Гостомельская (77 козаков, Ермолай Басаренко); Ворзельская (105 козаков, Иван Крузь); Броварская (53 козака, Федор Медведь); Макаровская (111 козаков, Григорий Петрицкий); Белгородская (94 козака, Каленик); Ясногородская (87 козаков, Трофим Яценко); Ходосовская (91 козак, Иван Барманский); Обуховская (152 козака, Яков Красовский); Трипольская (171 козак, Андрей Ворона); Мотовиловская (212 козаков, Степан Половой). Киевские сотни (полковая, Белецкого, Нагорного и Предримирского) насчитывали в сумме 516 козаков.

>> Ответ на сообщение пользователя Valeriy68 от 26 января 2025 15:57

По тому же Реестру 1649 г. был еще один Нагорный - Иван, который был сотником 4-й полковой сотни Нежинского полка

Сім Ніжинських сотень, які мали сукупно 597 козаків: першої, або полкової (сотник Іван Борсук); другої (Фесько Мринський); третьої (Григорій Красножон); четвертої (Іван Нагорний); п’ятої (Іван Борсук); шостої (Григорій Василенко); сьомої (Григорій Кобилецький); Носівсько-Кобизької – 99 козаків, сотник Панас Єдута; Березанської (Березовської) – 95 козаків, сотник Яків Філоненко.
У Зборівському реєстрі крім сотників записаний полковник Прокіп Шумейко, який у похилому віці (80 років) загинув під Берестечком у 1651 р., та козак Роман Ракушка (Романовський) – майбутній ніжинський сотник, генеральний підскарбій та ймовірний автор літопису Самовидця. Чисельно і територіально це був найменший полк Богдана Хмельницького.

См. скан
Сотня Нагорного, Киевский полк 1649 г. О.М. Бодянский

Спасибо за инфо,а 1654 и дальше это сотня существовала?

КИЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Общие вопросы