1.
Полкова сотня (1-а Сумська сотня) — м. Суми.
2.
Бишкінська сотня — сл. Бишкінь (тепер село Лебединського р-ну).
3.
Білопільська (Кризька) сотня — м. Білопілля.
4.
Будилківська сотня 1-а — с. Будилки (тепер Будилка Лебединського р-ну).
5.
Будилківська сотня 2-а — с. Будилки.
6.
Верхньосировацька сотня — сл. Верхня Суровиця (тепер с. Верхня Сироватка Сумського р-ну).
7.
Вільшанська сотня — сл. Ольшанка (тепер с. Вільшана Недри-гайлівського р-ну).
8.
Ворожбянська сотня [Білопільська] — сл. Ворожба (тепер місто Білопільського р-н).
9.
Ворожбянська сотня [Сумська] — сл. Сумська Ворожба (Мала Ворожба) (тепер с. Ворожба Лебединського р-ну).
10.
Грязнянська сотня — сл. Грязне (тепер у складі с. Чернетчи-на Краснопільського р-ну).
11.
Деркачівська сотня — сл. Деркачівка (тепер село Недригай-лівського р-ну). Станом на 1747 р. слобода вже була «селом приписним Деркачовкою», відійшовши до Недригайлівської сотні [156, С. 225].
12.
Каризька сотня — у запорізькій відомості від 25 вересня 1756 р. про вихідців з Гетьманської, Правобережної і Слобідської України, які оселилися в Кодацькій паланці значиться «Максим Хватко, полку Сумского, сотни Карижской, з села Штеповки, состоящего над речкою Мужицею» [20, С. 255].
13.
Краснопільська сотня — м. Краснопілля (тепер смт).
14.
Лебединська сотня 1-а — м. Лебедин.
15.
Лебединська сотня 2-а — м. Лебедин.
16.
Межиріцька сотня 1-а — м. Межиріч (тепер село Лебединського р-ну).
17.
Межиріцька сотня 2-а — м. Межиріч.
18.
Миропільська сотня 1-а — м. Миропілля (тепер село Краснопільського р-ну).
19.
Миропільська сотня 2-а — м. Миропілля.
20.
Недригайлівська сотня — м. Недригайлів (тепер смт).
21.
Нижньосировацька сотня — сл. Нижня Суровиця (тепер С. Нижня Сироватка Сумського р-ну).
22.
Новоміська (Новомістенська) сотня — 3-я Сумська сотня («Нове місто» — у XVIII ст. — передмістя Сум на Холодній горі за р. Сумкою).
23.
Пенська сотня — сл. Пена (сучасне с. Пена, колишні землі сотні — на території Курської та Білгородської обл. Російської Федерації).
24.
Рибницька (Рибицька) сотня (?) — (тепер сс. Велика та Мала Рибиця Краснопільського р-ну). Із огляду на неоднозначні згадки в документах XVIII ст., можна припустити тимчасове існування сотні на цих землях.
25.
Річанська сотня — сл. Річки (тепер село Білопільського р-ну).
26.
Перекопська сотня — 2-а Сумська сотня. Перекопом у XVII-XVIII ст. називалася центральна частина м. Суми, обмежена річками Пслом, Сумою, Сумкою та ровом, прокопаним у 1658 р.
27.
Стецьківська сотня — сл. Стецьківка (тепер село Сумського р-ну).
28.
Суджанська сотня 1-а — м. Суджа (тепер Курської обл. Російської Федерації).
29.
Суджанська сотня 2-а — м. Суджа.
30.
Тернівська сотня — сл. Терни (тепер смт Недригайлівського р-ну). Про цю сотню збереглося вкрай мало повідомлень. Так, Філа-рет (Гумілевський) посилається на один із урядових документів кін. 60-х рр. XVII ст., згідно з яким «при сотнике Подольском слобода Терньї взята бьша в казну и состояла после того в ведений придворного правлення» [279, с. 159]. У Д. Багалія є згадка, що у слободі Тернах Сумського полку в 1702 р. у сотника Т. Москаленка не було «по-местья, отчин и никаких заводов и оброчньїх статей» [21, с. 249].
31.
Штепівська сотня — сл. Степівка (тепер с. Штепівка Лебединського р-ну).
Источник: Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. Полковники Сумського полку (1659—1765)1. Гарасим Кондратович Кондратьєв (1659—1701).
2. Іван Гарасимович Кондратьєв (нак. 1664—1678).
3. Григорій Гарасимович Кондратьєв (нак. 1678-1683). ; 4. Роман Гарасимович Кондратьєв (нак. 1683).
5. Андрій Гарасимович Кондратьєв (нак. з 1684, 1701—1708).
6. Дмитро Кондратьєв (1708).
7. Андрій Андрійович Кондратьєв (1709).
8. Іван Андрійович Кондратьєв (1709-1726).
9. Михайло Андрійович Кондратьєв (1726-1728).
10. Василь Данилович Перехрест(ов)-Осипов (1728-1737).
11. Надаржинський Гарасим Тимофійович (нак. 1736).
12. Дмитро Іванович Кондратьєв (1737-1743).
13. Андрій Васильович Кондратьєв (1744-1748).
14. Дмитро Григорович Кондратьєв (1746 — нак.?).
15. Михайло Михайлович Донець-Захаржевський (1748-1760).
16. Роман Романович (Іванович) Романов (1760-1764).
17. Степан Іванович Кондратьєв (?—1759, 1765?).
Источник: Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. Коротка хроніка Сумського слобідського козацького полку1655 — заснування м. Суми. Указ царя Олексія Михайловича про осадження переселенців на Суминому городищі з відповідними умовами.
1657 — грамота царя Олексія Михайловича про визначення меж Сумської округи, підтвердження вольностей і права займанщини, призначення пільг на промисли, за несення військової служби.
1658 — реформа помісних військ у Московському царстві. 1658—1659 — українсько-московська війна.
1659 — утворення Сумського слобідського козацького полку.
1661 — антимосковський виступ у Сумах.
1662 — заворушення в населених пунктах як відгомін московського народ ного повстання («Мідного бунту»).
1663 — штурм татарами Сум. Початок гарнізонної служби на Запорізькій Січі. 1666 — урядовий перепис населення слобідських козацьких полків.
1668 — масові заворушення, пов'язані з повстанням І. Брюховецького. Друга спроба штурму татарами Сум. Грамота царя Олексія Михайло вича з подякою за вірну службу і боротьбу проти гетьмана І. Брюховецького.
1669 — жалувана грамота Олексія Михайловича про зняття чиншу 1665 р, на винниці, броварні та шинки, про безмитний медовий промисел І списування оброчних грошей.
1670 — участь у поході урядових військ на р. Донець проти повстанці!» С. Разіна.
1673 — початок несення постійної служби на кордоні з Диким полем.
1677 — участь у 1-му Чигиринському поході. Жалувана грамота царя Федо ра Олексійовича про підтвердження права на володіння землями, угіддями, промислами, хуторами, будівлями.
1678 — участь у 2-му Чигиринському поході. 1680-1681 — роботи на будівництві Ізюмської лінії.
1681 — грамота царя Федора Олексійовича з подякою за боротьбу проти турок і татар.
1687 — участь у 1-му Кримському поході. Грамота Софії Олексіївни про підтвердження прав на володіння землею та різними угіддями.
1688 — грамота Софії Олексіївни про звільнення від оброку на млини.
1689 — участь у 2-му Кримському поході. Битва під Чорною Долиною.
1695 — участь у 1-му Дніпровському поході. Жалувана грамота царів Івана та Петра Олексійовичів про підтвердження давніх привілеїв, запровадження безмитних промислів; по судовим справам полк підпорядковано приказу Великої Росії.
1696 — охорона ділянки кордону вздовж р. Коломак.
1696—1697 — сутички з путивльськими поміщиками за присеймські села. 1697—1698 — участь у 2-му Дніпровському поході.
1700 — початок Північної війни (1700-1721). Грамота Петра І про підтвердження права займанщини та безмитних промислів, права не сплачувати митні гроші; скасовано рубльовий збір із підпомічників; установлено полковий «компут» — 1230 ос.
1701—1702 — Свейський похід до Прибалтики.
1701 — участь у рейдових операціях, у боях під Ряпіною та Ерестфером.
1702 — участь у «генеральному поході» шведським запіллям, у бою під Гумель-сгофом; жалувана грамота про підтвердження давніх пільг та володінь.
1703 — указ Петра І про відзначення бойових заслуг слобідських полків, підтвердження давніх козацьких пільг і вольностей. Наказ про збільшення чисельності виборних козаків.
1703—1706 — участь у поході урядових військ на погамування Астраханського повстання. Скасування інституту воєвод.
1705 — пільгова грамота Петра І Сумському полку про звільнення від оброку на бортництво, ліквідацію указу Інгерманландської канцелярії щодо відписки на царя посеймських полкових сіл.
1708 — Донський похід проти булавінців, поразка на р. Уразовій. Участь у бойових діях проти шведів під час Сіверсько-слобідського походу Карла XII. Лебединські катівниці. Включення полку до складу Азовської губернії.
1709 — охорона кордону з Диким полем. 1714 — запровадження стану підпрапорних.
1718 — включення полку до складу Київської губернії. 1719-1723 — відбування робіт на будівництві Ладозького каналу. 1725-1731 — участь у Персидських (Гилянських) походах. 1726 — перехід у підпорядкування Військовій колегії. 1731 — запровадження в полку регулярної роти.
Источник: Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. СУМСКОЙ ГУСАРСКИЙ ПОЛКВел свое начало от Сумского слободского казачьего полка (Украина) и был переформирован в городе Сумы в гусарский Сумский полк в июне 1765 года. В 1784 году назван Сумским легко-конным, в 1796 году -- Сумским гусарским генерала от кавалерии Шевича, в 1801 году -- Сумским гусарским.
В 1812 году 8 действующих эскадронов Сумского гусарского полка находились в 1-й Западной армии в 6-м пехотном корпусе генерала от инфантерии Д. С. Дохтурова, 2 запасных эскадрона состояли в во 2-м резервном корпусе генерал-лейтенанта Ф. Ф. Эртеля в городе Мозыре.
Сумские гусары участвовали в боях под Островно и у Лубина. В Бородинском бою в составе бригады генерал-майора И. С. Дорохова (3-й кавалерийский корпус) они сражались у Багратионовых флешей и у батареи Раевского.
В сражениях с французами в 1812-1814 годах полк заслужил три коллективных награды. В апреле 1813 года Сумский гусарский полк был награжден Георгиевскими трубами с надписью "За отличие при поражении и изгнании неприятеля из пределов России 1812 года" и названием полка.
В заграничных походах русской армии он отличился во многих сражениях. 2 октября 1813 года произошел бой под Либеpтвольквицем. "Мюрат, построив колонны, состоявшие из старой коннницы, приведенной Ожеро из Испании, двинул их вперед. Граф Пален предупредил нападение, встретив французов Сумским полком". 2 часа длился кавалерийский бой, неоднократно враждующие полки в полном налете одни на других останавливались в нескольких шагах и потом бросались в рубку...". Численное превосходство неприятельской конницы, ее опыт боев в Испании не принесли французам победы. Мюрат вынужден был отвести свои войска назад. А на следующий день сумские гусары приняли участие в Лейпцигской битве, за что 30 мая 1814 года полку были присвоены знаки на кивера с надписью "За отличие". Сумские гусары участвовали также в сражении при Фер-Шампенаузе. Полк получил Георгиевские штандарты с надписью: "В воздаяние отличных подвигов, оказанных в благополучно оконченную компанию 1814 года".
Шефом полка в это время был генерал-майор, затем генерал-лейтенант граф П. П. фон дер Пален, полковым командиром -- полковник Н. А. Канчиелов (сильно контужен в бою при Витебске 15 июля 1812 года), затем -- полковник Д. А. ДеляновСумский полк имел серые ментики, доломаны и чепраки. Пояс-кушак также серый. Ташки, чакчиры, воротник и обшлага на доломане красные. Обкладка ташки белая, чепрака - красная. Прибоpный металл белый. Боевые отличия- полковой георгиевский штандарт за войну 1814 г.;
- георгиевские трубы за подвиги в 1812 г.;
- знаки на шапки за отличия во время войн 1812—14 гг., особенно в сражении под Лейпцигом;
- петлицы за военное отличие на мундирах штаб- и обер-офицеров, пожалованные за русско-турецкую войну 1877—78 гг.
Шефы- 29.11.1796 по 29.03.1799 – г-л. (с 20.03.1798 гкав.) Шевич, Георгий Иванович
- 29.03.1799 по 24.10.1799 – г-м. Лыкошин, Осип Иванович
- 24.10.1799 по 12.04.1800 – г-м. Головин, Александр Илларионович
- 12.04.1800 по 21.10.1800 – г-л. Кологривов, Андрей Семёнович
- 21.10.1800 по 01.12.1800 – плк. (с 05.11.1800 г-м.) Глебов, Пётр Фёдорович (Глебов-Стрешнев)
- 01.12.1800 по 20.03.1801 – г-л. гр. Зубов, Николай Александрович 3-й
- 20.03.1801 по “01.09.1814” – г-м. (с 10.08.1812 г-л.) гр. фон дер Пален 3-й
- 19.04.1853-25.04.1864 гг. - генерал-адъютант генерал от кавалерии граф фон дер Пален, Пётр Петрович
- 22.05.1865- 14.05.1912 гг. - Король Дании Фредерик VIII
Командиры - 1797 — полковник Измайлов, Лев Дмитриевич
- ??? по 10.02.1799 — полковник (с 30.09.1798 генерал-майор) Обрезков, Николай Васильевич 3-й
- 10.02.1799 по 29.03.1799 — генерал-майор Лыкошин Осип Иванович
- 31.08.1799 по 28.12.1799 — полковник Хитрово, Николай Фёдорович
- 29.02.1800 по 28.08.1800 — полковник Чаплыгин, Никанор Александрович
- 12.11.1800 по 01.12.1800 — полковник Вындомский, Дмитрий Фёдорович
- 01.12.1800 по 27.12.1801 — генерал-майор Глебов Пётр Фёдорович
- 09.02.1802 по 20.05.1802 — полковник Чаликов, Антон Степанович
- 20.05.1802 по 04.08.1803 — полковник Дорохов, Иван Семенович
- 30.01.1804 по 13.01.1808 — полковник Ушаков, Алексей Александрович
- 17.02.1808 по 08.03.1810 — полковник барон Крейц, Киприан Антонович
- 16.04.1810 по 31.10.1812 — полковник Канчиялов, Николай Александрович
- 31.10.1812 по 01.09.1814 — полковник (с 19.11.1812 флигель-адъютант, с 15.09.1813 генерал-майор) Сеславин, Александр Никитич
- 01.06.1815 по 22.08.1826 — полковник Покровский, Евстафий Харитонович
- 1865 — 1875 — полковник (с 3.08.1874 г. — генерал-майор) Шухт, Александр Иванович
- 5.09—19.10.1874 — исполняющий обязанности подполковник Пезе-де-Корваль, Амедей Карлович
- 28.06.1890-15.04.1891 — полковник Баранов, Пётр Петрович
- 2.02.1904-24.09.1905 — флигель-адъютант полковник Петрово-Соколово, Борис Михайлович
- 11.06.1912-после 31.01.1913 — полковник Гротен, Павел Павлович
- 23.10.1915-после 1.01.1916 — полковник Леонтьев, Владимир Александрович
