Лирика: бояре Чурило з Горая и Клеця

Кле́це (польск. Klecie) — село в Польше в гмине Бжостек Дембицкого повята Подкарпатского воеводства.Село находится в 4 км от административного центра гмины города Бжостек, в 23 км от административного центра повята города Дембица и в 48 км от города Жешува

Первое упоминание о селе относится к 1123 году. Папский легат в мае 1123 года получил разрешение Болеслава Кривоустового построить бенедиктинский монастырь возле села Тынец. Среди предлагаемых мест строительства аббатства также упоминалось село Клеце. В XII веке бенедиктинцы построили в Клеце церковь святого Леонарда, которая прославилась многими чудесами. Польский хронист Ян Длугош упоминает Клеце как место паломничества, куда прибывали паломники со всей Польши, Литвы и Венгрии. В 1288 году село принадлежало шляхетскому роду Лешека Чарного.

В 1345 году Клеце перешло во владение польского короля Казимира Великого. В 1353 году Казимир Великий подарил Клеце шляхетскому роду Ивоня из Горая, который до конца XVII века имел в Клеце своё родовое гнездо. В 1360 году Клеце получил статус города, который был отменён в XVIII веке.

Główny Urząd Statystyczny (польск.)

Herbarz polski Kaspra Niesieckiego, S. J. Powiększony dodatkami z ...

https://books.google.pl/books?id=_H...

Kasper Niesiecki, ‎Jan Nepomucew Bobrowicz - 1839 - ‎
Słynął potem Iwonia z Go- raja sędzia Chełmski za czasów Kazimierza Wielkiego, który w poselstwie od tegoż Króla do Tatar wysłany, tlącą się i zajmującą wojnę, pożądanym przytłumił pokojem: tego syn, Dymitr z Goraja podskarbi koronny,

Die adlige polnische Familie Ahafi Origin Czuryłów von Iwona , Bruder von Demetrius , Schatzmeister und Marschall der Krone ist eindeutig. Dimitri königlichen Schatzmeister und sein Bruder Ivan v. Iwona mit Kleczczy , im Jahr 1377 von König Ludwig Goray und Kraśnik und Abhängigkeiten ( KDM. III) erhalten . Ivan , ein Zeuge im Jahre 1378 für den Verkauf von Klimuntowa ( KDM. I) . Im Jahre 1385 gab Czuryło Brodowski Fr . Fedor Ostrogskiemu ihre Selo Brodowo die Spurs, mit dem Zustand der Seele , um ihm und seiner Frau erinnern ( Arch Sang. I) . Kreis 1435 Jahre , Fr . Andrzej Fedorowicz Ostrogski Tuczampy verpfändet seinem Bruder Czuryle , podkomorzemu halickiemu ( Kniaź. ) . Dies wirft die Frage auf, ob diese Czuryło Brodowski ist nicht identisch mit Iwona mit Kleczczy und dann die Frau von Fr . Fedora Ahafia würde seine Tochter zu sein , und erhielt eine Mitgift Brodowo . Außerdem klagt Alexander , Andreas und Nikolaus, bekannt, den Söhnen von Yvonne , im Jahr 1400 , Beata , die Witwe des Schatzmeisters (St. Pr . PP VIII) . Brüder namens erfüllt Verteilung des Reichtums im Jahre 1405 ( Gorais ) und Andrew lernte Stojanice in Przemysl , die Czuryłowie schrieb ist . Das gleiche Andrew , aber Czuryło , Inhaber Stojanic , verkauft Czerepin im Bezirk Lemberg Dawidowskiemu 1410 ( AGZ. II f 61) . Andrew Söhne von zwei : John und Andrew , der Besitzer Stojanic ; verklagen Bibelskiego 1446 ( AGZ. XIII 2794 . ) . Von John finden zwei Referenzen , und im Jahre 1448 erhielt er verschiedene Stände Gesetz Anleihen in Podolien und im Jahr 1456 verklagt die Chodorowskim ( M. 10 f 33 und AGZ . XIV . 3684 ) . Andrew Chamberlain Halicki 1436 mit seiner ersten Frau hatte einen Sohn , John Sr., auf der anderen - Elizabeth , John Jr. und Andrew . Erwähnt Brüder , von denen Andrew war damals noch minderjährig ist, erfüllt Verteilung der Güter im Jahre 1462 , John senior nahm Rogoźno , Poren-und Tuligłowy , und zwei jüngere erhielt Krulin , Dmitrowice , Die Spitzen , Kumatycze , Włostków und weiblich. Stojanice , Ujkowice , Chmielnik und Rudołowice unterliegt nicht zum Vertrieb. John Senior hielt es in seiner Mutter Mitgift ( AGZ. XIII . 4852 ) . Gleichzeitig Johannes der jüngeren Generation kümmern sich um ihre Immobilie , in der Person von seiner Mutter , John und Gorajski ( brataś ? ) Andrew Czuryły von Goraj . John senior Czuryło starb kinderlos , und die Erben von John seinen jüngeren Stojanic , John Senior Gläubiger im Jahr 1468 ( AGZ. XIII . 7107 ) verklagt . John Czuryło aufgetreten im Jahr 1494 , mit dem Prozess zu bliższości Bóbrka und Andrew Enkelin kümmern, aber licytacyi nicht aufrechterhalten ( AGZ. XV). In 1487, treffen der Gouverneur Niepołomice und Mieter Czuryło Siedlce ( Helc. 4325 , 4334 , 4384 ) . Er erbte das Wygnanowie und Kazimierz Jag . schrieb er im Jahr 1490 für eine Summe von Stanisławicach und Cikowicach ( Bart. ) . In den darauf folgenden Handlungen , wissen wir, dass sein Name war Michael . Nachdem im Jahr 1502 , John genannt , im Jahre 1503 , Andrew (M. 19 f 79 und f 20 92) . Im letztgenannten Jahr wurde er fangen und Burggraf und Krakau. Im Jahre 1515 , ging der Sohn von Stanislaw burgrabstwo Krakow (M. 30 f 113) . Michael , hinterließ drei Töchter : Elizabeth , die Frau von Nicholas Stakes Dalejów 1512 Barbara und Sophia , die vor kurzem mit den beiden Statuen im Jahre 1515 (M. 26 100 f und 30 f 88) ernannt. Auch seine drei Söhne : Stanislaw , Andrew und Peter , 1523 , erben die Wygnanowie (M. 33 f 37 f 829 und 438 ) . Vielleicht war es sein vierter Sohn Floryan , ein Kanon von Wroclaw, im Jahre 1519 , die zu einem Kanon von Krakau. Andrew , Inhaber Wroczkowa 1525 (St. Pr . PP VI . 511 ) . Peter , sicherte eine Mitgift seiner Frau Annie Suchorąbczance (wahrscheinlich Suchorabska von Suchejraby ) im Jahr 1538 (M. 54 346 f ) . Stanislaus , sein Vater Markgraf von 1515 und der Fang von Krakau und der Gouverneur NiepoŁomice 1517 (M. 29 f. 491 ) , die im letzten Jahr von einer Mitgift seiner Frau , Barbara von Ossolinskich (M. 29 f. 630) gesichert . Im Jahr 1520 setzte die königliche Konsens burgrabstwa Krakow Boner (M. 37 f 44) außer Kraft empfangen , jedoch nicht entgangen , wie , denn auch im Jahre 1524 , mit dem Titel Fang und Burggraf auftritt ( M. 37 559 f ) . Stanislaw erben die Książnice im Jahre 1548 (M. 76 f. 50) . Im Jahre 1549 verfügt der Vermögenswerte zugunsten der Söhne , Martin , fangen Krakau , Erasmus, canon kurzelowskiego und Nicholas ( M. 78 f 37) , um die richtige Pierzchowiec Lehen erhalten , im Bezirk von Krakau (M. 77 268 f ) . Im Jahr 1550 trat der Landkreis Niepołomice Sohn Martin (M. 78 f 76) . Sophia , Tochter von Stanislaus , für John Wrzosowskim 1547 ( M. 73 f 152) . Martin , sein Vater ihn zu Krakau und den Gouverneur NiepoŁomice , schriftlich eine Wygnanowa , bezeugte Rekord für das Leben mit seiner Frau Jadwiga Sea in 1539 ( M. 54 f 59 f 126 und 218) . Mit ihrem Sohn John, der bei der Geburt 1560 ( stern. Mo ) gestorben. Im Jahre 1562 Martin bezeugte Gemäß dieser Bestimmung für das Leben mit seiner Frau Zofia Dembian , Tochter von Valentine, Kastellan von Krakau (Group Krak . 233 81 f ), die im nächsten Jahr bereits als Witwe , in seinem Vater und seinen Brüdern zu bestätigen, im Jahre 1566 , ist ein 2 -on für Jarosz v. Landskron . Andrew , der Sohn Andrew mit Stojanic , 1473 an der Universität Krakau. Es wird wahrscheinlich Enkel Andrew Chamberlain Halicz . Heir to Stojanicach 1515 ( PAW. ) im Jahre 1502 erwarb esquire von Przemysl, 1503 Markgraf von Krakau, am Ende der Kastellan Chamberlain 1510 in Przemysl 1523 Wielopole (M. 37 411 f ) . Er war noch im Jahr 1528 lebt, seine Schwester Beata , mit Peter Zaklika (St. Pr . PP VI . 379 ) , und Tochter Barbara für Christopher Pilecki 1552 (M. 82 f 141) . Sein Sohn John , verstorben vor 1527 , in denen Anna blieb , nachdem die Witwe verklagt seinen Vater , um sie von Racławówki (St. Pr . PP VI . 379 ) zu vertreiben. Dass John hinterließ eine Tochter. Ist es nicht Czuryłówna Catherine , Ehefrau von Stanislaw Amphibien 1578 verließ Nicholas , der zweite Sohn von Kastellan ( M. 44 f. 811 ) , mit Catherine Herburtówny Odnowskiej , Schwester von Nicholas , Gouverneur von Krakau , zwei Töchter : Anna , die Ehefrau von Stanislaw Maciejowski , Kastellan Sandomierz 1563 Jahre , und Elisabeth, Ehefrau von Jacob Herburt (M. 83 f. 231 und 233, 97 f. 34) und Sohn Martin . Letzterer , der Besitzer Stojanic 1589 ( PAW. ) , ein großer Krieger , Edelmann 1583 ( sa Oder . 727 16 f ) , auf dem Reichstag konwokacyjnym 1587 wurde er Kapitän (VL) ernannt. Die Auszeichnung ist in Polozk, im Jahre 1579 erhielt , und Oryszkowce Horyńkowce im Bezirk trembowelskiem (M. 119 f. 211) . Mit Anna Jazłowieckiej , wojewodzianki Podolien , verließ Martin vier Söhne : George , Nicholas , Martin und Andreas, und zwei Töchter , Anne - 1- o v. Stanislaviv Kaszowska , 2 -o v. Janov Odrzywolska und Catherine , one-on v. Stanislaviv Kunats , 2 -o v. Janov Boguszow . Sons benannt bestimmte Rechte verzichten Gintowskiemu im Jahre 1611 , und zusammen mit seinen Schwestern , durch Golskiego im Jahr 1612 verarbeitet ( Zap. Or . 19 f 516, M. 184 f 16 und f Bracł III 1170 ) . George Hadyńkowiec und Oryszkowiec Inhaber Sophia Fredrówny , hatte eine Tochter Maryann für Michael Stanislawski 1638 (M. 148 f 278 , 184 f 16 und Expr. . Lub . 860 71 f ) . Nicholas , Esquire Sanok 1625 ging er zu seinem Bruder Andrew , podczaszemu halickiemu , Koziłowce , Popowce usw. im Jahre 1629 ( Zap. Oder . f 32 308) . Mit Sophia Lanckorońska , Schwestern Stanislaus , Gouverneur von Podolien ( Zap. Or . 13 f 62 und f 27 180 ), links zwei Söhne, Stanislaw , canon Lviv 1653 ortosieńskiego und dann Bischof Nikolaus, der kinderlos im Jahre 1652 starb , desto länger und Töchter : Anna , die Ehefrau von Alexander Dzieduszycki , Kastellan Lubaczów , Euphrosyne , Ehefrau von Jerome Ossoliński , Elizabeth , Ehefrau von Adam Dzierżka und Sophia , 1 v. Herzogin von Yanush Czetwertyńska , 2 -o v. Sankt Kazimierzów Kossakowska . Martin , mit Barbara Firlejówny , chatelaine Radom, hatte Töchter , Catherine , Ehefrau von Nicholas Jarmolińskiego und Barbara , Ehefrau von Andrew Stadnicki Mundschenk Sanok . Martin zweite Frau war Christina Swiatopełkówna Bolestraszycka dessen Bruder -in-law disclaim Datensätze für Nicholas Czuryły , im Jahre 1623 ( Zs. Przem . ) . Andrew Halicki Mundschenk , seine Frau, Maryannie Przerembskiej , schrieb im Jahre 1625 , auf dem Landgut seines 15.000 fl . Mitgift . Im Jahr 1632 gab er Neffen Stanislaus und Santa , sein Vermögen und seine Witwe ging 2 für v. 1646 Bądzyńskiego Im Jahre 1647 , Stanislaw , Nicholas , Anna Dzieduszycka , Euphrosyne Ossolińska , Elizabeth Dzierżkowa , Sophia Fr . Czetwertyńska , Kinder Nicholas , Barbara Jarmolińska Stadnicka und Catherine , die Tochter von Martin; Euphrosyne von Stanisławskich Potocka , Tochter Marianna Czuryłówny und Enkel von George , waren die Beklagten als Nachfolger von Anna Czuryłów Odrzywolski von Leszno , eine Rückerstattung Juwelen wartujących 40.000 fl, und versprach Odrzywolskiemu . bei 11.000 fl . (VI Kij C f 316 F VI f 66 und 90; . . . . Bracł XI f 490, Zap Lub F 19 516 , 35 313 f , 43 f 1104 und M 184 f 16 ) . Es scheint, dass Andrew , Kastellan von Przemysl, zusätzlich zu jenen Kindern , hatte einen Sohn Stanislaus , Kammerherr von Lviv, das fand ich nur eine Erwähnung , nämlich die nach seinem Tod im Jahre 1545 nastąpionej , das Amt Herburt nahm . Sie waren und Litauen Czuryłowie . Stefan Andrejewicz Czuryłowicz , verkauft Wyczółki Sapieha , im Jahre 1512 ( 7. Juni 656 f ) . Andrew Name, ständig in Czuryłów Korczaków wiederholt , ermöglicht es uns, zu glauben, dass Stefan und dies war einer von ihnen . In Galicien bewiesen ihre Adel und in die Tabelle Tycoons 1782 Vincent , John und Humphrey Czuryłowie h Korczak mit einer Abweichung von den Söhnen Joseph und Sophia Leipzig ( Goł. ) .

"Ostatnie lata Swidrygiey i sprawa woyska za Kazimierza ...
https://archive.org/.../ostatn...amp;#8206;

tak n. p. wśród starostów gródeckich Swidrygiełły spotykamy chorążego chełmskiego Aleksandra Piątkowskiego, ziemianina ziemi chełmskiej , pochodzącego z możnego rodu Czuryłów h. Korczak , rycerza zasłużonego z czasów Warneńczyka ^),

c.42
...Tak n. p. Michlin, nadany Dowgirdowi, otrzymał w r. 1433 od Świdrygiełły ziemianin wołyński Andrzej
Wołotowicz*'^), do którego ta posiadłość znowu wróciła, gdy ten książę Łuckiem zawładnął^); dwie z rozdanych wsi posiadał przedtem
»Piatkowskij« *), oczywiście ów szlachcic chełmski Aleksander Piątkowski, współrodowiec możnych Korczaków wołyńskich, którego poznaliśmy jako starostę Swidrygiełłowego w Gródku w latach następnych

c.48
*) Lecz nie wszyscy bez wyjątku: Bohowityn , pieczętujący się h. Korczak
w r. 143 1 (Notaty herald. J. Zamoyskiego nr. 388, ten sam herb, z niezwykłym tylko
kształtem wrębów, widnieje też na pieczęci Bohusia Bohowitynowicza z 1467 r.,
reproduk. w Arch. Sang. I, tabl. 11, 67; stąd wniosek, źe Boniecki: Herbarz I 361,
opierając się na pieczęci jednego z Bohowitynów z h. Pelikan , lecz pochodzącej do-
piero z 1534 r., niesłusznie sprzeciwia się ich zaliczeniu do Korczaków przez da-
wniejszych heraldyków), otrzymał, jak wspominaliśmy, trzy z wsi, rozdanych przez
Litwę na zjeździe wileńskim I442 r., z nich jedną odebraną Korczakowi czerwonoru-
skiemu, Al. Piątkowskiemu (Dok. I 54^0, ]4|^

c.123
wniony z nim podobno bardzo blisko Bałaban ^), jak zwłaszcza
znany nam dobrze ziemianin chełmski Aleksander Piątkowski, ró-
wnocześnie starosta Swidrygiełłowy w Gródku czerwonoruskim -).

Piątkowski Aleksander, chorąży chełmski, star. gródecki 23, 42, 48. 123.

Ян з Сенна і Олеська (також Іван з Сенна, Войніцький, Сененський, Олеський) гербу Дембно (пом. перед 7 лютого 1472) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Королівства Ягеллонів.

Син сандомирського воєводи Добєслава Олесницького (батько був войніцьким каштеляном, тому його синів Яна, Якуба часто називають Войніцькими) і Катерини Горайської — доньки Дмитра з Стоянець і Гораю гербу Корчак. Двоюрідний брат першого кардинала-поляка Збігнєва Олесницького, рідний гнезненського архієпископа Якуба з Сенна.[1]

За участь у захопленні Олеська (відібраного у князя Свидригайла) 1432 року отримав від короля Владислава II Ягайла у користування Олеський замок і навколишні землі (близько 1432 року), став старостою олеським (1437 року). Після укладеної у Львові 4 вересня 1437 року Свидригайлом з польськими панами угоди Ян з Сенна та мендзижецький каштелян Вінцентій з Шамотул зайняли Луцьк, який, за рішенням з'їзду коронних панів у Сєрадзі 15 жовтня, віддали Зигмунту Кейстутовичу у січні 1438 р.

Був перемиським підкоморієм (1439—1448 рр.; востаннє згаданий в документах 22 липня 1448 р.), сандомирським старостою (1440 р.). У квітні 1440 року вирушив з королем Владиславом III Варненчиком до Угорщини, де у травні 1440 р. був одним з командирів 500 польських і 500 угорських лицарів, що захопили 22 травня столицю Буду. Це дозволило 17 липня коронуватись короною Святого Стефана Владиславу III Варненчику, проти якого виступила частина угорської шляхти, міста на півночі Угорщини, вірні королеві Єлизаветі Люксембурзькій, вдові Альбрехта II Габсбурга. Тому в грудні 1440 року Іван з Сенна повернувся до Угорщини на чолі 500 рицарів з Малопольщі, що дозволило Владиславу III втримати трон Угорщини. За це Ян з Сенна отримав від короля у вічне володіння Олесько із землями (на яких тепер знаходяться, зокрема, Броди), будинок у Львові на Жидівській вулиці. 1445 р. відправлений до Литви до великого князя литовського Казимира IV Яґеллончика донести звістку про загибель короля Владислава III[2] Очолював військо в поході до Молдавії 1450, де поставив господарем Олександра II, прогнавши Богдана II[3]. Не взяв участі у новому поході до Молдавії проти Богдана І, де полягла значна частина шляхти Руського воєводства, зокрема, воєвода Петро Одровонж. Приймав присягу 1456 р. на вірність Короні старост Поділля; між 17 грудня 1458 та 14 лютого 1459 року став[4] був каштеляном львівським[5] (остання згадка — від 27 грудня 1449, 21 липня 1460 був Станіслав з Ходча), вів перемовини з тевтонськими лицарями.

Шлюби, діти[ред. | ред. код]

Ян з Сенна і Олеська був одружений з Барбарою (пом. до 1477) — вдовою Яна Кміти з Вісьніча. У шлюбі народились:
Ян (Іоан) з Олеська, Сенна, Золочева (пом. 1508/13) — староста ловицький 1477, каштелян малогоський, підкоморій сандомирський 1500
Павел з Олеська, Сенна, Золочева — підкоморій львівський 1478 (1493?)
Пйотр з Олеська (пом. 1506/1510) — чоловік Катажини Бучацької, доньки Давида
Добєслав з Олеська — канонік у Ґнєзно 1465, декан у Кельцях 1470, декан у Радомі 1473
Сигізмунд з Сенна, Олеська — канонік краківський 1494, власник Поморян
Дорота з Сенна, Олеська, виходила заміж за Миколая Свинку з Поморян
підкоморія белзького Марціна з Острова
старосту красноставського і теребовельського Сигізмунда Кердея

Катажина з Сенна — дружина бурґґрафа Кракова Миколая Сецегньовського

Примітки[ред. | ред. код]

1.Вгору ↑ Spieralski Z. Jan z Sienna i Oleska (2. poł. XV w.)… — S. 475—476.
2.Вгору ↑ Długosz J. Історія Польщі.- Краків: Друкарня «Час»,1870.-686с.,(пол.) с. 2.
3.Вгору ↑ Длугош Я. Історія Польщі.-Краків: Друкарня «Час»,1870.-686с.,(пол.) с. 68
4.Вгору ↑ Z. Spieralski. Jan z Sienna i Oleska (2. poł. XV w.)… S. 476
5.Вгору ↑ Длугош Я. Історія Польщі.— Краків: Друкарня «Час», 1870.— 686с.,(пол.) с. 263

Література[ред. | ред. код]
Пшик В. Перший власник Олеського замку та його родина // Галицька брама. — 2005. — № 130—132.
Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskych», 1865. — 199 s. (пол.)
Niesiecki К. Korona polska…] — Lwów, 1743. — t. 4. — 820 s. — S. 96. (пол.)
Spieralski Z. Jan z Sienna i Oleska (2. poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom X/3. — Zeszyt 46. — S. 475—476. (пол.)



Див. також[ред. | ред. код]Реконструкція Олеського замку початку XV ст.