На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Добрый день, может у кого-нибудь есть информация о Ткачуках(деревння Иляшовка), Жилюках и Мельниках(деревня Батьковцы). Нашла пару метрических книг Кутянки, но там только 1910-1920е годы и больше ничего.
[/q]
Добрый день. Кутянка это до 1940-х Ляхов. Все указанные дела на скриншоте есть в оцифрованном виде на сайте Ровенского архива
Спасибо огромное! Это прям кладезь моих родственников Может знаете что-нибудь насчет деревни Батьковцы? Вижу в 1910 и позднее она относилась к Бущанской церкви Дубенского уезда. Но в клировых ведомостях 1909 ее уже нет... Вообще нигде. Хотя деревня по идее существовала сильно раньше.
>> Ответ на сообщение пользователя tatsiPau от 19 марта 2025 10:37
Доброго времени суток. Я не изучала этот н.п. На старой карте, данные в которую вносились с 1873 по 1889, этого н.п. нет. Из справочника А. Цинкаловского "Старая Волынь...": БАТЬКОВЕЦЬ, присілок, Лубенський пов., Крупецька вол., 56 км. від Дубна. У кінці 19 ст. було там 10 домів, 133 жителів. В списке населенных мест 1906 г.: Батьковец, выселок, дворов - 20, жителей - 141.
Подскажите пожалуйста, где можно посмотреть информацию о родившихся в 1900-1920-х в с.Новаки Владимирецкого района
--- Ищу информацию о фамилии Брагинец проживали в Черниговской обл, переселились в Ивановку(пгт Ивановка) Мелитопольского уезда в конце ХIХ века А также о Юсин, Базака (с.Новаки Ровенская обл), Саманчук, Цвик, Гарматюк(с.Дебеславци Ивано-Франковская обл)
Я, Семенюк Филймон Олександрович, 1912 року народження, працюю пастором Рівненської громади Української Євангельсько-Реформованої Церкви. За більшовицької Влади був засуджений на десять років таборів та п'ять років позбавлення прав. Покарання та висилку відбував у Сибірі, там же перебувала і моя родина, Окупація більшовиками західних областей України в 1939 році була несподіваною і багатьом порушила життєві плани. Принесла вона багате лиха і Українській Євангельсько-Реформованій Церкві, яка була молодою і ще нечисленною, бо нараховувала 35 громад, обезпечених душпастирськими кадрами, і мала консисторію в Коломиї. Із приходом більшовицької влади уже 20 жовтня 1939 року в містечку Олександрії на Рівненщині пройшли арешти пасторів та церковного активу. Зокрема, тоді заарештували пасторів Теодосія Довгалюка, Теодосія Семенюка, брата Т. Довгалюка – Хому та ще вісьмох інших. У скорому часі пішли арешти молодих прихильників нашої Церкви – членів товариства "КУЄМ" (Кружки Української Євангельської Молоді) в Олександрії та громаді села Кустин. Навесні було проведено депортацію родин арештованих. У 1941 році при відступі більшовики розстріляли у Дубенській в'язниці двох молодих дівчат із числа "куємівців" – Любу Рудакову та Віру Заборовську. Тоді ж розстрілювали і проповідника Потана Чирву, але у поспіху насмерть не вбили і він вижив, хоч і залишився калікою на все життя. Більшовики постійно переслідували нашу Церкву, особливо після свого повернення в 1944 році. Так, в 1945 році в Олександрії була закатована на слідстві сестра пастора Володимира Боровського – Віра. Того ж року в громаді Тучина був прилюдно повішений Федір Осипчук, а в Рівному — член нашої громади тучинської Степан Трохимчук разом з іншими жертвами. Репресували багатьох і багатьох. Всі депортовані та засуджені відбували визначене їм, безвинним, покарання в областях та краях Сибіру, Далекого Сходу та в районах Півночі. Дуже малий процент їх повернувся на рідні землі, переважна більшість загинула. Серед них – і відомий церковний та громадський діяч пастор Теодосій Довгалюк, мученицький шлях якого обірвався в 1943 році в одному із радянських концентраційних таборів. Оцінку наслідків більшовицького панування у нашому краї можна зробити із того факту, що з відродженням української державності нині відновили свою діяльність лише дві наші церковні громади із колишніх тридцяти п'яти.
Джерело: Семенюк Ф.О. Так нищилася наша церква // Рівненщина репресована, депортована, мордована. 1939 – 1041. Матеріали громадських історико-правових слухань у Рівному 9 червня 1996 року / Серія книг "Реабілітовані історією". – Рівне: Азалія, 1997. С. 50 – 51.
Может знаете что-нибудь насчет деревни Батьковцы? Вижу в 1910 и позднее она относилась к Бущанской церкви Дубенского уезда. Но в клировых ведомостях 1909 ее уже нет... Вообще нигде. Хотя деревня по идее существовала сильно раньше.