Род герба САС - SAS в Украине и Мире.

Strilbycki написал:

[q]

Бережницькі належать до кількох родів, що виводили себе з галицько-волинської епохи. Підставою для цього була грамота від 2 травня 1299 року, котрою Лев Данилович, галицький князь, дарував надвірному священику Костю село Бережницю. 12 січня 1550 р. Сигізмунд І на прохання протопопа Інгата підтверджує князівську грамоту . Власне в тексті підтверджувального привілею вона дійшла до нас. Вказана грамота належить до найбільш невдалих фальсифікатів. Її неавтентичність практично ніким не заперечувалася. Насправді Бережницькі з’являються доволі пізно. Зокрема, 28 липня 1545 р. Перемишльський владика Лаврентій Терлецький продав Якиму, бережницькому попу, свою частку у Баранецькій Волі за 520 червоних злотих . В цьому записі Яким названий небожем перемишлььского владики, можливо Бережницькі справді виокремилися від Терлецьких.

[/q]

Бережницькі
нащадки Ігната (1537 – 1556)

Родоначальник Бережницький Ігнат /1/, самбірський протопоп, у 1550 р. розподілив свій маєток між трьома синами – Якимом /2/, Костем /3/, Федьком /4/. Востаннє він згадується у 1556 р. у скарзі Костя Баранецького, котрий звинувачував Ігната у захоплені коня. Невдовзі Ігнат помирає, бо справу з Костем Баранецьким у 1557 р. продовжують вести його онуки, Якимові сини. Усі троє дітей Ігната започаткували окремі відгалуження, котрі у другому-третьому поколінні розпалися на окремі гілки.

І покоління
1/ Ігнат (1537 – 1556)
самбірський намісник (1537 – 1556)

ІІ Покоління
2/ Яким (1545 – 1556)
др.: Оришка N
самбірський намісник, священик у с. Бережниця
родоначальник Бережницьких Якимовичів (Корбльовичів, Інтересів, Стециняків, Безиковичів)

3/ Кость (1550 – 1558)
родоначальник Бережницьких Ігнатковичів, Абрамовичів

4/ Федько Гумен (1550 – 1559)
родоначальник Бережницьких Гуменовичів

ЦДІАЛ України. Ф. 13 "перемишльський гродський суд", оп. 1, спр. 29, с. 345
ЦДІАЛ України. Ф. 13, оп. 1, спр. 30, с. 41
ЦДІАЛ України. Ф. 13, оп. 1, спр. 284, с. 195
ЦДІАЛ України. Ф. 13, оп. 1, спр. 290, с. 15
ЦДІАЛ України. Ф. 13, оп. 1, спр. 754, с. 278 – 279
ЦДІАЛ України. Ф. 14 "перемишльський земський суд", оп. 1, спр. 14, с. 833, 1196
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 19, с. 644
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 39, с. 630
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 267, с. 645
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 268, с. 1032
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 269, с. 92
ЦДІАЛ України. Ф. 14, оп. 1, спр. 270, с. 431

Джерело:
Смуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Родоводи. – Т. 1. – Львів: Простір-М, 2019. С. 167.

Alecksw написал:

[q]

Здравствуйте. По Ортынским есть какая-то информация?

[/q]

Здравствуйте!

Білинський Тарасович Лободяк г. Сас Теодор.
Самуеля і Олени з Хондзинських син,
Базилія і Анастасії Ортинської (Ortynska) онук,
Григорія і Анастасії Білинської правнук,
Луки праправнук.
Землевласник в с. Лука
Перемишльський гродський суд, 19.10.1782.
ЦДІАЛ України. Ф. 165, оп. 6 а, спр. 23, с. 34 – 36.

Джерело:
Смуток І., Смуток Л. Матеріали до генеалогії шляхти Галичини. – Т. 1. Легітимації 1776-1817 рр. – Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2016. С. 42.

Alecksw написал:

[q]

Здравствуйте. По есть какая-то информация?

[/q]

Ортинські г. Сас
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали 31.12.1802 р. й були легітимовані по Чигиринському пов. 19.08.1803 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена "Комиссией Высочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания" 11.07.1838 р. з висновком про сумнівність прав шляхтичів Ортинських на гідність російського дворянства.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 28.07.1754 р.: "Предбрачная сделкаучиненная между подстолиною инфляндскою, по первому браку Посуховскою, а по второму Любишевскою, да мечником жидачевским Михаилом Ортыньским при выдаче ею дочери своей Леоноры Посуховской в замужество за вышесказанного Михаила Ортыньского с назначением для них приданного 4400 злотых польских, которая 1787 года мая 9 дня в Винницком гродском суде явленная".
N, сеймиковий посол (лист із запрошенням на сеймик від 24.08.1767 р. з Варшави від короля Станіслава-Августа).
Казімеж, син Міхала, онук Шимона, служив товаришем у національній кавалерії, власник сімох кріпаків та трьох кріпачок (по доповненню ревізії в 1800 р.), був обраний засідателем Чигиринського земського суду (зг. близько 1802 р.)

ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 9, арк. 522 – 523.

Джерело:
Правобережний гербівник / Уклав Є. Чернецький. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2007. С. 116 – 117.

>> Ответ на сообщение пользователя Strilbycki от 25 марта 2011 2:15 Спасибо за Татомира

Здравствуйте, по Тарнавским герба Сас есть какая либо информация?