Петровский (Петровський Пятроўскі Piоtrowski Petrauskas)

nrozevika написал:

[q]

Выписывала своих, попались и Ваши.
Нужно?
Выписки из Метрических книг Троицкой церкви имени святой Троицы за разные годы.

[/q]

Нужно. Спасибо за интересную информацию! Тем более, восприемница из Ейска, где представитель рода служил, и где есть ДНК-совпадение.

Хотел попросить реквизиты, если они известны.

nrozevika написал:

[q]

Петровский написал:

[q]

nrozevika написал:

[q]

Выписывала своих, попались и Ваши.
Нужно?
Выписки из Метрических книг Троицкой церкви имени святой Троицы за разные годы.

[/q]

Нужно. Спасибо за интересную информацию! Тем более, восприемница из Ейска, где представитель рода служил, и где есть ДНК-совпадение.

Хотел попросить реквизиты, если они известны.

[/q]

Добрый вечер.
Мне делала выборки по станице Троицкой (Псебедаховской) natkach, нашла очень много. Я её реквизитами не озадачивала.
Попросите её, она этим занимается, найдет и Ваших всех.

[/q]

Понял. Спасибо за подсказку!

ЛС Сообщить модератору Цитировать Поделиться Спасибо
146Миколай⇓23-03-2026 22:06:48
Миколай
Активний учасник
Неактивен
Зарегистрирован: 27-04-2024
Сообщений: 235
Спасибо: 73
"Дворянское дело Целицких" с. Дулицкое.
Plik - 00028
Этот документ является записью о смерти из метрической книги. Он завершает хронологию предыдущих документов, фиксируя смерть одного из старейших представителей рода — Михаила Целецкого.
Вот точная расшифровка текста:
«1795 року февраля 10-го дня преставился рабъ Божій Михаилъ Целецкій, имеющій летъ 70. И обрядомъ христіанскимъ погребенъ при Церкви, и погребаше оного Иереемъ Иоанномъ Петрушевскимъ.»
Подписи официальных лиц (ниже):
* Протоіерей Тимофей Петровскій
* Благочинный Намѣстникъ Иерей Михаилъ Каминскій
* [Ниже слева] Король (?)
Ключевые данные для вашей родословной:
1. Личность: Михаил Целецкий. Судя по возрасту (70 лет на момент смерти в 1795 году), он родился примерно в 1725 году.
2. Статус: Как и в предыдущих записях, погребение совершено священником Иоанном Петрушевским в селе Дулицкое (или соседнем, к которому относился приход). Факт погребения «при церкви» (а не просто на кладбище) иногда указывал на уважительное отношение к покойному или его статус в общине.
Итог по всем документам:
* Андрей Целецкий (род. ок. 1722 – ум. 1792) — брат Михаила.
* Михаил Целецкий (род. ок. 1725 – ум. 1795) — глава большого семейства.

Иконка вложений image00028.jpg 1.08 Мб, файл не был скачан.

forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=283022#p283022

Розсоха Людмила Олександрівна
Миргородський родовідник: знадоби до генеалогії Миргородщини XVII – XX ст. / Л.О.Розсоха / Науково-довідкове видання. – Вінниця : ТВОРИ, 2022 – 1040 с.; іл.


С.670
...
Петровські (козацька гілка).
Степан Петрович – лубенський полковий осавул (1671 – 1676); наказний лубенський полковник (червень 1676).
Власник с. Жданів Сенчанської сотні.
Любов Петрова-
Панащатенко, 1930-і роки.

С.671
Андрій Степанович – сотник Лубенського полку (1696), лубенський полковий осавул (1700 – 1717), бунчуковий
товариш (1724 – 1735). 1696 р. стояв із загоном під Миргородом, де узяв у полон татарина.
Леонтій – городиський сотник Миргородського полку (1726).
Тарас – 1738 р. козак-підпомічник убогий у с. Петрівцях. На його дворі жив своєю хатою Ілля Тарасенко (ли-
бонь, син).
Пилип Андрійович – із 1825 р. бунчуковий товариш; городиський сотник Миргородського полку (1740 – 1763);
лубенський полковий обозний (16.12.1763 – 1768).
Максим Пилипович (бл. 1732 – ?) – городиський сотник Миргородського полку (1763 – 7.07.1781).
Матвій Пилипович – сотенний отаман Лубенського полку (1784).
Хутір Петровського існував у Шишацькій волості.

Петровські (священицька гілка).
Микола Васильович – 1840 р. священик, благочинний Миргородського повіту. Протоієрей Михайлівської цер-
кви с. Зуївців (1862 – 1865). Близько 1843 – 1862 рр. був контролером навчально-виховної роботи Комишанського
парафіяльного училища.
Дмитро Андрійович – псаломщик Троїцької церкви м. Миргорода в 1856 – 1904 рр.
Іван Дмитрович – в 1903 – 1904 рр. канцелярський службовець Миргородського поліційного управління.
Павло Іванович – лікар Полтавської духовної семінарії (1919).
Олексій Іванович – закінчив Полтавську духовну семінарію, з 1896 р. у сані священика. Священик Успінської
церкви м-ка Сорочинців (1902- 1904), законовчитель церковнопарафіяльної школи при ній. У 1922 – 1925 рр. був
настоятелем Преображенської церкви у с. Великих Сорочинцях. Автор статті «До питання про предків Гоголя»
(опублікована в «Полтавских губернских ведомостях», 1902 р., № 36).
Георгій Олексійович [24.11. (7.12) 1901, с. В.Сорочинці – 15.08.1957, м. Львів] – фармаколог і терапевт, з
1954 р. заслужений діяч науки УРСР. Син сорочинського священика. Закінчив Харківський медичний інститут. У
1932 – 1941 рр. – професор Дніпропетровського медичного інституту, з 1945 – Львівського медичного інституту.
Наукові праці присвячені питанням фармакології, фізіології й патології печінки та ін.



Ласків

Довідка

Давньоукраїнське село Грубешівського повіту розташоване над р. Букова, на відстані 19 км на південь від Грубешева.

Історія

Українське село вперше згадується у 1464 р. У 1473 р. у селі нараховувалося 1 лань угідь. У 1578 р. С. Парадовська володіла 1,5 ланами угідь, 1 загродником з землею, 1 загродником без землі, а С. Криткові належало  0,5 лана угідь. У XVIII ст. дідичем Ласкова була родина Вітків, від яких маєток успадкував В. Руліковський. Родина Руліковських володіла Ласковом до кінця XIX ст., від яких частина землі перейшла до родини Петровських. Перше повідомлення про сільську церкву св. Степана датується 1564 р. У XVIII ст. збудовано нову церкву за межами села. У 1795 р. австрійська влада ліквідувала парафію, а церкву приєднала до парафії с. Мірче. У 1875 р. парафію переведено на православ’я і підпорядковано РПЦ. У 1899 р. збудовано нову церкву. Після першої світової війни стояла зачинена. Зруйнована у 1938 р. під час масового нищення українських церков на Холмщині. У 1941 р. зведено нову церковну споруду, при якій до 1944 р. діяла православна парафія. У 1944 р. церква була знищена польськими військовими угрупуваннями.  Наприкінці XIX ст. значну більшість мешканців Ласкова становили українці, які спілкувались українською мовою. За російської влади в Ласкові існувала російськомовна  державна початкова школа. У 1915 р. місцеве українське населення було депортовано до Росії. За польским переписом У 1939-1944 рр. у селі існувала українська початкова школа. У 1943-1946 рр. Ласків знаходився в зоні активних дій польських бойовиків. У 1943-1944 рр. загинуло 335 мешканців села. У 1944 р. вціліле українське населення Ласкова було депортовано до УРСР.  

...
https://volynkholmshchyna.wordpress.com/ласків/