Валентина Ульяновна написал:
[q]
Было семеро детей:Сергей, София, Нина, Вера, Екатерина, Петр, Борис.[/q]
Мельченко Григорій Савович (18.01.1897, м. Миргород – 25.07.1968, м. Кіровоград, нині м. Кропивницький)
син Сави Дмитровича, козака с. Почапців, і Тетяни Микитівни. Хрещений у Соборно-Успінській церкві м. Миргорода; хрещені батьки – козаки Яків Васильович Кириленко і Мотрона Микитівна Панащатенко.
1914 р. закінчив 4-річне вище училище, 1916 – 2-річні Кременчуцькі учительські курси.
В 1916 – 1918 рр. служив за призовом у царській армії писарем. На поч. 1918 р. демобілізувався й повернувся до України. До 1920 р. вчителював у Полтавській губернії (ймовірно, в с. Високому Старосанжарської волості).
З 1920 до 1930 р. працював учителем у с. Пиків на Вінниччині, в 1930 – 1941 рр. – в с. Хижинцях (завуч і викладач математики). 1933 р. був заарештований за підозрою про участь у контрреволюційній організації (за показами свідків, 1928 р. брав участь у "Спілці визволення України", співав гімн "Ще не вмерла Україна"), але за відсутністю доказів через місяць був відпущений.
У 1938 – 1939 р. був засуджений за неправильний підрахунок голосів при виборах до сільської ради на термін 6 місяців виправно-трудових робіт. 10 липня 1941 р. призваний до армії. 22 липня його частина потрапила в німецьке оточення, але була відпущена по домівках через те, що солдати були не озброєні й не обмундировані. Під час окупації Вінниці працював інспектором шкіл Вінницького району (з вересня 1941 по березень 1944 р.), ввів у шкільне виховання обов’язкову молитву; зі слів свідків, виступав проти радянської влади. При відступі німців був вивезений ними до Німеччини до м. Шенайхе на фізичні роботи.
По закінченні війни повернувся до родини до м. Вінниці, де був заарештований 16 серпня 1945 р.
Звинувачений за статтею 54-1 "б" Кримінального кодексу УРСР.
Вирок військового трибуналу Вінницького гарнізону від 11.01.1946 р.: 10 р. позбавлення волі з конфіскацією майна.
Покарання відбував у Татарській АРСР.
Звільнений у 1954 – 1955 р.
По звільненні повернувся до родини, жили в м. Кіровограді, де й помер і похований 1968 р.
Реабілітований 30.11.1991 р.
Дружина (шлюб 9.01.1925) –
Хотовицька Софія Михайлівна, донька священика, вчителька. Доньки: Тетяна (1925 – бл. 1945) і Раїса (1928 – 2014).
Джерело:
Миргородський родовідник: знадоби до генеалогії Миргородщини XVII – XX ст. / Л.О. Розсоха / Науково-довідкове видання. – Вінниця: ТВОРИ, 2022. С. 556 – 557. 