Топихи / Топехи
украинорусский крестьянский казачий род
Сергий Роде Сообщений: 220 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 143 | Наверх ##
5 июня 2013 20:15 28 февраля 2015 3:22 Топихи (Топехи, Товпыги) - украинский и русский трудовой казацко-христианский род, выходцы с земель Киевской Руси-Украины, люди вольной Украины и святой Руси, жители востока западной Евразии (Великой Европы) и центральной и северной Евразии (Великой Скифии-Тартарии-Казакии-Московии-России). Среди представителей русские шляхтичи, подданые Речи Посполитой, реестровые казаки (казаки) Войска Запорожского, реестровые христиане (крестьяне) и реестровые казаки (казаки), поданные Российской империи (в т.ч. реестровые казаки Войска Кубанского), граждане Украины (Украинской) и РФ (Российской Федеративной Республик) в т.ч. в составе Соединенных Советских Держав (Советского Союза). Царство небесное и вечная память вольным людям по воле Божьей, а не царской или панской. ---
Бублики (Киевщина, Полтавщина, Черниговщина), Деревцы (Киевщина), Гончаренки (Киевщина, Фастов), Красножоны (Переяславщина), Кужильные (Полтавская, Черниговская), Неверовские (Минская, Гродненская), Павловы (Старый Оскол, Воронеж), Роде (Брусилов, Силезия | | |
Сергий РодеСообщений: 220 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 143 | Наверх ##
5 июня 2013 20:19 Судя по всему предки и родоначальники рода происходят из реестровой шляхты западных земель Украинской Руси в составе Речи Посполитой начала XVII века: [q]
"На початку Визвольної війни Кривоніс був наказним гетьманом, очолюючи повстанців на Брацлавщині, Поділлі і Волині. Кривоноси у ХVII ст. були достатньо відомим шляхетським родом на Мстиславщині. Вони володіли Бугодищами, Служнею, Кривоносівщиною, Кондратівським. Ці надання були отримані ще від князя Мстиславського. У середині цього століття там ще проживали дід Стефан та його онуки, брати Микола, Семен, Василь. Останні мали сестер: Полонію, заміжню за Валюжиничем, Варвару — за Яном Бушковським, Катерину — за Юхимом Товпигою, Ксенію — за Лукашем Бичковським. Юстина Кривоніс була дружиною Яна Козловського (1663). До них близькими (можливо, свояками) були шляхтичі Яків Слюнка, Олександр Товпига. Кривоноси і Товпиги володіли Кондратівкою на основі королівських привілеїв їх предкам. Нагадаємо, що Товпига був козацьким полковником на початку ХVІІ ст. Можливо, що і шляхтичі Мстиславського повіту Кривоноси належали до старовинних козацьких родів."
http://histua.com/ru/kozacka-e...ckogo-1648
[/q]
[q]
Вихідці з Мстиславщини Кривоноси, Топіхи, Дубяги принесли на придністровські землі спогади про конфлікти на своїй "малій" Батьківщині. Шляхтичі Кривоноси - достатньо відомий рід на Мстиславщині. Їх родичі Топіхи представлені в козацькому середовищі Богданом, який став сотником Черкаського полку (1638). Марко Тарасович Топіха - полковник черкаський (? - 1648.04. - 1649.03), сотник Черкаського полку (1649). Мирон Топіха - шляхтич, полковник Черкаський.
http://www.nbuv.gov.ua/portal/...osheya.pdf
[/q]
---
Бублики (Киевщина, Полтавщина, Черниговщина), Деревцы (Киевщина), Гончаренки (Киевщина, Фастов), Красножоны (Переяславщина), Кужильные (Полтавская, Черниговская), Неверовские (Минская, Гродненская), Павловы (Старый Оскол, Воронеж), Роде (Брусилов, Силезия | | |
Сергий РодеСообщений: 220 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 143 | Наверх ##
5 июня 2013 20:22 5 июня 2013 20:25 Представители одной из ветвей рода, реестровые казаки Войска Запорожского после утверждения независимого государства Войска Запорожского поселились на Киевщине в пределах Гоголевской сотни Переяславского полка, в селе Плоском, которое после ликвидации всех остатков автономии государства Войска Запорожского оказалось в составе Остерского уезда Черниговской губернии Российской империи. Неизвестно в силу каких обстоятельств, но представители местной ветви рода вошли в состав сословия реестровых крестьян Российской империи, в котором и пребывали до времён становления народовластия в регионе в начале XX века (1917-1923 гг) после чего представители этой ветви рода стали гражданами Украинской Республики в составе Советского Союза: [q]
У цей час український народ вів Національно-визвольну боротьбу під проводом Богдана Хмельницького проти польської шляхти. Одна з козацьких сотень Київського полку була розташована в Гоголеві. Сотня мала постійні зв’язки з Світильновським городищем (фортецею), побудованою козаками, яка виконувала функції сторожового посту.
У 1650 році в Гоголеві було зосереджено 15-тисячний полк козацького атамана Мартина Небаби, за наказом якого вирубані й розчищені площі від лісу для кращого огляду і контролю місцевості на північ від села у бік річки Трубіж.
На розчищеній від лісу площі поселилися козаки, котрі брали участь у національно-визвольному русі: Топіхи, Касяни, Фесюки, Міщенки, Какуни, Дяченки, Малюги. Усього налічувалося 10 дворів, що були адміністративними одиницями Гоголівської ратуші.
Козаки в основному займалися землеробством, бортництвом, тваринництвом. Жителів-козаків, які поселилися на розчищеній площі, називали площенцями, а місце поселення – площина, пізніше назва трансформувалася в Плоске.
З ліквідацією полкового устрою, за наказом Катерини ІІ, села Гоголів, Плоске увійшли до складу Київського намісництва, з 1769 року – до Малоросійського, а з 1802 року – до Остерського повіту Чернігівської губернії.
Село Плоске і прилеглі землі не належали окремому панові, а були власністю Києво – Печерської лаври і особисто монахині Чернечої. Особливого майнового розшарування між селянами не було. Виділялись окремі козацькі сім`ї, які володіли більшими ділянками землі, але не внаслідок експлуатації, а завдяки старанній та тяжкій праці самих же козаків.
За наказом монахині Києво – Печерської лаври Чернечої, у 1890 році збудовано Церкву, про що свідчать архівні дані Церкви. Вже на той час у Плоскому налічувалося 972 парафіян, 154 двори. У 1916 році було побудовано церковно-парафіяльну школу на чотири класи, що знаходилася на гоголівській вулиці (нині вул.Леніна). На той час це мало велике значення для розвитку освіти плосківців.
http://ploske.at.ua/news/istor...1-08-03-22
[/q]
---
Бублики (Киевщина, Полтавщина, Черниговщина), Деревцы (Киевщина), Гончаренки (Киевщина, Фастов), Красножоны (Переяславщина), Кужильные (Полтавская, Черниговская), Неверовские (Минская, Гродненская), Павловы (Старый Оскол, Воронеж), Роде (Брусилов, Силезия | | |
| ArtGirl Начинающий
Киев, Украина
Сообщений: 25
На сайте с 2017 г.
Рейтинг: 5 | Наверх ##
4 сентября 2020 20:45 Сергий Роде написал: [q] поселились на Киевщине в пределах Гоголевской сотни Переяславского полка, в селе Плоском, которое после ликвидации всех остатков автономии государства Войска Запорожского оказалось в составе Остерского уезда Черниговской губернии [/q]
Не только с.Плоское, но и с.Русанов Гоголевская вол. Остерский уезд Черниговской губ. Топихи до сих пор там живут. Фильтрационные дела остарбайтеров и военнопленных (Топиха, с.Русанов Броварской р-н Киевская обл) - ТОПИХА Анна Игнатьевна, 1920 ОСТ ДАКО_Ф 5597_оп1_№97560 - ТОПИХА Василина Игнатьевна, 1923 ОСТ ДАКО_Ф 5597_оп1_№97561 - ТОПИХА Василина Савельевна, 1927 ОСТ ДАКО_Ф 5597_оп1_№97576 - ТОПИХА Иван Игнатьевич, 1924 ОСТ ДАКО_Ф 5597_оп1_№110783 - ТОПИХА Матрена Наумовна, 1926 ОСТ ДАКО_Ф 5597_оп1_№102578 - ТОПИХА Николай Григорьевич, 1927 ОСТ ДАКО_Ф 5597_оп1_№102600 - ТОПИХА Оксана Васильевна, 1922 ОСТ (разом з Костира Анна Порфирієвна були в Німеччині, завод «Сіменс»). ДАКО_Ф 5597_оп1_№97562 - ТОПИХА Степан Терешков (Тереньевич?), 1925 ОСТ (був в Німеччині разом з КОСТИРА ІВАН ЛУКИЧ на фабриці Палгольц та Уліндорф, м.Берлін) ДАКО_Ф 5597_оп1_№117339 ---
Цитрицкий (Волын.губ., Харьков. губ, Баку, Тифлис, Киев)
Силаев (Тифлис.губ.)
Хамбир (с.Русанов Чернигов. губ);
Тарасюк, Слупский, Трошин (Винницкая обл.);
Воинов (Кулунда, Алтайский Край, Могилев. губ.)
Миронюк, Кавалер (с.Коськов Хмельн. обл., Каменец-Подол. губ.)
Каленский, Залевский (Киев | | |
|
