Жолудь

Парафіяльний священник Ераст Іванів ЖОЛУДЬ народився 10 листопада 1847 року в селі Лісовичі Таращанського повіту в родині псаломника.
Закінчивши Київську духовну семінарію (1871), був учителем церковно-парафіяльної школи села Янишівка Таращанського повіту.
4 листопада 1874 року митрополитом Арсенієм (Москвіним) рукопокладений у сан священника в Києво-Пріорській церкві.
10 липня 1875 року за власним проханням переведений в с. Юрківка Таращанського повіту.
6 листопада 1890 року призначений священником у с. Шуляки Таращанського повіту, 22 листопада 1891 року — у с. Бобриця Канівського повіту.
5 лютого 1905 року за власним проханням переміщений у с. Бесідка Таращанського повіту.
У 1892-1905 роках приводив до присяги свідків та присяжних на сесіях окружного суду та з’їзду мирових суддів м. Канів.
28 травня 1897 року нагороджений темно-бронзовою медаллю для носіння на грудях на стрічці з державних кольорів за працю у першому загальному переписі населення.
31 січня 1902 року нагороджений набедреником, а 23 квітня 1909 року — скуфією.

РОДИНА:
Дружина — Олександра Савівна, донька священника Сави Варецького, народилася 17 березня 1855 року в селі Валява Черкаського повіту.
Діти:
Вікторія, нар. 23 серпня 1877 року, перебуває на посаді в Київському училищі-притулку сліпих дітей.
Євгеній, нар. 11 лютого 1884 року, закінчив курс другокласної учительської школи, перебуває на службі в маєтку Катерини Балашової, м. Городище Черкаського повіту.
Олена, нар. 12 грудня 1886 року, закінчила курс у єпархіальному жіночому училищі, працює вчителькою міністерської школи с. Федюківка.
Марія, нар. 1 квітня 1889 року, закінчила курс у єпархіальному жіночому училищі, працює вчителькою народної школи в м. Катеринодар.
Микола, нар. 7 травня 1890 року, навчається в Київській духовній семінарії.

У кліровій відомості церкви села Бесідка за 1909 рік записано також догани, які отримав священник Ераст Жолудь:
1885 року за нанесення побоїв церковному старості відправлений на місяць до монастиря на послух;
12 квітня 1888 року за нездійснення літургії на Різдво Христове та інші свята без поважної причини відречений від парафії с. Юрківка із засланням у монастир на місяць;
1890 року за самовільну розтрату церковної суми на власні потреби позбавлений парафії на пів року наказом Київської духовної консисторії.

Помер 17 жовтня 1910 року в с. Бесідка Таращанського повіту Київської губернії у віці 63 роки від апоплексичного удару [інсульт]. Поховав благочинний священник Микола Спаський соборно з одинадцятьма священниками округу на церковному погості.
Надгробок у формі обрізаного дерева зберігся до наших днів.

Джерела: Клірові відомості Свято-Михайлівської церкви села Бесідка за 1909 рік // ЦДІАК, ф. 127, оп. 1011, спр. 2852; Метрична книга села Бесідка за 1910 рік // ЦДІАК, ф. 127, оп. 1079, спр. 1045.