Велецкие

Есть версия, что род Тризна - от Карповых, а Бокей - это Бокеевы.

Василий и Тризна Карповичи

Василий Иванович Бокей- родоначальник печихвостских

В 1508 и 1522 упоминается

Возможно он сын Ивана Ильича Бокеева - сына Ильи -сына Семена Бокея

Тема: Велецкие
Отправитель: SergBeznosjk


О протопласте Велицких.

В много раз обсуждаемой поручной грамоте от 26 апреля 1388 р., в которой князья Давид Дмитрійович, Русан Плаксич та інші заступаються за князя Корибута перед королем польським Владиславом, упоминается Юрий Козюшно, в прозвище которого можно прочитать корень Kozan. По хронологии он может быть дедом Григория [Ивановича] Кожановича, подтверждённого родоначальника князей Велицких.

Как известно Кожан-Городок и Давид-Городок расположены относительно близко и являлись вероятно, когда-то частями одного княжества.

В те же годы упоминаются кроме Юрия Козюшна и Давида Дмитриевича Городецкого, также Иван и Юрий Городецкие. Козюшно был или одного с ними поколения или на одно младше.

Велецький Василь Васильович
(бл. 1680 – 1737)
Син полкового судді, навчався в КМА.
Служив із 1702 р.
Значковий товариш (1705).
Значковий військовий товариш (1716).
Бунчуковий товариш (1709, 1718).
Сотник 2-ї полкової сотні Гадяцького полку (1719 – 1737).
Наказний полковник гадяцький (1723, 1724, 1731).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 11.

Pozostaje nam jeszcze opisać herb, którym się Horodeccy, a przynajmniej jeden z nich, pieczętowali. Znak ten pieczętny odnalazłem w r. 1914 dzięki uprzejmości i pomocy prof. Haleckiego na dokumencie, drukowanym w swoim czasie w tomie I wydawnictwa p. t. „Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie” pod No. IX,a stanowiącym właściwie integralną część Archiwum XX. Czartoryskich, gdzie figuruje
w spisie dyplomatów pod Nr. 212. Jest to pieczęć kniazia Dawida Dymitrowicza z 1388 roku. Widnieje na niej wyraźnie wyobrażenie par excellence Gedyminowego znaku t.j. strzały o dwóch żeleźcach. Dolne ramiona strzały, nieco wypukłe, nie pozwalają orzec, czy mamy do czynienia z runą madr o prostych ramionach, czy też o kolistych. Wy-
pukłość, istniejąca w środku strzały na znaku Olgierdowym 1372 r.,2 zastąpiona tu przekrzyżowaniem; drzewce strzały u góry przechodzi nieco poza ramiączka żeleźca, całokształt stanowi przejście pomiędzy znakiem pieczętnym Olgierda, a podobnym znakiem ks. Olelka Władymirowicza3 i nie pozostawia najmniejszej wątpliwości co do przynależności rodowej kniazia Dawida Dymitrowicza.

На первой печати, очевидно, принадлежавшей городецкому князю Давыду Дмитриевичу, различимо изображение перечеркнутой стрелы острием кверху, в основании которой полукруг, обращенный концами вверх. Идентичный знак находился на печати князя Олельки Владимировича4 Круговую надпись С. Кутшеба и В. Семкович прочитали как: ПЕЧАТЬ ПО(?)…, О. А. Однороженко как: ПЕЧАТЬ КН… АВА… Т…

Печать городецкого князя Давыда Дмитриевича. Фото: Piekosiński F. Heraldyka polska wieków średnich // Rozprawy Akademii Umiejętności. Wydział Historyczno-Filozoficzny. Serya II. T. 13. Kraków, 1899. S. 203, fig. 14.

Василь Іванович князь Велицький (до 1528 – до 1549):

Матриця печатки від 1549 р.: В полі печатки чотиридільний ренесансовий щит: в першій частині – лев вліво, в другій частині – знак у вигляді стріли вістрям вгору над півколом, що лежить кінцями додолу, в третій частині – знак у вигляді перехрещеної роздвоєної здолу стріли вістрям вгору, в четвертій частині – три мисливських ріжка в зірку; обабіч щита дві шестипроменеві зірки.
Напис по колу: + ПЄЧАТЬ * КИZ * ВАСNЛЯ * NВАИОВИЧА 1549
кругла, розмір 27 мм. висота 27 мм. випукла пластина спаяна з пласкою ручкою з кулькою з отвором вгорі. мідний сплав. лиття, гравіювання. вага 22,7 г. стан збереження середній. місце знахідки с. Городилець Ковельського району Волинської області. Джерела:
МШ, МС-2549. Олег Однороженко