Гулевич (Hulewicz, Gulevitch)

spinnaker написал:

[q]

"Пам'ять про Галшку Гулевичівну в Києво-Могилянській академії у XVIII столітті: пригадування чи вигадування?" статья.

[/q]

Ще під ім'ям Київської братської школи, заснованої 15 жовтня 1615 року на дарованій Галшкою Гулевичівною київській землі, що виявилася такою благодатною, Києво-Могилянська Академія взяла за провідний напрямок своєї діяльності служіння людям "всякого роду й стану", виховання дітей у вірі "древній українській", православній, навчання її наукам вільним, світським. Тобто школа ролголошувала себе всестановою, світською, народною.

Джерело:
Києво-Могилянська академія в іменах, XVII – XVIII ст.: Енцикл. вид. / Упоряд. З.І. Хижняк; За ред. В.С. Брюховецького. – К.: Вид. дім. "КМ Академія", 2001. С. 11.




Гулевичівна Галшка (Єлизавета) Василівна
(ймовірно, 1577, м.н. невід. – 03. 1642, м. Луцьк)
фундаторка Київської братської школи, предтечі КМА й Київського Братського монастиря.
Походила зі старовинного укр. шляхет. правосл. роду Гулевичів, відомого з поч. XVI ст., які посідали друге місце серед можновладців Волин. землі й обіймали високі посади воєвод, підстарост, хорунжих тощо.
Дід Г. Федір Гулевич (п. 1548) згадується в докум. за 1539 як намісник Володимирський, 1540 висвячений за королів. привілеєм на Луцького правосл. єп. під ім'ям Феодосій. Його п'ятеро синів – Григорій, Михайло, Роман, Януш і Василь Гулевичі займали різні посади в уряді Волин. землі й були відомі як ревнителі православ'я.
Наймолодший – Василь Гулевич – обіймав посаду підстарости, з 1569 – воєвода Волин. землі. Залишився ним до смерті (1601). Мав трьох синів: Андрія, Миколу, Бенидикта Гулевичів, й двох дочок: Анну Гулевичівну, одружену бл. 1590 з кн. Юрієм Пузиною, і наймолодшу – Галшку Гулевичівну. Ім'я Галшка було досить поширеним в ті часи. Утворилось від польс. Галжбета чи Галжбіта (Elzbieta), тобто Єлизавета. За докум. XVI – XVII ст. імена Галшка й Єлизавета вважаються ідентичними. У скарзі до суду на Г., поданій 1618 шляхтичем Демком Лукарським, вона іменується то як Галшка, то як Галжбіта.
...
Джерело:
Києво-Могилянська академія в іменах, XVII – XVIII ст.: Енцикл. вид. / Упоряд. З.І. Хижняк; За ред. В.С. Брюховецького. – К.: Вид. дім. "КМ Академія", 2001. С. 159 – 160.

Гулевич з Дрожнього Бенедикт
королівський покойовий дворянин.
Казимира, красноставського гродського підстарости, і Магдалини Ленкевич син,
Йоана і Теофіли Підгородецької онук,
Миколая, чернігівського хорунжого, і Катерини Хартенської правнук,
Олександра, чернігівського каштеляна, і Маріанни Чермінської праправнук.
Землевласник в Требовлянському повіті..
Теребовлянський гродський суд, 14.10.1782.
ЦДІАЛ України. Ф. 165, оп. 6 а, спр. 37, с. 419.

Смуток І., Смуток Л. Матеріали до генеалогії шляхти Галичини. – Т. 1. Легітимації 1776-1817 рр. – Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2016. С. 123.

ГАЖО

Фонд 1. Волынская духовная консистория.

Фонд 1. Опись 73. Дело 59.

Клировые ведомости Житомирского уезда. 1833г.

Л. 249об. посвирия крестьянка помещика Кароля Гулевича...

Л. 250об. в с. Белке помещика Кароля Антоніева Гулевича который тут не живет.
В д. Баскаках живет помещик отставной капитан Польских войск Фаддей Станиславов Гулевич.

Друзья, а что касается Гулевичей на Амуре, есть какая-то информация? Напишите в личку, плз. Иначе могу не увидеть ответ. А хотелось бы.

Моя прабабушка Гулевич Ольга Степановна, 24 ноября 1899 г.рождения, Ее отец Степан Клементьевич Гулевич.
Запись о рождении в метрике: деревня Буховщина, Вилейского уезда, Виленской губернии