ЧИГИРИНСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

ЧИГИРИНСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1678; 1683-1685; 1704-1712)
==============================

Належав до найстаріших козацьких станово-територіальних формувань Речі Посполитої. Виник на початку XVII ст. (ймовірно у 1625 році) навколо Чигирина (тепер районне місто Черкаської області) в Чигиринському старостві Київського повіту Київсь¬кого воєводства. За реєстрами 30-40-х pp. мав таких полковників: Тарас (1630-1633), Лотиш Юрій (1634), Пешта Роман (1637), Кричевський Станіслав (1643-1648).

Від початку 1648 р. став основою армії і держави Б. Хмельницького. Територія і склад полку у кількості 3222 осіб, закріплено Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року. Згідно з ним полк складався із 19 сотень, розташованих на правому та на лівому березі Дніпра. Мав такі сотенні містечка, як Чигирин, Крилів, Медведівка, Воронівка, Сміла, Боровиця, Суботів, Жаботин, Кременчук, Голов'ятин, Жовнин, Потік, Омельник, Голтва, Остап'є, Вереміївка. Межував на правобережжі із татарським степом, запорозькими вольностями, Корсунським і Черкаським полками, а на лівому березі - із Черкаським, Кропивнянським, Миргородським та Полтавським полками.

Сотні і сотники в 1649 р. за "Реєстром" значаться наступні. Правобічні:
Чигиринська полкова (мала 472 козака);
Крилівська (138), сотник Вовченко Лесько;
Воронівська (101) - Фесько;
Бужинська (168) - Сухина Лука;
Боровицька (100) - Проскуренко Іван;
Медведівська (261) - Ручка Іван;
Жаботинська (174) - Шуліка Іван;
Смілянська (211) - Стринча Мисько;
Голов'ятинська (101) - Лісняк Семен;
Баклійська (80) - Захарко;
Орловецька (98) - Донець Жадан.

Лівобічні:
Вереміївська (181) - Рева;
Жовнинська (159) - Сухомлин;
Максимівська (200) - Скороход Іван;
Кременчуцька (150) - Супруненко Андрушко;
Потіцька (181) - Гулячка Василь;
Омельницька (189) - Шукоть Іван;
Голтв'янська (158) - Андрушенко Дмитро;
Остапівська (100) - Махненко Іван.

За переписом 1654 р. полк очолював Яків Пилипович (Філіпов), сотником полкової сотні був Гаврило Довгий, полковими старшинами Григорій Якович (хорунжий), Родіон Шахворостенко (осавул) та Василь Федорович (писар).

У 1661 р. з лівобережних сотень був утворений Кременчуцький полк, але 1663 р. ліквідований, а сотні повернуті до Чигиринського полку. Перерозподіл адміністративної території ішов також з Кропивнянським та Лубенським полками. За Андрусівським перемир'ям (1667 р.) лівобережні сотні відійшли (остаточно аж 1672 року, після Переяславської ради) до Лубенського та Миргородського полків, правобережжя відійшло до Речі Посполитої, а за Бучацьким миром (1672) між Портою та Польшею, - до П. Дорошенка, васального султану. Полк до решти ліквідовано фактично після захоплення Чигирина турками у 1678 р. За Бахчисарайським миром (1681 р.) та "Вічним миром" (1686 р.) прибережна дніпрова смуга мала лишатися незаселеною. За Карловицьким миром (1699 р.) правобережна територія колишнього Чигиринського полку повернулася до складу Польщі.

Хоча є дані, що у 1683-1685 pp. існував військовий підрозділ, який називався Чигиринським полком на чолі з Громашевським. У 1704-1712 pp. полк був відроджений, але після Прутського миру 1711р. знову ліквідований. Очолювані полковником Гнатом Балаганом козаки переселилися на територію Прилуцького полку. Г. Балаган став прилуцьким полковником.
=====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 104-106.