https://forum.vgd.ru/1256/94540/ Женские линии фамилии: Бубряк, Ладани, Рега (Боканицольская), Кузьма (все - Закарпатье) ru https://forum.vgd.ru/1256/94540/p3566457.htm#pp3566457 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p3566457.htm#pp3566457 <font size="4"></font><font size="4"></font><br>realdozor написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2">Подальші пошуки в архіві Братіслави виявили:<br>- запис про народження Логойди Анни - 9 липня 1905 р., в с. Жуково. Люди були неграмотні та не знали дати свого дня народження, тому у перепису помилка на 1 рік.<br>Батько: Логойда Мигаль (Михайло, 40 р., народився в Америці - ?), мати - Деркач Жофія (Софія, 35 р. народ. в с. Жуково).<br>- запис про її одруження (дата шлюбу така сама, як у Перепису!)<br>Проте історія виявилася ще більш запутаніша, ніж здавалося. Спочатку в січні 1920 р. Ласло (Василь) Сюч одружився на Логойді Ілоні, але вона незабаром померла. Тож він у вересні того ж року (28.09, тобто через 8 міс.) одружився з її сестрою Логойдою Анною, якій на момент шлюбу було лише... 15 років! Ласло, виходить, був ще той ловілас. Однак така традиція, дійсно, існувала: якщо помирає дружина, чоловік міг брати собі дружиною її молодшу сестру. Взагалі чоловіки не сильно сумували: архівіст каже, що бачила повторний шлюб через місяць після смерті дружини. Може сестри ще й схожі були - хто теперь про це скаже))<br><br>Саме її - 17 річну Анну Сючову (1904 г.р.) вже за рік ми і бачимо у домі Сюча у перепису 1921 року (як "жону").</font><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br><br>Напевно додому, у Ново-Давидково Василь повернувся через 5 років - на початку 1925 року (чи наприкінці 1924-го). До того часу як раз і наречена підросла, тож і діти відразу ж пішли - народження первістка Василя ми бачимо у листопаді 1925-го, другий син Євген народився за три роки - у 1928-му. <br><br>1. Батьки Анни Михайлівни Логойди:<br>Знайдено запис про шлюб <b><font size="3"><font color="red">Логойди Михайла</font></font></b> (записаний як Мішо) з <font size="3"><b><font color="blue">Деркач Гафією</font></b></font> у 1889 р. в с. Жуково.<br>Діти Михайла та Гафії: <br>- Марія-ст. (11.04.1890)<br>- Іван (09.09.1891)<br>- Олена-ст. (02.12.1892)<br>- Дьордь (Георгій, Юрій, 09.04.1894)<br>- Марія (27.07.1897)<br>- Олена (28.07.1900) - вона ж, напевно, і є <b>та сама Ілона</b> (перша дружина Василя)<br>- <b><font size="3"><font color="blue">Анна Михайлівна Логойда</font><font color="red"> (09.07.1905, с. Жуково)</font> </font></b><br><br>2.Батьки Деркач Гафії (Софії/Жофії):Андріївни Деркач:<br>- 15.02 1866 - шлюб (Жуково): <font size="3"><b><font color="red">Деркач Андраш</font> <font color="blue">(25 р., 1831р)</font></b> </font> та <font size="3"><b><font color="blue">Лендел Гафія</font> (<font color="red">20 р., 1836 р.)</font></b></font><br>Діти:<br>- 05.01.1856 - Анна<br>- 26.11.1859 - Базіліус (Василь)<br>- 01.08.1863 - Іллеш (Ілля)<br>- 16.11.1866 - Деметріус<br><font size="3"> <b><font color="red">- 1869 р. -</font><font color="blue"> Гафа Андріївна Деркач</font> </b></font><br>- 10.04.1870 - Василь<br><br>3. Батьки Логойди Михайла (який до того був записаний, що народився в Америці, а насправді - у Жуковому) <br>- <b><font color="blue"><font size="3">17.02.1857</font></font> </b>- шлюб (с. Лохово): <b><font color="red"><font size="3">Логойда Лукач (35 р.</font></font></b>, вдовець з Жуково, 1822) та <font color="blue"><font size="3"><b>Махлинець Гафа (18 р.</b></font></font> з Логово, 1839 р.) <br>Діти:<br>- 07.02.1868 - Анна<br>- <font size="3"><b><font color="blue">28.09.1865</font> <font color="red">- Михайло Лукачов Логойда</font></b><br></font>- 05.05.1870 - Поланя<br>- 17.10.1862 - Деметріус (Дмитро)<br>- 03.08.1860 - Сімеон <br>- 05.04.1858 - Іоанес (Іван)<br>3а. Умер Лукаш (Лукач) в 55 років, 06.11.1876, тобто народився у 1820-21рр.<br><br>4. Також є записи:<br>- 27.03 народження (Жуково) - Алексіус, батьки: Деркач Еліас та Куруц Анна<br>- Гафія (30.08.1898), батьки: Деркач Андрій та Лендел Поланя (Пелагія) ?? <br><b></b> realdozor Sun, 15 Nov 2020 18:36:39 +0300 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2882030.htm#pp2882030 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2882030.htm#pp2882030 У Переписі 1921 року по Ново-Давидково, що зберігається в архіві у Берегово, знайшли, серед іншого, єдиний двір з родиною Сючів - №81.<br>Частково це збігається з тим, що маємо у 1934 році - тоді родина мешкала у дворі №84, тобто неподалік.<br><br>То ж, маємо тільки двох жінок: <br>Сюч Анна 1856 р.н., вдова, 63р. (насправді вона 1859 р.н.)<br>Сюч Анна 1904 р.н., 17р. (це і є наша Логойда Анна Михайлівна, втім вона 1905 р.н.).<br>Спочатку ми вважали, що це Анна Іоанівна Сюч (рідна сестра Василя Іоановича Сюча 1899 р.н.), тобто донька Іоана Сюча та Анни Бубряк. <br>Втім, вона, згідно метрикам, вона була не 1904 р.н., а 1894-го, тобто на 10 років старше. <br>Головні запитання: <br>1. Якщо старий Сюч (Іван) вже помер, чому немає Василя Іоановича? <br>2. І де взагалі у перепису-1921 інші Сючі, яких у Ново-Давидково було чимало?<br>Ну, наприклад: а) брати Василя-Ласло: Василь/Basilius (1884) та Іоан/Janos (1886 р.н.).<br>б) Їх дядьки, брати Іоана Сюча: Георгій (1851 р.н.), Василь (1853), Михайло (1865), у яких також мали бути і дружини, і діти з таким саме призвищем;<br>Головний висновок - цей Перепис, можливо, не є повним.<br><br>Подальші пошуки в архіві Братіслави виявили:<br>- запис про народження Логойди Анни - 9 липня 1905 р., в с. Жуково. Люди були неграмотні та не знали дати свого дня народження, тому у перепису помилка на 1 рік.<br>Батько: Логойда Мигаль (Михайло, 40 р., народився в Америці - ?), мати - Деркач Жофія (Софія, 35 р. народ. в с. Жуково).<br>- запис про її одруження (дата шлюбу така сама, як у Перепису!)<br>Проте історія виявилася ще більш запутаніша, ніж здавалося. Спочатку в січні 1920 р. Ласло (Василь) Сюч одружився на Логойді Ілоні, але вона незабаром померла. Тож він у вересні того ж року (28.09, тобто через 8 міс.) одружився з її сестрою Логойдою Анною, якій на момент шлюбу було лише... 15 років! Ласло, виходить, був ще той ловілас. Однак така традиція, дійсно, існувала: якщо помирає дружина, чоловік міг брати собі дружиною її молодшу сестру. Взагалі чоловіки не сильно сумували: архівіст каже, що бачила повторний шлюб через місяць після смерті дружини. Може сестри ще й схожі були - хто теперь про це скаже))<br><br>Саме її - 17 річну Анну Сючову (1904 г.р.) вже за рік ми і бачимо у домі Сюча у перепису 1921 року (як "жону"). На момент укладення шлюбу батько Ласла Сюча вже помер, тож вона живе тільки зі свекрухою (1856 р.н., яка вказана як вдова, 63 р.). Проте цікаво, де ж сам Василь? <br>Його сестра, теж Анна (Іванівна Сюч, 1894 р.н.), напевно, на момент Перепису-1921 вже вийшла заміж та залишила батьківську хату.<br><br>Інші брати-сестри могли також мати - кожний свою родину і, відповідно, жити окремо, можливо навіть в інших селах. Або поїхати на заробітки, наприклад, в США. Василь, судячі по його віку був забраний до армії рекрутом - відразу ж після укладення шлюбу і до 1924-25 рр. (у 1918 Австро-Угорщини не стало, проте Чехословацька армія боронила кордон з Угорщиною). <br>На жаль, в Закарпатському архіві немає справ рекрутів Чехословаччини - слід шукати їх в Празі (або Братиславі).<br><br>Напевно додому, у Ново-Давидково Василь повернувся через 5 років - на початку 1925 року (чи наприкінці 1924-го). До того часу як раз і наречена підросла, тож і діти відразу ж пішли - народження первістка Василя ми бачимо у листопаді 1925-го, другий син Євген народився за три роки - у 1928-му. <br><br><font size="4"><b><font color="blue">СІМ&#039;Я</font></b></font><br>Чоловік - <b><font size="3"><font color="red">Сюч Василь (Ласло) Іванович (Янушович)</font></font></b>, 25.05.1899 г.р.<br>Дружина - <b><font color="blue">Сючова (Логойда) Анна Михайлівна</font></b>, 30.07.1905 г.р.<br>Діти:<br>Василь - 28.11.1925 г.р.<br><b><font color="red">Євген</font></b> - 25.02.1928 г.р.<br>Йосип - 28.11.1930 г.р. realdozor Fri, 15 Feb 2019 15:08:05 +0300 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2844317.htm#pp2844317 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2844317.htm#pp2844317 Ездили в архив Берегово (структурное подразделение Закарпатского ДАЗО)/<br>Архів знаходиться за адресою: 90200, Закарпатська область, м. Берегово, пл. Героїв, 4а (это в самом центре, возле с/м Spart и Про100-паба). <br>Важно: архив работает с 8:00 до 16:30 (по Киеву), в птн - до 15:45.<br><br>Заступник директора, головний зберігач фондів - Куташі Олена Йосипівна, тел. (0241) 2-32-10 (зараз - в. о. директора)<br><br>Начальник відділу забезпечення збереженості документів, обліку та довідкового апарату – Хомін Валентина Михайлівна, тел.(0241) 2-21-86. <b><script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://dazo.gov.ua/viddil-zabezpechennya-zberezhenosti-dokumentiv-obliku-ta-dovidkovogo-aparatu/.html" rel="nofollow" target=_blank>ССЫЛКА</a>');</script></b><br><br>Начальник відділу використання інформації документів - Єремкіна Марія Геннадіївна, тел. (0241) 2-21-86 - дуже приємна жінка: все показала і розказала.<br><br><font size="4"><a href="https://dazo.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/Misyk-Kutashy.pdf" rel="nofollow" target=_blank><b>АРХІВ</b></a></font> - анотований перелік описів фондів угорського походження берегівського підрозділу Державного aрхіву Закарпатської oбластi до 1918/1919 рр. та за 1938–1944/1945 рр.<br><br>Корисна <a href="http://www.archives.gov.ua/Publicat/Guidebooks/Putivnyk-Zak-obl.php" rel="nofollow" target=_blank><b>ССЫЛКА- 2</b></a><br><br>Сьогодні Державний архів Закарпатської області – це скарбниця унікальних документів, зміст яких розкриває чимало сторінок з історії Угорщини, Чехії, Словаччини, Румунії, Польщі, Австрії, Німеччини, Сербії, Росії та інших європейських країн. Зібрані в архіві документи висвітлюють історію Закарпатської України часів її входження до складу Австро-Угорщини (XIV ст. – 1919 р.), Чехословаччини (1919 – 1938 рр.), а також окупацію краю Угорщиною (1939 – 1944 рр.), історію утворення та возз`єднання Закарпатської України з УРСР.<br><br>Створений державний архів області на базі колишніх комітатських та міських архівів, зібрань документів нотаріальних та церковних установ періоду входження Закарпаття до складу Угорського королівства та Австро-Угорщини, документів Земського архіву, документів окремих установ, політичних партій, громадських організацій, редакцій газет часів Чехословаць-кої республіки та документів органів влади періоду угорської окупації та місцевих органів влади і їх структур періоду Закарпатської України.<br><br><b>ФОНДИ:</b><br>Нове Давидково (Старе Давидково, Ключарки)<br>Греко-католицька церква<br>хрещення: 1779–1916 (1923–1957)<br>одруження: 1777–1853, 1853–1876, 1886–1899 (1942–1951)<br>смерть: 1776–1830, 1834–1899<br><br><b>РЕГЕНТСЬКИЙ КОМІСАРІАТ ПІДКАРПАСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ</b><br>центр: м. Ужгород<br>I. Бережська адміністративна єкспозітура<br>центр: м. Мукачеве<br>ІМукачівський район<br>Селище міського типу: Великі Лучки.<br>Окружні нотаріати: Нове Давидкове<br>(Старе Давидкове); <br><br><b>АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ ЗАКАРПАТТЯ 1938-1944/1945 рр.</b>: Жупи<br>Бережська жупа: жупний центр - м. Берегово<br>Мукачівський район, селище міського типу: Росвигово.<br>Окружні нотаріати: <b>Нове Давидкове</b> (Старе Давидкове)<br><br>Фонд: 1566 - Новодавидківський державний дитячий садок<br>МУКАЧІВСЬКОГО ОКРУГУ БЕРЕЗЬКОЇ ЖУПИ <br>1. План роботи дитячого садка. 1915–1916 1 документ<br> realdozor Wed, 09 Jan 2019 03:06:41 +0300 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2838121.htm#pp2838121 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2838121.htm#pp2838121 <i>1899.10.01</i><br><font size="3"><b><font color="red">Соображенія и заключенія, выведенныя изъ зам&#1123;ток, найденных въ п&#1123;рвыхъ матриках веси Ново-Давыдковской</font>, <br>собранныя и сказанныя душпастыремъ Иваномъ Сильвой, года 1899-го 7/19 Іюния въ Понедельникъ Сошествія Св.Духа, <br>по случаю стол&#1123;тней годовщині освященія ся нын&#1123;шняго каменнаго храма Св.Архангела и Архистратига Михаила.</font></b><br><br>Первая зам&#1123;тка гласитъ о самой матрик&#1123;, и она есть сл&#1123;дующая: Метрика церкви Ново-Давыдовской, куплена року 1776, дня 1 Августа. <br>Дал&#1123;е: Далъ на церковь Ново-Давыдовскію честный обыватель Нового-Давыдкова Ковтухъ Симко за свое здравіе и отпущеніе гр&#1123;ховъ золоты вонашы (мадяр. von&#225;s forint, лат. florenus longus или длинный флорин – монета, равная 57 крейцерам, употреблялась до 1723 года – Ред. <a href="https://books.google.com.ua/books?id=P_juAgAAQBAJ&amp;pg=PA280&amp;lpg=PA280&amp;dq=florenus+longus&amp;source=bl&amp;ots=ckVvGlNBlT&amp;sig=nB2nAe0df_x1DTA_Qk_yawG7XP8&amp;hl=ru&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwj9mqzu2sjfAhXTAxAIHd5nCZAQ6AEwBXoECAkQAQ#v=onepage&amp;q=florenus%20longus&amp;f=false" rel="nofollow" target=_blank><b>ССЫЛКА</b></a>) 20 - на поправку церкви святой 1777 г. дня 20 Октоврія. <br><br><i>Изъ сей зам&#1123;тки можно вывести сл&#1123;дующія соображенія и заключенія:</i><br>(Во)1-ыхъ, что сiя прежняя церковь, на поправку которой Ковтухъ Симко, благочестивый иногда обыватель села даровалъ значительную по ц&#1123;н&#1123; тогдашняго времени сумму, была построена изъ дерева. <br><br>(Во)2-ыхъ, дается предполагати, что дерево, изъ которого была построена та церковь, было дубовое дерево, потому что вблизи самого села и въ ц&#1123;лой окрестности росло только дубовое дерево.<br><br>(В)3-ихъ. Изъ того обстоятельства, что въ то время, когда на поправку ся Ковтухъ Симко даровал 20 золотыхъ вонашовъ, была уже в обветшаломъ состоянии, и поелику дубовое дерево негнiетъ долгый в&#1123;къ, можно снова вывести, что она была построена, по крайней м&#1123;р&#1123;, прежде двохъ стол&#1123;тiй, что соответствуетъ 1577-му году.<br><br>(В)4-ыхъ. Самое имя Нового Давыдкова свид&#1123;тельствуетъ о томъ, что сiе селенiе произошло изъ Стараго Давыдова, итакъ первые родоначальники происходили изъ Стараго Давыдова. Сегодня уже невозможно положительно опред&#1123;лити время , якъ долго жили первобытные жители Старо-Давыдовскiе на своемъ коренномъ м&#1123;ст&#1123; прежде разд&#1123;ленiя на дв&#1123; части. Можетъ быти ц&#1123;лыя стол&#1123;тия, но можетъ быти и непродолжительное время. Одно изв&#1123;стно, что была важная причина, которая заставила одну часть жителей оставити свое прежнее родовое гн&#1123;здо, и переселитися за другiй берегъ р&#1123;ки Латорицы.<br>Таких причинъ могло быти больше. Именно, а) несогласіе между соплеменниками; (б) - пропущено) в) разливъ р&#1123;ки Латорицы и частое наводненіе; г) умноженiе семействъ, и недостатокъ земли для пропитанія, или т&#1123;снота для вольного простора вс&#1123;хъ; и д) можетъ быть, въ то время по с&#1123;ю сторону р&#1123;ки и земля казалась бол&#1123;е плодородною.<br><br>Все сіи причины им&#1123;ютъ н&#1123;которую в&#1123;роятность, но остаются нын&#1123; только догадками, изо вс&#1123;х бол&#1123;е в&#1123;роятна та причина, что разлитіе р&#1123;ки Латорицы принудило часть п&#1123;рвых поселенцев переселитися изъ одного берега на другій. Нін&#1123; береги реки высоки до 5-ти сажень, р&#1123;ка в песчаной почв&#1123; прорыла себ&#1123; в теченіе времени для прохода глубокое русло, но прежд&#1123; трехъ или четырехъ стол&#1123;тий естественно береги были плоски, чрезъ ограду которыхъ въ дождливую погоду вода вырывалася на верхъ, и затопляла ту сторону, которая была ниже другой.<br><br>Из сихъ только что приведенныхъ соображеній можно вывести дальшія заключенія. Именно что Новое Давыдково около 1577 года им&#1123;ло свою церковь, сл&#1123;довательно было заселено. Другое, что Старое Давыдово стоитъ на своемъ первобытномъ м&#1123;ст&#1123;, если положимъ два стол&#1123;тія прежде разд&#1123;ла на дв&#1123; части, то выйдетъ год 1377-ой, а сей годъ почти совпадаетъ съ годом 1360-ым, то есть съ т&#1123;м, когда князь &#1138;еодор Корьятовичъ въ царствование 1-аго Лудовика, царя угорскаго, поселился въ сей стран&#1123;. <br><br>Еще одно одно д&#1123;ло стоитъ безсомн&#1123;нно, что между первыми поселенцами Стараго Давыдова былъ как-то знаменитый челов&#1123;къ, который у своихъ современниковъ стоялъ въ великом уваженіи, потому, что отъ его имени назвали они свое село, и онъ назывался Давыдомъ. От сего родоначальника, и от его современниковъ или родственниковъ, съ которыми онъ впервый разъ поселился на м&#1123;ст&#1123;, должны были произойти первые потомки, и отъ нихъ нын&#1123;шнiе жители об&#1123;ихъ, разъединенныхъ въ посл&#1123;дствiи нашихъ селъ.<br><br>Въ дальшихъ зам&#1123;ткахъ первой матрики стоятъ дословно, сл&#1123;лующія:<br>Съ помощію Божіею въ Новомъ Давыдков&#1123; созиданіе каменной церкви началося года 1795 – 23го Іюнія, при парох&#1123; вї то время Михаил&#1123; Орлай, и попечителяхъ церковныхъ Феодор&#1123; Медв&#1123;де, Иван&#1123; Голюшъ, Данил&#1123; Качуръ, Феодор&#1123; Лукачинъ, Иван&#1123; Варга, Иван&#1123; Босорабъ, Григорію Сливка. Сельскимъ судіею былъ въ то время Иван Черепаня и Даніилъ Качуръ. <br><br>Того же 1795-го года была таковая дороговизна хл&#1123;ба во всем Угорском краю, что одна м&#1123;ра кукурузы и ржи покупалася за 8 и 9 маріямовъ, а ц&#1123;на м&#1123;ры пшеницы стоила 4 золоты, названные vonas forint<br>Упомянутая каменная церковь окончена года 1792-го под т&#1123;м же парохом Михаиломъ Орлай (Итак&#1123; создана за четыре годы). Посвященіе новооконченного храма посл&#1123;довало того же 1792-го года, м&#1123;сяца Іюнія, 7-го числа, чрезъ Вице-Архи-діакона церковнаго округа Мукачевского, Превелебного Андрея Кутка. Издержки на торжество освященія вынесли 58 зол. и 21 кр. Напереди церкви поставлены ст&#1123;нныя подпоры года 1800-го, т.е. одним годомъ поздн&#1123;йше. <br><br>Вскор&#1123; посл&#1123; окончанiя и освященiя храма начала будоватися деревяный приходскiй домъ, въ которой были три двери и пять оконъ. Дерево для ней сведено изъ Чомонянскаго л&#1123;са; <br>за которое плачено 7 зол. 24 кр.<br>2) Зодчему плачено … 80.<br>3) За латы … 3.<br>4) За гонты … 32.<br>5) За гвозди … 24 зол. 26 кр.<br>6) За кирпичъ … 21 зол 49 кр.<br>7) Журникам … 43.<br>8) За известь … 25 зол. 30 кр.<br>9) Столяры за двери и окна … 18.<br>10) За замки на двери и завесы на окна … 13 зол. 30 кр.<br>11) За ст&#1123;кло на окна … 7. <br>12) Горнчары за печь … 10.<br>13) За лати снова … 5 <br>______________<br>Всего 289 зол. 19 кр.<br>За сію сумму был построенъ приходскiй домъ, который изв&#1123;стно служилъ приличнымъ жилищемъ для священника, и вполн&#1123; соответствовалъ вс&#1123;м требованiямъ тогдашняго времени. Зам&#1123;чено, что къ сей только-что приведенной сумм&#1123; Старо-Давыдковскiе в&#1123;рники причинилися съ 9 золотыми и 15 крайцорами, а Ключарскіе в&#1123;рники дали 23 зол. <br><br>(Дополнено на полях красными чернилами)<br>х) Въ Трiодiон&#1123; Львовскаго изданiя съ года 1899-го<br>сл&#1123;дующая зам&#1123;тка:<br>Андрiй Ромша прiшелъ до Давыдкова за пороха …. В&#1123;чной памяти Михаила Орлай, при немъ же создана быст….<br><br><br><br> realdozor Mon, 31 Dec 2018 04:12:09 +0300 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2836303.htm#pp2836303 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2836303.htm#pp2836303 <br>realdozor написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2">Батька <b><font color="red">Іоана</b> <i>(або Яноша)</i> <b>Сюча</font></b> також звали Василь. Іоанъ Васильович був 3-м сином та 5-ю дитиною в родині. <br>Згідно МК, які вдалося знайти в фондах ДАЗО, його батьки</font> <font color="red"><font size="3"><b>Василь Сюч</b></font></font> <b><font size="2">(нар. 1826)</font></b> та <font color="red"><font size="3"><b>Марія Ладані</b></font></font> <b><font size="2">(нар. 1830)</font></b> <font size="2">одружилися в 1850 році та мали загалом 7 дітей:<br>Георгій Васильович (05.05.1851 р.н.) <br>Василь Васильович (05.08.1853 р.н.) <br>Марія Василівна (25.08.1858 р.н.) <br>Анна Василівна (01.06.1861 р.н.) </font><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br>Недивно, що батька Василя, діда Яноша (Іоана) теж звали Іоанъ. <br>Василь був третьою дитиною і першим сином в родині Іоана Сюч (по метриках він - Севч) та Полані Кузьми (в одній з метрик вона записана як Пелагія), шлюб яких був зареєстрований 14.02.1826 року. <br><i>Цікаво, що другий син Сючів (тобто Севчів) теж був... Василь (записан як Базіліус)! Ще більш цікаво, що ця ситуація через покоління... повторилася! (до речі, як і з двома Маріями!).</i><br><br><b><font color="red">Батьки:</font></b> Севч Іоан і Кузьма Поланя (Пелагія)<br><font color="red"><b>Діти:</font></b><br>Анна (08.03.1823)<br>Марія (07.06.1825)<br>Василій (6.08.1827) <br>Базіліус (22.01.1831) <br><br><font size="3"><b><font color="blue">Родина:</font></b></font><br>У <b>Іоана Сюч</b> та Полані (Пелагії) Кузьми - діти: Анна (1823), Марія (1825), <b><font color="red">Василь</font></b> (1827), Базіліус (1831) <br>У Дмитра Ладані та Анни Рега (Боканицольскої) - діти: Анна (1828), <b><font color="red">Марія</font></b> (1830) та Іван (1832).<br>У Марії Ладані в шлюбі с <b>Васильом Сюч</b> (нар. 1826) - діти: <br>Георгій (1851), Василь (1853), Марія-1 (1858), Анна (1861), <b><font color="red">Іоанъ (Янош)</font></b> (1863), Михайло (1865) та Марія-2 (1868)<br>У Іоана (Яноша) Васильовича Сюча та Анни Іоанівни Бубряк (1859) - діти: <br>Василь-1 (Basilius), Іоан (Janos), Марія-1, Марія-2, Анна, <font color="red"><b>Василь-2 (Laslo)</b></font></font> (1899)<br>У Василя Яношевича Сюча та Анни Логойди (1905) - діти: Василь (1925-45), <b><font color="red">Євген</font></b> (1928-92), Йосип (1930) та Ержбета (1933) S&#252;&#265;. realdozor Fri, 28 Dec 2018 15:18:09 +0300 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2836019.htm#pp2836019 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2836019.htm#pp2836019 А зараз давайте розглянемо гілку мамці <b>Іоана Васильовича Сюча</b>: <font color="blue"><font size="2"><b>Марії Ладані</b></font></font>.<br><br>realdozor написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2">Батька <b><font color="red">Іоана</b> <i>(або Яноша)</i> <b>Сюча</font></b> також звали Василь. Іоанъ Васильович був 3-м сином та 5-ю дитиною в родині. <br>Згідно МК, які вдалося знайти в фондах ДАЗО, його батьки</font> <font color="red"><font size="3"><b>Василь Сюч</b></font></font> <b><font size="2">(нар. 1826)</font></b> та <font color="red"><font size="3"><b>Марія Ладані</b></font></font> <b><font size="2">(нар. 1830)</font></b> <font size="2">одружилися в 1850 році та мали загалом 7 дітей:<br>Георгій Васильович (05.05.1851 р.н.) <br>Василь Васильович (05.08.1853 р.н.) <br>Марія Василівна (25.08.1858 р.н.) <br>Анна Василівна (01.06.1861 р.н.) </font><br><b><font size="3"><font color="red">Іоанъ Васильович Сюч</font></font> <font size="2">(17.01.1863р.)</b><br>Михайло Васильович (15.11.1865 р.н.) <br>Марія Василівна (02.07.1868 р.н.)</font><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote> <br>Батьками Марії, згідно МК з Закарпатського обласного архіву, були <font color="red"><b>Дмитро Ладаньї</b> <i>(Demetrius Ladanyi)</i></font> та <b>Анна Боканицольска</b> <i>(Bokanytsolska)</i><br>Знаходимо цікавий запис від 10.11.1825 про шлюб: <b><font size="3"><font color="blue">Ладаньї Митро</font></font></b> (це наш Demetrius Ladanyi) і <b><font size="3"><font color="blue">Рега Анна</font></font></b><br>Cсаме вони стають батьками:<br><b>Анни Дмитрівни</b> (06.05.1828) та <b>Івана Дмитровича</b> (10.09.1832) <b>Ладані</b><br>Так здається, що наша Марія, що народилася 05.03.1830 р., - теж їх донька. Втім мати в МК записана як <b><font size="3"><font color="red">Анна Боканицольська </b></font></font> <i>(Bokanytsolska)</i><br>Залишається тільки ломати голову над трансформацією Анни з Рега в Боканицольську і назад в 1830-32рр.<br><br><font size="3"><b><font color="blue">Родина:</font></b></font><br>У Дмитра Ладані та Анни Рега (Боканицольскої) - діти: Анна (1828), <b><font color="red">Марія</font></b> (1830) та Іван (1832).<br>У Марії Ладані в шлюбі с <b>Васильом Сюч</b> (нар. 1826) - діти: <br>Георгій (1851), Василь (1853), Марія (1858), Анна (1861), <b><font color="red">Іоанъ (Янош)</font></b> (1863), Михайло (1865) та Марія (1868)<br>У Іоана (Яноша) Васильовича Сюча та Анни Іоанівни Бубряк (1859) - діти: <br>Василь (Basilius, помер), Іоан (Janos), Марія-1 (померла?), Марія-2, Анна, <font color="red"><b>Василь (Laslo)</b></font></font> (1899)<br>У Василя Яношевича Сюча та Анни Логойди (1905) - діти: Василь (1925-45), <b><font color="red">Євген</font></b> (1928-92), Йосип (1930) та Ержбета (1933) S&#252;&#265;.<br> realdozor Fri, 28 Dec 2018 00:54:59 +0300 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2807474.htm#pp2807474 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2807474.htm#pp2807474 <br>realdozor написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>Сюч, Логойда, Бубряк. <br><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br><br>Логойду забыли с той страницы <img height="20" width="20" src="https://forum.vgd.ru/smiles/a_003.gif" align="top" alt=";)" loading="lazy"> <br> valcha Fri, 23 Nov 2018 12:06:41 +0300 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2807304.htm#pp2807304 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2807304.htm#pp2807304 К вопросу о происхождении фамилий: Сюч, Логойда, Бубряк.<br><br>valcha написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2">Фамилии закарпатских украинцев. Историко-этимологический словарь - Чучка П.<br>Логойда\Легойда\Лагайда <a href="http://www.history-library.com...5&amp;page=332" rel="nofollow" target=_blank><b>ССЫЛКА</b></a><br><br><b>Логойда</b> - Мк, Уж, Вб. 1761: Федоръ Лагойда-подшьський селянин (Туп 222); 1720: кр. Jo. Logojda (!) - Кошельово (Belay 164); 1743: п-ще Lagojda - Виноградов (Szabo 424); 1787: п-ще Logoyda - Воля Волосянська, Ясеновець, <br>Logoydycz - Залокоть, Корчин на Бойк (ЙМ). Пор. ще суч. гуц. п-ще Logojda (Vincenz 477) та п-ще Андрея Логойденка з Уманського полку за 1649 р. &lt; Вiд укр. дiал. ос. назви логойда-"бродяга, волоцюга, пройдисвп\ шибеник, <br>опришок" (Чопей 171). Пор. ще гуц. лагайда - "ледар" (Гг 108). Логойданич - Мк. <br>Вщ андр. Логойданя- "дружина Логойди" + -ич. <br>Лодж f- 1607: Lodi Janos - с. Чепа (UctC 104-8), XVIII-XIX ст. - ком. Уж, Земплин. <br>1. П-ще Lodi утворене вщ угор, зниклого ойк. Lod за допомогою форманта -/, а вперше фжсуеться 1602 p. (Kazmer 679). <br>2. П-ще могло постати також на rpyHTi хорв. розм. iMeH Lodi чиLoda, стввщносних i3 повним &#039;тепемLodovik (Simundic 195). <br><br>Там же см. <b>Бубра, Бубринец, Бубряк, Бубрик</b><br><br>Пардон, за копирование))<br><br>Но эти фамилии не такие уж редкие, поэтому переходим в тему Украинские фамилии<br><br>А заодно из того же Чучки - см. про Ваших Сючей: сканы</font><br><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br> realdozor Fri, 23 Nov 2018 03:04:35 +0300 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2800508.htm#pp2800508 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2800508.htm#pp2800508 Спасибо!<br><br>ольга панькова написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2">Не из ваших ли будет?<br>Фамилия <b><font color="red">Сюч</b></font><br>Имя <b><font color="red">Василий</b></font><br>Отчество <b><font color="red">Васильевич</b></font><br>Дата рождения/Возраст __.__.1928<br>Дата и место призыва 15.01.1945 доброволец<br>Воинское звание <b>красноармеец</b><br>Причина выбытия пропал без вести<div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote></font><br>Из наших, это Евгения Васильевича Сюча брат. Действительно, он пропал без вести - как считалось ранее, <b>в боях за Мукачево</b>: его имя есть на обелиске перед Городской Ратушей. <br><br>Однако, как следует из документа с сайта "Подвиг народа", который называется "Именной список военнослужащих, добровольцев Советской Армии, по<br>Мукачевскому округу, Закарпатской области, о судьбе которых их семьи не имеют никаких данных на 24 июля 1947 года", <b>это не совсем так.</b><br><br>Василий Сюч пошел 15.01.1945г. на фронт добровольцем - стрелком в составе в/ч 28307. Писем от рядового Сюча не было. Отец видел его ппоследний раз в с.Гуменное (Чехословакия) 3 марта 1945 г. <br><br>Городок Гуменное, расположенный в долине р. Лаборец, в восточной части Словакии (на тот момент - Чехословакии) является административным центром Гуменского округа Пряшевского края. Городок был освобожден от гитлеровцев силами 4-го Украинского фронта еще 26 ноября 1944 года. <br><br>Печать на документе закрывает слова:<br><b>в Запасном распределительном полку в/ч п.п.28307</b><br><br>Raisa28 написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2">Номер полевой почты 28307 <script type='text/javascript'>document.write('<a href="http://www.soldat.ru/pp_v_ch.html" rel="nofollow" target=_blank>по справочнику</a>');</script> -178 азсп<br>Имеется в виду 178-й армейский запасной стрелковый полк 38-й Армии.<div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote></font><br>Спасибо за подсказку - <b>Raisa28</b>! 38-я Армия с 30 ноября 1944 года и до конца войны вела боевые действия в составе 4-го Украинского фронта. Зимой 1945 года она участвовала в Западно-Карпатской стратегической операции (12 января — 18 февраля), с <b>10 марта по 5 мая</b> — в Моравско-Остравской операции, в ходе которой был освобождён одноимённый промышленный район Чехословакии. Боевой путь армия завершила участием в Пражской стратегической операции (6-11 мая). <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/38-я_армия_(СССР)" rel="nofollow" target=_blank><b>ССЫЛКА</b></a><br><br>Таким образом, отец видел Василия Сюча как раз <b><font color="red">накануне Моравско-Остравской операции, в ходе которой тот, очевидно, и погиб</font>.</b><br><br>Для нас также важно что призывался он из самого Мукачева - "части города с адресом: ул. Гонведская*, 15"<br>И что у заявителя (в данном случае - отца) - адрес также: Мукачево, дом. №15<br><br>*Если вдуматься, но название улицы звучит, как минимум, двусмысленно:<br><b>Гонве&#769;д</b> (угор. Honv&#233;d — захисник батьківщини, військовий; угор. Honv&#233;ds&#233;g — армія) може стосуватися:<br>Угорська королівська армія (ландвер) (1867—1918)<br>Угорська королівська армія (1920—1945)<br>Збройні сили Угорщини (1946-дотепер)<br>Гонведами також називають угорських військових, особливо <b>тих, які захоплювали Закарпаття в березні 1939 і тих, що служили в окупаційних німецьких військах та проводили військові акції проти радянських партизанів та каральні акції проти мирного населення під час Німецько-радянської війни.<br></b><br><br>Цинично призываться с такой улицы, не правда ли? <img height="20" width="30" src="https://forum.vgd.ru/smiles/dntknw.gif" align="top" alt=":shocked" loading="lazy"> <br><br> realdozor Thu, 15 Nov 2018 17:35:38 +0300 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2799737.htm#pp2799737 https://forum.vgd.ru/1256/94540/p2799737.htm#pp2799737 Не из ваших ли будет?<br>Фамилия Сюч<br>Имя Василий<br>Отчество Васильевич<br>Дата рождения/Возраст __.__.1928<br>Дата и место призыва 15.01.1945 доброволец<br>Воинское звание красноармеец<br>Причина выбытия пропал без вести<br>Дата выбытия 13.05.1945<br>Название источника донесения ЦАМО<br>Номер фонда источника информации 58<br>Номер описи источника информации 977520<br>Номер дела источника информации 702<br><a href="https://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=62097631" rel="noopener" target=_blank>https://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=62097631</a><br>Отец Сюч Василий Иванович г.Мукачево ольга панькова Wed, 14 Nov 2018 18:40:32 +0300