https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/ История рода, представители фамилии с 1649 по 1880 гг. Ведет потомок Шовкоплясов из Сумского уезда Харьковской губ. ru https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5088438.htm#pp5088438 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5088438.htm#pp5088438 ... У грудні 1792 року до Пирятинського духовного правління рапортував священик Миколаївської церкви села Лазірки Василь Шматовський з проханням з&#039;ясувати чи законний шлюб <b><font color="blue">Данила Шовкопляса</font></b> і Єфросинії Сирипчихи, які одружилися ще в минулому році. Він доповідав, що підданий секунд-майора Миколи Івановича Боярського 45-річний <b><font color="blue">Данило Шовкопляс</font></b>, котрий був удівцем, <br>"&lt;...&gt; проживающую временно в Лазорках женщину Евфросинию много и ратно убеждал его Шматковского просьбами с оною его <b><font color="blue">Шовкопляса</font></b> и венчать"<b><font color="red">24</font></b>. Вона вже чотири роки проживала у Лазірках, звідки прийшла з володінь поміщика Теплова після смерті свого чоловіка Сави. Виявилося, що рідна сестра 40-річної Єфросинії Сирипчихи Марфа заміжня за двоюрідним братом Данила <b><font color="blue">Кузьмою Шовкоплясом</font></b>. <br>В. Шматовський, маючи сумніви у законності даного шлюбу, відмовився вінчати пару. Тоді Данило і Марфа повінчалися у селі Малютинці в священика Андрія Жураковського. При цьому, приховавши від останнього факт спорідненості. В. Шматовський, котрий довідався про це через місцевого мешканця Івана Труфона, котрий сватав Марфу за Данила, і повідомив про цей факт духовне правління. Туди було викликано <b><font color="blue">Д. Шовкопляса</font></b>, і він повідомив, що по своїй простоті приховав від священика факт спорідненості зі своєю дружиною<b><font color="red">25</font></b>. Ясно було, що <b><font color="blue">Шовкопляс</font></b> говорив не правду, адже він сам розумів, що мав зі своєю майбутньою дружиною спорідненість через родичів, тобто свояцтво, адже його двоюрідний брат був одружений зрідною сестрою своєї нареченої. <br>...<br><br><b><font color="red">24</font></b>. <b>ДАПО. Ф. 801. Оп. 1. Спр. 1113. Арк. 5</b>. <br><b><font color="red">25</font></b>. <i>Там само</i>. <b>Арк. 11</b>. <br><br><br>Джерело:<br><b><i>Петренко І.М</i>. Одруження в заборонених степенях спорыднення серед православного українського населення Російської імперії у ІІ половині XVIII ст</b>. // Юг России и Украина в прошлом и настоящем: история, экономика, культура: сб. науч. тр. V Междунар. науч. конф. / отв. ред. И.Т. Шатохин (г. Белгород, 23-24 января 2009 г.). – Белгород: Изд-во БелГУ, 2009. <b>С. 162 – 163.</b> Klim2018 Mon, 28 Oct 2024 22:49:21 +0300 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5088206.htm#pp5088206 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5088206.htm#pp5088206 Сумской уезд, никогда не был в составе Полтавской губернии.Ранее Гетьманщины. Это 100% - ая Слобожанщина. <br> Исправьте в описании темы, если хотите. hgv Mon, 28 Oct 2024 19:26:43 +0300 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5088085.htm#pp5088085 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5088085.htm#pp5088085 <b><font color="blue">Шовкопляс Іван Лаврінович</font></b><br>1886 року народження, <br>с. Озерна Білоцерківського району, <br>українець, <br>освіта початкова. <br>Проживав у с. Озерна, <br>колгоспник. <br>Трійкою при УНКВС по Київській області 4 травня 1938 року засуджений до розстрілу. <br>Вирок виконано 13 травня 1938 року. <br>Місце поховання невідомо. <br>Реабілітований у 1960 році.<br><br><br><b><font color="blue">Шовкопляс Семен Лаврінович</font></b><br>1893 року народження, <br>с. Озерна Білоцерківського району, <br>українець, <br>малописьменний. <br>Проживав у с. Озерна, колгоспник. <br>Трійкою при УНКВС по Київській області 4 травня 1938 року засуджений до розстрілу. <br>Вирок виконано 13 травня 1938 року. <br>Місце поховання невідомо. <br>Реабілітований у 1960 році.<br><br><br><b><font color="blue">Шовкопляс Федір Лаврентійович</font></b><br>1899 року народження, <br>с. Озерна Білоцерківського району, <br>українець, <br>малописьменний. <br>Проживав у с. Озерна, колгоспник. <br>Трійкою при УНКВС по Київській області 4 травня 1938 року засуджений до розстрілу. <br>Вирок виконано 13 травня 1938 року. <br>Місце поховання невідомо. <br>Реабілітований у 1960 році.<br><br><br>Джерело:<br><b>Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. – К.: Основа, 2007. С. 88.</b> Klim2018 Mon, 28 Oct 2024 17:38:15 +0300 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5088047.htm#pp5088047 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5088047.htm#pp5088047 Щодо перших чотирьох, в мене як раз були записи раніше, цікаво було порівняти <img height="22" width="28" src="https://forum.vgd.ru/smiles/to_keep_order.gif" align="top" alt=":cool:" loading="lazy"> <b>Все зійшлося:</b><br><br>Klim2018 написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2"><font color="blue"><b>Шовкопляс</b></font><br>говтв’янський сотник Миргородського полку (травень 1658 р.).<br><b><font color="blue">Шовкоплясенко Петро</font></b><br>козак Говтв’янської сотні (1718).<br><b><font color="blue">Шовкопляс Іван</font></b><br>убогий піший козак Шишацької сотні Миргородського полку (1723).<br><font color="blue"><b>Шовкопляс Йосип (Юсько)</b></font><br>посполитий у с. Єрках (1718);<br>він же заможний посполитий у с. Ярмаках (1723).<br><font color="blue"><b>Шовкоплясенко Іван</b></font><br>входив до ткацького цеху Миргородської сотні (1732).<br><b>Шовкопляс Трохим Олександрович</b><br>міщанин, член Миргородського сирітського суду (1907). (Пор.: <b>Матвієнко-Шовкопляс Трифон Олександрович</b>; імовірно, це ідентичні особи).<br>Джерело: Миргородський родовідник: знадоби до генеалогії Миргородщини XVII – XX ст. / Л.О.Розсоха / Науково-довідкове видання. – Вінниця: ТВОРИ, 2022. С. 988</font>.<div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote>У темі: <a href="https://forum.vgd.ru/post/1310/shovkoplyas/p2809342.htm#pp2809342"><b><font size="3">Шовкопляси у XVII ст.</font></b></a>:<br><br>realdozor написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2">2. Миргородский (=&gt;Чигиринський/Полтавський) полк<br>Голтвянская сотня, 1656 год<br>Історія України написал:<br><blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>Луку Сухину було послано на початку 1656 р. на Дон, щоб звідти підбурити калмиків проти кримського хана. Після повернення продовжував очолювати Бужинську сотню.<br>У Говтві (*сотенне містечко Говтвянської сотні Миргородського=&gt;Чигиринського=&gt; Полтавського=&gt;Миргородського полку)сотником згаданий Шовкопляс, у Жовнині — Степан Матвійович Зощенко. До Запорозької Січі тяжів сотник сміловський Чигиринського полку старий запорожець Михайло Іванович Стринжа, який з Остряницею ще «во время Чугуевщины меж своевольников был» (Реєстр Війська Запорізького 1649 року. — К.: Наукова думка, 1995. — 592 с. — (Джерела з історії українського козацтва), с. 41.<br>Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50 х років ХVII століття. Причини і початок руїни. — К.: Основи, 1998. — 447 с., 132.)</font><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote> <div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote>У темі <a href="https://forum.vgd.ru/post/1310/shovkoplyas/p2801125.htm#pp2801125"><b><font size="3">Шовкопляси у XVIII ст.</font></b></a>: <br><br>realdozor написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2">3. Миргородский полк (позднее =&gt; Чигиринський/Полтавский полк)<br><b>1718 г.</b><br>1. Юско Шовкопляс, с. Ерки (у 1781 р. село належало до першої Миргородської сотні Миргородського полку.)<br>2. Иван Шовкопляс, Шишацкая сотня<br>3. Петро Шовкоплясенко, Говтвянская сотня<br><b>Компут и ревизия 1723 г.</b><br>1. Село Поповка (Голтвянская сотня) до города Голтвы прилеглое товариство рядовое можнийшее с діда з отца козаки Атаман Петро Шовкопляс, у него брат Гаврило. На едном дворе живут, очередную службу отбувают.<br>2. Сотня Шишацкая. Пешие ж и весьма зубожалие, з діда и отца козаки Иван Шовкопляс;<br>3. С. Ярмаки моетности Ивана Ломиковского (сотня полковая Миргородская), люде посполитие можнійшіе Юско Шовкопляс<br>4. Сотня Голтвянская, люди посполитые можнейшии - Есиф Шовкопляс.<br>5. Сотня Голтвянская, пешие и весьма зубожалие - Павло Шовкопляс.</font><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br>Про запорізьких Шовкоплясів у XХ ст. ціаво <img height="20" width="20" src="https://forum.vgd.ru/smiles/a_003.gif" align="top" alt=";)" loading="lazy"> Не мав цієї інформації <img height="30" width="30" src="https://forum.vgd.ru/smiles/worthy.gif" align="top" alt=":worthy:" loading="lazy"> <br><br><br><br> realdozor Mon, 28 Oct 2024 17:06:28 +0300 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5088028.htm#pp5088028 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5088028.htm#pp5088028 <b><font color="blue">Шевкопляс (Шовкопляс) Григорій Олексійович</font></b><br>1889 р. народження, <br>нар. і проживав у с. Мала Білозерка Василівського р-ну Запорізької області, <br>українець, <br>освіта початкова. <br>Без певних занять. <br>Заарештований 15 квітня 1932 року. <br>Звинувачення: проводив систематичну антирадянську агітацію, мав зв’язки з попом. Дніпропетровським обласним відділом ДПУ 15 червня 1932 року справу припинено за недоведенням обвинувачення, з-під варти звільнений. <br>Реабілітований у 1991 році.<br><b><i>ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. – спр. 163</i></b><br><br><br><b><font color="blue">Шовкопляс Сергій Антонович</font></b> <br>1896 р. народження, м. Василівка, <br>проживав у с. Верхня Криниця Василівського р-ну Запорізької області, <br>українець, <br>малограмотний. <br>Одноосібник-їздовий в с. Верхня Криниця. <br>Заарештований 26 квітня 1937 року, а 31 травня 1937 року переведений на підписку про невиїзд. <br>Звинувачення: проводив антирадянську агітацію. <br>Василівським РВ НКВС 19 червня 1937 року справу припинено за недоведенням злочину. <br>Подальша його доля невідома. Реабілітований у 1991 році.<br><b><i>ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. – спр. 292</i></b><br><br><br>Джерело:<br><b>Реабілітовані історією. Запорізька область. Книга шоста. – Запоріжжя: Видавництао "Дніпровський металург", 2013. С. 442, 450.</b> Klim2018 Mon, 28 Oct 2024 16:47:14 +0300 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5087985.htm#pp5087985 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5087985.htm#pp5087985 <b><font color="blue">Шовкопляс</font> </b><br>говтв’янський сотник Миргородського полку (травень 1658 р.).<br><br><br><b><font color="blue">Шовкоплясенко Петро</font> </b><br>козак Говтв’янської сотні (1718).<br><br><br><b><font color="blue">Шовкопляс Іван</font></b> <br>убогий піший козак Шишацької сотні Миргородського полку (1723).<br><br><br><b><font color="blue">Шовкопляс Йосип (Юсько)</font> </b><br>посполитий у с. Єрках (1718); <br>він же заможний посполитий у с. Ярмаках (1723).<br><br><br><b><font color="blue">Шовкоплясенко Іван</font></b> <br>входив до ткацького цеху Миргородської сотні (1732).<br><br><br><b><font color="blue">Шовкопляс Трохим Олександрович</font></b> <br>міщанин, <br>член Миргородського сирітського суду (1907). <br>(Пор.: <b><font color="blue">Матвієнко-Шовкопляс</font></b> Трифон Олександрович; імовірно, це ідентичні особи).<br><br><br><br>Джерело:<br><b>Миргородський родовідник: знадоби до генеалогії Миргородщини XVII – XX ст. / <i>Л.О.Розсоха</i> / Науково-довідкове видання. – Вінниця: ТВОРИ, 2022. С. 988.</b> Klim2018 Mon, 28 Oct 2024 16:20:20 +0300 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5087969.htm#pp5087969 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5087969.htm#pp5087969 <br>Klim2018 написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2">Шовкопляс Іван Григорович<br>1884 р.н.,<br>с. Стецьківка Сумського району,<br>проживав у м.Суми,<br>українець,<br>освіта початкова,<br>кочегар машинобудівного заводу ім.Фрунзе.<br>Арешт 5.11.1937.<br>Трійкою при управлінні НКВС по Харківській області 27.11.1937 за ст.54-10 ч. 1 КК УРСР позбавлений волі на 10 років.<br>Реабілітований 16.11.1989 прокуратурою області.<br>(ДАСО, ф. Р-7641, оп. 1, спр. 115).<br>Джерело:<br>Реабілітовані історією. Сумська область. У трьох книгах. Книга перша. – Суми: Видавничо-виробниче підприємство "Мрія-1" ТОВ, 2005. С. 251.</font><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br><br>Щиро дякую! Я створив цю гілку заради нащадків усіх Шовклплясів з Сумщини та інших.<br>У цьому розділі видно, з яких гілок можуть походити їх пращури, про яких у XVIII столітті <a href="https://forum.vgd.ru/post/1310/shovkoplyas/p3147858.htm#pp3147858"><i><u>нам вже відомо 8</u></i></a> <br> realdozor Mon, 28 Oct 2024 16:08:31 +0300 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5087474.htm#pp5087474 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5087474.htm#pp5087474 <b><font color="blue">Шовкопляс Іван Григорович</font></b><br>1884 р.н.,<br>с. Стецьківка Сумського району, <br>проживав у м.Суми, <br>українець, <br>освіта початкова, <br>кочегар машинобудівного заводу ім.Фрунзе. <br>Арешт 5.11.1937.<br>Трійкою при управлінні НКВС по Харківській області 27.11.1937 за ст.54-10 ч. 1 КК УРСР позбавлений волі на 10 років. <br>Реабілітований 16.11.1989 прокуратурою області. <br>(<b><i>ДАСО, ф. Р-7641, оп. 1, спр. 115</i></b>).<br><br><br>Джерело:<br><b>Реабілітовані історією. Сумська область. У трьох книгах. Книга перша. – Суми: Видавничо-виробниче підприємство "Мрія-1" ТОВ, 2005. С. 251.</b> Klim2018 Mon, 28 Oct 2024 01:17:51 +0300 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5087465.htm#pp5087465 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p5087465.htm#pp5087465 <b><font size="4"><font color="blue">Резюме по Сумським Шовкоплясам</font></font></b><br><br>Теоретично, наш першопредок, черкас <font color="red"><b>Роман Шовкопляс</b></font> (~1658-60 г.р.) міг бути сином чи молодшим братом одного з полкових черкасів, зазначених у цьому <a href="https://forum.vgd.ru/post/1310/shovkoplyas/p3147858.htm#pp3147858"><b>СПИСКУ</b></a> (або походити з паралельної гілки Шовкоплясів, не зазначених у згаданих козацьких реєстрах). Найбільш вірогідними нам бачаться <b>варіанти №№7 та 8 </b><i>(варіанти з Шокоплясами №№1-6 слід розглядати у другу чергу, адже ці сотні знаходяться на відстані 200-250+ км від Яструбеного, хоча для вільних черкасів це й не було великою проблемою <img height="20" width="20" src="https://forum.vgd.ru/smiles/biggrin1.gif" align="top" alt=":biggrin" loading="lazy">)</i><br><br>realdozor написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><br><font size="2">7. <b>Івашка Михайлов Шовкоплясов</b>, Білопільська сотня (існ. 1672-1765 рр.) — за Переписною книгою 1673 р., був приписаний до с. Ворожба (сын урож. из-за Днепра, г. Котельви - Котелевську фортецю було збудовано на поч. XVII ст. для захисту східних кордонів Речі Посполитої від нападів московитів; за часів Гетьманщини це — сотенне місто Гадяцького, Полтавського, Зіньківського та Охтирського полків); у него три сына: Митка, Кузка, Федка. Пришел из г. Березны — у I пол. 17 ст. Березна належала коронному гетьману Речі Посполитої Миколі Потоцькому, під час Визвольної війни 1648-57 рр. стало осередком Березнянської сотні Чернігівського полку Війська Запорозького)<br>8. Козаки Речанской сотни приписанные к селу Стецковка в 1744 году* с фамилией Шовкопляс:<br>1) <b>Остафий Андрееев</b> 1704<br>- Григорий Остафиев 1732<br>- Степан Остафиев 1734<br>- Остафий Остафиев 1740<br>- Павел Остафиев 1742<br>2) <b>Іван Андреев</b> 1724<br>3) <b>Харітон Андрееч</b> 1725<br>Т.е. мы предполагаем в 1680 году наличие в Стецьковке в 1680-х гг. козака <b>Андрія Шовкопляса</b> (батька Остапа, Івана та Харька)<br><i>* РГАДА ф. 350 оп. 2 д. 3459а - Книга переписная казаков полковой и перекопской сотни Сумского полка г. Сум и уезда</i></font><br><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br>Розглянемо ці два записи (з фокусом на останній). Себто наш Ромко Шовкопляс:<br>7) молодший брат козака Івашки Михайлова Шовкопляса (1645-50 р.н.) з с. Ворожба Білопільської сотні<br>8) старший брат козака Андрія Шовкопляса (1678-82 р.н.) з с. Стецьковка Річанської сотні<br>Обидва з цих варіантів здаються робочими. <br><br><b>Є одна зачіпка: по тому <font color="red">Остапу Андрієву </font>із Стецьковки (Перепис Хрущова 1732 гр).</b><br><br>Шукаємо у Реєстрі Сумського полку 1691 року (опублікований А. Алферовим і А. Рєзніченком): чи є там Стецьківка, і в ній — Андрій із сином Остапом. Не знайшовши її в описі Річанської сотні (яка тоді включала лише села Річки і Павлівку), пригадую, що в Стецьківки була ще одна назва: Олешенка (стор. 47).<br><br>Я все ж думаю, що Остапів (1704 р.н.) батько Андрій (~1680 р.н.) із Стецьківки/Олешенки – це молодший брат нашого пращура Романа Шовкопляса (~1660 р.н.). Саме тому Роман міг би назвати свого сина (другого з чотирьох) так само, як і Андрій, втім це лише припущення. <br><br>Цікаво: на сторінці 323 книги Алфьорова (арк. 257) знаходимо Семена Ястреб[е]нко - ймовірно, він <b>походить саме з нашого Яструбеного</b> <br><br>Увага: у Ревізії зазначено: "<i><font color="red"><b>Остап Бут </b></font>, в нього син Андрій 3-х років</i>" — цілком можливо, що це наш! А його син міг пізніше стати Шовкоплясом. Можливо, й сам Остап був Шовкоплясом. А те, що в даному джерелі він позначений як "Бут" — це лише вказівка на його професію (<b>бут</b> <i>— той, хто виготовляє чоботи, на зразок "чоботаря" (рос. сапожник)</i>). <br><br>На с.52 є <b>ще один Остап —<font color="red"> Дегтярь</font></b>, "у нього два сини в возрасте /тобто: дорослі/: Андрій (50) та Кирил, також його свояк/родич дружини/ Василь <font color="blue"><i>(чи це не наш Василь Шовкопляс (~1680 р.н.), Романів старший син?)</i></font>". Однак цьому Остапу близько 70–80 років (Андрію може насправді бути від 42 до 54 років — написано "вже 50"), а Кирилу — 30. <br>Ще раз: вік округлено: сину зазначено "50", хоч це може бути й 42–45 років, але самому Остапу тоді десь під 70, тобто вын уже занадто літній.<br><br><font color="blue"><b>Таким чином, сам Роман Шовкоплясенко ~1660 р.н.</b></font><br><br>Також є ще два Шовкопляси з Сумщини, про яких писали соратники:<br><br>9) предки Шовкопляса Михаила Трофимовича 1866 г.р. из дер. Перекоповка Сумского района. Пишет ее потомок Владимир:<br><br>FomichevVA написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2"> Сам <b>Шовкопляс Михаил Трофимович</b> - дед моей бабушки. Ключевые имена на конец XVIII века в Перекоповке: <br><b>Дионисий Федоров</b><font color="blue"><i>(мой предок), </i></font><br><b>Федор Федоров</b> - про него ниже в вашей теме сказано: <br><i>"1.2. ГЛИНСКАЯ сотня (позднее - уезд Черниговского наместничества; с. Перекоповка), 1771 год.<br>Козак Шовкопляс Федор Федоров, 64 года с большим своим семейством и семействами своих братьев".</i><br>...и <b>Петро Шовкоплясы.</b> - его сыновья фигурируют в ИВ-1786, одному на эту дату 52, другому 32, а их предположительно отец в соответствующей теме про Глинскую сотню 1732г. </font><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br>10) Шовкопляс Семен Іванов — 37 років в 1789 р. (споведн. розпис) з хут. Біжевки (Терни на Сумщині) + діти Федора Шовкопляса з тієї ж Біжевки:<br><br>litv написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div> <font size="2">Рядом в Тернах, согласно исповедке 1775 г., был Прокоп Федоров Шовкопляс 43 лет и Павел Федоров 53 лет (расстояние по дорогам - всего 78 км). Бижевка была одним из <script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://forum.vgd.ru/4669/116815/">хуторов Терн</a>');</script><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote></font><br>Таким чином, згаданий вище Семен з Біжевки народився 1752 року, тоді як його батько Іван — у 1725-35 рр. <br>Вочевидб народжений у 1732 році Прокоп і в 1722-му Павел могли бути йому двоюрідними братами, а їх батько Федір (що народився десь у 1690-1700 рр.)— відповідно, довотився Івану Шовкоплясу стрийком (братом батька) Із цим Федором — найцікавіше: адже <font color="blue"><i>серед наших братів-пращурів Шовкоплясів один (наймолодший брат Касьяна) був саме Федір, народжений близько 1705 року. </i></font>Припускаю, що Роман Шовкопляс цілком міг назвати свого сина на його честь, якщо Федір доводився Роману молодшим братом (як і батько біжевського Івана). Треба додатково досліджувати це питання.<br><br>Як бачимо, <font color="red"><b>на території лише Сумського полку в реєстрах кінця XVII — XVIII століть було, як мінімум, чотири гілки Шовкоплясів</b></font><i> (деякі з них, можливо, перетинаються одна з одною).</i><br> realdozor Mon, 28 Oct 2024 01:01:50 +0300 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p4883091.htm#pp4883091 https://forum.vgd.ru/1310/shovkoplyas/p4883091.htm#pp4883091 Реально вот эта информация была весьма полезной - что до выводов, есть ли шанс найти информацию об отце нашего первопредка - Романе Шелкоплясенко:<br><br>bibliophile написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><font size="2">Дело в том, что мой казак значится в крестоприводной 1682 г., потом в смотренном списке 1700 г. А потом потомки с 1744 и далее. А вот в 1691-м нет ни одного представителя фамилии во всей книге. Может он городовым черкасом был?</font><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br><br>latysh написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><br><font size="2">Если вы икали своего предка по фамилии в «Переписной книге Сумского полка 1691 г.» и не нашли, то это не значит, что его там нет. «Черкасы» часто имели несколько фамилий одновременно, по две, три, четыре, и могли в разных переписях быть записанными под разными фамилиями. Известен случай, когда по этому поводу казацкая старшина дала следующий ответ московским чиновникам: «у нас на Украине звычай такой, называются де у нас люди разными прозвищами, одному де человеку живет прозвища три и чатыря, а по отцу и по тестю, и по тещи и по женам прозываются». Приведу пример с исследования своего рода Латыш (Лотыш). Один и тот же человек упоминается в 1660 г. как «Остап Мелай», в 1662 г. «Остап Матвеев», в 1663 г. «Остапко Лотышенко», в 1664 г. «Остапко Латъшенко», в 1664 г. «Остапко Лотюшенко», в 1664 г. «Остап Матвей». Учитывая наличие нескольких фамилий одновременно, достаточно часто поиск необходимо проводить не только по фамилии, но и по имени и отчеству, учитывая при этом возраст, состав семьи, состав двора.<br><br>Так же нужный вам служилый «черкашенин» мог состоять в социальной категории «мещан» («козаков городовой службы», «черкас городовой службы»), и поэтому не переписан в «Переписной книге Сумского полка 1691 г.», в которой только «козаки» («черкасы полковой службы»).<br><br>Например,<font color="blue"> Ульяновка*</font> - поселение «вольных черкас», основанное на землях Кондратьевых. Искать ее в переписи Сумского полка 1691 г., в которой переписаны только полковые козаки («черкасы полковой службы») не имеет смысла. В 1691 г. на территории Сумского полка было уже значительное количество поселений <b>«вольных черкас» («подданных черкас»)</b>, но они не попадали в переписи вместе со служилыми «черкасами», Поэтому в переписи 1691 года их нет. Важно отметить, что в ней переписаны не все служилые «черкасы» на территории Сумского полка, а только «козаки» («козаки полковой службы», «черкасы полковой службы»). Вторая часть служилых «черкас» – «мещане» («козаки городовой службы», «черкасы городовой службы») в 1691 г. была переписана другой переписью. По отдельным городам сравнивал соотношение в 1691 г. этих двух социальных служилых категорий «черкас», получалось примерно 75 % на 25 %. Все эти социальные категории не были закрытыми, и нужный вам человек мог состоять в любой из них.</font><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br>* - <font color="blue">думаю, вот</font> <i>с Ястребенным - та же история</i><br><br> realdozor Sun, 03 Mar 2024 13:48:20 +0300