<?xml version="1.0" encoding="windows-1251" ?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="https://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Административно-территориальное деление Стародубщины</title>
<link>https://forum.vgd.ru/1624/90660/</link>
<description></description>
<language>ru</language>
<item><guid>https://forum.vgd.ru/1624/90660/p4927721.htm#pp4927721</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/1624/90660/p4927721.htm#pp4927721</link>
<description>  ...  У 1763 р. була проведена реформа полкових судів. Полковник залишався головою новоствореного гродського суду, де розглядалися кримінальні справи. Всі інші справи переходили до відання земських судів. З 20 повітів земських судів, на які поділялася Гетьманщина, на &lt;b&gt;&lt;font color="red"&gt;Стародубщині&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; були два – &lt;b&gt;&lt;font color="red"&gt;Стародубський&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; і Погарський. &lt;br&gt;Земський суд складався із виборних судді, підсусідка та земського писаря, які були обрані шляхтою повіту. Він збирався тричі на рік. Земські судді прирівнювалися до "первостатейних" бунчукових товаришів, підсусідки – до "второ статейних", возні – до полкових осавулів.&lt;br&gt; &lt;b&gt;&lt;font color="red"&gt;Стародуб&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; був містом з магдебурзьким правом, згідно з яким ним керував обраний місцевими жителями війт, а також бурмистри, радники/райці та лавники. Обраний війт та два бурмистри (заступники війта) затверджувалися полковою канцелярією та складали присягу у соборній церкві &lt;b&gt;&lt;font color="red"&gt;Стародуба&lt;/font&gt;&lt;/b&gt;. Міський уряд – магістрат, отримував на свої потреби прибутки з двох млинів, дворів та важниці на плату "магістратському писарю, підпискам і служителям". У другій половині XVII ст. у підпорядкуванні стародубського магістрату було 36 сіл. У середині XVIII ст. для збирання доходів з населення підбиралися спеціальні збирачі, які приймали присягу та отримували копії указів, інструкції, "приходні і росходні" книги. У &lt;b&gt;&lt;font color="red"&gt;Стародубському&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; полку таких збирачів нараховувався 21 чоловік. Найчисленішим станом у &lt;b&gt;&lt;font color="red"&gt;Стародубі&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; та інших містах &lt;b&gt;&lt;font color="red"&gt;Стародубщини&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; поряд з козаками були міщани-"посполиті". &lt;br&gt; У &lt;b&gt;&lt;font color="red"&gt;Стародубі&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; існували ремісничі цехи – шевський, ковальський, кравецький, існувало позацехове ремесло, млинарський і винокурний промисли, розвивалася торгівля та різні промисли. У Почепі було сім цехів – шевський (14 осіб), гончарів і шаповалів (всього 28 осіб), ткачів (14 осіб), кравців (30 осіб), а також ковалів, калачників та старців. Серед ремісничих цехів &lt;b&gt;&lt;font color="red"&gt;Стародубщини&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; було розвинуте залізоробне ремесло та гутництво. Більшість з цехів мали власні громадські будинки та утворювали церковні братства. Вони також засновували власні церковні школи та шпиталі. Сільське господарство розвивалося головним чином у Новгородці, Мглині, Погарі та Почепі. Цікаво, що головним предметом вивозу на продаж з Почепа протягом кількох століть були коноплі, хоча тут також поширеними господарськими культурами були жито та овес. &lt;br&gt;...&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Джерело:&lt;br&gt;&lt;b&gt;Сіверянський літопис. – 2014. – № 5. С. 236.&lt;/b&gt;  </description>
<dc:creator>Klim2018</dc:creator>
<pubDate>Sun, 14 Apr 2024 23:31:06 +0300</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/1624/90660/p4927658.htm#pp4927658</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/1624/90660/p4927658.htm#pp4927658</link>
<description>  &lt;br&gt;lsrpr написал:&lt;blockquote&gt;&lt;div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden"&gt;[q]&lt;/div&gt;это исконная территория Украины.&lt;div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden"&gt;[/q]&lt;/div&gt;&lt;/blockquote&gt;Всё правильно. &lt;br&gt;  </description>
<dc:creator>Klim2018</dc:creator>
<pubDate>Sun, 14 Apr 2024 21:41:04 +0300</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/1624/90660/p4927570.htm#pp4927570</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/1624/90660/p4927570.htm#pp4927570</link>
<description>  В 1618 году, после подписания Деулинского перемирия, западная часть Среднего Подесенья, т. н., &lt;b&gt;&lt;font color="red"&gt;Стародубовье&lt;/font&gt;&lt;/b&gt; (&lt;i&gt;&lt;font color="blue"&gt;территории современных Почепского, Погарского, Мглинского, Унечского, Стародубского, Суражского, Клинцовского, Климовского, Новозыбковского, Гордеевского, Краснорогского, Злынковского районов&lt;/font&gt;&lt;/i&gt;), отошла к Польше. Для охраны крепостей в северских городах Стародубе, Мглине и Почепе, поляки стали формировать "казацкие корогвы", нанимая на службу местных жителей, имевших своих коней. За службу "новоявленные казаки" получали от поляков определённый надел земли.&lt;br&gt;&lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BF%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)" rel="noopener" target=_blank&gt;https://ru.wikipedia.org/wiki/...%BE%D0%BD)&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;.&lt;br&gt;  </description>
<dc:creator>Klim2018</dc:creator>
<pubDate>Sun, 14 Apr 2024 19:58:25 +0300</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/1624/90660/p4927429.htm#pp4927429</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/1624/90660/p4927429.htm#pp4927429</link>
<description>  ...  З огляду на те, що більша частина історичної &lt;b&gt;Стародубщини&lt;/b&gt; була заселена українським етносом, від 1648 р. вона переходить під владу гетьманів Української козацької держави. На цій території починає творитися &lt;b&gt;Стародубський полк&lt;/b&gt; як адміністративно-територіальна одиниця північної частини новоутвореної у результаті революційних подій держави.&lt;br&gt;...&lt;br&gt;На середину ХVІІІ ст. до &lt;b&gt;Стародубського полку&lt;/b&gt; входили сотні, адміністративними центрами яких були міста Баклан (Бакляни), Мглин, Новгородок (Новгород-Сіверський), Погар (Погари), Почеп, Стародуб, Топаль (Великі Топалі), Шептаки. &lt;br&gt;Всього на Стародубщині було &lt;u&gt;11 сотень&lt;/u&gt;: &lt;br&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Бакланська&lt;/i&gt;&lt;/b&gt; (називаємо лише найвідоміших сотників – М. Морський, А. Богданович, Т. Ширай, П. Гудович, І. Мовчан, Т. Кибальчич, В. Косач, М. Губчиць, М. Ноздря), &lt;br&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Мглинська&lt;/i&gt;&lt;/b&gt; (І. Берло, І. Романовський, Г. Парфененко, М. Симоненко, А. Григорович, І. Немирович-Данченко, П. Покорський-Жоравко) &lt;br&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Новгородська&lt;/i&gt;&lt;/b&gt; (С. Горбовець, С. Маленовський, К. Карнаух, Д. Пушкаренко, С. Березовський, Ф. Лісовський, І. Судієнко, А. Рачинський), &lt;br&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Новоміська&lt;/i&gt;&lt;/b&gt; (Ф. Скоробагатий, П. Дублянський, А. Силевич, П. Малишевський, Д. Горлянкевич), &lt;br&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Погарська&lt;/i&gt;&lt;/b&gt; (А. Набатенко, Т. Яремієнко, З. Іскра, С. Галецький, М. Гетун, С. Соболевський), &lt;br&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Почепська перша і друга&lt;/i&gt;&lt;/b&gt; (П. Рославець, Н. Ноздря, О. Мартинович, М. Янковський, О. Дівович, К. Молявка, О. Булашевич), &lt;br&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Стародубська перша і друга&lt;/i&gt;&lt;/b&gt; (Г. Веремієнко, М. Рубець, М. Мархаленко, П. Гудович, М. Чорнолуцький, І. Бороздна, В. Гром, Я. Семека, О. Слухановський), &lt;br&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Топальська&lt;/i&gt;&lt;/b&gt; (Р. Василевич, П. Хромченко, Г. Кожуховський, Ф. Модзалевський, К. Янджул, І. Гамалія, В. Рубець) &lt;br&gt;і &lt;b&gt;&lt;i&gt;Шептаківська&lt;/i&gt;&lt;/b&gt; (Т. Куриленко, В. Ісаєнко, В. Шейменко, І. Маньківський, А. Худорба).&lt;br&gt; Відповідно до ордера гетьмана Кирила Розумовського від 8 березня 1755 р. про "герб нації" були виготовлені корогви Погарської (1755), першої Почепської (1756), першої Стародубської (1757), Бакланської (1757), Шептаківської (1760) і Мглинської (1763) сотень, тобто шести з одинадцяти сотень Стародубського полку.&lt;br&gt;...&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Джерело:&lt;br&gt;&lt;b&gt;Сіверянський літопис. – 2014. – № 5. С. 233, 235.&lt;/b&gt;  </description>
<dc:creator>Klim2018</dc:creator>
<pubDate>Sun, 14 Apr 2024 17:44:30 +0300</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/1624/90660/p2666937.htm#pp2666937</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/1624/90660/p2666937.htm#pp2666937</link>
<description>  &lt;br&gt;ТЕРРИТОРИЯ Стародубщины  В СОСТАВЕ ЧЕРНИГОВСКОЙ ГУБЕРНИИ (1802 г.   - 1919 г. )&lt;br&gt;Территория Стародубщины  в составе  Черниговской губернии  к 1916 году&lt;br&gt;Стародубский уезд&lt;br&gt;1.  Гарцевская   с.Гарцев  32&lt;br&gt;2.  Гриневская   м - ко Гринево   21&lt;br&gt;3.  Кистерская   с.Кистер  15&lt;br&gt;4.  Лыщичская  с.Лыщичи  19&lt;br&gt;5.  Нижневская   с.Нижнее  18&lt;br&gt;6.  Погарская   з.г. Погар   29&lt;br&gt;7.  Понуровская   м - ко Понуровка   20&lt;br&gt;8.  Соловская   с.Со лова  20&lt;br&gt;9.  Стародубская   г.Стародуб   42&lt;br&gt;10.  Чаусовская   с.Чаусы  14&lt;br&gt;11.  Юдиновская   с.Юдиново   18&lt;br&gt;12.  Яцковская   с.Яцковичи 37&lt;br&gt;&lt;br&gt;Территори я Брянщины в составе  Гомельской   губернии    в 1919году&lt;br&gt;Площадь, кв.км Население Число волостей Число с/с  Число нас.п.&lt;br&gt;Староду бский   г. Стародуб   3297  169069  12  155  2 14&lt;br&gt;Стародубский уезд&lt;br&gt;&lt;br&gt;                                                                                         Число с\с                        кол-во нас.пунктов &lt;br&gt;1.  Гарцевская   с. Гарцев о   19  23&lt;br&gt;2.  Гриневская   м - ко Гринево  13  18&lt;br&gt;3.  Кистерская   с. Кистер   8   11&lt;br&gt;4.  Лыщицкая  с. Лыщицы   12  16&lt;br&gt;5.  Нижневская   с. Нижнее   10  12&lt;br&gt;6.  Погарская   г. Погар  14  30&lt;br&gt;7.  Понуровская   м - ко Понуровка   6   9&lt;br&gt;8.  Соловская   с. Солова   8   9&lt;br&gt;9.  Стародубская   г. Стародуб   18  30&lt;br&gt;10.  Чаусовская   д. Горицы   9   11&lt;br&gt;11.  Юдиновская   с. Юдиново   15  20&lt;br&gt;12.  Яцковская   с. Яцковичи   23  25&lt;br&gt;Стродубский уезд&lt;br&gt;Гарцевская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Анушинский&lt;br&gt;Артюшковский&lt;br&gt;Балыкинский&lt;br&gt;Бучкинский&lt;br&gt;Высокский&lt;br&gt;Галенский&lt;br&gt;Гарцевский&lt;br&gt;Долматовский&lt;br&gt;Дубровский&lt;br&gt;Ильбовский&lt;br&gt;Ковалёвский&lt;br&gt;Колодезский&lt;br&gt;Кривошеевский&lt;br&gt;Лупекский&lt;br&gt;Прирубский&lt;br&gt;Решё товский&lt;br&gt;Трухановский&lt;br&gt;Шершевичский&lt;br&gt;Шняковский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Гриневская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Алефинский&lt;br&gt;Басихинский&lt;br&gt;Бобрикский&lt;br&gt;Гринёвский&lt;br&gt;Мишковский&lt;br&gt;Новосельский&lt;br&gt;Повиненский&lt;br&gt;Пыхторовский&lt;br&gt;Сининский&lt;br&gt;Случокский&lt;br&gt;Суходольский&lt;br&gt;Тютюревский&lt;br&gt;Хмелёвский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Кистерская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Андрейковичский&lt;br&gt;Андрейковичский (с.)&lt;br&gt;Андрейковичский (д.)&lt;br&gt;Гудовский&lt;br&gt;Кистёрский&lt;br&gt;Сухосеевский&lt;br&gt;Тарасовский&lt;br&gt;Хомутовский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Лыщицкая волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Брянкустичский&lt;br&gt;Вишенский&lt;br&gt;Гаськовский&lt;br&gt;Запольскохалеевичский&lt;br&gt;Зарюховобудский&lt;br&gt;Лыщицкий&lt;br&gt;Жудиловский 2 - й&lt;br&gt;Найтоповичский&lt;br&gt;Павличский&lt;br&gt;Рюховский&lt;br&gt;Сторохалеевичский&lt;br&gt;Яблонский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Нижневская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Горчаковский&lt;br&gt;Душкинский&lt;br&gt;Кирковский&lt;br&gt;Литовский&lt;br&gt;Логоватовский&lt;br&gt;Медвёдовский&lt;br&gt;Нижневский&lt;br&gt;Селищанский&lt;br&gt;Чубковичский&lt;br&gt;Ярцевский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Погарская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Борщовский&lt;br&gt;Бугаёвский&lt;br&gt;Городищенский&lt;br&gt;Гринёвочский&lt;br&gt;Куровский&lt;br&gt;Лобковский&lt;br&gt;Мадеевский&lt;br&gt;Перегонский&lt;br&gt;Погарский&lt;br&gt;Стеченский&lt;br&gt;Суворовский&lt;br&gt;Телеговский&lt;br&gt;Торкински й&lt;br&gt;Чубаровский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Понуровская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Азаровский&lt;br&gt;Будокорецкий&lt;br&gt;Будопонуровский&lt;br&gt;Демьяновский&lt;br&gt;Курковичский&lt;br&gt;Понуровский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Соловская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Алейниковский&lt;br&gt;Балдовский&lt;br&gt;Воронокский&lt;br&gt;Крутобудский&lt;br&gt;Ломаковский&lt;br&gt;Приваловский&lt;br&gt;Соловской&lt;br&gt;Стративский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Стародубская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Дареевичский&lt;br&gt;Дедовский&lt;br&gt;Дохновичский&lt;br&gt;Каменский&lt;br&gt;Карабовщинский&lt;br&gt;Картушинский&lt;br&gt;Крапивенский&lt;br&gt;Крюковский&lt;br&gt;Левенский&lt;br&gt;Мереновский&lt;br&gt;Мохоновский&lt;br&gt;Мытничский&lt;br&gt;Остроглядовский&lt;br&gt;Печеникский&lt;br&gt;Рябцевский&lt;br&gt;Сергеевский&lt;br&gt;Соколовский&lt;br&gt;Шкрябинский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Чаусовская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Василёвский&lt;br&gt;Витемлянский&lt;br&gt;Горицкий&lt;br&gt;Дареевский&lt;br&gt;Евдокольский&lt;br&gt;Лукинский&lt;br&gt;Случовс кий&lt;br&gt;Сопычевский&lt;br&gt;Чаусовский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Юдиновская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Абаринский&lt;br&gt;Берё зовский&lt;br&gt;Валуецкий&lt;br&gt;Голяшовский&lt;br&gt;Долботовский&lt;br&gt;Казиловский&lt;br&gt;Карбовский&lt;br&gt;Михайло вский&lt;br&gt;Михновский&lt;br&gt;Посудичский&lt;br&gt;Рожковский&lt;br&gt;Савостьяновский&lt;br&gt;Чеховский&lt;br&gt;Юдиновский&lt;br&gt;Юрковский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Яцковская волость&lt;br&gt;&lt;br&gt;Бёрновичский&lt;br&gt;Выстриковский&lt;br&gt;Голибисовский&lt;br&gt;Горисловский&lt;br&gt;Гриденский&lt;br&gt;Кустичский&lt;br&gt;Меже никовский&lt;br&gt;Меленский&lt;br&gt;Невзоровский&lt;br&gt;Невструевский&lt;br&gt;Новосельский&lt;br&gt;Осколковский&lt;br&gt;Пантусовский&lt;br&gt;Покословский&lt;br&gt;Полибисовский&lt;br&gt;Пятовский&lt;br&gt;Рохмановский&lt;br&gt;Савенский&lt;br&gt;Степокский&lt;br&gt;Суховерховский&lt;br&gt;Чернижовский&lt;br&gt;Яньковс кий&lt;br&gt;Яцковичский&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Стародубский район&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Азаровский&lt;br&gt;Алейниковский&lt;br&gt;Артюшковский&lt;br&gt;Воронокский&lt;br&gt;Галенский&lt;br&gt;Гарцевский&lt;br&gt;Дареевичский&lt;br&gt;Демьяновский&lt;br&gt;Дохновичский&lt;br&gt;Елионский&lt;br&gt;Занковский&lt;br&gt;Запольскохалеевичский&lt;br&gt;Картушинский&lt;br&gt;Ковалёвский&lt;br&gt;Курковичский&lt;br&gt;Левенский&lt;br&gt;Логоватовский&lt;br&gt;Ломаковский&lt;br&gt;Лужковский&lt;br&gt;Меленский&lt;br&gt;Михайловский&lt;br&gt;Мишковский&lt;br&gt;Мохоновский&lt;br&gt;Нижневский&lt;br&gt;Новомлынский&lt;br&gt;Новосельский&lt;br&gt;Пантусовский&lt;br&gt;Понуровский&lt;br&gt;Прокоповский&lt;br&gt;Пролетарский&lt;br&gt;Пятовский&lt;br&gt;Соловской&lt;br&gt;Тарасовский&lt;br&gt;Тютюревский&lt;br&gt;Чубковичский&lt;br&gt;Яцковичский&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;АДМИНИСТРАТИВНО - ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ УСТРОЙСТВО &lt;br&gt;БРЯНСКОЙГУБЕРНИИ   ( 1 апреля 1920 г. -   1 октября 1929г.)&lt;br&gt;Стародубщина не входила в брянскую губернию&lt;br&gt;&lt;br&gt;ТЕРРИТОРИЯ БРЯНЩИНЫ В СОСТАВЕ ЗАПАДНОЙ ОбЛАС ТИ(1 октября 1929 г. - 27 сентября 1937 г.)&lt;br&gt;Клинцовский округ&lt;br&gt;Стародубский   г. Стародуб   57  213&lt;br&gt;&lt;br&gt;Стародубский район&lt;br&gt;Алефинский&lt;br&gt;Артюшковский&lt;br&gt;Басихинский&lt;br&gt;Бёрновичский&lt;br&gt;Выстриковский&lt;br&gt;Галенский&lt;br&gt;Гарцевский&lt;br&gt;Голибисовский&lt;br&gt;Горисловский&lt;br&gt;Дареевичский&lt;br&gt;Дедовский&lt;br&gt;Дохновичский&lt;br&gt;Занковский&lt;br&gt;Запольскохалеевичский&lt;br&gt;Каменский&lt;br&gt;Картушинский&lt;br&gt;Ковалёвский&lt;br&gt;Колодезский&lt;br&gt;Кривошеевский&lt;br&gt;Крюковский&lt;br&gt;Левенский&lt;br&gt;Логоватовский&lt;br&gt;Межениковский&lt;br&gt;Меленский&lt;br&gt;Мереновский&lt;br&gt;Михайловский&lt;br&gt;Мишковский&lt;br&gt;Мохоновский&lt;br&gt;Невзоровский&lt;br&gt;Невструевский&lt;br&gt;Нижневский&lt;br&gt;Новосельский&lt;br&gt;Осколковс кий&lt;br&gt;Остроглядовский&lt;br&gt;Пантусовский&lt;br&gt;Печеникский&lt;br&gt;Покословский&lt;br&gt;Прокоповский&lt;br&gt;Пыхторовский&lt;br&gt;Пятовский&lt;br&gt;Решётовский&lt;br&gt;Рябцевский&lt;br&gt;Селищанский&lt;br&gt;Сергеевский&lt;br&gt;Случокский&lt;br&gt;Соколовский&lt;br&gt;Старохалеевичский&lt;br&gt;Степокский&lt;br&gt;Суховерховский&lt;br&gt;Хмелёвский&lt;br&gt;Чубковичский&lt;br&gt;Шершевичский&lt;br&gt;Шкрябинский&lt;br&gt;Шняковский&lt;br&gt;Яньковский&lt;br&gt;Ярцевский&lt;br&gt;Яцковичский&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;ТЕРРИТОРИЯ Стародубщины  В СОСТАВЕ ОРЛОВСКОЙ О Б-ЛАСТИ   (27 сентября 1937 г. - 5 июля 1944 г.)&lt;br&gt;&lt;br&gt;Пл-дь кв.км  число жителей кол-во с\с&lt;br&gt;&lt;br&gt;Стародубский   г. Стародуб   1775  94000  36&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;АДМИНИСТРАТИВНО - ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ УСТРОЙСТВО &lt;br&gt;Стародубского района  (5 июля 1944 г. - 1 янва ря 2007 г.)&lt;br&gt;&lt;br&gt;Пл-дь кв.км. Население  Число  c / c  Число нас. п.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Стародубский г. Стародуб   1147,5  55881  24  143&lt;br&gt;&lt;br&gt;Стародубский район&lt;br&gt;&lt;br&gt;Артюшковский&lt;br&gt;Галенский&lt;br&gt;Гарцевский&lt;br&gt;Дареевичский&lt;br&gt;Дохновичский&lt;br&gt;Занковский&lt;br&gt;Запольскохалеевичский&lt;br&gt;Картушинский&lt;br&gt;Ковалёвский&lt;br&gt;Левенский&lt;br&gt;Логоватовский&lt;br&gt;Меленский&lt;br&gt;Михайловский&lt;br&gt;Мишковский&lt;br&gt;Мохоновский&lt;br&gt;Нижневский&lt;br&gt;Новосельский&lt;br&gt;Пантусовский&lt;br&gt;Прокоповский&lt;br&gt;Пролета рский&lt;br&gt;Пятовский&lt;br&gt;Тютюревский&lt;br&gt;Чубковичский&lt;br&gt;Яцковичский&lt;br&gt;&lt;br&gt;Стародубский район  в 2006 году&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Наим-е рай-в Адм-й центр Пл -дь, кв.км. Население Число C \поселений  Число нас. п .&lt;br&gt;&lt;br&gt;Стародубский   г. Стародуб   1782,1  41716  10  169&lt;br&gt;&lt;br&gt;Стародубский  муниципальный район&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Воронокское &lt;br&gt;Гарцевское&lt;br&gt;Десятуховско&lt;br&gt;Занковское &lt;br&gt;Запольскохал&lt;br&gt;Каменское&lt;br&gt;Меленское &lt;br&gt;Мишковское &lt;br&gt;Мохоновское &lt;br&gt;Понуровское&lt;br&gt;  </description>
<dc:creator>STARBURG</dc:creator>
<pubDate>Thu, 26 Apr 2018 03:52:07 +0300</pubDate>
</item></channel>
</rss>