<?xml version="1.0" encoding="windows-1251" ?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="https://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>История</title>
<link>https://forum.vgd.ru/2645/85843/</link>
<description></description>
<language>ru</language>
<item><guid>https://forum.vgd.ru/2645/85843/p2799577.htm#pp2799577</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/2645/85843/p2799577.htm#pp2799577</link>
<description>  Земли Войска запорожского Низового подразделялись на административно-территориальные единицы, которые назывались паланки. На территории современного Царичанского района существовали две паланки: Орельская (куда входили в XVIII веке современные сёла Бабайковка, Михайловка, Преображенка, Юрьевка) и Протовчанская (сёла Прядивка, &lt;b&gt;Могилёв&lt;/b&gt;, Новоподкряж, Проточи). Все эти сёла были основаны в начале и в середине XVIII века. Паланку возглавлял полковник, которому помогала старшина паланки, как и полковники полков Гетьманьщины и сотники сотен в полках, полковники паланок и старшина выполняли административные, военные и частично судебные функции."&lt;br&gt;из википедии&lt;br&gt;Самарская паланка — адм-терр единица Запорожской Сечи в 18 веке. Центр паланки — город Новая Самарь (ныне город Новомосковск) — новый казацкий центр левобережья Днепра после строительства русской крепости в старой казацкой сечи и ее оставления казаками.Паланка была расположена по обе стороны реки Самары, вверх от левого берега Днепра, в будущих Новомосковском, Павлоградском и частично Александровском уездах Екатеринославской губернии.&lt;br&gt;&lt;br&gt;В 1766 году из Самарской паланки Запорожья, из-за быстрого увеличения количества населения, выделили Протовчанскую и Орельскую паланки.&lt;br&gt;К паланке принадлежали село: Цапли, Песчаная Самарья, Переметовка, Каменка, Сокольский редут, Бригадировка, Ревовка, Бардаковка, Адамковка, Пышновка, Военное, Монашеское, Подгородное, Спасское и другие.&lt;br&gt;&lt;br&gt;В 1775 году Самарскую паланку отменили и Запорожскую Сечь разрушили. На ее месте был образован Новомосковский уезд с центром в переименованной Самаре — Новомосковск  </description>
<dc:creator>NK2013</dc:creator>
<pubDate>Wed, 14 Nov 2018 15:07:46 +0300</pubDate>
<enclosure url="https://forum.vgd.ru/file.php?fid=414635" length="66542" type="image/jpeg" />
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/2645/85843/p2487554.htm#pp2487554</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/2645/85843/p2487554.htm#pp2487554</link>
<description>  &lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://galushkivka.com.ua/istorija_/Istoriya_Priorelya/mogilev/" rel="noopener" target=_blank&gt;http://galushkivka.com.ua/isto...a/mogilev/&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;Могилів вперше згадується в історичних джерелах 1720 року як хутір запорозького старшини Могили. Розташоване на правому березі річки Орелі. В 1720 році в ньому вже існувала дзвіниця, замість якої у 1745 році  збудували церкву. Ця церква з невідомої причини була знищена у 1772 році. [Яворницький Д.І. Історія. С. 211.].В 1772 році мешканці Могилева та сусідніх зимівників і хуторів починають думати про облаштуванні в себе справжньої приходської общинита про будівництво церкви. Запорозький Кіш прийняв в цьому досить живу участь. Було надіслано клопотання від 27 лютого 1772 році до преосвященного Гавриїла, митрополита Київського, П. І. Калнишевським та військовою старшиною, щодо благословення і дозволу на будівництво церкви у селі Могилів. На церкву в ім&amp;#039;я Воскресіння Господнього пішли, в основному,  кошти військового старшини  Сидора Білого&lt;br&gt;&lt;br&gt;          12 травня 1773 року відбулося освячення місця під церкву і проведена закладка, а 26 липня 1775 року Воскресенська церква в Могилеві була освячена і відкрита до богослужіння. [Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. – К., 1969. - С.879.]&lt;br&gt;  </description>
<dc:creator>NK2013</dc:creator>
<pubDate>Mon, 28 Aug 2017 17:56:58 +0300</pubDate>
</item></channel>
</rss>