https://forum.vgd.ru/2523/84220/ ru https://forum.vgd.ru/2523/84220/p2709678.htm#pp2709678 https://forum.vgd.ru/2523/84220/p2709678.htm#pp2709678 БАГРИНОВЩИНА - земли Выдубицкого монастыря<br><br> Tigirek Wed, 27 Jun 2018 09:01:43 +0300 https://forum.vgd.ru/2523/84220/p2431889.htm#pp2431889 https://forum.vgd.ru/2523/84220/p2431889.htm#pp2431889 Татаркин, Виталий Елизарович, Антропонимия Орловского края XVI-XVII вв. На материале памятников официально-деловой письменности. Диссертация канд. филол. наук : 10.02.01 .-М.: РГБ, 2005 <br><br>..Значительно меньшим количеством примеров представлены в именованиях объекты неживой природы. Антрополексемы могли быть связаны с названиями водоемов, отдельных элементов ландшафта, даже с погодными условиями (*Багринец, *Болото, *Бышан, *Вершин, * Ветер, * Камень, *Мохор, * Слота). Ср.: Савва Багринцев, боярский сын (ПЛ:138, 1678 г.), ср. укр. багрина — "болото, богатое рудниками место" [Куркина, 1967:129], Tigirek Sun, 28 May 2017 06:55:54 +0300 https://forum.vgd.ru/2523/84220/p2426913.htm#pp2426913 https://forum.vgd.ru/2523/84220/p2426913.htm#pp2426913 <br><b>Багринів</b>. На південній околиці Києва у XVII ст. на горі Багринъ містився лаврський хутір (Наркевич 2), у XVIII ст. — хутір Багриновъ(Ист. мат. І, 37–38), пізніше, 1859 р. — село <b>Багриново</b> (КГВ № 6, 43), що належало Видубицькому монастиреві. . У XX ст. поселення під цією назвою вже не існує, але лишилася назва<b> Багринова Гора</b> такої локалізації: “несколько севернее с. Корчеватого, приблизительно в километре на юг от Лысой горы, находящейся ниже устья реки Лыбеди, [...] берег Днепра рассечен здесь глубокими оврагами с разветвленными вершинами. Возвышенное плато, составляющее основание этого отрога, называется Багриновой горой”, “через нее идет дорога с Демиевки в Китаев, Пирогово, Виту, Лесники и т.п.”<br>Споріднені назви відомі в Україні, пор. <b>с.Bahrynowicze</b> (кол. Радомисльськ. пов. Київськ. губ.; SG XI, 399), <b>с.Багринівка </b>(Глибоцьк.рн Чернівецьк. обл.; АТПУ 638), с. <b>Багринівці </b>(Літинськ. рн Вінницьк. обл.; АТПУ 24), <b>земля Багриновская </b>(біля м. Васильків Київськ. обл.; 1720 p.; Оп. КПЛ 293), <b>х.Багрин</b> (Васильківськ. рн Київськ. обл.; АТПУ 263), <b>ур.Багриново</b> (с. Вишеньки Бориспільськ. рну Київськ. обл.; Телегин 75),<b> с. Багриновка</b> (кол. Новгород Сіверськ. пов. Чернігівськ. губ.; RGN І, 227), а також на інших слов’янських землях: <b>с.Багриново</b> — в колишній Могильовськ. губ. (RGNI, 227), cc<b>.Багриново</b> — в колишніх Владимирській, Тверській та Орловській губ. (RGN І, 227).<br>Походження топоніма прозоро відантропонімне, пор. прізвище Багрин (кол. с. Кизіли Овруцьк. рну Житомирськ. обл.; 1955 р.;ОКІУМ), Багринъка (1649 р.; Браславський полк; Pеєстр 245), Багриновский (Асташ Леонтьевич Багриновский; 1628 р.; м. Єлець; Веселовский ), прізвисько Багря (с. Першинське Шадринськ. рнуПермськ. обл.; СРНГ 2, 35) тощо, а також однокореневі рос. Багрим (1584 р.; Переяславль; еселовский 19), Баграковъ, Багримовъ, Багровъ (Тупиков 467), серб. Багреш та ін. <br>Желєзняк І. М. Київський топонімікон / Відп. ред. В. П. Шульгач. – К.:Видавничий дім «Кий», 2013 Tigirek Sat, 20 May 2017 14:55:14 +0300