https://forum.vgd.ru/941/69937/ Фамилия из родословной моего мужа. Здесь буду собирать всё, что найду по этой фамилии. ru https://forum.vgd.ru/941/69937/p4847761.htm#pp4847761 https://forum.vgd.ru/941/69937/p4847761.htm#pp4847761 >> Ответ на <script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://forum.vgd.ru/941/69937/p3695559.htm#pp3695559">сообщение</a>');</script> пользователя [note=Nick_Kourpan] от 3 марта 2021 16:39<br><br>Здравствуйте, спасибо за информацию. Только не пойму, как связаны с моими Осецкими? Olga24 Thu, 01 Feb 2024 13:04:54 +0300 https://forum.vgd.ru/941/69937/p3695559.htm#pp3695559 https://forum.vgd.ru/941/69937/p3695559.htm#pp3695559 Добрый день, Ольга! У меня в древе есть Осецкие, видимо, Ваши - они мне не кровные, за Осецкого вышла моя дв. прабабушка, но я поддерживаю контакт с их потомками.<br><br>По материалам ИР Малинского костела (ДАЖО 178-49-50) за 1912-1913гг:<br><br><blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>[118] липлянская гута осецкие<br><br>№3 Осецкий Иосиф 52<br>ж. Мария из Башинских 46<br>Бронислав 31?<br>Иозефа 20<br>Матильда 21<br><br>[124] осецкий<br>[125] осецкий<br><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br><br>Этот Бронислав в 1914 году венчался в Овручском костеле с Юзефой Марьяновной Сташкевич.<br><br>Бронислава забрали большевики в 1922-1924, видимо, убили где-то рядом даже без заседания тройки, Юзефа была потом в браке второй раз. Поэтому про Осецких потомки Бронислава и Юзефы ничего толком не знают. Nick_Kourpan Wed, 03 Mar 2021 16:39:06 +0300 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2133954.htm#pp2133954 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2133954.htm#pp2133954 <b>Irena Georg</b>, я не могу Вам ответить, т.к. сама не знаю <img height="20" width="30" src="https://forum.vgd.ru/smiles/dntknw.gif" align="top" alt=":shocked" loading="lazy"> Olga24 Fri, 11 Mar 2016 17:45:56 +0300 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2133552.htm#pp2133552 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2133552.htm#pp2133552 109 10 228 По доносам дворянина Подольской губернии Василия Осецкого на разных лиц <br> Добрый день! Как можно заказать для просмотра этот документ Irena Georg Fri, 11 Mar 2016 00:38:15 +0300 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2123092.htm#pp2123092 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2123092.htm#pp2123092 <b>Leontiya</b>, спасибо! <img height="20" width="20" src="https://forum.vgd.ru/smiles/101.gif" align="top" alt=":)" loading="lazy"> Olga24 Fri, 26 Feb 2016 11:26:01 +0300 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2123035.htm#pp2123035 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2123035.htm#pp2123035 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 790 Опись 1 Дело 515<br>Осецкая София<br>2 ЦГАКФФД СПб Фотодокумент Архивный шифр: Ар 45708<br>Торпедные катера Осецкого десантируются на острова в Виртсу.<br>3 ЦГАКФФД СПб Фотодокумент Архивный шифр: Ар 174446<br>Торпедные катера Осецкого десантируются на острова в Виртсу.<br>4 ЦГА СПб Дело Архивный шифр: Фонд Р-1578 Опись 1 Дело 4088<br>Осецкий Франц Игнатьевич<br>5 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 10 Опись 1 Дело 3890<br>Дело Евгении Осецкой.<br>6 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 10 Опись 1 Дело 4670<br>Дело Серафимы Осецкой.<br>7 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 53 Опись 1 Дело 4123<br>Дело студента Осецкого Александра<br>8 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 1435 Опись 1 Дело 13<br>Бумага для юрисконсульта Ф.И. Осецкого<br>9 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 1374 Опись 2 Дело 12373<br>Осецкий Николай Мартынович<br>10 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 1374 Опись 2 Дело 12374<br>Осецкий Николай Мартынович<br>11 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 1374 Опись 2 Дело 12375<br>Осецкий Николай Мартынович<br>12 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 1374 Опись 2 Дело 12376<br>Осецкий Николай Мартынович<br>13 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 1374 Опись 2 Дело 12527<br>Осецкий Николай Мартынович<br>14 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 1361 Опись 3 Дело 9653<br>Осецкий Казимир Густаавович<br>15 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 389 Опись 1 Дело 3143<br>Осецкая Виктория Иосифовна<br>16 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 277 Опись 1 Дело 173<br>Осецкий Николай Александрович<br>17 ЦГАЛИ СПб Дело Архивный шифр: Фонд Р-261 Опись 1-1 Дело 679<br>О. Осецкая "Вкус черешни" (клавир, партитура, авторский экземпляр)<br>18 ЦГАЛИ СПб Дело Архивный шифр: Фонд Р-261 Опись 1-1 Дело 660<br>Смета на постановку спектакля "Вкус Черешни" А. Осецко, "Хочется посмеяться" М. Зощенко, В. Катаева, И. Ильфа и Е. Петрова, "Волшебная история" Оле-Лукойе, "Неравный брак", "Дождь - хорошая погода"<br>19 ЦГИА СПб Дело Архивный шифр: Фонд 190 Опись 5 Дело 1093<br>По жалобе поверенного помещика Заварзаева присяжного поверенного Осецкого о непринятии мер уездным исправником ко взысканию дополнительного выкупного платежа 10570 руб. с крестьян Пчевского общества<br><br><br>ГАРФ<br><br>63 22 852 О студенте Московского университета о Владимире Иосифове Осецком<br>102 100 934 О бывшем студенте Московского университета Владимире Иосифовиче Осецком. февраль 1902 - 17 августа 1902<br> 102 140 250ч. 2 О крестьянине Адаме Викторове Осецком. <br> 102 143 2523ч. 14 О крестьянине Франце Осипове Осецком <br> 102 149 16ч. 57 л. Г О высылке разных лиц с воспрещением жительства в некоторых местностях по постановлению Особого совещания. О Владиславе Осецко и др.<br>102 210 880 О крестьянине Владиславе Осецком (Ломжа) <br> 109 10 228 По доносам дворянина Подольской губернии Василия Осецкого на разных лиц <br> 110 2 13993 О назначении единовременного пособия в 1000 руб. унтер-офицеру жандармского управления Варшавского, Новоминского и Радиминского уездов Вакулу Осецкому 1908<br> 122 1 6497 Дело о назначении пенсии вдове начальника Тульского исправительного арестантского исправительного отделения Осецкой. 1911<br> 124 11 150 Дело о привлечении к дознанию А.В. Осецкого и Х.С. Рыбакова за хранение литературы Киевского комитета РСДРП в г. Киеве<br>217 2 98 О зачислении на сверхсрочную службу в жанд. упр. Варшавского, Новоминского и Радиминского уездов унтер-офицера Вакула Осецкого 1890<br> 217 2 430 О назначении на сверхсрочную службу унтер-офицера Сергея Осецкого 1912<br> 220 1 366 Личное дело Осецкого Устина - начальника ревира 2 части Варшавской исполнительной полиции 22 декабря 1863 - 1864<br> 220 1 1952 Личное дело Осецкого Вацлава - викария Варшавского прихода Всех святых 19 августа 1905 - 21 сентября 1909<br>Р393 85 5485 Осецкий Антон Иванович 1925<br> Р447 2 21 Дело штабс-капитана Осецкого, обвиняемого в службе в Красной армии. 16.07.1919<br> А461 4 1831 Осецкий Иван, он же Ян Александрович 22 сентября 1959 - 27 февраля 1960<br>655 1 495 Письмо (открытка) командира эскадрона №2 ротмистра Осецкого Марии Павловне с благодарностью от имени эскадрона за присланные вещи. 17 августа 1914<br>1669 1 117 Дело о Ю.Х. Зимковиче, Ф.О. Микуцком, Ф.Ф. Осецкого и других, занимавшихся незаконным переводом через границу политических эмигрантов 05 января 1911 - 28 сентября 1912<br>Р7523 44 137 Переписка с учреждениями о лишении награжденных орденов и медалей СССР (Осецкий - Павлов) 1930 - 1946<br> Р7523 60 668 Переписка с Прокуратурой СССР о лишении ордена "Знак Почета" Осецкого Иосифа Ивановича 27 марта - 23 декабря 1939<br>Р8131 31 37533 Осецкий Александр Леонтьевич 1953<br>Р8358 8 844 Осецкий А. 12 сентября 1921 - 25 октября 1921<br> Р8406 2 3632 Осецкая Анна Альфонсовна. 14 ноября 1936<br>9452 1 83 Записка статского советника В. Осецкого по вопросу об армяно-григориантских церковных школах 1908<br>Р9506 23 4794 Осецкий Всеволод Михайлович 1944<br> Р9506 68 1800 Осецкий Всеволод Михайлович 03 июля 1964 - 12 января 1966<br> Р9506 68 3459 Осецкий Александр Игнатьевич, т. 2 22 мая 1970 - 17 ноября 1971<br>Р9506 107 8175 Осецкий Юрий Михайлович 12 ноября 1958 - 05 июля 1974<br> Р9510 1 171 Дело о регистрации имущества присяжного поверенного Франциска Осецкого. 13 июля – 19 октября 1918<br><br>РГИА <a href="http://www.fgurgia.ru/search/simple?sPs%5B0%5D.tV=осецк&amp;lc=ru#" rel="noopener" target=_blank>http://www.fgurgia.ru/search/s...amp;lc=ru#</a>!<br> Leontiya Fri, 26 Feb 2016 10:08:48 +0300 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2122972.htm#pp2122972 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2122972.htm#pp2122972 <i>15 октября 2015 1:40 <br><br>Вокруг Потиевки, ранее Осечи, в конце 18 века развернулась склочная история. Этот документ один из многих, касающихся этого дела.<br>В целом история такова. В 1790-х годах на тот момент крепостные Осецкие из Потиевки представили пакет документов, согласно которому они шляхтичи, незаконно закрепощенные митрополитами. После раздела Польши село после митрополитов было пожаловано Екатериной генералу Тарсукову и вот тут началось. Осецкие подчиняться Тарсукову, как крепостные, отказались. Подняли документы, заручились поддержкой другой шляхты (Чоповские, Белошицкие, Меленевские) и стали одновременно и доказывать дворянство, и требовать освобождения. В ответ Тарсуков кучей документов 16-17 веков доказывает, что Осецкие всегда были холопами митрополии, исполняли барщину, некоторые документы подделали и т.д. и т.п. <br>В результате поветовый суд, похоже, принял сторону Осецких, а Тарсуков потребовал наказания и членов суда и тех шляхтичей, что поддержали Осецких.<br>Этой историей занимался форумчанин esmaks, среди его предков были Осецкие. У него много документов по этому делу, я помогал ему их переводить. Приведенный Вами документ касается состояния этого дела на 1802г.</i><br><script type='text/javascript'>document.write('<a href="http://forum.vgd.ru/post/10/2978/p2028363.htm?hlt=%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9#pp2028363" rel="nofollow" target=_blank>ИСТОЧНИК</a>');</script><br><br><i>20 апреля 2015 0:29 20 апреля 2015 0:49 <br>Вот дословно<br><br>Суд Главный гражданского департамента киевской губернии.<br>Слушали. Первое. Рапорт суда земского повета Радомысльского на указ суда настоящего, чтобы выпись оригинальная приговора трибунальского от 1751 года во вторник «октавы божьего тела» (церковный праздник) по делу Осецких вынесенного, от стороны которого в суд поветовый представлена, или из архива митрополитского его вместо этого отыскать, под номером 175 от 11 дня текущего месяца и года вышедшего (тут то ли рапорт, то ли указ подразумеваются), которым (рапорт имеется в виду) тот же суд доносит, что Сторона того приговора в оригинале не представляла, а только копия с копии в архиве митрополитском находится, которую отыскавши доставляет.<br>Второе. Просьбы Урожд. Грегора и Александра Осецких чтобы дело их о представлении доказательств дворянства отослать в комиссию дворянскую, недавно в этой губернии созданной для рассмотрения оных.<br>Постановили. Первое. Так как суд поветовый дела Осецких не решил и в настоящий суд переслал по причине того, что не мог ознакомиться с приговором трибунальским от 1751 года, того приговора к делу не приложил, но только копию незасвидетельствованную от Уряда публичного, рапортом по указу суда настоящего заверяет, что эта копия с копии в архиве митрополитском найденной переписана, и в суд была представлена, хотя и туда та копия из архива митрополитского доставлена подобным образом, урядом незасвидетельствованная, а за сим оказалось, что суд поветовый неполно дело Осецких подготовил и отправил, ибо знать обязан, что выписи приговоров и любых транзакций официально выдаваемые, то есть с подписями писаря или регента канцелярии трибунальской и с приложением печати местной считаются значимыми, а без таковых веры не заслуживают, и уважена быть не может, тем более, что суд принял копию с копии а оригинала…</i><br><script type='text/javascript'>document.write('<a href="http://forum.vgd.ru/post/10/2978/p1914840.htm?hlt=%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9#pp1914840" rel="nofollow" target=_blank>ИСТОЧНИК</a>');</script><br><br><img src="http://forum.vgd.ru/file.php?fid=175717&key=2051602447" alt=""><br><br>Пока не знаю, что с этим делать, но интересно <img height="22" width="28" src="https://forum.vgd.ru/smiles/to_keep_order.gif" align="top" alt=":cool:" loading="lazy"> Olga24 Fri, 26 Feb 2016 06:59:41 +0300 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2122970.htm#pp2122970 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2122970.htm#pp2122970 Сохраню то, что накопала сегодня тут на ВГД, чтобы потом разбираться <img height="20" width="20" src="https://forum.vgd.ru/smiles/biggrin1.gif" align="top" alt=":biggrin" loading="lazy"> <br>Как я раньше-то не подумала, что фамилия может быть польской...<br><br>7 декабря 2014 16:57 ## <br><br><i>“Осецкая шляхта”<br><br>Рубрика : "Наш край: исторические летописи"<br><br>Студії з історії шляхти Київського Полісся, яке в часи Речі Посполитої належало до Київського та Волинського воєводств, незважаючи на спроби спеціального дослідження , ще не набули в історіографії бажаних масштабів. На сторінках численної спеціальної і загальної літератури, а також у різноманітних типах і видах спеціальних джерел (опублікованих і архівних) згадуються десятки шляхетських родів та їх розгалужень, які побутували на теренах краю. Проте шляхетський рід Осецьких у згаданих переліках не значиться. Можливо тому, що їх дідичний маєток у XVIII ст. був ліквідований і приєднаний до сусіднього села Потіївка, а можливо, у зв’язку з тим, що імперська влада не хотіла визнати подані Осецькими документальні підстави переконливими і відтак не надала їм дворянський статус (вільними визнано лише волинських Осецьких). І все-таки, віднайдені джерела дозволяють сьогодні насвітлити історію цього давнього поліського роду, зокрема його боротьбу за шляхетські вольності і дворянство.<br><br>Оскільки представники Осецьких наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. стверджували, що вони “здавна” є шляхтою гербу Доленга (Do&#322;&#281;ga), закономірним є звернення до відомих польських гербовників, які уміщують відповідну інформацію. Так, з’ясувалося, що серед численних польських родів, які мали цей герб, Осецькі таки значаться. Починаючи з XVII ст., Осецькі проживали в Куявському і Берестейському воєводствах. Питання про те, як Осецькі потрапили на Київщину і чи пов’язаний їх поліський рід зі згаданими польськими взагалі, залишається нез’ясованим. Передусім тому, що їх дідичний маєток, с. Осіча, відомий як церковний і одночасно приватновласницький, лише у XVIII ст. виступає як власність Осецьких. Це змушує нас розглянути коротко історію села Осіча.<br><br>Перша писемна згадка про Ос&#949;чу (Ос&#949;чъ) уміщена під 1415 р. в т. зв. запису про грошові і медові дані Києво-Софійської митрополичої вотчини (документ опубліковано за рукописною Кормчою початку XVI ст.). У цьому та пізніших джерелах ідеться про землі Тетерівської і Малинської волостей Київського Полісся, які після 1569 р. увійшли до Житомирського повіту Київського воєводства (пізніше – північно-західна частина Радомишльського повіту Київської губернії). Знаходилось село на річці Осіча (Осічка, Осічанка, Osiecza), біля витоків якої наприкінці XVI ст. з’явилася Потіївка – одне з найбільших (пізніше) сіл Київського Полісся . Немає сумніву, що в XVI ст. в околицях сучасної Потіївки було три поселення: Осіча, Потіївка, Вереміївка, з яких “вижила” лише Потіївка. Розміщення Осічі на ріці з однойменною назвою пояснює, вочевидь, і походження назви поселення, що є найбільш логічним і закономірним .<br><br>Щодо питання, коли саме Осіча була приєднана до Потіївки, вдалося встановити, що це сталося близько 1744 р. (саме в цей час потіївські селяни розпочали протести і вимагали узаконення їх шляхетського походження та визнання шляхетського титулу Осецьких Доленгів). 16 грудня 1646 р. фіксується перший протест у їх справі, коли Мартин Осецький звернувся до коронного канцлера Малаковського зі скаргою на насильство щодо митрополичих селян . 16.01.1747 р. було внесено протест до овруцьких гродських книг: Зеновій, Трохим та Іван Осецькі від імені всієї родини з Осічі скаржились на управителів Радомишльського уніатського маєтку за грабунок, побиття і вбивство Осецьких, а також – що особливо важливо – насильне відібрання підставових документів на володіння селом Осічею. Наступні протести схожого змісту повторювались у 1749, 1750, 1752, 1758 і 1759 рр. У 40-х рр. зафіксовано “бунт” Осецьких у Потіївці, який тривав декілька років. Цікаво, що їх підтримали в ту пору Фещенки і Чопівські з Чопович . Як свідчить протестація на повсталих від імені митрополита Флоріана Гребницького 9.10.1749 р., митрополія вважала, що вони “узурпували титул шляхетських імен” .<br><br>Як відреагувала судова влада Речі Посполитої на згадані протести? Осецькі так і не досягли бажаного. Суди затягувались, а їх питання не вирішувалось. Кількох найстарших Осецьких було вбито і ув’язнено в Радомишлі, а документи так і не повернуто.<br><br>У 90-х рр. XVIII ст., в епоху поділів Польщі, Осецькі почали скаржитись знову, на цей раз – на митрополита Т.Ростоцького, урядники і писарі якого примушували їх до панщини і чинили різноманітні насильства. 1792 р. датується перша скарга російській владі: на ім’я волинського губернатора Шереметьєва. Цікаво, що, вочевидь, уніатські митрополити таки знищили документи Осецьких (митрополичий архів у Радомишлі був переданий до повітового суду, документів Осецьких у ньому не виявили) . У зв’язку з цим вони зверталися до овруцького окружного писаря В.Бергхольца і колишнього митрополичого архіваріуса М.Байковського .<br><br>28.04.1796 р. за указом цариці Катерини ІІ Потіївка була подарована секунд-майору Семеновського гвардійсього полку Ардаліону Торсукову (який був, до речі, вихователем великого князя Костянтина Паловича). Ще 26.10.1795 р. була складена перша ревізька сказка, до якої було внесено лише 61 душу чоловічої статі залежного селянства. Тоді ж Олександр Осецький від імені Леонтія, Івана, Федора, Дмитра, Семена, Максима, Йосифа та Василя Осецьких подав заяву про околичне шляхетство 101 душі чоловічої статі і 103 душ жіночої, які володіли власністю та нерухомістю (у т. числі 29 будинками). Осецькі мали тоді прізвища Сидоренків, Харченків, Лук’яненків, Голущенків, Тивоненків, Кисиленків, Тимошкевичів і Костюченків. Ревізійна комісія (Біргхольц і Баласопуло) повірила аргументам Осецьких і внесла їх списки до т. зв. “окладних” дворянських книг, які відіслали до повітового казначейства і до канцелярії волинського губернатора . На початку 1796 р. волинський губернатор Шереметьєв наказував навіть майорові Баласопуло, щоб дворянам Осецьким перешкод не чинити і до поміщицьких повинностей не примушувати . Проте за ревізією 7.08.1797 р. дворянство Осецьких не було визнано і їх записали кріпаками (ревізьку сказку склав колишній управитель митрополичими маєтками Ян Незабитовський). Волинська казенна палата провела розслідування, яке з’ясувало, що нібито перша ревізька сказка була складена неправильно. Призначалось нове судове розслідування, яке затягнулось на декілька років.<br><br>Після цього Осецькі, очевидно, зрозуміли всю марність пошуків правди в російській імперії легальним шляхом і на якийсь час при¬пинили будь-які акції. Але підкоритися владі вони так і не змогли. Десятиліття боротьби за волю виробили в них природній імунітет про¬ти будь-якого насильства. Тому було прийнято рішення про втечу з Потіївки, тим більше, що спроби такі серед них вже були. За матеріа¬лами слідства про їх розшуки, які велися з 1857 р., випливає, що з Потіївського маєтку втекло і розшукується 8 сімей:<br><br>1) Микола Іванович Костюченко з дружиною Аграфеною і чотирма діть¬ми, втекли у 1843-1848 рр., проживають у Черепинському хуторі по¬міщика Абрамова поблизу Тетієва;<br><br>2) Мартин Мойсейович Тивоненко з дружиною Антоніною, сестрою і си¬ном, втекли 1340 р., знаходяться поблизу Тетієва;<br><br>3) Пилип Олексійович Лукашенко з братом Григорієм, “у бігах” з 1847 р., знаходяться там же;<br><br>4) Матвій Романович Костюченко з трьома дітьми, “в бігах” з 1846 р., знаходяться там же;<br><br>5) Степан Леонтійович Данильченко з дружиною і двома дітьми, “в бі¬гах” з 1845-1846 рр., проживають там же;<br><br>6) Григорій Семенович Данильченко, “в бігах” з 1848 р., знаходиться там же;<br><br>7) Карпо Лукинович Лукашенко з дочкою, збіглий 1835 р., проживає в с.Ворове;<br><br>8) Василь Якович Максименко з дружиною і трьома дітьми, збігли в 1846-1849 рр., знаходяться в с.Бухкахи Сквирського повіту.<br><br>За списком збіглих селян, укладеному після ревізії 1850 р., роз¬шукувались такі селяни Потіївського маєтку:<br>Іван Якович Лукашенко, збіглий 1853 р.,<br>Лука Іванович Тивоненко, збіглий 1853 р.,<br>Павло Петрович Данильченко, збіглий 1855 р.,<br>Адам Олексійович Харченко, збіглий 1855 р.,<br>Іван Наумович Скороход, збіглий 1855 р.,<br>Іван Михайлович Харченко, збіглий 1857 р.,<br>Кіндрат Петрович Максименко, збіглий 1357 р.,<br>Григорій Павлович Мартиненко, збіглий 1857 р.,<br>Микита Петрович Максименко, збіглий 1857 р.<br><br>8 лютого 1857 р. на запит власників Потіївки поміщиків Лукіна і Скуратова таращанський земський справник підтвердив, що селяни Михайло Костюченко, Мартин Тивоненко, Филимон Лукашенко, Матвій Костюченко, Степан Данильченко, Василь Максименко, Іван Лукашенко, Павло Денисенко, Адам Харченко, Іван Скороход, Іван Харченко, Гри¬горій Мартиненко, Микита Максименко та Іван Личний, які числились за ревізією 1850 р., справді проживають у Таращанському повіті .<br><br>18.09.1856 р. київська палата громадянського суду слухала за¬писку і справу Федора Осецького та інших селян, які називали себе дворянами і відшуковували свідків. Було визнано, що вони є збігли¬ми з потіївського маєтку і прийнято рішення про їх депортацію на місце проживання . Після цього їх допитали в таращанському суді.<br><br>Селяни свідчили про себе:<br>Василь Якович Максименко, 60 р., неписьменний, православний, на¬родився від батьків-дворян Якова та Уляни, записаний до числа дворян Бердичівського повіту, їх діти також свідчили, що вони є дворянами;<br>Филон Олексійович Лукашенко (він же Осецький), 30 р., народився в Потіївці від дворян Олександра та Євдокії, неодружений, числиться в Бердичівському повіті, документів не має. У Потіївці його неспра¬ведливо записали під прізвищем Лукашенко, насправді ж він – Осець¬кий;<br>Григорій Олександрович Лукашенко (він же Осецький);<br>Павло Петрович Данильченко, 30 р., народився в с.Буках від дворян. Числиться в Житомирському повіті;<br>Іван Михайлович Харченко (він же Осецький), 49 р, одружений з дворянкою Марією Осецькою;<br>Михайло Іванович Костюченко (він же Осецький), записаний у Берди¬чівському повіті;<br>Яків Михайлович Костюченко, 30 р.; Яким Михайлович Костюченко, 20 р.; Мартин Мойсейович Тивоненко, 45 р.; Матвій Матвійович Костюченко, 28 р.; Степан Леонтійович Данильченко, 44 р.; Іван Якович Лукашенко, 25 р.; Адам Олексійович Харченко, 27 р., жінка Устина, 25 р.; Іван Наумович Скороход, 35 р., син Дмитро, 15 р.; Микита Петрович Максименко, 23 р.<br><br>Більшість допитаних свідчили, що вони насправді є Осецькими, прописані в Бердичівському повіті і є дворянами. Усіх перерахованих селян заарештували і вислали етапом Ставище–Плоска–Миколаївка–Тараща–Радомишль, але голів їм не поголили . Решту вислали до Києва і там також допитували. Дехто, як Іван Скороход, вже тоді повернулись до Потіївки, тобто підкорились . Власник Черепинського лісового заводу звенигородський купець Лейба Мотровський, у якого жили й працювали збіглі, також дав свідчення, зауваживши, що селяни називались дворянами . Осецькі на допитах просили, щоб їх залишили в Таращі.<br><br>1858 р. почалась судова тяганина, дуже характерна для бюрокра¬тичної системи імперії. Зокрема, було зроблено запит до бердичів¬ського земського суду, звідки надійшла відповідь, що за указами 1855-1856 рр. подібні справи належить припинити .<br><br>Ще 7 травня 1856 р. до київського губернатора надійшло прохан¬ня селян потіївського маєтку, які не бажали сплачувати казенні по¬датки та виконувати повинності (зокрема, при наборі рекрутів) за 50 збіглих мешканців Потіївки та Рудні Шлямарки і просили повернути збіглих на батьківщину . До заяви додавався пере¬лік збіглих: 11 зі Шлямарки і 4 з Потіївки: Лука Іванович Тивоненко, Адам Олександрович Харченко, Петро Петрович Даниленко, Яків Лукинович Лукашенко .<br><br>Невідомо, скільки часу заарештовані провели в ув’язненні, але їх справа затяглася аж до 1862 р. Вона, до речі, мала таку офіційну назву: “Про людей з володіння княгині Щербатової, які шукають свободу”. Справа знову розглядалась таращанським судом . Станом на 15 квітня 1863 р. налічувалось 44 душі збіглих . Оскільки це вже був пореформенний період, їх нарешті визнали вільними . Так пов¬ною перемогою закінчилась більш ніж столітня боротьба потіївців за свободу.<br><br>Важливим і дуже цікавим є питання про те, чи повернулись звіль¬нені втікачі на батьківщину. Маючи в своєму розпорядженні подвір¬ний опис села за 1866 р., у котрому перелічені всі місцеві господа¬рі, стверджуємо, що з усіх відомих нам списків збіглих потіївщів, у ньому знаходяться лише прізвища трьох селян: Іван Якович Лукашенко, Іван Михайлович Харченко та Іван Наумович Скороход . Очевид¬но, саме вони першими повернулись до своїх домівок, на прадідівську землю. Проте проведена звірка є, очевидно, не вповні ефективною, адже повернутися могли вже не стільки батьки, як їх діти: дехто із збіглих провів у вимушеній “еміграції” півжиття. Цікавим є й інше: в XIX ст. ми не зустрічаємо в джерелах прізвищ Осецьких, які, оче¬видно змирились і звикли до своїх нових прізвищ. Зате в XX ст. у повоєнний час їх прізвища добре відомі місцевим мешканцям. Прожива¬ють Осецькі переважно на північ від Потіївки в селах, які входили колись до Потіївського маєтку (зокрема, в с.Заміри) .<br><br>Продовження вивчення джерел, зокрема перевірка наведених у справах Осецьких актів XVI-XVIII ст., допоможуть розв’язати питання Осецької шляхти. Адже залишається багато нез’ясованих моментів, у тому числі й проблема локалізації села Осічі, яке за одними джерелами знаходилося на південний схід від Потіївки біля витоків р.Осічі (Шлямарки) і прилягало до горбулівських маєтків Тиша-Биковських, а за іншими – на північ чи північний захід, біля витоків р.Вузні (Візні), де знаходились села потіївського маєтку, у тому числі й с.Заміри, звідки походять сучасні Осецькі. <br><br>---<br>максименко <br></i><br><script type='text/javascript'>document.write('<a href="http://forum.vgd.ru/1243/62747/0.htm?a=stdforum_view&o=" rel="nofollow" target=_blank>ИСТОЧНИК</a>');</script> Olga24 Fri, 26 Feb 2016 06:52:53 +0300 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2122968.htm#pp2122968 https://forum.vgd.ru/941/69937/p2122968.htm#pp2122968 Всё, что доподлинно известно на сегодняшний день:<br><br><b>Осецкий Акула Иванович</b> 51 год (из документа 1907г.) т.о. - <b>1856 г.р.<br></b>вдов<br>его дети:<br><br>Кирилл - 25 лет<br>Онуфрий - 15 лет<br>Анастасия - 17 лет<br><br>Кирилла Акулова жена Елена Семенова 24 года<br>их дети:<br><br>Михаил - 5 лет<br>Константин - 6 месяцев<br>Вера - 6 лет<br><br>Переселились они <b>из д. Бовсевичи, Тетеринской волости, Могилевского уезда и губернии<br></b>на Джабалджуйский пер. участок (д. Ивановка) Перовской волости Канского уезда Енисейской губернии<br>в 1907 г.<br><br>Взято из ГАКК ф.160 о.1 д. 1322 <script type='text/javascript'>document.write('<a href="http://catalog.krasarh.ru:9090/orders/imageViewer/img?url=kJ2VmpyLws7NzM7MzczJx9mei4uNwsjPyMfJzsnP2YyajZaek8LO" rel="nofollow" target=_blank>Материалы о приписке переселенцев к Вершино-Рыбинской волости (свидетельства, списки, переписка)</a>');</script><br><br> Olga24 Fri, 26 Feb 2016 06:49:06 +0300 https://forum.vgd.ru/941/69937/p1992631.htm#pp1992631 https://forum.vgd.ru/941/69937/p1992631.htm#pp1992631 <script type='text/javascript'>document.write('<a href="http://beket.com.ua/issledovanie-rodov/oseckie/" rel="nofollow" target=_blank>На сайте</a>');</script><br><br><b>Осецкие</b><br><br>По определению 1802 года мая 24 дня Радомысльского уезда, Петр, Лука, Лев, Тышко Васильевы – Григорий, Никита Ивановы – Иван и 2-й Иван Даниловы – Матвей, Дмитрий, Гарасим Петровы – Михаил, Иван Васильевы, Феодор, Илья, Андрей Кириловы – Александр, Федор Яковлевы – Максим Федоров – Яким Захарьев – Лаврин, Никифор, Прокофий Сидоровы – Стефан Иванов – Стефан Трофимов – Самуил, Михаил, Ксаверий, Антон, Григорий Трофимовы – Дмитрий, Игнатий, Прокофий Ивановы – Андрей Стефанов – Мойсей, Роман Прокофьевы – Фома Иванов – Михаил Трохимов – Иван Лукин – Григорий Григорьев – Иосиф, Матвей Петровы – Григорий Зиновьев – Иван, Федор, Гавриил Григорьевы – Федор Степанов – Фома, Кондрат Васильевы – Иван, Ефрем Фомины – Кирил, Василий Самойловы – Дмитрий и Григорий Петровы.<br>Примечание: Указ герольдии 1804 г. февраля 18 дня за № 433 род сей не утвержден в дворянстве. Olga24 Fri, 14 Aug 2015 05:07:06 +0300