https://forum.vgd.ru/736/54724/ Дніпропетровщина - Катеринославщина - Дике Поле ru https://forum.vgd.ru/736/54724/p5169614.htm#pp5169614 https://forum.vgd.ru/736/54724/p5169614.htm#pp5169614 <br>kbg_dnepr написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>Точка на карті: <b>Волоське</b><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br><u>Державний архів Дніпропетровської області</u><br><b><font color="blue">Волоське, с.</font></b>, Катеринославська губ., Катеринославський пов., Волоська вол. (Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н)<br><br><br><b>1. <i>Катеринославська губернія</i><br>2. Катеринославська єпархія</b><br>3. Преображенська церква, <b><font color="blue">с. Волоське</font></b> Катеринославського пов. Волоської вол.<br>4. Села: Василівка, Майорка<br>5. Народження:1866: ф. 193, оп. 1, спр. 201;1876–1878: ф. 193, оп. 3, спр. 53;1881–<br>1882: ф. 193, оп. 1, спр. 202;1883–1886: ф. 193, оп. 3, спр. 52;1887: ф. 193, оп. 3, спр. 53,<br>54;1888: ф. 193, оп. 3, спр. 53;1890–1891, 1894: ф. 193, оп. 3, спр. 54;1896: ф. 193, оп. 3,<br>спр. 55;1904–1906: ф. 193, оп. 3, спр. 307;1907–1909: ф. 193, оп. 3, спр. 308;1912–1913:<br>ф. 193, оп. 3, спр. 309;1914–1915: ф. 193, оп. 3, спр. 310;1916, 1918: ф. 193, оп. 3, спр. 311<br>6. Шлюб: 1866: ф. 193, оп. 1, спр. 201;1891: ф. 193, оп. 3, спр. 309;1896: ф. 193,<br>оп. 3, спр. 55;1904–1905: ф. 193, оп. 3, спр. 307;1912: ф. 193, оп. 3, спр. 309<br>7. –<br>8. Смерть: 1896: ф. 193, оп. 3, спр. 55;1904–1905: ф. 193, оп. 3, спр. 307;1912:<br>ф. 193, оп. 3, спр. 309<br>9. –<br>10. – Klim2018 Wed, 22 Jan 2025 11:27:05 +0300 https://forum.vgd.ru/736/54724/p5169609.htm#pp5169609 https://forum.vgd.ru/736/54724/p5169609.htm#pp5169609 <br>kbg_dnepr написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>Точка на карті. Саксагань<div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br><u>Державний архів Дніпропетровської області</u><br><b><font color="blue">Саксагань, с.</font></b>, Катеринославська губ., Верхньодніпровський пов., Саксаганська вол. (Дніпропетровська обл., П’ятихатський р-н) <br><br><br><b>1. <i>Катеринославська губернія</i><br>2. Катеринославська єпархія</b><br>3. Миколаївська церква, <b><font color="blue">с. Саксагань</font></b> Верхньодніпровського пов. Саксаганської<br>вол.<br>4. Села: Андріївка, Богословенна; с. Олексіївка Алферівської вол.<br>5. Народження: 1900–1905: ф. 193, оп. 2, спр.157; 1906–1910: ф. 193, оп. 2, спр.167;<br>1911–1915: ф. 193, оп. 2, спр.174; 1916–1918: ф. 193, оп. 2, спр.180, 182; 1919: ф. 193,<br>оп. 2, спр.182; 1920–1921: ф. 193, оп. 2, спр.185<br>6. Шлюб: 1900–1905: ф. 193, оп. 2, спр.157; 1906–1910: ф. 193, оп. 2, спр.167;<br>1911–1914: ф. 193, оп. 2, спр.174; 1916–1918: ф. 193, оп. 2, спр.180, 182; 1919: ф. 193,<br>оп. 2, спр.182; 1921: ф. 193, оп. 2, спр.185<br>7. –<br>8. Смерть: 1900–1905: ф. 193, оп. 2, спр.157; 1907–1910: ф. 193, оп. 2, спр.167;<br>1912–1915: ф. 193, оп. 2, спр.174; 1916–1918: ф. 193, оп. 2, спр.180, 182; 1919: ф. 193,<br>оп. 2, спр.182; 1920–1921: ф. 193, оп. 2, спр.185<br>9. –<br>10. –<br><br><br><b>1. <i>Катеринославська губернія</i><br>2. Катеринославська єпархія</b><br>3. Покровська церква, <b><font color="blue">с. Саксагань</font></b> Верхньодніпровського пов. Саксаганської вол.<br>4. Села: Красноіванівка, Саханівка, П’ятихатки<br>5. Народження: 1877: ф. 193, оп. 1, спр. 52;1916: ф. 193, оп. 2, спр.179<br>6. Шлюб: 1877: ф. 193, оп. 1, спр. 52;1916: ф. 193, оп. 2, спр.179<br>7. –<br>8. Смерть: 1877: ф. 193, оп. 1, спр. 52;1916 ф. 193, оп. 2, спр.179<br>9. –<br>10. – Klim2018 Wed, 22 Jan 2025 11:18:20 +0300 https://forum.vgd.ru/736/54724/p5169577.htm#pp5169577 https://forum.vgd.ru/736/54724/p5169577.htm#pp5169577 <br>Anmamali написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>Вот решила тему освежить - фотки дедушкины перебирала - и вот выпускники Саксаганьской школы 10 класс- обращаю внимание - учителя сплошь мужчины, половина класса- из Саивки , девочки верхний ряд, крайние справа- Вроде Галя и Лида Цивки, нижний ряд двое ребят слева- коля Цивка- погиб в плену , Яков Ратушный дожил до 93 лет , капитан 1 ранга - такие раазные судьбы<br><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br><br>Добрый день. Подскажите, какой это год?<br> Alisa1972 Wed, 22 Jan 2025 10:46:29 +0300 https://forum.vgd.ru/736/54724/p3231799.htm#pp3231799 https://forum.vgd.ru/736/54724/p3231799.htm#pp3231799 Вот выпускники разных лет Саивской школы- верхний снимок - это тот что в предидущем сообщении а нижние - чисто Саивские Anmamali Fri, 21 Feb 2020 21:10:39 +0300 https://forum.vgd.ru/736/54724/p3231788.htm#pp3231788 https://forum.vgd.ru/736/54724/p3231788.htm#pp3231788 Вот решила тему освежить - фотки дедушкины перебирала - и вот выпускники Саксаганьской школы 10 класс- обращаю внимание - учителя сплошь мужчины, половина класса- из Саивки , девочки верхний ряд, крайние справа- Вроде Галя и Лида Цивки, нижний ряд двое ребят слева- коля Цивка- погиб в плену , Яков Ратушный дожил до 93 лет , капитан 1 ранга - такие раазные судьбы<br> Anmamali Fri, 21 Feb 2020 21:02:31 +0300 https://forum.vgd.ru/736/54724/p2025226.htm#pp2025226 https://forum.vgd.ru/736/54724/p2025226.htm#pp2025226 Для жителей Саивки и Саксагани<br> <a href="http://forum.unm.org.ua/viewtopic.php?f=17&amp;t=1417" rel="noopener" target=_blank>http://forum.unm.org.ua/viewtopic.php?f=17&amp;t=1417</a><br><a href="http://forum.unm.org.ua/viewtopic.php?f=17&amp;t=1419" rel="noopener" target=_blank>http://forum.unm.org.ua/viewtopic.php?f=17&amp;t=1419</a> Anmamali Fri, 09 Oct 2015 22:04:28 +0300 https://forum.vgd.ru/736/54724/p1643613.htm#pp1643613 https://forum.vgd.ru/736/54724/p1643613.htm#pp1643613 Про Саксагань и Саивку- домашние легенды - наша бабушка Цивка Лиция Григорьевна по матери относила себя к потомкам Семена Панчохи-рассказывала такую легенду - Семен Панчоха не захотел присягать императрице и подался за Дунай, пообещав вернуться за семьей- но перед отъездам всем своим арендарям за властный кошт оформил какие-то бумаги на землю, которыми они владели, когда Екатерина затеяла переселение запорожцев за Кубань- за ними потянулась и часть их арендаторов-вот мои родные из Села Пешково Азовского района из них- остававшись на месте могли из свободных селян автоматом перейти в Крепостные - так как земли вместе с народом отдавались помещикам- Семен Панчоха своих арендаторов избавил от этой участи- поэтому слобода и сохранилась- им поставили там военных , которых обязали село кормить- в виде налога государственного, жители села всегда помнили этот поступок Панчохи и семье помогали - потомки жили в Саивке- по мужской линии род вроде прервался - а вот последняядочь с девичьей фамилилей Панчоха вроде Клавдия до последней Чеченской войны проживала в Хасавюрте Anmamali Mon, 17 Feb 2014 13:07:12 +0400 https://forum.vgd.ru/736/54724/p1594669.htm#pp1594669 https://forum.vgd.ru/736/54724/p1594669.htm#pp1594669 Точка на карті: <b>Волоське</b><br><br>Валахи на Днепропетровщине<br><br>За тридцять кілометрів від обласного центру вниз за течією Дніпра в мальовничому місці Дніпропетровського району розташувалося велике гарне село Волоське. Живуть у ньому нащадки вихідців з Молдавії. Як же потрапили вони у центр України? Чи вдалося їм протягом двох з половиною століть відірваності від рідного краю зберегти національні риси? Який сьогоднішній день села над Дніпром? <br><br>Новітня історія села починається в 1769 році. Запорізькі козаки під час одного з нападів на володіння Оттоманської імперії (до складу якої в ті часи входила Волощина) взяли в полон ціле село молдаван разом зі священиком Ісааком <b>Біцом</b>. Вони й були поселені на правому березі Дніпра за 18 верст від майбутнього губернського центру Катеринослава (нині — Дніпропетровськ). В українському степу працьовиті волохи (молдавани) призвичаїлися обробляти землю, випасати худобу, а на Дніпрі — рибалити.<br><br>У середині XIX століття в цих краях побував відомий український і російський етнограф та письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський, який товаришував з Тарасом Шевченком. Ось що писав він про це село в своїй книзі «Поїздка до Південної Росії. Нариси Дніпра»: «Село Волоське, що розкинувся в долині над двома порогами, дуже мальовниче за своїм місцем розташування. Населено первісно волоськими родинами, а згодом у нього прийшло багато малоросів, переважно з Полтавської губернії, заходили сюди і селяни Київської та Волинської. Волохи, втім, і тепер тримаються колишнього селища і займають середину села побіля церкви. Народ добрий, з успіхом займається землеробством, але переважно славиться вмінням швидко і відмінно стригти іспанських овець. Мистецтво їхнє славиться далеко, так що багато купців і поміщиків запрошують їх не тільки в далекі повіти Катеринославської губернії, але і в Полтавську та Херсонську… Багато хто з них вирушає також до Лоцманської Кам’янки і наймаються в прибавочні для проведення плотів через пороги, чому досить добре знають цю місцевість. Волохи вдягаються в малоросійський костюм; волошки теж, але, вийшовши заміж, носять на голові покривало, яке, обмотавши двічі, зав’язують під підборіддям і випускають один кінець позаду до талії. Жінки і дівчата носять багато намист, люблять вишиті рукави у сорочок різнокольоровим папером і ходять дуже охайно. У хатах дотримується можлива чистота, і скрізь, навіть у найбідніших, безліч подушок і саморобних килимів… Молдавська мова не забута аніскільки, але всі знають по-малоросійському точно так, як і велика частина малорусів говорить по-молдавському».<br><br>Перед революцією у Волоському було шість млинів. І, здавалося, все гаразд. Але люди потерпали від малоземелля і під час столипінської реформи, спродавши землю і майно, вирушали на схід у пошуках кращого життя. Але коли 1912 року в Оренбурзькій губернії стався голод, переселенці мусили вертатися додому, де їх ніхто не чекав…<br><br>У 1920-х роках мешканці села дізналися про те, що долiшня частина Волоського з побудовою у Запорiжжi Днiпрельстану буде затоплена водами Днiпра. Через те селян з Волоського наділяли земельними ділянками неподалік від Волоського.<br><br>Жителі Волоського, спілкуючись між собою материнською мовою, досконально оволоділи й українською, переселялися також у сусідні українські села, не цуралися змішаних шлюбів. Ось що, наприклад, розповідала автору цих рядків його покійна бабуся Євдокія Гаврилівна, яка народилася на сусідньому з Волоським хуторі Майорка:<br><br>— Мій дід Мартин Осипович <b>Гаржа </b>був волох. Одружившись, оселився в Майорці. Тут і помер в 1919 році. Дідусь хоча і говорив по-українськи, але чути було, що він волох. Мене він бувало кликав: «Віл на тете!» (ходи до діда). Дід Мартин був не єдиним волохом у нашому селі. Вже прізвища деяких з наших майорчан свідчили про їхнє національне походження: <b>Снісар</b>, <b>Тріодял</b>, <b>Ніркул</b>, <b>Дікусара</b>, <b>Демуш</b>.<br><br>Узнайте больше: <script type='text/javascript'>document.write('<a href="http://zorya.org.ua/p/3874?lang=uk#ixzz2o0Hjghf0" rel="noopener" target=_blank>http://zorya.org.ua/p/3874?lang=uk#ixzz2o0Hjghf0</a>');</script><br><br>Горелик<br>Дмитряков<br>Коростельов <br>Ломтєв<br>Пінчук<br>Солодовник<br>Ткачов<br><br> kbg_dnepr Fri, 20 Dec 2013 11:54:36 +0400 https://forum.vgd.ru/736/54724/p1593434.htm#pp1593434 https://forum.vgd.ru/736/54724/p1593434.htm#pp1593434 Ответ Н.П. <b>Чабана</b>:<br><br>Это село привычнее уху как <b>Никольское на Днепре</b>.<br>У порога Ненасытец, а на левом берегу Васильевка. Порогом владели Синельниковы. С двух сторон. Две сестры. Всего их было пять...<br>Да, я автор очерка об имении Синельниковых в Никольском. Там интересный кромлех и знак в честь князя Святослава.<br><br>По словам Николая Петровича, этот очерк ждет публикации. kbg_dnepr Thu, 19 Dec 2013 12:50:48 +0400 https://forum.vgd.ru/736/54724/p1588083.htm#pp1588083 https://forum.vgd.ru/736/54724/p1588083.htm#pp1588083 А слабо о Николаевки Синельниковых, Екатеринославского уезда? Сероухов Валерий Алексеевич Wed, 11 Dec 2013 22:20:33 +0400