<?xml version="1.0" encoding="windows-1251" ?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="https://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Суд над Иваном Демьянюком на совести новейшего пакта </title>
<link>https://forum.vgd.ru/183/41081/</link>
<description>Иван обвинил Германию и её современных приспешников (союзников) в фальсификациях.</description>
<language>ru</language>
<item><guid>https://forum.vgd.ru/183/41081/p1138008.htm#pp1138008</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/183/41081/p1138008.htm#pp1138008</link>
<description>  тема никакого отношения к тематике сайта не имеет&lt;br&gt;&lt;br&gt;закрыта&lt;br&gt;&lt;br&gt;пан Виктор, Вам последнее предупреждение и мой  большой минус  </description>
<dc:creator>Zabellisa</dc:creator>
<pubDate>Mon, 19 Mar 2012 21:03:51 +0400</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/183/41081/p1137986.htm#pp1137986</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/183/41081/p1137986.htm#pp1137986</link>
<description>  &lt;img src="http://img.istpravda.com.ua/images/doc/5/1/51b6574-300-k.jpg" alt=""&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;b&gt;"...Нестерпимой  есть позиция Германии, кторая использует меня, что бы отвернуть внимание от военных преступлений, учененных немцами, что бы обманным способом огласить, что настоящими преступниками в преступлениях нацистов были такие как я, украинцы (советские украинцы), и другие европейские народы, соседи нацистской Германии.."&lt;/b&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;17 марта, в Германии умер Джон (Иван) Демьянюк (американец украинского, советского происхождения) - первый иностранец, которого судили в Германии за нацистские преступления.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Приговор германского суда так и не вступил в законную силу.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Детали процесса здесь - &lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/03/18/77373/" rel="noopener" target=_blank&gt;http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/03/18/77373/&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;удостовирение  Демьянюка, что было &lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://www.istpravda.com.ua/short/2011/04/14/35823/" rel="nofollow" target=_blank&gt;подделано в КГБ&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;. &lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://www.xoxol.org/traw/photo.html" rel="noopener" target=_blank&gt;http://www.xoxol.org/traw/photo.html&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;&lt;img src="http://life.pravda.com.ua/images/doc/9/4/944e641-1.jpg" alt=""&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;img src="http://img.istpravda.com.ua/images/doc/9/b/9bd97d6-3.jpg" alt=""&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Детали - &lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/03/18/77373/" rel="noopener" target=_blank&gt;http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/03/18/77373/&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;- &lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://www.istpravda.com.ua/columns/2011/05/19/39088/" rel="noopener" target=_blank&gt;http://www.istpravda.com.ua/columns/2011/05/19/39088/&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Последнее слово Джона (Ивана) Демьянюка, которое зачитал его адвокат:&lt;br&gt;&lt;br&gt;"За дорученням Джона Дем&amp;#039;янюка, ця заява була зачитана німецькою мовою його адвокатом, доктором Ульріхом Бушем, під час публічного судового засідання в Мюнхені 13 квітня 2010 року.&lt;br&gt;Я вдячний усім людям, які допомагають мені в безнадійному становищі дуже хворого – як у в&amp;#039;язниці, так і в залі суду. Тому я особливо дякую медичному персоналу, який полегшує мої болі і допомагає мені пережити це випробування, яке є для мене катуванням.&lt;br&gt;Насправді ж я хочу вказати на таке:&lt;br&gt;1. Німеччина винна в тому, що через її війну на знищення проти Радянського Союзу я втратив свій дім і свою батьківщину.&lt;br&gt;2. Німеччина винна в тому, що через неї я став військовополоненим.&lt;br&gt;3. Німеччина винна у створенні таборів для військовополонених, де через цілеспрямоване обмеження харчування я та мільйони інших полонених червоноармійців були засуджені до голодної смерті, і тільки з Божою допомогою я вижив.&lt;br&gt;4. Німеччина винна в тому, що змусила мене стати рабом німців у таборі для військовополонених.&lt;br&gt;5. Німеччина винна в розв&amp;#039;язуванні війни, в якій 11 мільйонів моїх земляків-українців були вбиті німцями і ще більше мільйонів – у тому числі моя кохана дружина Віра – були вивезені в Німеччину для примусової праці і рабства.&lt;br&gt;6. Німеччина винна, що примусила тисячі й сотні тисяч моїх співвітчизників без їхньої згоди стати співучасниками німців у диких планах геноциду євреїв, ромів, циган, слов&amp;#039;ян, українців, поляків і росіян.&lt;br&gt;Вона зробила це, погрожуючи смертю тим сотням і тисячам, хто не хотів брати в цьому участь і хто був убитий за це німцями. Ба більше, сотні тисяч людей були депортовані і страчені Сталіним або мучилися десятиліттями у сибірському ГУЛАЗі і працювали як раби для комуністів.&lt;br&gt;7. Німеччина винна в тому, що змусила мене до жалюгідного існування у таборі переміщених осіб ще роки після війни.&lt;br&gt;8. Німеччина винна в моїй примусовій депортації до Німеччини на схилі життя у 90 років. І це після 30 років судового переслідування в Ізраїлі, США і Польщі – а також після 10 років ув&amp;#039;язнення, 5 із яких я провів у камері смертників в Ізраїлі.&lt;br&gt;9. Я звинувачую Німеччину в тому, що вона висунула проти мене фальшиві звинувачення у співучасті в убивстві, і ці звинувачення були подані наприкінці мого життя і сил – в порушення закону про позови до осіб, старших 65 років, і в порушення Європейської конвенції про права людини.&lt;br&gt;10. Я звинувачую Німеччину в тому, що вона змусила мене животіти більше 9 місяців у тюрмі Штадельгайм – ув&amp;#039;язненого, хоч і не визнаного винним.&lt;br&gt;11. Я звинувачую Німеччину в тому, що я назавжди втратив мою другу батьківщину – США – без шансу на повернення.&lt;br&gt;12. Я звинувачую Німеччину в тому, що я назавжди втратив сенс свого життя, свою родину, своє щастя та будь-яку надію на майбутнє.&lt;br&gt;Щохвилини, щогодини, щодня і щомісяця я почуваюся як військовополонений у Німеччині. Я відчуваю цей процес як продовження моїх страшних спогадів про німців, як продовження невимовної неправди, заподіяної мені німцями. Я знову стаю невинною жертвою німців.Мені здається надзвичайно несправедливим, що Німеччина за допомогою цього суду перетворює мене з військовополоненого на військового злочинця.&lt;br&gt;Нестерпною є зарозумілість Німеччини, яка використовує мене, щоб відвернути увагу від військових злочинів, учинених німцями, щоб ці злочини було забуто і щоб неправдиво проголосити – мовляв, справжніми злочинцями у злочинах наці були я, українці та інші європейські сусіди нацистської Німеччини.&lt;br&gt; &lt;br&gt;Я вважаю, що цей суд, який провадиться винятково наді мною, іноземцем у таборі Травники у порушення принципів однакового поводження з німцями-членами СС та безліччю інших німців у Травниках, не має нічого спільного з принципами справедливості і права.&lt;br&gt;Мені вже доводилося захищати себе в Ізраїлі – від обвинувачень мюнхенського прокурора. В Ізраїлі мене звинувачували в причетності до нацистських злочинів у таборі Собібор.&lt;br&gt;Верховний суд Ізраїлю визнав, що звинувачення ізраїльських прокурорів не доведені – при винесенні цього вироку враховувалося, що я був заарештований більше, ніж 7,5 років. З них п&amp;#039;ять років я провів у камері смертників.&lt;br&gt;Я відчуваю несумісним із справедливістю і людяністю, що більше 35 років я був змушений захищати себе як постійно переслідуваний Управлінням спеціальних розслідувань Міністерства юстиції США і Всесвітнім єврейським конгресом та Центром Симона Візенталя.&lt;br&gt;Тепер в кінці свого життя і сил, проводиться 30-ий чи 40-ий судовий розгляд тієї ж справи – і в мене немає сил боротися. Я безпомічний проти цієї судової війни, яку тепер в Управління спеціальних розслідувань США перехопила Німеччина.&lt;br&gt;Моя кохана дружина, Віра Дем&amp;#039;янюк, з якою я прожив у шлюбі 50 років, теж страждала в Німеччині. Саме німці позбавили мою дружину її юності, забравши силоміць у Німеччину для багаторічної примусової праці.&lt;br&gt;Страждання, яких ми зазнали через німецьку війну на винищення слов&amp;#039;ян, важко описати словами. Чому Німеччина знову і знову вирішує мучити мене і мою родину – є для мене незбагненним."  </description>
<dc:creator>Strilbycki</dc:creator>
<pubDate>Mon, 19 Mar 2012 20:51:33 +0400</pubDate>
</item></channel>
</rss>