https://forum.vgd.ru/1455/39102/ ru https://forum.vgd.ru/1455/39102/p3612420.htm#pp3612420 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p3612420.htm#pp3612420 Здравствуйте!<br>Вот <script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://rv.archives.gov.ua/ocifrovani-opisi/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4" rel="nofollow" target=_blank>здесь</a>');</script> выложены оцифрованные описи дел хранящихся в Ровенском архиве. Вы можете скачать их и посмотреть описание всего, что там есть в наличии. <br><br> aaaskir Wed, 30 Dec 2020 01:09:17 +0300 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p3612410.htm#pp3612410 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p3612410.htm#pp3612410 Здравствуйте! Подскажите, пожалуйста, мой прапрадед Осташков Василий Николаевич с 12 октября 1892 г по 20 декабря 1904 г работал учителем истории и географии в Ровенском реальном училище. Может ли где-то сохраниться его личное дело при поступлении на службу или ещё какая-нибудь информация о нем? Спасибо! svyatozora Wed, 30 Dec 2020 00:45:12 +0300 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p2063420.htm#pp2063420 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p2063420.htm#pp2063420 Мой предок учился в Ровенском реальном училище ( окончил в 1881-1882 гг). <br>Есть ли шанс найти его личное дело в фонде архива?<br> martyshkoed Mon, 07 Dec 2015 20:30:27 +0300 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p2298205.htm#pp2298205 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p2298205.htm#pp2298205 Добрый день! Может быть есть информация о учащихся Женской гимназии города Дубно с 1910 по 1917г.СПАСИБО! чуня Mon, 23 Feb 2015 10:09:46 +0300 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1708366.htm#pp1708366 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1708366.htm#pp1708366 да, и личное дело Теодоровича тоже есть. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 1047, если не ошибаюсь. roznjativ Tue, 20 May 2014 23:50:20 +0400 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1708313.htm#pp1708313 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1708313.htm#pp1708313 Личное дело Автонома Солтановского есть в фонде Ровенского реального училища, позже я напишу номер фонда и дела. roznjativ Tue, 20 May 2014 22:56:59 +0400 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1708309.htm#pp1708309 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1708309.htm#pp1708309 <blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>Щоденник Автонома Солтановського – цінне джерело з історії Рівненської гімназії<br>За час свого існування в стінах Рівненської гімназії викладало і навчалося багато відомих особистостей, які були або згодом стали письменниками, істориками, громадсько-політичними діячами. Чого лише варті прізвища українців П.Куліша і М.Костомарова, поляка М.Дубецького та росіянина В.Короленка. Впродовж більш, ніж 10 років (з 1849 по 1864) в Рівненській гімназії викладав Автоном Акимович Солтановський – автор мемуарів («Записок») з історії Правобережжя ХІХ століття, що були надруковані 1892-1894 рр. на шпальтах часопису «Київська старовина» [1]. Багато сторінок цього унікального джерела присвячено життю тогочасного Рівного, зокрема гімназії. Цінність цих мемуарів полягає насамперед в тому, що вони містять живі вражання автора щодо викладачів і учнів гімназії, їхніх характерів, вчинків і т. д. Хоча деякі особи в «Записках» Солтановского записані під криптонімами, але розшифрувати їхні справжні прізвища не представляє великої проблеми, якщо звернутися до офіційних документів гімназії тих часів [2]. Нотатки А. Солтановського лягли в основу однієї з частин роману «Три листки за вікном» українського письменника В. Шевчука [3]. <br>Автоном Солтановський народився в 1826 році на Східному Поділлі. Навчався він на філософському факультеті Київського університету, після закінчення якого його була направлено на роботу до Рівного. З 1864 року Солтановський був інспектором Кам&#039;янець-Подільської чоловічої гімназії. Потім Солтановський був начальником навчальної дирекції у містах Сувалки (у 1864—1871 роках) і Плоцьк (у 1871—1875 роках). У 1875 року вийшов у відставку. У 1875—1886 роках жив у Брацлаві (нині селище міського типу Немирівського району Вінницької області), де й помер [4, 818]. <br> В час прибуття Автонома Солтановського на роботу до Рівного серед вчителів гімназії ще були свіжі спогади про попереднього директора Петра Осиповича Аврамова. Попри всі недоліки, вчителі його поважали і любили. Хоча він і брав взятки, але ділився з іншими викладачами. Один з вчителів за його директорування взагалі заробив 12 000 руб., шалені на той час гроші (1892.- №7.- С. 99) . <br>Ситуація дещо змінилася в гімназії, коли директором було призначено Гуго Ернестовича Траутфеттера. Він навчався в Дерптському університеті, якого, одначе, не закінчив через якусь історію з дуеллю. Російською мовою він володів з труднощами. Траутфеттер взяток не брав, але економив кошти на опаленні і ремонті приміщення, свій зиск він також мав із загальних учнівських квартир. Економив він також на собі і на своїй сім&#039;ї – і зимою і влітку його можна було побачити у витертій, місцями зашитій старій шинелі. Лише після того, як її в нього вкрали він купив досить недорогу (за 28 крб.) шубу. Але й за Гуго Ернестовича Траутфеттера в житті гімназії були світлі моменти. Насамперед успіхи в учнів були досить непогані, вчителі акуратно відвідували уроки і ставилися до дітей належним чином. До вчителів Траутфеттер був товариській, він запрошував їх на чай або відвідував вдома (1892.-№6.- С. 433). <br>Солтановський згадує про всіх вчителів того часу, як про людей досить непоганих. Особливо тепло він відгукується про молодших вчителів, як про людей хороших і товариських, які вміли знайти підхід до учнів. Виключенням були лише інспектор Туманов, вчитель Коленко та наглядач Пухальський (1892.-№7.- С.96). Коленко постійно конфліктував з учнями і вони його ненавиділи. Не могли знайти підхід до учнів також вчителі-німці (1892.-№7. - С. 101). . <br>Добре відгукується Солтановський про гімназійного ксьондза, адже він врятував його сина. У двохрічного сина Автонома Акимовича Владислава була сильна лихоманка. Хвороба настільки замучила дитину, що вона увесь час був напівсонною, не їла і геть схудла. Лікарі давали невтішні прогнози, що дитина за 3-4 дні помре. Ксьондз сина Солтановського швидко вилікував, вже в кілька наступних днів він швидко пішов на поправку (1892.- №12. - С. 412). <br>В 1853 році Траутфеттера було переміщено на місце Івана Васильовича Росковшенка директором гімназій і училищ Подільської губернії. В свою чергу новим директором Рівненської гімназії став І. В. Росковшенко. Він був знаменитий насамперед завдяки перекладам драм Шенкспіра. За спогадами Солтоновського це був сухий, середнього зросту чоловік, блондин з великою лисиною, в окулярах. Росковшенко з&#039;явився в гімназії лише раз – в день свого приїзду він обійшов класи і після цього його ніхто до іспитів не бачив. З вчителями він фактично не контактував, до себе запрошував лише Петра Коленка (1892.-№7.- С. 98). Разом з цим таки Коленком та інспектором Тумановим, Росковшенко провів вигідну фінансову оборудку. В гімназійній касі було 8 000 золотом. Коли золото почало зростати в ціні, ці особи забрали все золото, натомість лишивши кредитні білети. Найбільший зиск з цієї операції отримав Коленко, який продав золото по 5 крб. 75 коп. і на цьому заробив кілька тисяч (1892.-№9.-С.390). .<br>Росковшенко був директором гімназії близько 2-х років і за цей час навчальний заклад прийшов в значний занепад. Ніхто з викладачів в цей час наукою не займався, не слідкував за своїм предметом. Апатія, приниження, відсутність коштів – все це було причинами того, що вчителі собі дозволяли випити. Хоча повального п&#039;янства не було. Вільний час вчителів в Рівному минав здебільшого у грі в карти, але не невеликі суми. Лише П. Коленко грав на великі суми. Рідко, але теж на великі суми грав Яновський, який мав невеликий маєток і з якого регулярно отримував дохід. Грали також Тихомиров, який програв усе, що мав і Невгодов, який отримав після батька спадщину (1892.-№7.- С.100-101). Вчителі збиралися переважно на квартирі колишнього директора Іркутської гімназії, статського радника Ліндена. На гру до нього приходили Тихомиров, Коленко, Яновський, Юськевич, Невгодов і Славутинський. Інший будинок, куди ходили ці ж самі вчителі, був дім окружного начальника над державними маєтками, Жуковського (1892.-№7.-С.102).. Часто картярські і танцювальні вечори давав в себе також протоієрей Омелянській, оскільки в нього були 2 доньки. Омелянсьий був на вигляд не гарний, рябий блондин, високого зросту з рідкою борідкою. Це була шанована в місті людина. На жаль, він помер передчасно – повертаючись взимку із бані відслужив в холодному соборі вечірню, захворів і за кілька днів помер (1892.- №7.- С. 107-108). <br>Після Тихомирова Солтановський отримав місце старшого вчителя російської словесності і наглядача загальних квартир. Зарплатня його зросла до 600 руб. в рік, що була вже досить непоганим заробітком. Також Солтановський займався гімназійною бібліотекою. Молодому вчителю вдалося привити дітям любов до книги (1892.-№7.- С. 101-102). <br>Росковшенко, як і Траутфеттер також економив на опаленні. Гімназію опалювали соломою. Від цього в загальних квартирах і класах було холодно і вогко. На уроках учні і вчителі були вимушені кутатися шинелі і ходити в калошах (1892. -№9. – С. 391). <br>За час роботи Солтановського в Рівненській гімназії тільки в самому навчальному закладі сталося кілька пожеж. Перша з них сталася в приміщенні, де проживали вчителі. Хоча її і вдалося швидко загасити, але в Солтановського в наслідок неї було пошкоджено чимало майна (посуду і меблів). Невдовзі сталася ще одна пожежа. На цей раз вночі згоріли сараї гімназії, що були між будинком, де жив гімназійний сторож і будинком, який колись був оранжереєю. Це приміщення в ту ніч кілька разів починало горіти, але було врятоване завдяки діям учня IV класу Леванди. Він наказав іншим учням тримати себе за ноги, а сам із слухового вікна рубав сокирою балку, яка вже палала. Йому вдалося її перерубати і скинути на землю. Під час пожежі Солтановський рятував бібліотеку. Потім щодо неї в Солтановського з директором виник конфлікт. Росковшенко йому сказав, що він не мав виносити книги, а чекати його письмового розпорядження. Потім два з половиною місяці Солтановський розставляв книги і звіряв їх за каталогами. Це все відбувалося в сирій, холодній, неопалюваній кімнаті. В результаті Солтановський серйозно захворів на застуду (1892. - № 9 – С. 391-395).. <br>Наступним директором після Росковшенка став Олександр Дмитрович Туманов. Він закінчив свого часу всього 6 класів гімназії. Але, заручившись рекомендаційним листом буцімто від імені польських магнатів за підписом князя Сангушка, у яких він заслужив велику любов за педагогічні вміння у вихованні їхніх дітей, Туманов незабаром отримав директорську посаду. Разом з цим інспектором гімназії став П. Коленко. Такі призначення і вчителі, і учні сприйняли дуже негативно. Найперше, що зробив Туманов в гімназії, це змінив довголітнього підрядчика загальних учнівських квартир Келбша. Його просто поставили в такі умов, що він вже співпрацювати з гімназією не міг. Натомість на підрядника Туманов прийняв якогось єврея із Дубна. Цей єврей і взимку і влітку возив говядину прямо на возах, нічим не покриту, в результати до учнівського столу вона приходила вже брудна в пилу і з неприємним запахом. Привезене м&#039;ясо скидали купою в льоднику або погребі і воно використовувалося для приготування їжі протягом усього тижня до нового транспорту. Учні такої їж споживати не хотіли і тому обмежувалися чаєм, якоюсь кашею і здобою, що продавалася в дворі гімназії. Почали надсилатися масово скарги в правління округу. Для розслідування ситуації в гімназії нарешті приїхав інспектор державних училищ. Для нього дирекція створила враження, що в гімназії все гаразд. У цій справі винним зробили Солтановського і взагалі їй надали політичного відтінку. Оскільки попередній підрядчик був поляком і учні йому симпатизували, то Солтановський нібито, бажаючи знайти в учнів прихильність, приєднався до їхніх протестів. Після від&#039;їзду інспектора все продовжувалося, як і раніше (1892. – № 9. – С. 396-398). <br>Після того, як Туманов отримав посаду в Білостокському інституті, то на його місце почав претендувати Коленко. Вчителі, боячись, що його буде призначено директором, написали колективний лист до Попечителя Пирогова і рекомендували на цю посаду Невгодова. Попечитель лише частково прислухався до прохань вчителів і призначив на цю посаду Автонома Григоровича Теодоровича. Теодорович швидко зрозумів, хто такий Коленко і поставив його на місце (1892.-№12.-С. 409-410). <br>Учні того часу також бешкетували і дозволяли собі жарти щодо своїх вчителів. Об&#039;єктом жартів, наприклад, був німець Боні. Він був наглядачем на загальних квартирах і вимагав, щоб учні по першому дзвонику о 5 ранку вставали. Для цього він попросив в загальній квартирі поставити шафу з годинником. Годинник будив боєм його, в він в свою чергу учнів. Учні підібрали ключ від шафи і один з них ховався в шафі до приходу Боні. Тільки-но Боні починав засинати, як годинник бив п&#039;яту годину. Він зривався, будив всіх учнів. А коли переконувався, що годинник показує не 5-ту ранку, а 11-ту вечора, знову лягав, а учні переконували його, що йому наснився бій годинника. Кожної ночі цей жарт повторювався по кілька разів. Інколи учні ще робили такий жарт: гасили світло в загальній квартирі і в коридорі, протягували між ліжками шнур, а в протилежному від ліжка Боні кутку кімнати лунав крик про допомогу. Спросоння Боні кидався на крик і падав. В кімнаті піднімався шум, учні кидалися подушками. Нарешті цими подушками закидували і самого Боні. Вже він сам починав кликати на допомогу. Поки слуга приходив із світлом, учні встигали розібрати подушки, полягати і вдати, що сплять. Ще одного разу учні помістили Боні в кімнату стару клячу Черчицького. Відкривши двері до свого помешкання Боні сміло зробив крок вперед і тут його щось лизнуло в обличчя. Учні його переконували, що це чорт, що прийняв образ клячі оскільки та ніяк не могла потрапити в зачинену кімнату. Після цією пригоди Боні відмовився від посади наглядача (1892. - №11. – С. 239-241). <br>Чимало на сторінках спогадів Солтановського є відомостей про події польського повстання і про участь в них жителів Рівного, співробітників і учнів гімназії (1893. - №3. –С. 470-472).<br>Климчук Андрій<br>Література<br>1. Отрывки из записок Автонома Акимовича Солтановского // Киевская старина. – 1892. – № 4. - С. 71-85; №5. – С. 231 – 248; № 6. – С. 420 – 437; № 7. – С. 95 – 108; № 8. – С. 199 – 216; № 9. – С. 389 – 404; № 11. – С. 232 – 246; № 12. - С. 409 – 425; 1893. - № 3. - С. 470 – 484; № 4. – С. 120 – 133; № 5.- С. 292 – 307; № 7. - С. 100 – 125; № 9. - С. 401 – 417; № 11. – С. 262 – 279; № 12. С. 385 – 407; 1894. – № 1. - С. 34 – 92; № 3. – С. 459 – 479. <br>2. Переписка с попечителем Киевского учебного округа о перемещении чиновников // ДАРО, ф. 394, оп. 2, од. Зб. 23. – 101 арк.<br>3. Шевчук В. О. Ліс людей, або «чорна книга» Киріяка Автомоновича Сатановського // Шевчук В. О. Три листки за вікном. _ К.: Радянський 86. письменник, 1986. – С. 285 – 586.<br>4. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.- Т. 30А (60): Слюз — София Палеолог.— 1900. — 4, II, 481—960. <br><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote> roznjativ Tue, 20 May 2014 22:55:37 +0400 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1682576.htm#pp1682576 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1682576.htm#pp1682576 Высылаю конспект формулярного списка Теодоровича.<br>Хотелось бы получить от Вас информацию о его службе в Ровенском реальном училище.<br><br><i>Теодорович Автоном Григорьевич РГИА 733-120-713 1871<br><br>Директор первых Варш мужской классич. и женской гимназий ДСС Теодорович Автоном Григорьевич <br><br>12 марта 1871<br><br>ДСС Теодорович Автоном Григорьевич Директор первых Варш мужской классич. И женской гимназий<br>54 лет, правосл<br><br>Ордена: Св.Анны 2 ст с имп. корон, Св Ст 2 , две темно-бронз. Медали в память войны 1853-1856 гг. на Андр. Ленте, и др. в память усм. Польского мятежа 1863-1864 гг.<br>Жалованье штатное Директор первых Варш мужской классич. гимназий – 2500 <br>Прибав. Женской гимн.- 500<br>Прибавочное за выслугу в Царстве Польском первого пятилетия -25% - 875<br>итого 4375 р.<br>В Должности 5 классом<br><br>Сын свящ. Уроженец Волынск. губ<br>Имения нет<br><br>Женат на дочери ДСС Иосифа Михневича девице Вере, <br>Детей не имеет <br>Жена правосл.<br><br>По окончании в 1839 году полного курса наук в Волынской дух.семинарии со степенью студента определен в службу учителем в Кременецком приходском училище - 29 авг 1840<br><br>Перемещен тем же званием в Дерманское приходское училище - 5 нояб 1840<br><br>Назн. Учителем 2 класса в Кременецком приходском училище - 1 янв. 1843<br>Уволен для поступ. В университет – 16 окт 1843<br><br>Окончил полный курс наук в Имп. Ун-те Св. Владимира<br>Со Зв.действ. студента. На сл. Учит рус. Яз. В Черноостровском уездном двор. Училище – 31 июля 1847 г.<br>Утв. В степени кандидата – 23 сент 1847<br><br>Кол секр. Со страшинств. Приказ С 23 сент. 1847 – 28 февр. 1848<br>Мл. Учит. Рус. Яз. В парал классах Немировской гимназии – 9 авг. 148<br> <br>Ст. Учитель истории в той же гимн. – 27 сент 1847<br><br>Секретарь педагогич. Совета гимн. – 7 авг. 1852<br>Испр. Должность члена Немировской еврейской училищной комиссии – 28 сент. 1853<br><br>Титулярн. Сов со старшинством прик. С 24 сент. 1849.– 5 янв1854 <br><br>За высл. Лет в кол.ас. со старшинством С 24 сент. 1855– 16 ав. 1856<br><br>На осн. Всемилостивейшего манифеста темно-бронз. Медаль в память войны 1853-1856 гг. на Андр. Ленте<br><br>Инспектор Новгородской гимн. – 18 дек. 1858<br><br>За отсутсв. Директора исправлял его должн. С 25 июня по 25 июля 1859<br><br>Инспектор житомирской гимн. – 20 окт. 1859<br><br>За высл. Лет в надв. Сов. со старшинством с 24 сент 1859 Указ. П правит сената. №201 – 11 авг 1860<br><br>По сл. Увольнения директора училищ волынск. Гимназии по распор. Г-на попечителя управлял дирекцией с 1 по 20 окт. 1860<br> <br>ИД Ровенской гимназии – 4 янв. 1861 г.<br>Утв. Директором Ров. Гим – 9 марта 1862<br><br>Св. Станисл. 2 ст. – 27 дек 1863<br><br>Директор училищ Подольск. Губ – 27 дек 1863<br><br>По приглашению переведен в Царство Польское и назн. Начальн. Любл. Уч. Дирекции – 27 окт 1863<br>Введен в эту должн. – 24 нояб 1864 <br>Жалования – 3000<br>На разъезды - 1000 <br><br>Кол.сов. со старшинством с 24 сент. 1863 указ правит сената № 1 – 5 дек 1865<br><br>темно-бронз. Медаль в память усм. Польского мятежа 1863-1864 гг. 19 июля 1865<br>Св Анны 2 ст с имп. Короною за отл. Службу – 27 марта 1866<br><br>По поводу упразднения любл. Уч. Дирекции перемещен начальником вновь утв. Калишской Уч. Дирекции – 1 янв 1868<br>Жалование – 3000<br>На разъезды – 1000 в год<br><br>Произв в ДСС со старшинством прик. №15 по МНП 20 сен 1868<br><br>Назн. Приказом по МНП от 16 авг. 1869 №18 Директором первых Варш мужской классич. И женской гимназий – 1 сент 1869<br><br>На основании Высочайше утв. 30 июля 1867 г. Правилах о преимуществах чиновников рус. Происх., служащих в губ-х Цар. Польского назн. Прибав жалование 25% оклада – т.е. 875 р. – 27 окт. 1869<br><br>Г-рь Император назн. Его в число постоянных членов Совета попечителя Варш Уч. Округа – 17 нояб. 1869 <br><br>С.42<br>5 мая 1871<br>Прошение. От Тайн Сов. Витте <br>Теодорович Выходит на пенсию с должности директора гимназий согласно прошению просит наградить его орденом Св.Владимира 3 ст.<br>Два года на должности директора гимназий честно выполнял трудную задачу восстановить в здешнем рус. Обществе доверие к этим уч. Заведениям , кот. было подорвано его предшественником Орловым. <br><br>С.47<br>Копия<br><br>По указу Имп. Капитулу С подписью «Александр» наградить орденом св. Владимира 3 ст. <br>25 мая 1871 г. <br><br> <br></i><br> oma_talia Fri, 11 Apr 2014 11:45:08 +0400 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1663956.htm#pp1663956 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1663956.htm#pp1663956 Здравствуйте!<br>Собираю информацию о чиновниках в Польше. В списке есть Теодорович Автоном Григорьевич.<br>Вот, что удалось о нем накопать.<br>Он был Начальником учебной дирекции - Калишской губ. (27.XI.1867– 1.VIII.1869 ), Люблинской (27.XI.1864 – 27.XI.1867 )<br>Еще он упомянут в списке выпускников Волынской духовной семинарии: <a href="http://www.petergen.com/bovkalo/duhov/wolynsem.html" rel="noopener" target=_blank>http://www.petergen.com/bovkalo/duhov/wolynsem.html</a><br>А в 1864 году был директором Каменец-Подольской мужской гимназии. <a href="http://litrus.net/book/read/114032" rel="noopener" target=_blank>http://litrus.net/book/read/114032</a><br><br>Напишите, пожалуйста, откуда информация о его службе в Ровенской гимназии? Можно получить ссылку на архив? <br>Есть ли его биография?<br> oma_talia Sat, 15 Mar 2014 12:26:19 +0400 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1038056.htm#pp1038056 https://forum.vgd.ru/1455/39102/p1038056.htm#pp1038056 Список учнів 1865\66 н. р. <br>продолжение<br><br>2 клас 2 відділення<br>1. Березовський Артюр<br>2. Богуцький Микола<br>3. Будзько Микола<br>4. Бучинський Домінік<br>5. Варденський Казимир<br>6. Вершинський Влад.[ислав]<br>7. Віґура Фадей<br>8. Ґалаґан Петро<br>9. Гржандковський Казимир<br>10. Гулевич Євген<br>11. Добровольський Карл<br>12. Заботин Іван<br>13. Заботин Лукіан<br>14. Зайдман Самуїл<br>15. Камінський Цезарій<br>16. Клечинський Станіслав<br>17. Клечинський Фома<br>18. Ковальський Максим<br>19. Конопацький Вітовт<br>20. Конопацький Казимир<br>21. Конопацький Іполит<br>22. Корженьовський Діонісій<br>23. Корнаковський Юстин<br>24. Костюшкевич Калік.[…?]<br>25. Кухаревич Осип<br>26. Пєнтковський Осип<br>27. Поморський Євген<br>28. Розенфельд Бер<br>29. Седлицький Іван<br>30. Стахорський Василь<br>31. Степулковський Ігнацій<br>32. Топчаєвський Павло<br>33. Трушлевич Іван <br>34. Тиборовський Ксаверій<br>35. Філевський Олекс. (?)<br>36. Чернацький Констянтин<br>37. Чесновський Петро<br>38. Чесновський Яків<br>39. Чесновський Яків<br>40. Щеньовський Антон<br>41. Янишевський Мирослав<br>3 клас 1 відділення<br>1. Борон Іван<br>2. Бухвастов Володимир<br>3. Бродницький Марк<br>4. Висоцький Владислав<br>5. Гловацький Флоріан<br>6. Гайжевський Станіслав<br>7. Гольденберґ Іван<br>8. Ґорвіц Аврам<br>9. Гуманський Анастас<br>10. Домашевський Констянтин<br>11. Загоровський Яків<br>12. Зачек Констянтин<br>13. Кузьмінській Віталій<br>14. Кузьмінський Леонід<br>15. Кумельський Констянтин<br>16. Майзлер Іовель<br>17. Моргуліс Ізраїль<br>18. Моргуліс Сімха<br>19. Награцький Август<br>20. Охманович Вікентій<br>21. Перетяткович Юстин<br>22. Порчинський Феліціан<br>23. Райсфельд Ісаак<br>24. Рошковський Каспер<br>25. Рошковський Станіслав<br>26. Сокульський Антон<br>27. Степановський Конрад<br>28. Страйновський Марк. [іян?]<br>29. Страйковський Фелікс<br>30. Судник Ромуальд<br>31. Таранович Авдей<br>32. Хамецький Мар&#039;ян<br>33. Харченко Іван<br>34. Хлебовський Валерій<br>35. Чарнецький Осип<br>36. Шайковський Болеслав<br>37. Шробович Іерофей<br>38. Кремер Олександр<br>3 клас 2 відділення<br>1. Богулевич Ігнацій<br>2. Бродовський Василь<br>3. Бялобржеський Іван<br>4. Гонопко Агафон<br>5. Гдешинський іван<br>6. Глинський Оттон<br>7. Додаєвський Єронім<br>8. Држевецький Едуард<br>9. Зелонський Осип<br>10. Знамеровський Чеслав<br>11. Ільницький Антон<br>12. Квятковський Тібурц. [?]<br>13. Кольбушевський Болеслав<br>14. Корженьовський Олекс. [?]<br>15. Корнаковський Єгор<br>16. Кохановський Вікентій<br>17. Липиський Олександр<br>18. Лясковський Лев<br>19. Мошинський Каетан<br>20. Перетяткевич Олекс. [?]<br>21. Перро Петро<br>22. Праневич Антон<br>23. Пекарський Антон<br>24. Рошковський Броніслав<br>25. Сосновський Мечислав<br>26. Супроновський Степан <br>27. Сухозанет Петро<br>28. Сущевський Сигізмунд<br>29. Толь Лонгин<br>30. Фотинський Микола<br>31. Швед Олександр<br>32. Шмелевський В&#039;ячеслав<br>33. Шмилевський Людовік<br>34. Якубовський Леонід<br>35. Янчевський Констянтин<br> roznjativ Tue, 22 Nov 2011 00:13:56 +0400