https://forum.vgd.ru/282/25111/ ru https://forum.vgd.ru/282/25111/p5355331.htm#pp5355331 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5355331.htm#pp5355331 Поиск через владельцев земель даёт пищу для размышлений. <br>В 1623 году <script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Zygmunt_Kazanowski_(ok._1563%E2%80%931634)" rel="nofollow" target=_blank>Зигмунт Казановский</a>');</script> получает во владения Менскую волость<br><br><blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>На схід від володінь Солтиків знаходилася найбільш значна у Домислинській волості Менська волость, яку в 1623 р. за наказом Владислава Вази отримав кокенгаузький староста Зигмунт Казановський. <div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br><br>Берём первое попавшееся село во владении в вики - <script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://pl.wikipedia.org/wiki/Kazan%C3%B3w" rel="nofollow" target=_blank>Казанув</a>');</script>. <br><br>Заходим в Мазовцекое воеводство на <script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://geneteka.genealodzy.pl/" rel="noopener" target=_blank>https://geneteka.genealodzy.pl/</a>');</script> <br>Ищем Gajow и получаем 1648 Jadwiga Gajowy Inne nazwiska: Gaiowi Marcin Zofia Jaros&#322;awice<br><br>и теперь внимание на карту.<br> shakermaker8 Tue, 24 Jun 2025 14:45:31 +0300 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5355274.htm#pp5355274 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5355274.htm#pp5355274 <br>valcha написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>Ну и Казимиров тоже увлекательное чтиво.<div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote> добрался таки до него. <script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://chtyvo.org.ua/authors/Kazimirov_Dmytro/" rel="noopener" target=_blank>https://chtyvo.org.ua/authors/Kazimirov_Dmytro/</a>');</script><br>Нашлась у него мельница у Гаевого Василия и Василия Проценко между Степановкой и Дяговым по Румянцевке, но потом выяснил, что ещё Кривошея про них писал в своём издании о 1754 годе. При этом в Румянцевке писано, что Гаевые коренные степановские, но в исповедках за 1746 и 1754 годы их нет, а 1770 и 1775 есть. Дягово, Стольное, Блистово - их так же нет, 3 исповедки смотрел за 15-20 лет.<br>тут на карте все выписанные.<br><script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://yandex.ru/maps/?um=constructor%3A0c6760227badfd5d969cae3d3b5e9eafa699efd6b8c69163f0b40355affc778b&amp;source=constructorLink" rel="noopener" target=_blank>https://yandex.ru/maps/?um=con...ructorLink</a>');</script><br><br>Так же он исповедку за 1746 индексировал по селе Баба, но Гаевых в ней нет, но они числятся по ревизии полка 1732 в селе и в исповедке за 1756 (я про странности с исповедками выше написал).<br><script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://shron1.chtyvo.org.ua/Kazimirov_Dmytro/Spovidna_knyha_sela_Baby_1746_r.pdf?" rel="noopener" target=_blank>https://shron1.chtyvo.org.ua/K...746_r.pdf?</a>');</script><br><br><blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>https://forum.vgd.ru/post/282/25111/p909797.htm#pp909797<br>О.О.Павленко, С.О.Павленко<br>В історичних нарисах дослідників на основі архівних документів, газетних джерел, спогадів відтворене багате історичне минуле та сьогодення села Дягови Менського району.<div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote> вот это уже не доступно. впн не открывает.<br><br>Очень нужны исповедки по Мене и Волосковцах за 40-50-ые. Найти их не получается.<br><br>Самое раннее упоминание фамилии в Ушне на 1713 по переписи Черниговского полка, но записан там Василь Гаевский, а потом он в этом районе Гаевым становится. Трансформация мне такая не совсем понятна. Всё таки -ский это больше к полякам и к роду Гаевских. shakermaker8 Tue, 24 Jun 2025 13:59:58 +0300 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5355224.htm#pp5355224 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5355224.htm#pp5355224 Наткнулся на странное. Две исповедки по селу Баба за 1756 год по одной и той же церкви, с одним и тем же попом в начале, писанные разными писарями, но с разным составом дворов. Все дворы от и до не сверял, но те, что пробежал, никто не совпадает. Причём даже у попа в самом начале в семье прыгает возраст.<br><br><a href="https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ru" rel="noopener" target=_blank>https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ru</a><br><a href="https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ru" rel="noopener" target=_blank>https://www.familysearch.org/a...mp;lang=ru</a> shakermaker8 Tue, 24 Jun 2025 13:37:36 +0300 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5255906.htm#pp5255906 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5255906.htm#pp5255906 Присяга Ивану и Петру Алексеевичам 1682 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 54]<br>Черниго&#1141;ского полку сотни Менской<br>Теперешнего часу сотникомъ зостаючимъ<br>Кузма Гурино&#1141;ичъ<br>Васил Сахненко атаман городо&#1141;ий<br>Х&#1141;едор Онищенко атаман кур&#1123;нний<br>Пилип Олещенко атаман кур&#1123;нний<br>Миско Вуйченко атаман кур&#1123;нний<br>Роман Корсун атаман кур&#1123;нний<br>&#1148;стапъ Даценко &#1121;таман кур&#1123;нний<br>Па&#1141;ло Якименко хоружий сотн&#1123; Менской<br>Зно&#1141;у техъ то&#1141;арист&#1141;а значного<br>Панко Холодненко<br>Семен Стефаненко<br>І&#1141;ан Трохимо&#1141;ичъ<br>Карпъ Круглик<br>Марко Жаркуненко<br>Андр&#1123;й До&#1141;галенко<br>І&#1141;ан Курский Ле&#1141;ченко<br>Григорий Потютко&#1141; зять<br>Данило Бобир<br>Трохимъ Адаменко<br>Миско Якименко<br><br>Мещане Менские<br>&#1148;мелко Василие&#1141;ич войтъ Менский<br>Стефан Киріяно&#1141;ичъ<br>Микита бурмистр<br>Яко&#1141;ъ Д&#1123;&#1141;ицкий<br>Григорий Губский<br>Стецко Гомолченко<br>Га&#1141;рило Гомяниця<br>Х&#1141;еско Ранчишин зять<br>Е&#1141;химъ Котенко<br>Ерема Макушенко<br>Петро Лиход&#1123;денко<br><br><br> Benefactor Sun, 30 Mar 2025 20:36:24 +0300 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5255905.htm#pp5255905 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5255905.htm#pp5255905 Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]<br><br>Костантин Козловский протопопъ Мянский и Сосницкий рукою власною<br>Михайло Вуйченко сотъникъ Менский посполу з отаманом городовим<br>Василем Сахненком руки с&#1141;о&#1123; подписали, а &#1141;ъм&#1123;сто их я <br>Михайло Самбору&#1141;ский писар Менский подписал руку изо &#1141;ъс&#1123;мъ то&#1141;арист&#1141;омъ<br>Вм&#1123;сто усего то&#1141;арист&#1141;а сотни нашой Менской подписаны атаманя<br>кур&#1123;нная и городо&#1141;ая: Потапъ Ващенко хоружий; Х&#1141;едор <br>Онищенко; Пилипъ &#1148;лещенко; Иванъ Пилипенко; Ла&#1141;р&#1123;нъ Перино&#1141;;<br>зять; Никонъ Крас&#1123;енко; Х&#1141;едко Хоминич; И&#1141;ан Лукъян И&#1141;ано&#1141;ич; <br>Е&#1141;химъ …; Панко Холодненко; Па&#1141;ел Грищенко; Ермола Ладанъ;<br>…; … Кис&#1123;ль; Игнатъ Кириленко;Янъ …;<br>Васил Сахненко атаман городо&#1141;ий Менский; Грицко … атаман<br>Х&#1141;еску&#1141;ский; Трохим Крас&#1123;енко атаман Величко&#1141;ский; Ерема Х&#1141;есин<br>атаманъ Макошинский; Е&#1141;хим Семено&#1141;ич атаманъ Бабский;<br>Мирунъ Ивано&#1141;ич атаманъ Бундоро&#1141;ъский; Андр&#1123;й Езикъ атаманъ <br>Буто&#1141;ский. Вм &#1123;сто вс&#1123;хъ мещан Менских Стецко Гомолченко войтъ написах<br>Па&#1141;ел И&#1141;ано&#1141;ич бурмистръ Менский; &#1148;стап Романенко подписуемся<br><br> Benefactor Sun, 30 Mar 2025 20:35:13 +0300 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5194785.htm#pp5194785 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5194785.htm#pp5194785 Низкою суперечностей було позначене повсякденне життя всередині самих старшинських родин. Так, у 1736 р. вдова <b><font color="blue">Василя Полоницького</font></b> Анастасія подавала скаргу на його старшого сина бунчукового товариша Володимира. Він проживав без дозволу в батьківському будинку. Перед цим <b><font color="blue">Полоницький</font></b> позбавив його права першості успадкування своїх маєтностей на користь середнього сина Михайла. Причиною цього був "блудний ексцесс", який Володимир вчинив зі своєю рідною сестрою Мариною [<b><font color="#CC3300">30</font></b>, арк. 3]. Проте у 1744 р. за ним згадувалося 37 дворів та 2 млинових кіл. Його брати Михайло та Василь, військові товариші, володіли відповідно 35та 24 дворами [<b><font color="#CC3300">37</font></b>, с. 293]. <br>7 травня 1752 р. <b><font color="red">менський сотник</font> <font color="blue">Григорій Кузьминський</font></b> разом з сотенною старшиною видав так званий арешт за скаргою значкового товариша <b><font color="blue">Василя Павловського</font></b>. Він повідомляв, що його брат Захарій, менський городовий отаман, разом з синами, Іваном (вже померлим на той момент) та Леонтієм з 1736 по 1746 р. заборгували йому 39 рублів 15 копійок. <b><font color="blue">Павловський</font></b> зазначав, що його племінник Леонтій – "несостоятельный", марно витрачає батьківський спадок. Він просив, щоб йому віддали двір Захарія з усіма будівлями та городом. За розпорядженням сотенного правління <b><font color="red">менський козак</font></b> <b><font color="blue">Григорій Соломеник</font></b> та фактор (збирач податків) <b><font color="blue">Іван Климович</font></b> визначили ціну того двору, яка склала 45 рублів. В подальшому двір мав належати <b><font color="blue">Павловському</font></b>, поки племінник не поверне борг [<b><font color="#CC3300">5</font></b>, арк. 4].<br>Починаючи з 60–х рр. XVIII ст. царський уряд почав впроваджувати обмеження вільного переходу селян та посилення юрисдикції державців над ними. Виміром економічного становища старшини стає кількість підданих душ чоловічої статі – селян, підсусідків тощо [<b><font color="#CC3300">24</font></b>, с. 126]. Так, згідно списків чернігівського дворянства на 1783 р. неурядова старшина <b><font color="blue">Менської сотні</font></b> мала у своєму володінні 1239 душ чоловічої та 921 жіночої статті. З цієї кількості 52 % підданих належало бунчуковим та 48 % – військовим товаришам. <br>Важливу роль у житті представників неурядової старшини грали шлюбні відносини, оскільки це нерідко відкривало нові можливості для подальшої кар’єри та збільшення власних маєтностей. Так, бунчуковий товариш <b><font color="blue">Петро Сахновський</font></b> був одружений на дочці генерального судді <b><font color="blue">Федора Лисенка</font></b> Анастасії [<b><font color="#CC3300">17</font></b>, с. 505]. Він помер до 1748 р. Його син Павло був усиновлений дядьком Федором Федоровичем Лисенком, який не маючи дітей, заповів племіннику свій двір, ґрунти та млин у с. Дягові. Бунчуковий товариш <b><font color="blue">Григорій Кузьминський</font></b> був одружений на іншій дочці генерального судді Агафії [<b><font color="#CC3300">15</font></b>, с. 601]. Значковий товариш <b><font color="blue">Іван Соколовський</font></b> мав за дружину дочку бунчукового товариша <b><font color="blue">Володимира Полоницького</font></b> Марію, яка у 1763 р. поступилася йому вищезгаданою частиною с. Домашлина (13 дворів) та сл. Хавдіївкою [<b><font color="#CC3300">17</font></b>, с. 173]. <br>В період остаточної ліквідації автономного устрою Гетьманщини наприкінці XVIII cт. здійснювався процес зрівняння козацької старшини з російським дворянством [<b><font color="#CC3300">23</font></b>, с. 169]. Невдовзі після указу 28 липня 1783 р. про перетворення козацьких полків у карабінерні, відбувалося масове перейменування представників козацької старшини відповідно російським табельним чинам. Військові товариші отримували звання корнетів, а значкові товариші – унтер–офіцерів. Старшини, які не бажали залишатися на військовій службі, йшли у відставку з підвищенням одним чином. Так, бунчукові товариші ставали прем’єр–майорами. Інша частина старшин перейменовувалася у відповідності до цивільних чинів. Зокрема, військові товариші могли отримати чин титулярного радника чи губернського секретаря [<b><font color="#CC3300">14</font></b>, с. 191]. <br>Проте, в цей же час представники неурядової старшини, зберігаючи свої звання, займали нові посади. Так, бунчуковий товариш у відставці <b><font color="blue">Павло Сахновський</font></b> був предводителем дворянства Сосницького повіту у 1782 – 1787 рр. [<b><font color="#CC3300">12</font></b>, с. 163; <b><font color="#CC3300">20</font></b>, с. 320]. Бунчуковий товариш <b><font color="blue">Степан Сахновський</font></b> згадувався як підсудок Менського повіту (1768 – 1772). <br>У 1779 р. він отримав чин колезького асесора, а з 1784 р. був асесором Чернігівської палати цивільного суду [<b><font color="#CC3300">17</font></b>, с. 506]. Військовий товариш <b><font color="blue">Іван Лисенко</font></b> у 1783 р. згадувався дворянським засідателем нижнього земського Сосницького суду [<b><font color="#CC3300">12</font></b>, с. 173]. <br>У підсумку, починаючи з другої половини XVII та протягом XVIII ст. за нашими підрахунками у <b><font color="red">Менської сотні</font></b> згадувалося 4 значних військових товаришів, 23 бунчукових, 27 військових та 20 значкових товаришів. <br>Це були представники старшинських родин як місцевого походження (<b><font color="blue">Сахновські</font>, <font color="blue">Кузьминські</font></b>), так і ті, що оселились на території <b><font color="red">Менської сотні</font></b> за певних обставин (<b><font color="blue">Лисенки</font>, <font color="blue">Полоницькі</font>)</b>. Практично для кожного з них приналежність до значного товариства відіграла вирішальну роль у службовій кар’єрі та дозволила зберегти свій соціальний статус під час остаточного включення території Гетьманщини до складу Російської імперії.<br><br><b><font color="#CC3300">5</font></b>. <b>Державний архів Чернігівської області. – Ф.674. – Оп.1. – Спр. № 112.</b><br><b><font color="#CC3300">12</font></b>. <b>Лазаревский А.Н. Списки черниговских дворян 1783 года. Материалы для истории местного дворянства</b>. – Чернигов, 1890.<br><b><font color="#CC3300">14</font></b>. <b>Миллер Д. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии. Превращение козацкой старшины в дворянство</b> // Киевская старина. – 1897. – № 2. – С.188–220.<br><b><font color="#CC3300">15</font></b>. <b>Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник</b>. – К., 1910. – Т.IІ. <br><b><font color="#CC3300">17</font></b>. <b>Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник</b>. – К., 1914. – Т.IV.<br><b><font color="#CC3300">20</font></b>. <b>Опис Новгород–Сіверського намісництва</b>. – К., 1931. <br><b><font color="#CC3300">23</font></b>. <b>Панашенко В.В. Військові товариші </b>// Київська старовина. – 1998. – № 3. <br><b><font color="#CC3300">24</font></b>. <b>Панашенко В.В. Значкові товариші</b> // Київська старовина. – 1999. – № 4.<br><b><font color="#CC3300">30</font></b>. <b>Центральний державний історичний архів в м. Києві. – Ф.51. – Оп.3. – Спр. № 3717. </b><br><b><font color="#CC3300">37</font></b>. <b>Число крестьянских дворов, находившихся во владении козацкой старшины в половине XVIII в.</b> // Киевская старина. – 1891. – № 8. – С.284–298.<br><br><br>Джерело:<br><b><i>Казіміров Д.В</i>. Неурядова старшина Менської сотні Чернігівського полку у другій половині XVII – XVIII ст.</b> // Ґілея: наук. вісн.: зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Укр. акад. наук; [голов. ред.: Вашкевич В. М.]. – Київ : ВІР УАН 2010. № 39. <b>С. 22 – 24.</b> Klim2018 Tue, 11 Feb 2025 21:39:28 +0300 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5190080.htm#pp5190080 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5190080.htm#pp5190080 Вихідцем з козаків був значковий товариш <b><font color="blue">Іван Іванович Соколовський</font></b>, який розпочав службу у 1755 р. [<b><font color="#CC3300">9</font></b>, с. 347] Згідно відомості у комісію по укладенню Генерального опису від 1 травня 1768 р. він мав у Домашлині свій житловий двір та 13 дворів підданих [<b><font color="#CC3300">35</font></b>, арк. 64, 69]. Згодом отримав звання військового товариша (1787). Цікава ситуація виникла з ще одним мешканцем Домашлина <b><font color="blue">Андрієм Григоровичем Сібірьким</font></b>. Згаданий у 1729 р. як шляхтич, він був значковим товаришем Чернігівського полку (?– 1733 – ?). Але потім став священиком у Домашлині (? – 1738 – 1767 – ?) [<b><font color="#CC3300">9</font></b>, с. 339]. Звання значкового товариша надавалося за заслуги попередників. Зокрема про це попросив для свого сина батько <b><font color="blue">Костянтина Романовича Селивановича</font></b> з огляду на свої 29 років служби. Костянтин Селиванович згадувався значковим товаришем у 1761 – 1770 рр., а потім займав посаду <b><font color="red">менського сотника</font></b> (1770 – 1782). У 1783 р. він отримав звання бунчукового товариша [9, с. 333], а поряд з цим був командиром козацького ескадрону Чернігівського полку [<b><font color="#CC3300">12</font></b>, с. 166]. <br>Важливе місце у житті представників неурядової старшини займали майнові відносини, оскільки вони відбували службу з власних володінь. Це було головною підставою для отримання звання значкового товариша [<b><font color="#CC3300">2</font></b>, с.15]. Також представники значного товариства постійно зміцнювали своє матеріальне становище, скуповуючи земельні угіддя та займаючись торгівлею й промислами [<b><font color="#CC3300">21</font></b>, с. 302]. Так, бунчуковий товариш <b><font color="blue">Василь Полоницький</font></b> активно заселяв землі у своїх домашлинських володіннях. 13 серпня 1710 р. він отримав універсал гетьмана Скоропадського з дозволом поселити при Брецькому хуторі "людей заграничных литовских" для "гаченя гребли" [<b><font color="#CC3300">1</font></b>, с. 610]. У 1710 р. заснував поблизу Домашлина слобідку Володимирівку, а у 1714 та 1716 рр. – сл. Іванівку при Хавдіївському млині та сл. Михайлівку Тютюнниківську [<b><font color="#CC3300">1</font></b>, с. 110]. Станом на 1726 р. йому належало у Домашлині 99 дворів "пахатных мужиков" та 24 двори городників. Володимирівка, Іванівка та Михайлівка налічували відповідно 35, 19 та 14 дворів [<b><font color="#CC3300">18</font></b>, с. 264].<br>Але господарювання <b><font color="blue">Полоницького</font></b> у своїх маєтностях супроводжувалося численними зловживаннями та здирствами по відношенню до власних підданих. У 1715 та 1727 рр. домашлинці скаржились на нього за надмірні побори, відібрання ґрунтів та іншого майна [<b><font color="#CC3300">10</font></b>, с. 37, 38; <b><font color="#CC3300">9</font></b>, с. 295]. <br>У 1727 р. ГВК розглядала справу про навернення <b><font color="blue">Полоницьким</font></b> у підданство декількох домашлинських козаків. Всупереч наказу ГВК, він побив їхнього отамана <b><font color="blue">Василя Ананченка</font></b>, а потім погрожував сотнику Івану Сахновському та старшині, яка приїхала на скаргу отамана. За наказом ГВК <b><font color="blue">Полоницького</font></b> доставили до Глухова, де за подальшим слідством у нього хотіли відібрати Домашлин. Проте згодом залишили, присудивши тримати <b><font color="blue">Полоницького</font></b> "на армате" та стягнути з нього "навязки" в розмірі 40 коп на користь <b><font color="blue">Ананченка</font></b> та вдвічі більше за погрози сотнику [<b><font color="#CC3300">18</font></b>, c. 143]. <br>...<br><br><b><font color="#CC3300">1</font></b>. <b><i>Василенко Н.П</i>. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка (1729 – 1730)</b>. – Чернигов, 1908. – Вып. III.<br><b><font color="#CC3300">2</font></b>. <b><i>Горобець С.М</i>. Списки значкових товаришів Чернігівського полку 1732 та 1737 рр.</b> // Сіверянський літопис. – 2008. – № 1. – С.15–18. <br><b><font color="#CC3300">9</font></b>. <b><i>Кривошея В.В. Кривошея І.І. Кривошея О.В</i>. Неурядова старшина Гетьманщини</b>. – К., 2009. <br><b><font color="#CC3300">10</font></b>. <b><i>Лазаревский А.Н</i>. Малороссийские посполитые крестьяне. Историко-юридический очерк (1648 – 1783)</b> // Записки Черниговского губернского статистического комитета. – Чернигов. – Кн.1. <br><b><font color="#CC3300">12</font></b>. <b><i>Лазаревский А.Н</i>. Списки черниговских дворян 1783 года</b>. Материалы для истории местного дворянства. – Чернигов, 1890.<br><b><font color="#CC3300">18</font></b>. <b><i>Мякотин В.А</i>. Очерки социальной истории Украины в XVII–XVIII вв.</b> – Прага, 1926. – Т.1. – Вып.ІІІ.<br><b><font color="#CC3300">21</font></b>. <b><i>Панашенко В.В</i>. Бунчукові, військові і значкові товариші в Гетьманщині // "Істину встановлює суд історії". Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка.</b> – К., 2004. – Т.2. – С.291–347.<br><b><font color="#CC3300">35</font></b>. <b>Центральний державний історичний архів в м. Києві. – Ф.57. – Оп.1. – Спр. № 23.<br><br><br>Джерело:<br><b><i>Казіміров Д.В</i>. Неурядова старшина Менської сотні Чернігівського полку у другій половині XVII – XVIII ст.</b> // Ґілея: наук. вісн.: зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Укр. акад. наук; [голов. ред.: Вашкевич В. М.]. – Київ : ВІР УАН 2010. № 39. <b>С. 21 – 22.</b> Klim2018 Sun, 09 Feb 2025 08:47:57 +0300 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5189639.htm#pp5189639 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5189639.htm#pp5189639 Значна кількість старшин <b><font color="red">Менської сотні</font></b> належала до категорії військових товаришів. У другій половині XVIII ст. це звання стало обов’язковою сходинкою у службовому зростанні синів генеральної, полкової старшини та бунчукових товаришів. Його отримували після тривалої служби значкові товариші, військові канцеляристи ГВК, Генерального суду тощо. Показовим у цьому плані є приклад <b><font color="blue">Василя Васильовича Полоницького</font></b>. Спочатку він навчався у Києво-Могилянській академії [<b><font color="#CC3300">9</font></b>, с. 294]. Про його службу свідчить "сказка", подана ним у січні 1762 р. [<b><font color="#CC3300">32</font></b>, арк. 49]. На той час йому було 42 роки. Служити почав з 21 року на посаді канцеляриста Генерального суду, за атестатом якого 17 березня 1742 р. отримав звання військового товариша згідно універсалу ГВК [<b><font color="#CC3300">32</font></b>, арк. 52]. У 1744 р. за ордером генерального хорунжого <b><font color="blue">Миколи Ханенка</font></b> перебував у комісії по ремонту мостів на шляху з Глухова до Києва. У 1753 р. за ордером гетьмана <b><font color="blue">Кирила Розумовського</font></b> був призначений у рахункову комісію Шептаківської волості. Окрім цього, згідно ордерів ГВК у 1746 р. знаходився полковим комісаром при Ризькому драгунському, а у 1753 – при Казанському полку [<b><font color="#CC3300">32</font></b>, арк. 49]. З військових канцеляристів починали службу й сини вже згаданого <b><font color="blue">Кузьминського Іван та Петро</font></b>, які отримали звання військових товаришів відповідно у 1765 та 1784 рр. [<b><font color="#CC3300">17</font></b>, с. 602] <br>Військовий канцелярист <b><font color="blue">Йосип Петрович Сахновський</font></b> (1760) згадувався військовим товаришем у 1768 – 1783 рр., а у 1784 р. отримав звання бунчукового товариша при відставці [<b><font color="#CC3300">17</font></b>, с. 505]. <b><font color="blue">Пантелеймон Іванович Сахновський</font></b>, який служив військовим канцеляристом з 1748 р. отримав у 1760 р. звання військового товариша при відставці за хворобою [<b><font color="#CC3300">17</font></b>, с. 506]. Загалом, за нашими попередніми підрахунками це звання отримали 12 старшин з <font color="red"><b>Менської сотні</b></font>, які раніше служили військовими канцеляристами. <br>У <b><font color="red">Менській сотні</font></b> була представлена й нижча ланка неурядової старшини, а саме значкові товариші. Вони об’єднувалися під малим полковим прапором – значком, звідки й пішла ця назва. За субординацією вони були першими після сотників і військових товаришів та підпорядковувалися полковнику. Сюди потрапляли сини заможного козацтва, полкової і сотенної старшини, духовенства [<b><font color="#CC3300">24</font></b>, с. 126]. Це звання надавалося й після служби у сотенному чи полковому управлінні. Так, в указі з ГВК від 9 вересня 1743 р. повідомлялося про чолобитну менського городового отамана <b><font color="blue">Василя Павловського</font></b> про присвоєння йому звання значкового товариша. Він був внесений до реєстру атестованих претендентів, який Чернігівська полкова канцелярія подала до ГВК 29 квітня того ж року <b><font color="blue">Павловський</font></b> отримав це звання та мав виконувати в полку відповідні обов’язки [<b><font color="#CC3300">36</font></b>, арк. 35 зв.]. Подібна практика зумовлювалася тим, що у 1734 р. вийшов царський указ, який чітко регламентував кількість значкових товаришів. Зокрема, у Чернігівському полку їх мало бути не більше 50 [<b><font color="#CC3300">23</font></b>, с. 412]. Полкові канцелярії подавали списки претендентів, а остаточне рішення залишалося за ГВК, а згодом за Малоросійською колегією. В подальшому <b><font color="blue">Павловський</font></b> займав посаду полкового осавула (1763) [<b><font color="#CC3300">5</font></b>, арк. 5]. У 1782 р. він згадувався як полковий суддя у відставці та бунчуковий товариш. У цьому ж званні відомий і колишній земський підсудок Менського повіту <b><font color="blue">Олексій Павловський</font></b> [<b><font color="#CC3300">3</font></b>, арк. 58 зв.;<b><font color="#CC3300">12</font></b>, с. 168]. <br>До значкового товариства потрапили й інші представники менської сотенної старшини. Один з них – сотенний хорунжий <b><font color="blue">Юхим Омелюта</font></b> (? – 1743 – 1746 – ?) [<b><font color="#CC3300">12</font></b>, с. 166]. Його син <b><font color="blue">Яків</font></b> 1739 р. н. приблизно у 1772 – 1779 рр. займав посаду сотенного отамана. У 1782, 1783 рр. він згадується як військовий товариш та одночасно асесор у військовому суді в Чернігові [<b><font color="#CC3300">3</font></b>, арк. 59 зв.; <b><font color="#CC3300">12</font></b>, с. 175]. Ще один представник цієї родини <b><font color="blue">Охрім Омелюта</font></b>, сотенний хорунжий (? – 1768), був звільнений з цієї посади у званні значкового товариша за старістю [<b><font color="#CC3300">9</font></b>, с. 271].<br>...<br><br><b><font color="#CC3300">3</font></b>. <b><i>Державний архів Чернігівської області</i>. – Ф.86. – Оп.1. – Спр. № 6.</b><br><b><font color="#CC3300">5</font></b>. <b><i>Там само</i>. – Ф.674. – Оп.1. – Спр. № 112.</b><br><b><font color="#CC3300">9</font></b>. <b><i>Кривошея В.В. Кривошея І.І. Кривошея О.В</i>. Неурядова старшина Гетьманщини</b>. – К., 2009. <br><b><font color="#CC3300">12</font></b>. <b><i>Лазаревский А.Н</i>. Списки черниговских дворян 1783 года</b>. Материалы для истории местного дворянства. – Чернигов, 1890.<br><b><font color="#CC3300">17</font></b>. <b><i>Модзалевский В.Л</i>. Малороссийский родословник.</b> – К., 1914. – Т.IV.<br><b><font color="#CC3300">23</font></b>. <b><i>Панашенко В.В</i>. Військові товариші</b> // Київська старовина. – 1998. – № 3.<br><b><font color="#CC3300">24</font></b>. <b><i>Панашенко В.В</i>. Значкові товариші</b> // Київська старовина. – 1999. – № 4.<br><b><font color="#CC3300">32</font></b>. <b>Центральний державний історичний архів в м. Києві. – Ф.51. – Оп.3. – Спр. № 16952. <br><b><font color="#CC3300">36</font></b>. <b><i>Там само</i>. – Ф.108. – Оп.2. – Спр. № 33.</b><br><br><br>Джерело:<br><b><i>Казіміров Д.В</i>. Неурядова старшина Менської сотні Чернігівського полку у другій половині XVII – XVIII ст.</b> // Ґілея: наук. вісн.: зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Укр. акад. наук; [голов. ред.: Вашкевич В. М.]. – Київ : ВІР УАН 2010. № 39. <b>С. 20 – 21.</b> Klim2018 Sat, 08 Feb 2025 19:29:11 +0300 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5189179.htm#pp5189179 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5189179.htm#pp5189179 &gt;&gt; Ответ на <script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://forum.vgd.ru/post/282/25111/p5188153.htm#pp5188153">сообщение</a>');</script> пользователя [note=valcha] от 7 февраля 2025 12:19<br><br>Спасибо. Изучим. Искомые - Гаевые, Гоевые, Гоевенко в разных вариациях. Задача - попытаться соединить их с Сумским полком, т.к по записям на 1732 они в обоих полках присутствуют, но на сумщине все мои пришлые и пришли они с запада, поэтому ищу в том числе через чернигощину. <br><br> shakermaker8 Sat, 08 Feb 2025 11:55:13 +0300 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5188158.htm#pp5188158 https://forum.vgd.ru/282/25111/p5188158.htm#pp5188158 <br>shakermaker8 написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>А вот по этой строчке всплывает село Дягова, <div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br><br><br><br><script type='text/javascript'>document.write('<a href="https://forum.vgd.ru/post/282/25111/p909797.htm#pp909797" rel="noopener" target=_blank>https://forum.vgd.ru/post/282/25111/p909797.htm#pp909797</a>');</script><br>О.О.Павленко, С.О.Павленко<br>В історичних нарисах дослідників на основі архівних документів, газетних джерел, спогадів відтворене багате історичне минуле та сьогодення села Дягови Менського району. <br> valcha Fri, 07 Feb 2025 12:32:35 +0300