https://forum.vgd.ru/294/25049/ Общие вопросы ru https://forum.vgd.ru/294/25049/p5189743.htm#pp5189743 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5189743.htm#pp5189743 <b><font color="blue">Верещака Семен Савич</font> </b><br>полковник канівський (? – 1648.07. – 1649.10. – ?), (? – 1651.05. – 12. – ?).<br><br><br><b><font color="blue">Волинець Павло</font></b> <br>сотник пекарський Канівського полку (? – 1649 – ?).<br><br><br><b><font color="blue">Гладкий–Козаченко Гнат Матвійович</font> </b><br>(? – 1650 – ран. 1676) – син миргородського полковника. <br>Військовий товариш і обиватель канівський, <br>отримав універсал гетьмана Івана Брюховецького від 8 січня 1668 р. на побудовані ним самим млини на р. Циблі в Липлявах і Келеберді [<b><font color="#CC3300">13</font></b>, с. 352]. <br>У 1673 – 1675 рр. сотник леплявський. <br>Д.: Пелагея Іванівна Лизогуб (? – 1655 – 1698 – ?), <br>у 1691 р. Мазепа на прохання чернігівського полковника Якова Лизогуба ствердив універсалом право володіння млином на р. Циблі вдові і дітям сотника Гната Гладкого (кревного Якова Лизогуба)[<b><font color="#CC3300">14</font></b>, арк. 6].<br><br><br><b><font color="blue">Гладкий–Козаченко Матвій</font></b> <br>(? – 1610 – 1652) – сотник стояцький Канівському полку (1638 – ?), <br>полковник миргородський (? – 1649.04. – 1650.12. – ?), (? – 1651.09. – 1652.05.). <br>Виконував дипломатичні доручення Б. Хмельницького. <br>Перебував у складі посольства, що на елекційному сеймі (осінь 1648) у Варшаві підтримало кандидата на королівський трон Яна II Казимира Командував корпусом козаків, що взимку і навесні 1649 р. діяли у Білорусі. <br>15 грудня 1650 р. сповіщав білгородського воєводу Б. Рєпніна про відсутність у нього повноважень від гетьмана розбирати прикордонні справи [<b><font color="#CC3300">15</font></b>, с. 211]. <br>Очолював делегацію на переговорах з поляками під Берестечком (червень 1651). <br>Під час Берестейської битви наказний гетьман [<b><font color="#CC3300">16</font></b>, с. 271]. <br>28 вересня 1651 р. підписав Білоцерківський трактат [<b><font color="#CC3300">17</font></b>, с. 602]. <br>У 1652 р. полковник очолив повтстання проти поляків на Лівобережжі. <br>Розстріляний за наказом Богдана Хмельницького і похований 7 травня 1652 р. [<b><font color="#CC3300">18</font></b>, с. 756]. <br>Д.: Уляна NN [<b><font color="#CC3300">19</font></b>, с. 115].<br><br><br><b><font color="blue">Глуд Матвій</font> </b><br>отаман у Канівському полку (1638 – ?) <br><br><br><b><font color="blue">Гнатович Остап</font></b> <br>писар полковий канівський (? – 1658.10. – ?).<br>...<br><br><b><font color="blue">Григорович – Потапович Микита</font></b> <br>козак полкового товариства канівського (1649 [<b><font color="#CC3300">22</font></b>, с. 97]).<br><br><br><b><font color="blue">Гриськович Олексій</font></b> <br>отаман (Стояцький?) Канівському полку(1638 – ?). <br><br><br><b><font color="blue">Грудина Гаврило</font></b> <br>отаман (Межиріцький?) Канівському полку (1638 – ?). <br><br><br><b><font color="blue">Гунко Андрій</font></b> <br>сотник клепачівський Канівського полку (1638 – ?).<br><br><br><b><font color="blue">Гуня Дмитро Тимошович</font> </b><br>(? – 1607 – 1640 – ?) – навесні 1637 був обраний канівським полковником регіменту гетьмана П. Бута. <br>Після поразки під Кумейками 6 грудня 1637 р. і полону П. Бута, Гуня, на чолі козацького загону прорвався на Запоріжжя. <br>У січні 1638 р. його обрали кошовим отаманом. <br>На початку 1638 р. запорожці, очолені Гунею, розгромили каральний загін ротмістра Мелецького. 1638 р. взяв участь у повстанні під проводом К. Скидана і Я. Остряниці. У другій половині березня він з запорожцями вирушили із Запоріжжя з метою захопити переправи через Дніпро. Розгромивши окремі польські гарнізони, козаки взяли під свій контроль русло Дніпра від Кременчука до Трипілля. Після битви під Лубнами загін Гуні приєдналися до основних сил козацького війська. Після невдач частина повстанців на чолі з Я. Остряницею, вважаючи, що повстання зазнало невдачі, відступила до Слобідської України. Козаків, що залишилися, очолив Гуня. У червні–серпні 1638 р. оточені козаки, кілька тижнів запекло відбивали штурми. Поляки відхилили пропозицію повстанців про укладення перемир’я. Побоюючись зради, Гуня на чолі невеликого загону в ніч на 28 липня 1638 р. прорвався з оточеного табору на Запоріжжя. <br>Навесні 1640 р. Гуня керував спільним походом донських і запорізьких козаків проти Туреччини.<br><br><br><b><font color="blue">Гуняка Федір</font></b> <br>сотник клепачівський Канівського полку (? – 1649 – ?).<br><br><br><b><font color="blue">Гурський</font></b> <br>з середини до кінця 1651 р., по час коли він був страчений, був генеральним осавулом [<b><font color="#CC3300">23</font></b>, с. 62]. Стяли у 1651 р в Києві неначе за зраду під Берестечком [<b><font color="#CC3300">24</font></b>, с. 156] (чи не він Войцех Гурський). <br><br><br><b><font color="blue">Гурський Войцех</font></b> <br>нобілітували серед трьох вірних канівських сотників 5 грудня 1650 р.<br><br><br><b><font color="blue">Гурський Іван</font></b> <br>козак полкової сотні Канівського полку (1649). <br>Під Почепом в бою взятий, нині на дворі у князя Костянтина Осиповича Щербатово (1669). Архієписком Баранович 20 листопада 1669 р. просив царя його відпустити [<b><font color="#CC3300">10</font></b>, арк. 139]. Втік від Щербатова, але цар пообіцяв, що коли знайдуть, то звільнять [<b><font color="#CC3300">10</font></b>, арк. 143]. <br>Полковник канівський (? – 1674.02. – 1676.01. – ?). <br>Склав присягу царю ще 19 лютого 1675 р. Разом з ним на бік Самойловича перейшов полк сердюків Харитона Щуренка, Ладижинська і Вербицька сотні Уманського полку, Синицька сотня Корсунського полку. <br>Російський канівський воєвода князь Волконський заарештував його за те, що ніби то полковник приймав дорошенківських розвідників. Закував його в кайдани і тримав, не звертаючи уваги на кроки по його звільненню гетьмана Самойловича. Значний військовий товариш в Переяславі (1683), власник с. Слободки Бубнівської сотні [<b><font color="#CC3300">25</font></b>, с. 12]. <br>У Межигірському монастирі поминався рід Гурських з Канева: Матвій, Ірина, Мартин, Федір, Василь, Семен, Гнат, Яків, Іван, Марія, Іван, Іван, Кирило, Йосип, Михайло, Федір, Матвій, Федір, Марко, Олена, Федір [<b><font color="#CC3300">26</font></b>, арк. 272]. <br>...<br><br><b><font color="#CC3300">13</font></b>. <b>Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657 – 1687)</b>. – К. – Львів: НТШ, 2004. – 1086 с. <br><b><font color="#CC3300">14</font></b>. <b>ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 274.</b><br><b><font color="#CC3300">15</font></b>. <b>Матеріали до документальної виставки "Україна і Росія. Історія XVII – XVIII ст."</b> // Архіви України. – 2003. – № 1 – 3.<br><b><font color="#CC3300">16</font></b>. <b><i>Кравець М</i>. Польський хроніст Й. Єрлич про Визвольну війну українського народу</b> // Українська козацька держава: Витоки та шляхи історичного розвитку. – К., 2000. – Вип. 7.<br><b><font color="#CC3300">17</font></b>. <b>Памятники, изданные Киевской временной комиссией для разбора древних актов</b>. – Т. І. – К., 1898. <br><b><font color="#CC3300">18</font></b>. <b><i>Петровський М</i>. Нариси історії України XVII – початку XVIII ст. (Досліди над літописом Самовидця)</b>. – Харків, 1930.<br><b><font color="#CC3300">19</font></b>. <b>Інститут рукописів НБУ ім. В.І. Вернадського</b> (далі – <b>ІР НБУ</b>). – Ф. Петров. – № 538/1744.<br><b><font color="#CC3300">22</font></b>. <b>Реєстр Війська Запорозького 1649: транслітерація тексту</b> / О.В. Тодійчук (голов. упоряд.); редкол.: Ф.П. Шевченко (відп. ред.) та ін. – К.: Наукова думка, 1995. – 592 с.<br><b><font color="#CC3300">23</font></b>. <b>Dabrowski J. Pochodzenie spoleczne i drogi kariery wyzszej starszyzny kozackiej w latach 1648 – 1657</b> // Zeszyty naukowe uniwersytetu Jagiellonskiego. – 1993. – MХLIХ. – Prace historyczne. – Z. 101. <br><b><font color="#CC3300">24</font></b>. <b><i>Липинський В</i>. Україна на переломі 1657 – 1659: замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю</b> / В’ячеслав Липинський. – Репринтне видання. – К.: Дніпро, 1997. – 320 с.<br><b><font color="#CC3300">25</font></b>. <b><i>Мякотин В</i>. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка (1729 – 1731 гг.)</b>. – Харьков, 1896. – 45 с.<br><b><font color="#CC3300">26</font></b>. <b>ІР НБУ. – Ф. Петров</b>. – № 375/374 С.<br><br><br>Джерело:<br><b><i>Кривошея В.В</i>. Козацька старшина Канівського полку доби Національної революції середини ХVІІ ст.</b> // Ґілея: наук. вісн.: зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Укр. акад. наук; [голов. ред.: Вашкевич В. М.]. – Київ : ВІР УАН 2010. № 39. <b>С. 6 – 9.</b> Klim2018 Sat, 08 Feb 2025 21:14:32 +0300 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5188528.htm#pp5188528 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5188528.htm#pp5188528 <b>... <font color="red">пропонуємо дослідження про козацьких урядників Канівського полку.</font></b><br><br><b>Андрій</b> – сотник Канівського полку (? – 1649 – ?). <br><br><b>Богданенко Фесько</b> – сотник келебердинський Канівського полку (? – 1658 – ?).<br><br><b>Борисенко Яцько</b> – отаман у Канівському полку (1638 – ?), козак сотні Волинцова Канівського полку (1649) <br><br><b>Боярин Іван Іванович</b> – козацький старшина (1637), полковник канівський (? – 1638), сотник канівський (1638 – ?).<br><br><b>Булавка Михайло Миколайович</b> (? – 1654 – 1689 – ран. 1719) – з молодих років козакував, писар полковий канівський (1674 – 1677), городовий отаман чернігівський (1688 – 1689). В 1688 р. купив у чернігівського війта Степана Отроховича фольварок в с. Бобровиця за 400 золотих [<b><font color="#CC3300">1</font></b>, с. 19]. Отаман городовий чернігівський Михайло Булавка отримав від полковника села Стара Рудня і Кобилянка в Седнівському ключі, а також млин Юрков в чотири кола на Седнівській греблі [<b><font color="#CC3300">2</font></b>, с. 161]. 9 червня 1689 р. отримав гетьманський універсал підтвердив надання на сс. Стару Рудню і Кобилянки в Седнівському ключі та два млини: Гната Мельника на р. Смячі в с. Стара Рудня, млин Юрків на р. Снові на Седнівській греблі [<b><font color="#CC3300">2</font></b>, с. 161].<br><br><b>Бурий Тиміш Іванович</b> – козак полкової сотні Канівського полку (1649), сотник Канівського полку (раніше 1651), осавул полковий канівський (? – ран. 1651), обозний полковий канівський (? – 1663.01.[<b><font color="#CC3300">3</font></b>, арк. 191] – ?). В січні 1663 р. разом з сотником канівським Степаном Носачем потрапив у полон до Сомка. Той його відпустив, а Носача залишив [<b><font color="#CC3300">3</font></b>, арк. 191]. Генеральний осавул (? – 1665.04. – ? у Брюховецького), "будучи начальным войсковым человеком" [<b><font color="#CC3300">4</font></b>, с. 21]. Запорожець, у 1666 р. був у Москві [<b><font color="#CC3300">5</font></b>, с. 291].<br><br><b>Бут Ілько</b> – сотник у Канівському полку (1638 – ?) <br><br><b>Бут Левко Іванович</b> (? – 1600 – 1674 – ?) – козацький старшина з Канева (? – 1625 – 1637 – ?). Козацький гетьман. Відомий як ніжинський сотник у 1658 р., потім став полковим осавулом (? – 1660 – 1663). наказний полковник ніжинський, у червні 1659 р., обороняючи Глухів, заявив російським воєводам: "чтоб твоих ратных людей к городу Глухову и в глуховский уезд войной не посылать и сел и деревень не жечь до твоего указу, а они де…из Глухова к Путивлю и к Севску и в уезды войною черкас посылать не учнут". У березні 1660 р. подав чолобитну царю з проханням надати йому сс. Киселівку і Адамівку, його підтримував у цьому ніжинський полковник Василь Золотаренко [<b><font color="#CC3300">6</font></b>, арк. 1;<b><font color="#CC3300">7</font></b>, арк. 1]. У 1662 р. деякий час був наказним ніжинським полковником. наказний полковник ніжинський (2.07.1662)[<b><font color="#CC3300">8</font></b>, арк. 121]. Засланий до Сибіру і в 1669 р. ще знаходився в Єнисейську [<b><font color="#CC3300">9</font></b>, арк. 54]. 21 липня 1670 р. указ про повернення з заслання [<b><font color="#CC3300">10</font></b>, арк. 240], повернувся до Ніжина і став знову полковим осавулом (1670). Наказний полковник ніжинський (1674).<br><br><b>Бутенко Андрій</b> – козак осавульського куреня в Чигирині (1649), полковник канівський (? – 1655.01. – 1657),. Склав присягу послів 10.06.1659 р. у Варшаві [<b><font color="#CC3300">11</font></b>, арк. 214]. Був заарештований як прибічник Ю. Хмельницького, який перейшов на бік Речі Посполитої [<b><font color="#CC3300">8</font></b>, арк 121]. У травні 1661 р. відпущений царем<br><br><b>Бутенко Андрій</b> – козак Терехтемирівської (1649), сотник терехтемирівський Канівського полку (? – 1659 [<b><font color="#CC3300">12</font></b>, с. 179] – ?).<br><br><b>Бутенко Стефан</b> – покозачений шляхтич, старшина канівського полку. 18 жовтня 1669 р. отримав королівський привілей на два млини, однин названий Ойчистий під Каневом, другий під Масловкою.<br>...<br><br><b><font color="#CC3300">1</font></b>. <b>Обозрение Румянцевской описи Малороссии</b> / А. Лазаревский. – Чернигов, 1866. <br><b><font color="#CC3300">2</font></b>. <b>Універсали Івана Мазепи. 1687 – 1709</b>. Впорядкування Івана Бутича. – К., 2002. <br><b><font color="#CC3300">3</font></b>. <b>ІР НБУ. – Ф. І</b>І. – № 15412. <br><b><font color="#CC3300">4</font></b>. <b>Стороженки. Фамильный архив. – Т. VI</b>. – К., 1908. <br><b><font color="#CC3300">5</font></b>. <b><i>Окіншевич Л.</i> Центральні установи України–Гетьманщини XVII – XVIII ст</b>. Ч. 2: Рада старшин / Лев Окіншевич // Праці Комісії для виучування західньо–руського та українського права. – К., 1930. – Вип. 8. – 349 с. <br><b><font color="#CC3300">6</font></b>. <b>Центральний державний історичний архів України в м. Києві</b> (далі – <b>ЦДІАУК</b>). – КМФ–7. – Оп. 3. – Спр. 97. <br><b><font color="#CC3300">7</font></b>. <b>ЦДІАУК. – Ф. КМФ–7.</b> – Оп. 3. – Спр. 101. <br><b><font color="#CC3300">8</font></b>. <b>Акты ЮЗР. – Т. V</b>. – Спб, 1867. <br><b><font color="#CC3300">9</font></b>. <b>Акты ЮЗР. – Т. VIIІ</b>. – Спб., 1873.<br><b><font color="#CC3300">10</font></b>. <b>Акты ЮЗР. – Т. ІХ</b>. – Спб., 1877. <br><b><font color="#CC3300">11</font></b>. <b>Акты ЮЗР. – Т. ІV.</b> – Спб., 1873. <br><b><font color="#CC3300">12</font></b>. <b><i>Маркевич Н</i>. История Малороссии</b>. – Т. ІІІ. – М., 1842<br><br><br>Джерело:<br><b><i>Кривошея В.В</i>. Козацька старшина Канівського полку доби Національної революції середини ХVІІ ст.</b> // Ґілея: наук. вісн.: зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Укр. акад. наук; [голов. ред.: Вашкевич В. М.]. – Київ : ВІР УАН 2010. № 39. <b>С. 5 – 6.</b> Klim2018 Fri, 07 Feb 2025 19:01:19 +0300 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5188492.htm#pp5188492 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5188492.htm#pp5188492 Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]<br><br>Того Кане&#1141;ского полку крест цело&#1141;али началние козаки<br>Харко Приходко; Яско Янченъко;<br>&#1140;аско Ігнатушко; Мартин Козинец;<br>Семенъ Козинецъ; Ярмола Бубликъ;<br>З&#1123;нъко Кобзистий; Антонъ Лит&#1141;инъ;<br>Корн&#1123;й Дудар; Х&#1141;едор Шадура;<br>Михайло Дудар; Гараско С&#1123;дий;<br>Миско Шарко; Яско П&#1123;щалникъ;<br>Ю&#1141;хим Мисченъко; Леско Мурза;<br>Панко А&#1141;раменъко; Степанъ Рябко;<br>Богданъ П&#1123;ро&#1141;ец; Сергий Деркач;<br>Анъдр&#1123;й Ігнатенко; Юрко Була&#1141;кинъ;<br>Юрко Симоно&#1141;ъ; Степанъ Деркачъ;<br>Степанъ Остапенко; Леско Довгал;<br>Михайло Куликъ; Мат&#1141;&#1123;й Остапенко;<br>&#1140;анко Лазарский; &#1140;асил Пархоменко;<br>Процикъ Тимошенко; І&#1141;анъ Яценко;<br>Демко Яценко; Марко Грабо&#1141;ний;<br>&#1140;акула Булъгаринъ; Артемъ Мартиненко;<br>Богданъ Кушнеренко; Па&#1141;ло Бересто&#1141;ский;<br>Степанъ Багрило; Ма&#1135;имъ Багрило;<br>Омелко Доброскокъ; Е&#1141;хим &#1140;асиленко;<br>Пархом Лазоренко; &#1140;асил Денисенко;<br>Анъдр&#1123;й Скоробогатий; Ог&#1123;й Костенко;<br>Тишко Скиба; Данило Теличенко;<br><br>Данко Божко; Остапъ Сладкий;<br>Тимошъ Чир&#1141;а; Степанъ Вакай;<br>Супрунъ Кузменко; Процикъ Костенко;<br>Улас Хочин; Х&#1141;едор Шкурка;<br>Данко Дякъ; Антонъ Божко;<br>Демко Х&#1141;едоренко; Клим Шарченъко;<br>Жаданъ Мурза; Остапъ Тижненъко;<br>Леско Столяр; Х&#1141;едор Ященко;<br>І&#1141;анъ Гусакъ; Степанъ &#1122;панченъко;<br>Гришко Степано&#1141;ичъ; Гарасим Дацченко;<br>Га&#1141;рило Ма&#1135;имо&#1141;ичъ; &#1140;аско Ко&#1141;ал;<br>Антонъ Х&#1141;едоренко; Іляшъ Семено&#1141;ичъ;<br>Ісакъ Силченъко; Ігнатъ Роздобарский;<br>Процикъ Кузменко; Степанъ Х&#1141;ещенко;<br>Мартинъ Юрченко; Ярмола Чичканъ;<br>Па&#1141;ел Устименко; Костя Рак&#1123;да;<br>І&#1141;анъ Патрушко; Анъдр&#1123;й &#1140;одор&#1123;зъ;<br>&#1140;асил Скиданъ; Демко Карпенъко;<br>Се&#1141;еринъ Тимошенко; Леско Кушманинъ;<br>Тишко Балаенко; Яско Лит&#1141;инъ;<br>Ма&#1135;им Остапенко; Миско Федоренко;<br>Гарасим Шостакъ; Яко&#1141; Колодяжний;<br>І&#1141;анъ Пригода; Данило То&#1141;качъ;<br>Ониско Тобенъко; &#1140;асил Рубанъ;<br><br>Грицко Кугал; &#1140;асил Москал;<br>Лукянъ А&#1141;раменко; &#1140;асил Кгранатъ;<br>Трохим Шарпило; Яким Шарпило;<br>Лазар Михайло&#1141;ский; Клим Рябец;<br>І&#1141;анъ Науменко; Х&#1141;дор Наймишинъ;<br>Ле&#1141;ко Бутъченко; Леско Дейнека;<br>Х&#1141;едор Котъ; Андрей Щепай;<br>Демянъ Кра&#1141;ченъко; Остапъ Бобина;<br>Степанъ Бойко; Кирикъ Бобро&#1141;никъ;<br>Степанъ Ханенчикъ; І&#1141;анъ Корзунъ;<br>Андрей Макаренко; Юско Шабелникъ;<br>Леско Соло&#1141;&#1123;й; Офанас&#1123;й Крутька;<br>Яким Сто&#1141;пникъ; Ничипор Нижникъ;<br>Омелянъ Бондаре&#1141;; Корн&#1123;й Асаулец;<br>Са&#1141;ка Сторожъ; Омелко Безрукий;<br>Семенъ Салец; Андрей Стопка;<br>Юрко Симоно&#1141;ъ; Юрко Салец;<br>Х&#1141;енко І&#1141;ано&#1141;ъ; Радко Га&#1141;рило&#1141;;<br>Самойло Подробишъ; Трохим Кирдода;<br>Анъдр&#1123;й Мандичъ; Клим Дахненко;<br>Радко Стико&#1141;ъ; Петро Рибалка;<br>Кондрат Колоша; Шулга Колоша;<br>Га&#1141;рило Не&#1141;&#1123;рко; Леско Блешня;<br><br>Леско Ходько; &#1140;асил Ходко;<br>Х&#1141;едор Корн&#1123;енъко; Е&#1141;хим Пае&#1141;ский;<br>І&#1141;анъ Лютий; Семенъ Реутъ;<br>Шулга Реутъ; Семенъ Пол&#1123;шко;<br>Мартин Кошо&#1141;ец; Іляш Сахненко;<br>І&#1141;анъ Олюша; Антипъ Карас;<br>&#1140;акула; І&#1141;анъ Бобир;<br>Ярмола Киржокъ; Семенъ Бутъ;<br>Демянъ Третякъ; Роман Хатченко;<br>Степанъ Носенъко; Михайло Грушецкий;<br>Панко Масло&#1141;ский; І&#1141;анъ Падалъка;<br>І&#1141;анъ Панасенко; Романъ Махначъ;<br>Х&#1141;илонъ Ісаенъко; Грицко Безлуский;<br>Ма&#1135;им Ро&#1141;ба; Па&#1141;елъ Дубницкий;<br>Денис Бутъ; Микита Березняцкий;<br>Х&#1141;едор Дудченъко; Клим Масло&#1141;ский;<br>Трохим Горъбъ; А &#1141;м&#1123;сто тех &#1141;с&#1123;хък <br>козако&#1141; которие &#1141; сей книге имена писаны<br>руку подписалъ по их &#1141;елению Михайло<br>Була&#1141;ка писар полко&#1141;ий.<br> Benefactor Fri, 07 Feb 2025 18:32:26 +0300 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5188489.htm#pp5188489 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5188489.htm#pp5188489 Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]<br><br>Того ж города Кане&#1141;а мещане крест цело&#1141;али<br>Па&#1141;ъло Поц&#1123;кайленко вуйтъ Кане&#1141;ский;<br>Са&#1141;а П&#1123;скуненко; І&#1141;ан Зубко бурмистри Кане&#1141;ские;<br>Стефан &#1140;олхо&#1141;ский; Ярема І&#1141;ано&#1141;ич;<br>Іванъ Игнатенко; Леско Крамар;<br>Григорий Куницъкий; Богдан Попо&#1141;ич;<br>І&#1141;ан Бережецкий; Яцъко П&#1123;рникъ;<br>Тимко Полуяно&#1141;ич; Х&#1141;едор То&#1141;кунъ;<br>Омелянъ Климо&#1141;ич цехмистръ кушн&#1123;рский;<br>Юрий цехмистръ ше&#1141;ъский;<br>Стефан цехмистръ ткацкий;<br>Мат&#1141;&#1123;й цехмистръ резницкий;<br>Грицко Плеха цехмистръ ко&#1141;алский;<br>Михайло Дороше&#1141;ич Ткач; Сидор Крамар;<br>Демко Крамар; Самуйло Крамар;<br>Тимко Заяцъ; Га&#1141;ърило Е&#1141;лампо&#1141;ич;<br>Га&#1141;ърило Рудяко&#1141;ич; І&#1141;ан Пригода;<br>Васил Вуйтко; Марко Котляр;<br>Михайло Калачник; Васил Чумакъ;<br>&#1138;е&#1121;дор Шапочник; Вакула Ш&#1141;ец;<br>Анъдр&#1123;й Ковтунъ; Анъдр&#1123;й П&#1123;щанский;<br>&#1138;е&#1121;дор Чумак; І&#1141;анъ Перужукъ;<br>Па&#1141;ло зять Гарбаров; І&#1141;анъ Кратъ;<br><br>И&#1141;анъ Лобозний; І&#1141;анъ Ко&#1141;ътунъ;<br>І&#1141;анъ зять Середин; Улас Ш&#1141;ецъ;<br>Х&#1141;едорец Малий; Стефан Шапочник<br>Никон Кушн&#1123;ръ; Гарасим Ко&#1141;ал;<br>Харко Ко&#1141;ал; Ігнатъ Ко&#1141;ал;<br>Юхим Ш&#1141;ец; Пилипъ Малий;<br>Леско Резникъ; Ярушъ Столпъникъ;<br>І&#1141;анъ &#1148;бух; Мартин Горбикъ;<br>Тышко Сымоно&#1141;ич; Роман Кушн&#1123;р;<br>Пархумъ Ткач; Па&#1141;ло Деревянка;<br>&#1138;е&#1121;дор Кушн&#1123;р; Мартинъ Глумъ;<br>Ігнат Кременецкий; Юрко Сл&#1123;пчичъ;<br>&#1138;ома Чумакъ; Костя Старий;<br>Па&#1141;ло Лисий; Юско Ко&#1141;ал;<br>Васил Чумакъ; Карпъ Крамар;<br>Петро Уласич; Леско Мелник;<br>Харко Ш&#1141;ец; Карпъ Ше&#1141;ецъ;<br>Панко Ш&#1141;ец; Яцъко Кушн&#1123;р;<br>І&#1141;анъ Па&#1141;ло&#1141;ич; Ігнат Не&#1123;жъкалач;<br>Яско Ко&#1141;ал; Ничипор Кра&#1141;ецъ;<br>Мойс&#1123;й Кра&#1141;ецъ; Іванъ Гренка;<br>А &#1141;м&#1123;сто их вс&#1123;хъ мещан Кане&#1141;ских которие<br>имена в сей книге писано по их велению меский<br>писар я &#1138;е&#1121;дор Мартино&#1141;ич руку<br>подписал<br> Benefactor Fri, 07 Feb 2025 18:30:47 +0300 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5188486.htm#pp5188486 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5188486.htm#pp5188486 Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]<br><br>Кирило Мужило&#1141;ский протопопа Кане&#1141;съкий руку<br>с&#1141;ою подписах<br>&#1148;нфоръ І&#1121;ано&#1141;ич священикъ &#1140;асилие&#1141;ский<br>Артемий Есее&#1141;ич Священик Свято Никольский руку подписалъ<br>Кондратий священик Бобрицкий руку подписалъ<br>Іяко&#1141;ъ Козаре&#1141;ский священик Михайло&#1141;ский<br>руку приложил<br>Данело Мако&#1141;ский руку подписал<br>Назарий священик Конуне&#1141;ский руку подписал яж<br>&#1141;м&#1123;сто егож<br>… Судъб&#1123;цкий священик Сахно&#1141;ский руку подписал<br>І&#1121;ан Дугинский…<br>руку подписал<br>Смиреный Іеромонах Іероним Грудина<br>Игуменъ Успения Пресвятыя Богородицы<br>монастыра Кане&#1141;ского и вместо<br>братии своей я руку с&#1141;ою подписал<br> Benefactor Fri, 07 Feb 2025 18:29:46 +0300 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5188482.htm#pp5188482 https://forum.vgd.ru/294/25049/p5188482.htm#pp5188482 Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]<br><br>Каневский Полковникъ Іванъ Гурский на присяги<br>был і крест цело&#1141;ал а вм&#1123;сто его руку подписал<br>Фе&#1121;дор Мартино&#1141;ич писар м&#1123;ский по его<br>велению<br>Лог&#1141;инъ Бутко обозний полко&#1141;ий<br>Кузма Тросчинъ судия полко&#1141;ий<br>Да&#1141;ид Пушкаренко атаманъ городо&#1141;ий<br>Степанъ Самоколъ асаулъ полко&#1141;ий<br>Михайло Була&#1141;ка писар полко&#1141;ий<br>Яцко Меняйленко хоружий полко&#1141;ий<br>І&#1141;анъ Семенча до&#1141;быш полко&#1141;ий<br>Мат&#1141;&#1123;й Старод&#1123;дъ сотникъ<br>Михайло Харланъ сотникъ<br>Яко&#1141;ъ &#1140;екгера сотникъ<br>Прохор Шинъкаренко сотникъ<br>Пилипъ Рак&#1123;да сотникъ<br>Данило Румк&#1121;&#1141;ский сотникъ<br><br>Мат&#1141;&#1123;й То&#1141;ко&#1141;ий; Иванъ Костено;<br>Микита &#1140;о&#1141;къ; І&#1141;анъ Бо&#1141;дир;<br>Е&#1141;доким Малишъ; Федор Лопата;<br>Корн&#1123;й Писанка; Іляшъ Дорошенко;<br>Бакум Почотирко; Улас Царенко;<br>Сашко Дюгтяренко; І&#1141;анъ Шинъкаренко;<br>Тарасъ Пограб&#1123;цъ; Галатъ Лебеденко;<br>Федор Панъченъко; Михайло Грушецкий;<br>Сила Реутъ; Михайло Сябро;<br>Дорош Костенский; Омелко Янъченъко;<br>І&#1141;анъ Гололобъ; Марко Лов&#1123;цъ;<br>Яко&#1141; Томаненко; І&#1141;анъ Коханъ;<br>Грицко Кабанец; Х&#1141;едор Малец;<br>Мат&#1141;&#1123;й Дащенко; Леско Криштопенко;<br>Ілко Старий; І&#1141;анъ Панасенко;<br>Кирикъ Бутъко; Е&#1141;лаш Грицко;<br>Данило Лесненко; Леско Богатий;<br>Х&#1141;енко Романенко; А&#1141;рам Дахненко;<br>Сидор Шарий; Па&#1141;ло Макарский;<br><br>Мат&#1141;&#1123;й Лотишний; Андр&#1123;й Симоно&#1141;ъ;<br>І&#1141;анъ Бурако&#1141;ский; І&#1141;анъ &#1140;ербецкий;<br>Андр&#1123;й Ігнатенко; Юрко Була&#1141;кинъ;<br>Остапъ Мякота; Троцикъ Телещенко;<br>Грицко Тересченко; Сомко Яцко&#1141;ичъ;<br>&#1140;асил Іо&#1141;енко; Богданъ Коптерий;<br>Яцко Зорка; Тишко Корженъко;<br>Грицко Е&#1141;с&#1123;енъко; &#1140;асил Крако&#1141;ский;<br>Процикъ Ко&#1141;ал; Яцко Марченъко;<br>&#1140;асил Бурдюгъ; Степанъ Слинко;<br>Ма&#1135;им Кондратенко; Богдан Я&#1141;урко;<br>Тимош Колесникъ; Па&#1141;ел Данченко;<br>Гапонъ Пискуненко; Олешко Шабелникъ;<br>Гришко Тисченъко; Онтонъ Са&#1141;ченъко;<br>Пархомъ Птуха; Антонъ Ко&#1141;аленъко;<br>Карпъ І&#1141;ано&#1141;ичъ; Х&#1141;еско Сененко;<br>Сепронъ Х&#1141;едяенко; Іо&#1141;ъ Ігнато&#1141;ич;<br>Х&#1141;еско Назаренко; Семенъ Кра&#1141;ченко;<br>Хома Бубликъ; Федор Некрашъ;<br>Данко Грекъ; А &#1141;м&#1123;сто тех &#1141;с&#1123;х козако&#1141;ъ<br>которие &#1141; сей книге писаны руку подписал<br>Михайло Була&#1141;ка писар полко&#1141;ий<br> Benefactor Fri, 07 Feb 2025 18:25:57 +0300 https://forum.vgd.ru/294/25049/p4105015.htm#pp4105015 https://forum.vgd.ru/294/25049/p4105015.htm#pp4105015 Здравствуйте.<br>Посмотрите пожалуйста в книге<br>В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019.<br>Фамилию Дараганы. div747 Sat, 26 Feb 2022 22:19:46 +0300 https://forum.vgd.ru/294/25049/p4101822.htm#pp4101822 https://forum.vgd.ru/294/25049/p4101822.htm#pp4101822 <br>Vospitalka написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>Здравствуйте.<br>Подскажите, пожалуйста, где ещё можно найти информацию по этому человеку. Он также был атаманом Леплявской сотни в 1739-1740г.<div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote>Здравствуйте!<br>В том же источнике имеется сноска:<br><br>Роман Боровик – у 1741 р. продав у Липляві свій плец<b><font color="blue"><font size="1">21</font></font></b>.<br><br><b><font color="blue"><font size="1">21</font></font></b>. <b>ІР НБУ.</b> – Ф. 28. – № 762. – Арк. 8.<br><br><br><br>Vospitalka написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div>Klim2018 спасибо большое<div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote> Klim2018 Tue, 22 Feb 2022 20:12:59 +0300 https://forum.vgd.ru/294/25049/p4101811.htm#pp4101811 https://forum.vgd.ru/294/25049/p4101811.htm#pp4101811 <br>Metallist написал:<blockquote><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[q]</div><br> <br>3-я СОТНЯ КАНІВСЬКОГО ПОЛКУ (КОСТЕНЕЦЬКА)<br>-------------------------------------------------------------------------------<br>Роман БОРОВИК - в 1741 р. продав у Липляві свій плец.<br><div style="height:1px;width:1px;overflow:hidden">[/q]</div></blockquote><br>Здравствуйте.<br>Подскажите, пожалуйста, где ещё можно найти информацию по этому человеку. Он также был атаманом Леплявской сотни в 1739-1740г. Vospitalka Tue, 22 Feb 2022 20:00:56 +0300 https://forum.vgd.ru/294/25049/p3991715.htm#pp3991715 https://forum.vgd.ru/294/25049/p3991715.htm#pp3991715 Спасибо большое за комментарий про Каневские сотни. Эту тему я знаю. Конончацкую сотню я там не вижу, как и сел, которые территориально входили в неё Vospitalka Thu, 25 Nov 2021 19:10:47 +0300