<?xml version="1.0" encoding="windows-1251" ?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="https://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Дворяне Царства Польского</title>
<link>https://forum.vgd.ru/10/23831/</link>
<description>&amp;#8618 Информативная тема. (БЕЗ вопросов/ответов).</description>
<language>ru</language>
<item><guid>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5493256.htm#pp5493256</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5493256.htm#pp5493256</link>
<description>  &lt;font face="Geneva"&gt;&lt;font size="4"&gt;Шляхта Великого Княжества Литовского в “больших” и “малых”&lt;br&gt;посольствах Речи Посполитой (1570-1600)&lt;/font&gt;&lt;/font&gt;&lt;br&gt;&lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="https://nihe.by/images/info/11/Studia_Historica3.pdf" rel="noopener" target=_blank&gt;https://nihe.by/images/info/11/Studia_Historica3.pdf&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;a href="https://files.vgd.ru/215628/xQkbveip4kLzTrkFjUYyRUMqd1Tyg/shlyahta.jpg" rel="nofollow" target=_blank&gt;&lt;img src="https://files.vgd.ru/215628/xQkbveip4kLzTrkFjUYyRUMqd1Tyg/preview/shlyahta.jpg" alt=""&gt;&lt;/a&gt;  </description>
<dc:creator>Tomilina</dc:creator>
<pubDate>Wed, 05 Nov 2025 11:24:52 +0300</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5487445.htm#pp5487445</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5487445.htm#pp5487445</link>
<description>  Dworakowski S, Szlachta zagrodowa we wschodnich powiatach Wo&amp;#322;ynia i Polesia. Relacje z terenu, Warszawa 1939, ss. 128. [Zawiera relacje o szlachcie zagrodowej we wschodnich powiatach Wo&amp;#322;ynia i Polesia ze szczczeg&amp;#243;&amp;#322;owym uwzgl&amp;#281;dnieniem wsi powiatu Kostopol i Stolin wojew&amp;#243;dztwa poleskiego (Aleksandr&amp;#243;wka, Bia&amp;#322;ohusza, Bohdan&amp;#243;wka, Dubnowicze, Huta Perejma, Jasny B&amp;#243;r, Kamie&amp;#324;, Krasna Wola, &amp;#321;obcza, &amp;#321;unin, Moczula, Niemowicze, Osowa, P&amp;#281;pk&amp;#243;w, P&amp;#322;otnica, P&amp;#322;otyczno, Remel, Widziborzec, W&amp;#243;lka, W&amp;#243;lka Oreja i Wysoki Ostr&amp;#243;w). Obejmuje szczeg&amp;#243;&amp;#322;owe (w tym imienne) spisy 559 rodzin szlacheckich z rod&amp;#243;w: Adaszy&amp;#324;ski, Apanowicz (Opponowicz), Bagi&amp;#324;ski, Baldwin – Ramu&amp;#322;t, Bia&amp;#322;ostocki, Bogatko (Bohatko), Bronowicki, Brucki-St&amp;#281;pkowski, Budzi&amp;#324;ski, Buraczy&amp;#324;ski, Burzy&amp;#324;ski, Butt – Hussaim, Chor&amp;#261;&amp;#380;ycki, Chrapicki, Cybulski, Czalewicz, Czarnecki, Czetwerty&amp;#324;ski, Dobrowolski, Domalewski, Dubie&amp;#324;ski, Dubojski, Dzikowicki, Filiczkowski, Filipowicz, G&amp;#243;recki, Grocholski, Ho&amp;#322;&amp;#322;ubowicz, Horehlad, Hruszewski (Gruszewski), Hulnicki, Januszkiewicz, Jastrz&amp;#281;bski, Jaworski h. Sas, Junkiewicz, Kaczanowski, Ka&amp;#322;&amp;#322;aur, Karpowicz, Knobelsdorf, Ko&amp;#322;b, Ko&amp;#322;b – Sielecki, Ko&amp;#322;osowski, Komar, Komorowski, Konopacki, Korczyk (Korczy&amp;#324;ski ?), Korjata, Korzeniewicz – Wysocki, Kosobucki, Kotecki, Ko&amp;#378;lakowski, Kuczy&amp;#324;ski, Kulczycki, Lebiedzewski, Lemieszewski h. Lubicz, Leszkiewicz – Zenpowicz – Olpie&amp;#324;ski, Lewandowski h. Wierusz, Lewandowski h. Wierusz, &amp;#321;o&amp;#347;, &amp;#321;ozicki, &amp;#321;ozi&amp;#324;ski, &amp;#321;ukomski, Malachi&amp;#324;ski, Malinowski, Ma&amp;#322;yszczycki, Matuszy&amp;#324;ski, Niekraszewicz, Nozdryn – P&amp;#322;otnicki, Opacki, Orli&amp;#324;ski, Ostrowski, Pancewicz, Paszkiewicz, Po&amp;#322;chowski, Prokopowicz, Protasowicki, Rancewicz, R&amp;#261;czy&amp;#324;ski, Rodcewicz, Rybczy&amp;#324;ski, Saczkowski, Sawicki, Sielu&amp;#380;ycki, Sienkiewicz (?), Szkrabi&amp;#324;ski, Szo&amp;#322;omicki, Szpakowski, Szpiganowicz h. Pob&amp;#243;g, Szymanowski, Tch&amp;#243;rzewski, Tyszko, Ugorowski; Urbanowicz, Wabiszczewicz h. Ju&amp;#324;czyk, Werenicz, Woli&amp;#324;ski, Wo&amp;#322;czkowicz, Zab&amp;#322;ocki, Zarembicki, Zarzycki, Zbaraszewski, Zdanowicz (?)].&lt;br&gt;  </description>
<dc:creator>Zagrodowa</dc:creator>
<pubDate>Mon, 21 Jul 2025 11:52:16 +0300</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/10/23831/p2789624.htm#pp2789624</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/10/23831/p2789624.htm#pp2789624</link>
<description>  &lt;b&gt;Арсеньев В. С. Список дворянских родов Седлецкой губернии. - СПб., 1910.&lt;/b&gt;&lt;br&gt;&lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://elib.shpl.ru/ru/nodes/43568-arseniev-v-s-spisok-dvoryanskih-rodov-sedletskoy-gubernii-spb-1910#mode/inspect/page/1/zoom/4" rel="noopener" target=_blank&gt;http://elib.shpl.ru/ru/nodes/4...e/1/zoom/4&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;.&lt;br&gt;  </description>
<dc:creator>Klim2018</dc:creator>
<pubDate>Fri, 02 Nov 2018 02:02:12 +0300</pubDate>
<enclosure url="https://forum.vgd.ru/file.php?fid=411342" length="89341" type="image/jpeg" />
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/10/23831/p2789622.htm#pp2789622</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/10/23831/p2789622.htm#pp2789622</link>
<description>  &lt;b&gt;Список дворянам Царства Польского, с приобщением кратких сведений о доказательствах дворянства; Дополнение II к списку дворян Царства Польского : [в одном переплете]. - Варшава, 1851.&lt;/b&gt;&lt;br&gt;&lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://elib.shpl.ru/ru/nodes/16241-spisok-dvoryanam-tsarstva-polskogo-s-priobscheniem-kratkih-svedeniy-o-dokazatelstvah-dvoryanstva-dopolnenie-ii-k-spisku-dvoryan-tsarstva-polskogo-v-odnom-pereplete-varshava-1851" rel="noopener" target=_blank&gt;http://elib.shpl.ru/ru/nodes/1...shava-1851&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;b&gt;РОССИЙСКОЕ ДВОРЯНСТВО&lt;br&gt;Польша (Царство Польское).&lt;/b&gt;&lt;br&gt;&lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://goldarms.narod.ru/polonia.htm" rel="noopener" target=_blank&gt;http://goldarms.narod.ru/polonia.htm&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Гербовник дворянских родов царства Польского. Часть 1. Варшава. 1853&lt;br&gt;Гербовник дворянских родов царства Польского. Часть 2. Варшава. 1853&lt;br&gt;&lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://www.bibliophika.ru/index.php?id=139" rel="noopener" target=_blank&gt;http://www.bibliophika.ru/index.php?id=139&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;.&lt;br&gt;  </description>
<dc:creator>Klim2018</dc:creator>
<pubDate>Fri, 02 Nov 2018 02:00:00 +0300</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5491366.htm#pp5491366</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5491366.htm#pp5491366</link>
<description>  &lt;b&gt;petergen&lt;/b&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;оно конечно хорошо, но что же Вы не указали что&lt;br&gt; Результат предоставляется за плату  - &lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://www.petergen.com/a1ascript/index.php/script_secret_page/user_form/10" rel="noopener" target=_blank&gt;http://www.petergen.com/a1ascr...er_form/10&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;Отправьте sms на короткий номер 1141&lt;br&gt;c текстом: 452244 10 &lt;br&gt;&lt;br&gt;Не забудьте ввести пробел после цифр 452244&lt;br&gt;&lt;br&gt;полученный код впишите в форму. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Стоимость sms на номер 1141 для абонентов российских операторов сотовой связи &lt;br&gt;составляет около 28 руб. без учета Н&amp;amp;#65279;ДС.&lt;br&gt;Точную величину для конкретного оператора можно узнать по ссылке Стоимость sms. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Сервис не предоставляется абонентам сотовых операторов Азербайджана, Армении, Беларуси, Израиля, Таджикистана, Казахстана, Киргизии, Украины и Великобритании.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Разводилово &lt;img  height="20" width="20"  src="https://forum.vgd.ru/smiles/sad.gif" align="top" alt=":((" loading="lazy"&gt;   </description>
<dc:creator>Zabellisa</dc:creator>
<pubDate>Mon, 11 Oct 2010 23:03:36 +0400</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5491365.htm#pp5491365</guid><title>Дела о дворянах Царства Польского в Департаменте Герольдии</title>
<link>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5491365.htm#pp5491365</link>
<description>  На Петербургском генеалогическом портале размещена база данных "Алфавит дворянских родов Царства Польского" - уникальный реестр документов "О дворянстве уроженцев Царства Польского. 1802-1917 гг." , хранящихся в Департаменте Герольдии. Входит несколько дел "О гербе". Из неё можно узнать шифры и реквизиты архивных дел по фамилии (номер описи, номер дела, название, губернию Царства Польского, дату утверждения Сенатом).  </description>
<dc:creator>petergen</dc:creator>
<pubDate>Mon, 11 Oct 2010 22:29:00 +0400</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5491518.htm#pp5491518</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5491518.htm#pp5491518</link>
<description>  &lt;b&gt;nati2008&lt;/b&gt;&lt;br&gt;Если по-простому, то Сейм это парламент &lt;b&gt;Речи Посполитой&lt;/b&gt;, федеративной монархии, где главой государства. был &lt;u&gt;&lt;b&gt;Король,&lt;/b&gt; &lt;b&gt;избиравшийся&lt;/b&gt; Сеймом&lt;/u&gt;, а главой правительства - маршал и где Законодательным органом был двухпалатный СЕЙМ.&lt;br&gt;Существовала как Государство с 1.07.1569 ( в 1569 подписана Люблинская уния о создании объединённого государства: ВКЛ+Корона Польская при Сигизмунде II Августе)  до 1793 ( З-й раздел Польши при Екатерине II), столицы: г. Краков с 1.07.1569 до 596 г., затем Варшава 1596-1793.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Шляхта - привилегированное сословие ( по правам!), часто бывала малоземельной, а иногда и вовсе безземельной!&lt;br&gt;Права-то, конечно, у всех шляхтичей были равные по Статуту, да только не все они имели возможность ими по-равному пользоваться.&lt;br&gt;Шляхтич, имевший собственность, освобождался от некоторых повинностей,  за исключением платежа поземельной подати (если он имел земельные владения), штраф за убийство шляхтича определялась Статутом, шляхтич имел судебную власть над холопами (крестьянами).&lt;br&gt;Шляхтичи имели право на герб.&lt;br&gt;И главное - избирать и быть избранным на всякие гос. должности и на представительства в сеймики и Сейм.&lt;br&gt;В общем, надо смотреть Статут, что бы понять все права шляхты, а их там на десяток страниц!&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;b&gt;Формой организации шляхты был &lt;b&gt;сеймик&lt;/b&gt;&lt;/b&gt;, собрание всей шляхты, принадлежавшей к одной и той же местной общине (communitas). Нешавское законодательство, поставило шляхту на тот же уровень, что и крупных земельных владельцев, а именно, чтобы издать новый закон, установить новый налог или &lt;b&gt;созвать ополчение и объявить войну&lt;/b&gt;, король обязан был обращаться к шляхетским сеймикам и потом к Сейму за разрешением. Финансировала ополчение, как и все остальные военные расходы,  шляхта, кто по богаче, давал больше, если это не ущемляло его интересов.&lt;br&gt;================================&lt;br&gt;А выбирали Короля и депутатов на Сейм  очень просто, за кого громче покричат, тот и выбран. А крики и applaudii (плесканье в ладоши) можно было организовать! Все зависело от &lt;b&gt;кошелька и репутации&lt;/b&gt;.&lt;br&gt;А на сеймиках должна была присутствовать вся шляхта данной общины!&lt;br&gt;Могли и оштрафовать за неявку!&lt;br&gt;Основным занятием шляхты, судя по историческим фактам и многочисленным жалобам, зафиксированным в разных Актах разнообразных судов гродских была война и войнушки, типа рейдов по соседям во главе хоругви.&lt;br&gt;Некоторые статьи Статута (свода законов).&lt;br&gt;&lt;script type='text/javascript'&gt;document.write('&lt;a href="http://starbel.narod.ru/statut1588.htm" rel="noopener" target=_blank&gt;http://starbel.narod.ru/statut1588.htm&lt;/a&gt;');&lt;/script&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Одно слово - лыцарство!!  Я не в укор! По сути во многих странах происходило тоже самое до определенного момента!&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;  </description>
<dc:creator>valcha</dc:creator>
<pubDate>Thu, 12 Nov 2009 16:14:26 +0300</pubDate>
</item><item><guid>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5491517.htm#pp5491517</guid><title></title>
<link>https://forum.vgd.ru/10/23831/p5491517.htm#pp5491517</link>
<description>   Шляхта (польськ, szlachta, від др.- німецького. slahе — рід, порода), у ряді країн Центральної Європи (особливо в Польщі, Литві та на Русі) назва основної частини панівного феодального класу. Спочатку Ш. — рицарство, нижча група світських феодалів. В процесі формування в 14—16 вв.(століття) Ш. як стани (див.   Кошицкий прівілей 1374,  Нешавськие статути 1454,  Радомськая конституція 1505,  Литовські статути ) за її межами залишився нижчий шар світських феодалів — негербова Ш. (владики в Польщі, панцирні бояри у Великому князівстві Литовському). Посилення політичної ролі Ш. привело до юридичного включення в її склад вищої групи світських феодалів — магнатів. У 16—18 вв.(століття) у Речі Посполитою (республіка - Спільна Справа) затверджується державний лад шляхетськой республіки. Специфікою польської Ш. була її відносна численність (у 16 ст — 8%, в Мазовії і Подлясье — понад 20% населення) за наявності категорій малоземельною і безземельною Ш. Господствующєє привілейоване положення Ш. поєднувалося з традиційною забороною «нешляхетських» занять (ремесло, торгівля і ін.). Після розділів в 18 ст Речі Посполитої Ш. була, як правило, зрівняна з дворянством Росії, Австрії і Пруссії. Одному із заходів царизму після придушення шляхетського повстання 1830—31 з&amp;#039;явився «розбір» Ш. — переведення дрібної Ш. у   однодворці .  Термін «Ш.» інколи застосовується в літературі до стану світських феодалів в Чеських землях (вища Ш.— пани, нижча — земяне). &lt;br&gt;&lt;br&gt;Так хе смотрите здесь - &lt;a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Шляхта" rel="noopener" target=_blank&gt;http://uk.wikipedia.org/wiki/Шляхта&lt;/a&gt;  </description>
<dc:creator>Strilbycki</dc:creator>
<pubDate>Wed, 11 Nov 2009 19:14:51 +0300</pubDate>
<enclosure url="https://forum.vgd.ru/file.php?fid=49409" length="18189" type="image/jpeg" />
</item></channel>
</rss>