Загрузите GEDCOM-файл на ВГД   [х]
Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

Перевод с украинского

помощь с переводом и прочтением

← Назад    Вперед →Страницы: ← Назад 1  2 3 4 5 6 ... 13 14 15 16 17 18 Вперед →
Nata K

Киев
Сообщений: 443
На сайте с 2003 г.
Рейтинг: 302
Vthusja
Родилась 31 марта 1964 года в г. Аягуз Семипалатинской области (Республика Казахстан). После окончания в 1987 году Московского физико-технического института (факультет молекулярной и химической физики, специальность физика и механика химических процессов), работала в Институте физики Академии наук Украины. В январе 1991 года перешла на работу в Управление научно-технических проблем дезактивации новообразованного Госкомчернобыля. С 1992 по 1995 год работала в Госатомнадзоре Украины главным специалистом, позднее заместителем начальника Управления радиоактивных отходов. С 1995 по 1997 год руководитель проекта, технический директор ООО "Атомаудит"; с 1997 по 1999 год заместитель начальника Управления, впоследствии начальник Управления нормативного регулирования Администрации ядерного регулирования Министерства охраны окружающей природной среды и ядерной безопасности Украины. С 1999 по 2000 год занимала должность заместителя председателя Государственной администрации ядерного регулирования Украины; с 2000 по 2001 год заместителя начальника Департамента ядерного регулирования Министерства экологии и природных ресурсов Украины. В 2001 году стала Первым заместителем председателя Держатомрегулювання Украины, с 2003 года - координатор проектов по ядерной безопасности Представительства Еврокомиссии в Украине. Была членом Совета по стандартам ядерной безопасности МАГАТЭ.

В феврале 2005 года возглавила Государственный комитет ядерного регулирования Украины.

Автор свыше 10 научных статей.

Свободно владеет английским и русским языками.

С уважением, Наталья
---
Варавы (Грозы), Зеленские, Кияновские, Костыны, Левинские, Липовенко, Лобченко, Марущенко, Мокрицкие, Нестыкайло, Саенко, Плешкановские, Рембецкие, Майстренко, Хаян ... - Киевская обл.; Костины, Дмитриевы - Кемский р-н (Карелия); Щербуха, Хрипун - Полтав
Verusja

Verusja

г.Екатеринбург
Сообщений: 222
На сайте с 2005 г.
Рейтинг: 68
Nata K Большое спасибо!!!
onitshenko
Участник

Украина, Донецк
Сообщений: 62
На сайте с 2005 г.
Рейтинг: 17
Я бы могла помочь в переводе с украинского. У кого-то бывают трудности и с ним.
Безвозмездно, конечно.
Образование - филолог.
---
С уважением, Ирина.

Онищенко,Яременко (Киевская губ.), Величко (Полтавская, Екатеринославская губ.), Колесник (Мариупольский Екатеринославской, Кубань), Коршиковы, Поветкины (Елецкий Орловской губ.)
nyaglov

Москва
Сообщений: 999
На сайте с 2005 г.
Рейтинг: 277
А как с болгарским? Нет знающих? Конечно, он , как и украинский, частично понятен, но при необходимости написать... увы.
---
Все личные данные, мои и моей семьи, размещены мною на сайте добровольно и с согласия родственников.
Няголовы, Найденовы, Михайловы, Карастояновы(все болгарского происхождения),Музыченко, Адарюковы(все Таврической губернии), Савиновы(Тульская губ.), МаликовыКострома)
ppp194

Ростов-на-Дону
Сообщений: 187
На сайте с 2007 г.
Рейтинг: 219
Помогите пожалуста с переводом

Березняки. Село Хорольського району Полтавської області, центр сільської ради. Розташоване в центральній частині Дніпрово-Донецької геотектонічної западини Східноєвропейської (Російської) платформи, на лівобережній частині Лісостепу, в Східному Миргородсько-Сумському агроґрунтотворному районі, на прибережному кряжу розливів річки Сули, на лівому березі її лівої притоки Грибихи. Географічні координати поселення: 49о86' Пн. широти, 33о01' Сх. довготи.
Розташоване за 25 км від районного центру та залізничної ст. Хорол. 1098 жителів на 1990 рік. Засноване козаками у XVII ст. під назвою Острів. Згодом стало називатися Березняки.Назву "березняки" виводять по-різному. Одні вважають, що етимологія цього слова походить від топоніміки природи краю, а саме дерева – "берези" (порівняльні українські назви Бересточ, Березоточа, Березова Рудка, Березова Лука, Березова Балка, Березин (Березівка). Так Іван Григорович Хоменко 1872 р.н., стверджує, що "один з перших поселенців села, Береза , посадив навколо свого дворища великий кущ беріз, які дуже розрослися і його двір був як у березовому ліску. Звідси і прозвали його "березняк", тобто той, що живе у березах, а потім і усе поселення "Березняки". Імовірність походження назви села від назви дерева – "берези" не виключена, так як відомо, що саме в цей період на побережжі річки Сули росли берези і клени, з яких збирали сік, про що свідчать назви заснованих в цей період поселень: Бересточ, Березоточа, хутір Березин (нині село Березівка Лубенського району). Ймовірно топонім "березняки" міг утворитися від назви іншого дерева "береста", який мав найбільше поширення на території села. На користь цієї версії знаходимо підтвердження на Генеральній карті військових дій Вітчизняної війни 1812 року, де Березняки значаться як Бересняхи.
Є ще перекази, що тут був пан Березовський, інший же свідчить, що полковник Березняк женив тут сина і від них пішла назва села. Але можливість виникнення назви "березняки" від цих, двох останніх, розповідей мала, так як ніде в тогочасних і пізніших переписах і згадках документально такі прізвища не зафіксовано.
Мусієнко Г.А., Нелін І.М. та більшість жителів села етимологію слова "березняки” виводять із топоніміки природничо-географічних умов, а саме від "берега" (порівняльне українське: Бережний від кореня "берег-").
Жителів сіл, які жили на березі, в народі називали "бережаками", тобто ті, що живуть на березі. Тому цілком імовірно, що з часом слово "бережани" чи "бережаки", як називали поселенців на р. Грибисі "острівняки", а точніше буквосполучення –жа під впливом мовно-етнічних особливостей краю трансформувалося в –гня, –жня, –зня, ("берегняки", "бережняки", "березняки"). Так жителі села стали називатися “березняки”, а згодом від них і саме село "Березняками".
Входило до Лукімської сотні Лубенського полку. 1754 р. побудовано дерев'яну церкву. Після ліквідації полкового устрою Березняки - село Хорольського повіту Київського намісництва. 1787 р. тут налічувалося 559 душ-козаків, дер. Селян і підданих Григорія Кулябки та братів Гаврила і Мусія Семенових. 1800 біля Березняків Безбородько побудував Греблю, на якій поставив два водяних млини. На час реформи 1861 року в Березняках в 188 дворах мешкало 658 чоловіків і 673 жінки, тобто 1331 особа. З цього ж року березняківська громада обирала в селі старосту, який вирішував громадські справи. 1863 р. Березняки - село Худоліївської волості Хорольського повіту Полтавської губернії 189 дворів, 1564 жителів. Щороку відбувалося 2 ярмарки. В 1885 році в селі нараховувалось уже 358 господарств, в яких проживало 1048 чоловіків і 1035 жінок, тобто 2083 жителів.
У 1888 році, у Березняках, на повороті з Лубенсько-Горошинської дороги на Гузир була збудована земська школа. До цього в Березняках була лише церковно-приходська школа, розташована за 100 сажнів на південний захід від збудованої в 1903-1904 роках Покровської церкви, де після її закриття була садиба Маюренка Григорія Яковича, а в 90-х роках XX століття збудовано дачний будинок.
Частими були й пожежі. Так, у 1892 році пожежа, що почалася на Замості, на місці, де в 60-90-х XX століття роках була садиба Казанкових, вузькою смугою, 75-110 сажнів, пронеслася через все село до Грибихи, повністю знищивши 70 дворів, і човни які були на березі. В цій же пожежі згоріла і збудована в 1754 році дерев'яна церква на Гузирі, біля якої вціліла лише збудована з цегли каплиця.
В 1932 році у Березняках, недалеко від збудованої у 1888 році земської школи, розпочато будівництво нової школи. У кінці 1932 дві артілі об'єдналися у колгосп "9 Січня". В 1933-1934 рр. головою сільської ради працював Мірошниченко Кузьма Максимович, а секретарем Сірик Степан Гаврилович. 20 листопада 1934 року на виборах до Березняківської сільської ради було обрано нового голову, яким став 50-річний Сава Антонович Сьомка. Близько 1936-1941 рр. голова Березняківської сільради був Скиба Онопрій Пилипович уродженець с. Мусіївка. В цей же період деякий час головою Березняківської сільської ради працював Хрумало Григорій Петрович. На кінець 1934 року, в результаті завершення суцільної колективізації, колгосп "9 Січня" став дуже великий і на початку 1935 року колгосп "9 Січня" був розукрупнений на два господарства уже під новими назвами. Колгосп імені Кірова очолив колишній червоний партизан Мірошниченко Кузьма Максимович, який до цього, з 1933 року, працював головою Березняківської сільської ради. А колгосп ім. Куйбишева очолив Бондар Пилип Михайлович. В 1935 році Березняки ввійшли до знову створеного Покровобагачанського району Харківської області.
Мурманчанин

Мурманчанин

Сообщений: 1240
На сайте с 2007 г.
Рейтинг: 1062
ppp194
оптравил Вам в личные.
ppp194

Ростов-на-Дону
Сообщений: 187
На сайте с 2007 г.
Рейтинг: 219
Voshod, спасибо большое теперь я полность все поня!!!
art
Артысевич Арсений Иванович

art

Bielsk Podlaski
Сообщений: 944
На сайте с 2004 г.
Рейтинг: 222
Кто имеет словарь украинского языка?
ksena6030
Участник

ksena6030

Сообщений: 62
На сайте с 2007 г.
Рейтинг: 10
art
Какой именно словарь вас интересует (толковый,, орфографический)? У меня 3-томник русско-украинского словаря.
---
С уважением Ksena
art
Артысевич Арсений Иванович

art

Bielsk Podlaski
Сообщений: 944
На сайте с 2004 г.
Рейтинг: 222
ksena6030
мне нужен токовый словарь чтобы проверить слово артыш, у Даля артыш, казачий или донской можжевельник, казачья мозжуха; Juniperus pseudosabina, как оно существует в современном украинском языке к какого происхожденя. может быть татарского.
← Назад    Вперед →Страницы: ← Назад 1  2 3 4 5 6 ... 13 14 15 16 17 18 Вперед →
Вверх ⇈