ВГД требуется ведущий (админ)   [х]
Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах

    Вперед →Страницы: ← Назад 1 2 3 4 5 ... 13 14 15 16  17 18 19 20 21 ... 29 30 31 32 33 34 Вперед →
Модератор: valcha
Metallist

Metallist

Чернигов
Сообщений: 647
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1172
ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)

===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 24491
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 26658

grishina написал:
[q]
РГИА Санкт-Петербург
ф.1329 оп.1 д.58 лл. 174-175 об., 1740 г

Об увольнении от службы полковника Малороссийского Переяславского полка Михаила Богданова
[/q]
Реєстр переяславських полковників.
Головацький Петро (липень 1648 – 28 червня 1649, нак., убитий 1651 під Берестечком),
...
Богданов Михайло Самсонович (25 березня 1736 – 1738),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 7.

---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 24491
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 26658

grishina написал:
[q]
РГИА Санкт-Петербург
ф.1329, оп.1, д.73, л.30, 1745 год

О пожаловании бунчуковым товарищам Д. и Г. Демешко 136 дворов из свободных посполитых вотчин в Переяславском полку в Малороссии.
[/q]
Басанська сотня.
Велички
...
20. Іван (? – 1728 – 1780 – ?) – осавул сотенний басанський (? – 1748 – 1752 – ?). У 1752 р. у нього захопив майно бунчуковий товариш Герасим Демешко60.
...
60. ЦДІАУК. – Ф. 54. – Оп. 1. – Спр. 700. – Арк. 1.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 177.
---
Знания - сила
INGA V

Московская область
Сообщений: 394
На сайте с 2015 г.
Рейтинг: 1035
Добрый день.
Работала в РГБ с книгой "Материалы для истории землевладения в Полтавской губернии в 18 в. Казачьи владения. Золотоношский уезд.", Киев, 1883. Книга составлена по сведениям Румянцевской описи.

Содержание:

Золотоношская сотня

1. г. Золотоноша( включая форштадт Струнковский, форштадт Зозуленский, форштадт Рудковский)
2. с. Антиповка
3. с. Мицаловка
4. с. Ковтуны
5. с. Сенковцы
6. с. Богуславец
7. с. Драбовцы
8. с. Слюзчина Слободка

Гельмязовская сотня

1. м. Гельмязов
2. с. Беспальче
3. с. Богданы
4. с. Каленики
5. с. Плешканы
6.с. Подставки
7. с. Каврай
8. с. Жерноклевы

Пещанская сотня


1. м. Пещаное( включая курень Новосельский, форштадт Загреблянский)
2. с. Шабельники.

В оглавлении есть населенные пункты Леплявской сотни( с. Леплявое , с. Решетки, с. Калеберда), но в книге они отсутствуют.

https://yadi.sk/d/te72pNPOn0C8uQ






Прикрепленный файл: IMG_20190621_111237.jpg
---
Фамилии в роду: Щербаков, Ломаков, Рябушев, Малашенков, Алхименков(Брянский уезд Орловской губ.), Протасов, Струговец, Ковалев, Тряпышко, Поляков, Бондаренко(Суражский уезд Черниговской губ.), Черненко, Иващенко, Белогрудь, Андрусенко(Полтавская губ.)
Лайк (1)
Tasha56
Почетный учаcтник

Tasha56

Россия
Сообщений: 12291
На сайте с 2008 г.
Рейтинг: 32758
ЦДИАК (Украина)
номер фонда 57
Название фонда Генеральный описание Левобережной Украины 1765-1769 годов
Номер и название описания 1
крайние даты 1765-1768
количество дел 451
Переяславский полк >>>>
---
Вопросы по поиску, адресованные мне, пожалуйста, крепите в тему дневника >>>
ДНЕВНИК >> (Черниговская, Костромская губ., Алтайский край, Москва..)
Лайк (3)
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 24491
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 26658

rozum natali написал:
[q]
Здравствуйте! Можно Вас попросить посмотреть в книге "Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк." некую информацию по 2 фамилиям?Буду очень признательна.
Яготинськой сотни - Розум
Басанскьй сотни - Сухенко
[/q]

Басанська сотня.
Хандогії
І

1. Сидір – отаман курінний с. Красного (1726)63.
ІІ
2. Мойсей (? – 1734 – 1780 – ?) – розпочав службу в 1744 р. полковим канцеляристом переяславським, з 1750 р. – значковий товариш, у 1768 – 1769 рр. тримав пошту при Козеляцькому стані, з 1771 р. – військовий товариш. У 1774 р. служим при І армії. У с. Красному мав 4 двори підданих (1780).
Д.: Євдокія Петрівна Сухенко, донька значкового товариша.
ІІІ
Данило Мойсейович (1758 – 1780 – ?)
Максим Мойсейович (1767 – 1780 – ?)
Василь Мойсейович (1770 – 1780 – ?)
Іван Мойсейович (1772 – 1780 – ?)
Онисим Мойсейович (1774 – 1780 – ?)
Василь Мойсейович (1778 – 1780 – ?)

63. ІР НБУ. – Ф. 1. – № 54336 – 54337. – арк. 115.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 180.






Яготинська сотня.
Отамани
...
Розум Григорій (1730 – 1735, 1738 – 1740, 1748)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 290.



Розуми (Розуменки)
І

1. N – "от Полтавской баталии гребелку в Покотила Яготинского купил с полями и на том от того году построивши" хутір3.
ІІ
2. Яків N – козак яготинський (1730)
3. Сидір N
4. Григорій N – отаман городовий яготинський (1730 – 1735), 1738 – 1740, 1748), осавул сотенний яготинський (1737)
ІІІ
5. NN – козак яготинський, тримав хутір поблизу Яготина (1781)4.

3. Козубенко К. Слідство про хутори в сотнях Яготинській і Березанській 1730 року. – С. 213.
4. Описи Київського намісництва. – С. 104.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 291.
---
Знания - сила
Лайк (2)
Часть сообщений этой темы была выделена в тему "ПЕРЕЯСЛАВСКАЯ 2-я сотня" (9 октября 2020 19:10)
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 24491
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 26658

borowww написал:
[q]
Добрый день!
Не могли бы Вы выписать информацию из книги В.В. Кривошея по Переяславскому полку о фамилии Волошин ... ?
Благодарю за ответ.
[/q]
Волошини
Григорій – сотник 2-ї полкової сотні Переяславської (1669).
Вакула – убогий козак березанський (1726), наказний городовий отаман (1729).
Самійло – можний козак (1731).
Василь – крзак можний березанський (1732).
Гордій (1726 – 1731) із зятем Микитою – козаки можні березанські (1732), жили в одному дворі. У 1736 р. Микита Волошин – виборний козак 3-ї статті, жив в одному дворі з братом Гордієм, козаком-підпомічником88. У 1741 р. присягу складали Гордій із сином Михайлом, брат Гордія Данило із синами Яковом, Микитою та Андрієм89. Ревізія 1752 р. показує в одному дворі Гордія із сином Денисом і Гордійового братанича Данила.
Федір і Юсько, брати, – козаки малогрунтові в 1732 р., виборний і підпомічник 3-ї статті в 1736 р. Федір із синами Дмитром, Іваном та Павлом жив у 1752 р. на одному дворі90. Юсько – козак-підпомічник – жив окремо.
Максим – козак-підпомічник с. Лехнівки Березанської сотні (1736)91.
Давид – отаман сотенний березанський (1774).

88. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 19366. – Арк. 265 зв.
89. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 8236. – Арк. 98.
90. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 19352. – Арк. 258.
91. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 19366. – Арк. 265.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 150 – 151.






Полкові (Переяславські) сотні.
Третя полкова сотня.
...
У цю сотню входило с. Пристроми... У 1732 р. тут проживав ...
Волошин Федір – козак сотні Івана Коваленка.
У жовтні 1660 р. із Переяслава на Запорожжя був посланий царевський козак Ілля Волошин133.
Іван Волошин (? – ран. 1774) – козак Кропивнянської сотні, його донька була одружена із сотенним писарем кропивнянським Степаном Домонтовичем.

133. Акты Московского государства. – Т. 3: Розрядный приказ. Московский стол. 1660 – 1664. – СПб., 1901. – С. 199.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 157 – 158.






Домонтівська сотня.
Сотники.
...
Волошин Тодорашко (? – липень 1682 – ?),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 244.





Канівецька сотня.
Отамани.
...
Волошин Олексій Арсенійович (1758),
...


Волошини
І
1. Арсеній – походив з покозаченої шляхетської родини1.
ІІ
2. Олексій Арсенійович – отаман сотенний канівецький (1758).
3. Стефан Арсенійович – службу розпочав 25 жовтня 1751 р., отаман сотенний канівецький (5 березня 1768 – 1775).
Д.: NNN, донька шляхтича.

1. ЦДІАУК. – Ф. 54. – Оп. 2. – Спр. 262. – Арк. 49 зв.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 280 – 281.






Березанська сотня.
Отамани.
...
Волошин Вакула (1729, нак.),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 314.
---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 24491
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 26658

borowww написал:
[q]
Добрый день!Не могли бы Вы выписать информацию из книги В.В. Кривошея по Переяславскому полку о фамилии .. Гордиенко (Пристроменко)? Благодарю за ответ.
[/q]
Бориспільська сотня.
Сотники.
...
Гордієнко Грицько (? – лютий 1692 – ?),
...
Гордієнко Роман (1738, 1740, нак.),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 300 – 301.





Полкові (Переяславські) сотні.
Третя полкова сотня.
...
У цю сотню входило с. Пристроми, і серед перших козаків сотні був Семен Пристроменко (1649)131.

131. Реєстр Війська Запорозького 1649 року. – С. 320.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 157.
---
Знания - сила
allestern
Начинающий

allestern

Сообщений: 27
На сайте с 2014 г.
Рейтинг: 51
Klim2018, Здравствуйте!
Можете посмотреть в книге по Переяславсколму полку фамилии Тихонович (могут быть также записаны как Тихоненко, Тихоновы), Купленик (Купляник) и Доброгорский?
Заранее спасибо!
---
Слепкань/Слипкань (Бабайковка, Новомосковский у. и Атюша, Кролевецкий), Безрукавые (Бобровский), Рыковы и Полянские (Николаевский), Крищенко (ОВД), Бирюковы и Бардины (Хвалынский), Доброгорские и Тихоновичи (Переяславский), Савицкие и Вакулинские (Красилов)
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 24491
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 26658

allestern написал:
[q]
Klim2018, Здравствуйте!
Можете посмотреть в книге по Переяславсколму полку фамилии Тихонович (могут быть также записаны как Тихоненко, Тихоновы), Купленик (Купляник) и Доброгорский?
Заранее спасибо!
[/q]
Здравствуйте!
Вот всё, что есть.

Баришівська сотня.
Отамани
...
Купленик (Куплямінов) Остап (1678 – 1679),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 182.




Переяславський полк.
Купленник Хома
Значний товариш сотні 2-ї полкової (1676)

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 347.
---
Знания - сила
Лайк (1)
    Вперед →Страницы: ← Назад 1 2 3 4 5 ... 13 14 15 16  17 18 19 20 21 ... 29 30 31 32 33 34 Вперед →
Модератор: valcha
Вверх ⇈