Украинские фамилии

ABG написал:

[q]

Або утворене від дієслівної основи циндрити: безрозсудно витрачати гроші чи майно

[/q]

не слід викидати з розгляду таке значення слова ЦИНДРА, як залізні стружки

LanaSkaya
Рашевских, Рашко найдете у В.В. Кривошеи. "Украинская Казацкая старшина".
и в Темах этого Раздела

https://forum.vgd.ru/274/
Раздел многостраничный, так что там нужно покопаться.

Tino

[q]

По-украиснки она и должна иметь ударение на первом слоге "РАШІВСЬКИЙ"

[/q]

Может, но ещё мой дед (1906г.р.), я помню называл себя РашЕвським по-украински, и именно с "Е", так что скорее населенный пункт Рашев, чем Рашів, я так думаю. А кроме того, в роду гуляет легенда о польских корнях, но может это просто легенда. Очень хочется что-то накопать. Наверное надо начинать с каких-то архивов, но только я не знаю как это делается. Может кто-то подскажет или ссылку даст на подобную тему!
Stan_is_love
valcha
Спасибо за ссылки, обязательно пороюсь, когда времечко будет

LanaSkaya написал:

[q]

Может, но ещё мой дед (1906г.р.), я помню называл себя РашЕвським по-украински, и именно с "Е",

[/q]

Українською прикметник від топоніма Рашівка у 17-19 ст. і був "рашЕвський".
Рашівка була містечком - центром Рашевської сотні, яка в другій половині 17 ст. входила до Гадяцького, потім Зіньківського, а з 1669 р. - Миргородського полків. У 1764 р. - сотенне містечко Гадяцького полку.
Тепер в Україні понад 2 тисячі Рашевських, основна маса яких проживає в Полтавській і сусідніх областях.

LanaSkaya

Поищите истоки в том Разделе, о котором я Вам писала, сначала в Черниговском полку в Ройской сотне и обратитесь в том же разделе к Metallistу
....Проте документи засвідчують, що Роїщенська сотня заснова¬на значно раніше. Так, в універсалі гетьмана Івана Виговського від 24 лютого 1659 р. знаходимо згадку про Роїщенську сотню. Адже Роїще на той час було поселенням з розвинутим господар¬ським і суспільно-культурним потенціалом. Це й визначило його долю в адміністративно-територіальній і військовій системі Гетьманщини. Реєстр роїщенських сотників підтверджують подібній висновок. Отже, упродовж 1659 – 1782 років ними були: Хома Ращенко, Іван Ращенко, Стефан Шихуцький, Микола Грембецький, Іван Рашевський (Малик), Гламозда, Петро Стефанович Шихуцький, Яків Юрієвич Бакуринський, Микола Степанович Шихуцький (нак.), Яків Миколайович Шихуцький (нак.), Леонтій Якович Бакуринський, Яків Круп'янський, Петро Красовський, Іван Нехаєвський. Як бачимо, тут посада сотника переходила від батька до сина......
.....Окрім цієї печатки козаки Роїщенської сотні Наум і Федір Лобаси та сотенний хорунжий Василь Карпенко користувалися печаткою Степана Рашевського – хорунжого полко¬вого Чернігівського від 9 і 10 березня 1789 р. Вона є часткою музейної колекції, опис якої опублікував Ігор Ситий: "Чер¬воний сургуч, овальна, 25x22 мм. Зображення: у картуші вензель, над ним корона, навколо картуша військова арматура." (Родовід. - 1997. - Число 1. -С 109).

....О Новом Белоусе
на замовлення Слабин-ського сотника Самійла Левандовського, бунчукового товариша Володимира Домонтовича, хорунжого полкового Василя Комаровського, бунчукового товариша Рашевського, підкоморія Дуніна-Борковського. Проте головною справою для себе козаки Нового Білоуса вважали хліборобство.

Олишевцы
...Новий храм зведено зу¬силлями священика Василя Шишацького, однак він не дожив до його освячення. Врятовано було древній кіот 1606 р., Євангеліє 1605 р., яке 1671 р. надав храмові Іоанн Биховець-Рашевський, та два Євангелія 1722 і 1733 рр. митрополита Тобольського
Пакуль
...Сотенна старшина складалася із старости села, сотеннс хорунжого Степана Шихуцького, сотенного Білоусівського отамана Якова Шихуцького, сотенного осавула Парфена Шихуцького, відставного сотенного отамана Семена Левоненка, сотенного отамана Василя Рашка, сотенного хорунжого Василя Карпенка. У всіх були дружини і діти.
....Гетьман Іван Самойлович у 1673 р. пожалував село священику Чернігівської Благовіщенської церкви Павлові Домонтовичу. По смерті настоятеля храму Роїще успадкував його зять, осавул полковий Чернігівський Грибович, приблизно у другій половині 70-х рр. XVII ст. А Чернігівський полковник Василь Дунін-Борковський зробив новим господарем села теж осавула полкового Чернігівського Філона Рашка ( кстати, его отец Фома Рашко получил универсал от гетмана Выговского на грунты и млины, сам Филон получил подтверждение этого универсала от уже от гетмана Игнатовича - это 1600-е годы)
Новий гетьман Іван Скоропадський своїм універсалом від 1 лютого 1710 р. передав Роїще осавулу полковому Чернігівсь¬кому Михайлові Осиповичу Красовському. У 1730 р. село на¬лежало його синові, значковому товаришу Павлові Красовсь¬кому, а приблизно з 1738 р. – осавулу полковому Чернігівському Єлисею Філоновичу Рашку. У цей період у Роїще мешкали 52 козацькі сім'ї.
.....З 1767 р. Роїще – володіння значкового товариша Якова Красовського. На початок 70-х років тут мешкало 566 мужчин і 555 жінок. З 1781 р. у селі господарював Петро Красовський – теж значковий товариш. А Слобода належала Івану, Павлу, Степану, Осипу Рашевським і Петру Григоровичу
.........Три перших сотники Хома Ращенко, Іван Рашевський, Микола Грембецький ви¬явили мужність і відвагу у бойових походах...
Это только навскидку из одной статьюшки.
О Рашевских Вы должны найти много....... если будет время.
Рашки-Рашевские были породнены с Раковичами, Левицкими, Мокриевичами, Затыркевичами,Посудевскими, Тризнами и т.д.
У них не польские корни, а ВКЛ-ские.