Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Генеалогический форум ВГД »   Поиск предков, родичей и/или однофамильцев »   Ф »   Фл - Фю »   Фугело / Фугела
RSS


Фугело / Фугела

с. Гавриловцы, Камянецкого уезда Подольской губернии


<<Назад  Вперед>>Страницы: 1 2 [ >>>>>> ]
Модераторы: Vodnik_dnepr, Радомир
alex99super
Начинающий



Винница
Сообщений: 36
Регистрация: 2015
Рейтинг: 19 

Фугело / Фугела

1. Фугело Василий
_____________

1.2 Фугело Алексей ( 1801-1871) - жена Ирина Стефанова ( 1811 - ???)
1.3 Фугело Гавриил ( ???-???)
1.4 Фугело Даниил ( ??? - до 1868 ) - жена София Григориева ( 1819 - ???)
1.5 Фугело Николай
1.6 Фугело Иван
1.7 Фугело Симеон ( 1828-1896 ) - жена Мария Феодосиева ( 1830 - ???)
_______________

1.2.1 Василий ( 1832 - ??? ) 1-я жена Романюк Феодосия Лукьянова ( 1838-1872 )
2-я жена Параскевия Иванова ( 1845- 1911 )
1.2.2 Гавриил ( 1833 - 1903 ) - жена Матрона Антониева ( 1825-1893 )
1.2.3 Петр ( 1835 - ??? ) - жена Мария Савелиева ( 1845 - ???)
1.2.4 Яков ( 1842 - ??? ) - жена Погорецкая Анна Алексеева ( 1853 - 1901 )
1.2.5 Тимофей ( 1843 - ??? ) - жена Ковальчук Епистимия Андреева ( 1848- ??? )
1.2.6 Александра ( 1853 )
1.2.7 Анна ( 1854 )
1.2.8 Михаил ( 1855 - ??? ) - жена Пасенчук София Илиева ( 1853 - ???)
__________________

1.2.4.1 Василий ( 1875 - 1920 ) - жена Анна ( 1883 - ??? )
1.2.4.2 Григорий ( 1880- 1893 )
1.2.4.3 Стефанида ( 1881- 1881)
1.2.4.4 Онуфрий ( 1883- 1971) - жена Сердюк Васса Семенова ( 1884 - 1957)
1.2.4.5 Иван ( 1886 - ??? )
1.2.4.6 Петр ( 1888 - до 1913 )
_________________

1.2.4.4.1 Ирина ( 1919 - 1977 ) - муж Шкурат Алексей Илларионович ( 1916 - 1997 )
1.2.4.4.2 Галина ( 1924 - 1993 ) - муж Зинченко Владимир Мефодиевич ( 1924 - 199х )

Я провожу генеалогическое исследование по фамилиям - Фугело / Фугела. Мой прадед Фугело Онуфрий Яковлевич родился и жил какое-то время в селе Гавриловцы Камянецкого уезда Подольской губернии. Я провел поиск по фамилии Фугело / Фугела в Государственном Архиве Хмельницкой Области. Были оцифрованы все упоминания этой фамилии, по имеющимся в архиве метрическим и исповедным книгам. В общей сложности, за период 1859-1921г.г. собралось более двухсот персоналий ( носителей ) фамилии Фугело. Насколько было возможно, я собрал их в родословное дерево.
Фамилия Фугело / Фугела - достаточно редкая. Чаще всего она упоминается именно в Хмельницкой обл. (Украина) и источником ее было с.Гавриловцы. Село расположено в пешей доступности между двумя крепостями - Камянец-Подольской и Хотином и скорее всего было военным поселением. Исследуя метрики и исповедки села, бросается в глаза большое количество военных. Очень многие Фугело, в том числе и предки по моей прямой линии служили в армии. Печальным остается тот факт, что все Фугелы появились в с.Гавриловцах одновременно и было это в 1850-х годах 19 века. В более ранних метриках и исповедках села этой фамилии нет вообще.

Прошу носителей фамилии Фугело / Фугела присоединиться к этой теме. Возможно остались какие-то предания, воспоминания которые помогут подолжить поиск в глубь веков. Фамилия явно не славянская, больше европейская. А вот где и куда искать дальше - не понятно.
__________________

На фото мой прадед - Фугело Онуфрий Яковлевич. Дата съемки - 7 марта 1918г.

Прикрепленный файл 7марта1918г.JPG
---
Шкурат (Черниговская губерния, Уношовская волость, д.Алисовка). Тихонов (д.Пешево, Нерехтского уезда Костромской губернии). Фугело ( с.Гавриловцы, Камянецкого уезда Подольской губернии). Румянцев (д.Ивановское, село Готовцево, Галичского уезда, г.Чухлома )
alex99super
Начинающий



Винница
Сообщений: 36
Регистрация: 2015
Рейтинг: 19 

570. Гавриловцы с. – на покатом берегу ручья Кармелитки, при шоссейной дорой из Каменца в Исаковцы, в 13 в. от первого к ю.-з., от почт. ст. в Жванце в 2 ½ в. к ю.-з. Климат – здоровый и, благодаря близости леса, приятный; колодезная вода хорошая. Почва суглинистая, истощенная; без удобрения дает урожаи весьма неудовлетворительные. Г. впервые упоминаются в документах в XV в. В XVI в. Г. принадлежали Струсю; далее их судьба одинакова с Брагою и Витковцами до 1843 г., когда часть их куплена казною у Комара и сюда были переселены некоторые из жителей м. Жванца, вследствие чего образовалась та часть Г., которая, в отличие от древнейшей их части – "Старого Села", называется, "Новым-Планом". Причина переселения Жванецких жителей в Г. была та, что около этого времени Правительство предположило строить в Жванце крепость, почему все усадьбы, расположенные в пределах предположенного укрепления, подлежали снесению. Теперь имением Г. владеет М. Е. Клечановский. Православных 850 м. и 846 ж., католиков 14 д. об. пола; все это – малороссы-крестьяне; кроме земледелия, они занимаются сапожничеством, кушнирством, сплавом леса по Днестру. Церковь в Г. была уже в XVI в. В XVIII в. церковь была во имя пр. Параскевы; по описанию визиты 1740 г., церковь была деревянная, устроенная кое-как, наподобие костела; она была разрушена (сожжена, по преданию) турками в 1769 г., а к 1788 г. прихожанами построена новая, тоже деревянная, об одном четырехгранном куполе. В 1848-1851 гг. построена на счет казны теперешняя церковь во имя свят. Николая, большая, каменная, о пяти куполах, крытая железом, планом крестообразная, с тремя входными дверьми. Колокольня устроена в одном из боковых куполов. В церкви есть местно чтимая икона знамения Б. М., копия Новгородской, пожертвованная дворянами Клечановскими. Из числа священников известен, как ревностный пастырь, Филимон Доронович (1850-1868 гг.), который за собранные во время Крымской войны пожертвованные в пользу действующей армии удостоился Монаршей благодарности. Церк. земли: усад. 3 дес. 250 саж. и пах. 46 д. 1080 с. Дом для священника построен на счет казны в 1860 году, для псаломщика – на поземельный сбор в 1892 году. Министерское народное училище с 1871 г.; кроме того, в селе есть женская школа грамоты, открытая в 1897 году.
alex99super
Начинающий



Винница
Сообщений: 36
Регистрация: 2015
Рейтинг: 19 

Генеалогическое дерево семьи Фугела / Фугело / Fugela / Fugelo с. Гавриловцы Камянецкого уезда Подольской губернии.
Приходы: Свято-Параскевская церковь, Свято-Николаевская церковь с. Гавриловцы. ( Часть 1 )
village Gavrilovtsi Kamyanetsky district of the Podolsky province. Parishes: St. Paraskeva Church, St. Nicholas Church, village Gavrilovtsi

Семья 1 ( Части 1- 4 )

Прикрепленный файл fugelo-fugela-gavrilovcy-kamyanec-podolskij-ukraine-1.jpg
alex99super
Начинающий



Винница
Сообщений: 36
Регистрация: 2015
Рейтинг: 19 

Семья 2 ( Части 1 - 2 )

Прикрепленный файл fugelo-fugela-gavrilovcy-kamyanec-podolskij-ukraine-6.jpg
alex99super
Начинающий



Винница
Сообщений: 36
Регистрация: 2015
Рейтинг: 19 

Семья 3

Прикрепленный файл fugelo-fugela-ukraine-kamyanec-podolskij-gavrilovcy-8.jpg
alex99super
Начинающий



Винница
Сообщений: 36
Регистрация: 2015
Рейтинг: 19 

Подільська губернія
Подільська єпархія
Свято-Параскевинська церква с. Гаврилівці Кам’янецького повіту Гавриловецької волості

Народження, шлюб, смерть:
1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; - не просматривалось.
1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; - не просматривалось.
1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; - не просматривалось.
1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; - не просматривалось.
1826: ф. 315, оп. 1, спр. 7279; - не просматривалось.
1836: ф. 315, оп. 1, спр. 7417; - не просматривалось.
1839: ф. 315, оп. 1, спр. 7464; - не просматривалось.
1861-1868: ф. 18, оп. 1, спр. 245; - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.
1869-1873: ф. 18, оп. 1, спр. 246; - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.
1874-1876: ф. 18, оп. 1, спр. 247; - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.
1877-1883: ф. 18, оп. 1, спр. 248; - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.
1884-1887: ф. 18, оп. 1, спр. 249; - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.
1888-1894: ф. 18, оп. 1, спр. 250; - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.
1895-1902: ф. 18, оп. 1, спр. 251; - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.
1903-1909: ф. 18, оп. 1, спр. 252; - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.
1910-1921: ф. 18, оп. 1, спр. 253 - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.

Сповідальні відомості:
1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6795; - не просматривалось.
1819: ф. 315, оп. 1, спр. 7059; - исследована, Фугело - нет вообще.
1843: ф. 315, оп. 1, спр. 7652; - исследована, Фугело - нет вообще.
1868: ф. 315, оп. 1, спр. 8817 - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.
_________________________

Подільська губернія
Подільська єпархія
Свято-Миколаївська церква с. Гаврилівці Кам’янецького повіту Гавриловецької волості

Народження, шлюб, смерть:
1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8459; - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.
1880: ф. 315, оп. 1, спр. 12283 - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.

Сповідальні відомості:
1875: ф. 315, оп. 1, спр. 11908 - исследовано и оцифровано по фамилии Фугело.

---
Шкурат (Черниговская губерния, Уношовская волость, д.Алисовка). Тихонов (д.Пешево, Нерехтского уезда Костромской губернии). Фугело ( с.Гавриловцы, Камянецкого уезда Подольской губернии). Румянцев (д.Ивановское, село Готовцево, Галичского уезда, г.Чухлома )
alex99super
Начинающий



Винница
Сообщений: 36
Регистрация: 2015
Рейтинг: 19 

Происхождение фамилии:

Фамилия Фугело, скорее всего, представляет собой вариант еврейской фамилии Фогель, адаптированной славянами (скорее всего, украинцами, так как форма Фугело встречается преимущественно на территории Украины).

В свою очередь фамилия Фогель (в немецком написании Vogel) в переводе с немецкого означает «птица». При этом фамилия Фогель не обязательно указывает на род занятий предка (например, охоту на птиц). Эта фамилия может иметь искусственное происхождение. Еврейские искусственные фамилии придумывались намеренно немецкими чиновниками, на которых была возложена обязанность обеспечить евреев фамилиями (такая практика существовала некогда в Австрийской и Российской империях, а также в Пруссии). В основу подобных фамилий ложились произвольно выбранные слова, как правило, из немецкого или из идиша.

Также возможно, что в основе фамилии Фугело лежит еврейское женское имя Фойгл, которое в переводе с идиша также означает «птица».

---
Шкурат (Черниговская губерния, Уношовская волость, д.Алисовка). Тихонов (д.Пешево, Нерехтского уезда Костромской губернии). Фугело ( с.Гавриловцы, Камянецкого уезда Подольской губернии). Румянцев (д.Ивановское, село Готовцево, Галичского уезда, г.Чухлома )
alex99super
Начинающий



Винница
Сообщений: 36
Регистрация: 2015
Рейтинг: 19 

Історія школи. Вступ
Село Гаврилівці, поселення при великому Волоському шляху на придністровських пагорбах, виникло в сиву-сиву давнину. Воно зазнало татарських наскоків, турецької неволі, литовського панування, гноблення шляхетської Польщі.
Село перебувало і під владою польських магнатів, і під владою кам’янецького біскупства католицької церкви. Та становище було однаково важке: чи то на вельможного пана – магната, чи на біскупа католицької церкви однаково важко було відробляти п’ять-шість днів панщини на тиждень.
І селяни повставали. Вони зі зброєю в руках чинили опір поневолювачам. Повставало все Поділля і гавриловчани, як селяни подільського села також повставали.
В XIV столітті селяни боролись проти литовських князів, поневолювачів народу.
В XV столітті повсталий народ громив польських панів- магнатів.
В XVII селяни брали участь у Визвольній війні.
Ще й досі живуть в селі легенди про сміливого народного месника Устима Кармелюка, який орудував, на поч. XXст. А в перших роках XX ст. через Гаврилівці прямували до робочих центрів Росії перші номери ленінської газети «Искра».
Народ шукав правди, боровся за неї. Село Гаврилівці розташоване за 14 км. від м. Кам ‘янець- Подільського. Село розкинулось по схилу лівого берега невеличкої річки Кармелітки, лівої притоки річки Жванчик. Впродовж села по схилах річкової долини ростуть чагарники, залишки лісів, які росли тут в давнину. Тепер колгосп упорядковує ці чагарники, проводить лісонасадження, бо по обох берегах річки довкола села лежать колгоспні землі.
Наше село – одне з найдавніших поселень Поділля. Археологічні знахідки стверджують, що шість тисяч років тому на місці Гавриловець уже було поселення первісних людей. Дві тисячі років тому тут жили наші предки слов’яни. А поруч з їх поселенням, на берегах річки Іванчика навіть було старовинне слов’янське місто тисячу років тому. Гаврилівці вперше згадуються у документах XV ст. В кінці Хет., коли край увійшов під назвою Пониззя до складу великої слов’янської держави – Київської Русі.
У 1250р. Поділля загарбали татари, які зруйнували усі слов’янські поселення.
1362 року татар вигнали з Поділля литовські загарбники, які не менш, ніж татари, знущалися над людьми.
У 1430р. між Литвою і Польщею почалась війна за Поділля. Польські магнати загарбали околиці Жванця, і вже в 1431 році король польський подарував магнатові з Ленчина Жванець і його околиці. В XVIст.. Гаврилівці були власністю Струся.
Село Гаврилівці в 1461 році польський король подарував біскупові міста Кам’янця за те, що той допомагав йому в загарбанні Поділля. І з того часу гаврилівські селяни відбували по 5-6 днів панщини на тиждень та ще й платили 32 податки натурою.
Із списків 1243 р. відомо, що Гаврилівці були великим селом, в якому рахувалось І І «димів».
В 1490р. повсталий народ під проводом Мухи громив польських і українських панів.
В 1593 р. пройшло перше повстання, скероване Косинським, а в1594р. - Северином Наливайком.
В 1625-1630рр. були безперервні дрібні виступи подолян проти шляхти.
За час з 1648-1651р. на гавриловецьких полях не раз побували козацькі війська: полки Кривоноса, Нечая, з’єднання Івана Богуна, а в1653р. восени на гавриловецьких полях були розташовані українські війська, які очолював Богдан Хмельницький. Тут російський гінець вручив гетьманові урядове повідомлення про те, що в Москві проголошено рішення про возз’єднання України з Росією. Через Гаврилівці Богдан провів війська, від’їжджаючи на Переяславську Раду.
1672 року Поділля загарбали турки. 300 тисяч яничар пройшли через Жванець і Гаврилівці і з великого села не залишилося нічого. Все населення втекло до Кам’янця, де стало на оборону міста. В жорстоких багатогодинних боях турки оволоділи Кам’янцем, після чого султан Магомет IV тиждень святкував перемогу. На гавриловецьких і жванецьких полях було організоване тоді велике полювання.
Пізніше на місці села турки зробили пасовище, і великі табуни коней бродили на місці зруйнованого села.
27 років турки володіли Поділлям і містом Кам’янець, а руїни села Гаврилівці заростали бур’яном та чагарниками.
І тільки 22 вересня 1699р. вони повернули Поділля Польщі згідно Корловецької угоди, яка була викликана великими перемогами Росії в кримських походах.
Тоді Гаврилівці знову відбудувались. 1700-1702р. - повстання під керівництвом Палія і Семашко (Самуся), аз 1704-1789р. проходив ряд повстань, якими керували Шпак, Грива, Ґонта і Залізняк в роки Коліївщини, та багато інших ватажків. І в кожному з цих повстань населення Гавриловець приймало активну участь.
Тільки в 1792 році 2 травня Поділля було возз’єднано з Росією, і Гаврилівці перейшли під захист російського царя. Початок ХІУст. Відзначився частими селянськими повстаннями, які проходили в боротьбі за знищення кріпацтва. Керівником повстанських ватаг на Поділлі був Устим Кармелюк в роки 1810-1835. В районі Жванця, Гавриловець він часто знаходив собі притулок. Ще довго після смерті Кармелюка тут діяли повстанські ватаги.
У 1843 р. село було куплено казною у Комара і перейшло в число казенних сіл. Сюди були переселені деякі мешканці м. Жванець, внаслідок чого утворилася та частина Гавриловець, яка на відміну від старовинної їх частини (старого села) іменується Новим Планом. Причиною переселення Жванецьких мешканців в Гаврилівці було те, що в цей час уряд задумав побудувати в м. Жванець фортецю – всі будинки в межах укріплення підлягали знесенню.
Тепер Гаврилівцями володіє М.Я. Клічановський. В селі православних- 850 чол. і 846 жінок, католиків 14 душ. Крім землеробства, вони займаються шевством, кушнірством, сплавом лісу по Дністрі.
Церква в Гаврилівцях була в XVI ст., вона названа в ім’я преподобної Парасковії. По описанню 1740 року церква дерев’яною, збудованою будь-як, подібною до костьолу. Вона була зруйнована (спалена турками) в1769р., а в 1783р. прихожанами побудована нова, теж дерев’яна, з одним чотиригранним куполом.
В 1848-1851 роках побудована церква за рахунок казни в ім’я святителя Миколая, велика, кам’яна, з п’ятьма куполами, покрита залізом, планом хрестоподібна, троє вхідних дверей. Дзвіниця влаштована в одному з бокових куполів.
В церкві є місцева ікона Знамення Божої Матері, копія Новгородської, пожертвувана дворянами Клічановськими. Церкві належала:
Під усадьбу – Зд.250с. і орні землі – 46д. 1080с. Будинок священника побудований за рахунок казни в 1860р., для псаломщика – на поземельний збір в 1892р.
У 1855-56рр. Російська держава перенесла важкий іспит – Кримську війну. Збереглися записи того часу про те, що населення Гавриловець зібрало велику кількість полотна, продуктів, грошей в допомогу оборонцям Севастополя.
Подяку монарха заслужив св’ященник Гавриловець Дем’ян Дорошович (1850-1868) за зібрані в час кримської війни кошти. На поч. XV ст. майже з 1900р. через Гаврилівці проходить шлях, яким таємно перевозилась редагована Леніним газета «Искра». В 1905 році в селі Гаврилівці часто знаходила поліція більшовицькі листівки.
Картина землеволодіння на 1901 рік була:
Державної землі – 156 десятин; Поміщика
Клічановського – 123 десятини; Церковної – 49 десятин;
Селянської землі на 1768 членів громади, що жили в 311 дворах було всього 1642 десятини, що в середньому на одне господарство складало біля 5 з половиною десятин.

---
Шкурат (Черниговская губерния, Уношовская волость, д.Алисовка). Тихонов (д.Пешево, Нерехтского уезда Костромской губернии). Фугело ( с.Гавриловцы, Камянецкого уезда Подольской губернии). Румянцев (д.Ивановское, село Готовцево, Галичского уезда, г.Чухлома )
alex99super
Начинающий



Винница
Сообщений: 36
Регистрация: 2015
Рейтинг: 19 

Історія школи. Освіта
В 1871р. в селі Гаврилівці було відкрито початкову школу. Навчальний рік у ній тривав від так званої «покрови» (14 жовтня) до кіищ березня місяця. На всю школу був один учитель, який одержував по 3 карбованці в місяць. Це була церковно-приходська школа, головну роль в якій відігравав піп, а праця учителя проходила під строгим контролем попа. Навчання в ній тривало три роки. Це була школа початкової грамоти.
В 1871 р. відкрите Міністерське народне училище з чотирьохрічним строком навчання. В ній працювало два учителя і піп третій.
В 1897р. відкрита жіноча школа. В роки імперіалістичної війни завідуючий школи в селі став пожилий вже учитель Іванов Дмитро Дем’янович.
Після встановлення радянської влади на Україні в селі була організована трудова школа першого ступеня, що мала чотири класи, яка пізніше була реорганізована в початкову школу, бо до книжки потяглись і старі, і малі.
Йди учиться рядьішком,
Безграмотная старь!
Пора, товарищ бабуиіка,
Садиться за букварь!
В. Маяковский.
 
У 1931 р. У нашому селі була організована семирічна школа. Першим директором її був той же Іванов Дмитро Дем’янович. Містилась семирічка в двох невеличких будиночках на два класи кожен, і заняття проводились у дві зміни.
А ввечері, вже в третю зміну, в школі працював лікнеп. Навчалось грамоти неписьменне та малописьменне доросле населення. Було тісно, але народ хотів учитися, і місце знаходилось.
В роки Вітчизняної війни гітлерівська воячня спалила будинок школи в селі. Але минули важкі і жахливі роки окупації, ніде було вчитися. Щоб охопити всіх дітей навчанням, школу розмістили в будинку колишнього волосного управління, яка будувалась, мабуть, ще в роки великого земства в царській Росії. Будинок ледь тримався, став дуже ветхим, і понад півтораста дітей заповнили його своїми дзвінкими голосами.
Дзвонив дзвінок, і веселий дитячий гамір затихав: у школі починались заняття. Багато гавриловчан по закінченню сільської школи пішли вчитися далі, вперто і наполегливо працювали вони в середніх і вищих учбових закладах і по закінченню їх стали виконувати різні роботи в народному господарстві. Вони здобули спеціальність.

---
Шкурат (Черниговская губерния, Уношовская волость, д.Алисовка). Тихонов (д.Пешево, Нерехтского уезда Костромской губернии). Фугело ( с.Гавриловцы, Камянецкого уезда Подольской губернии). Румянцев (д.Ивановское, село Готовцево, Галичского уезда, г.Чухлома )
alex99super
Начинающий



Винница
Сообщений: 36
Регистрация: 2015
Рейтинг: 19 

Розвиток колгоспного руху на селі
В селі Гаврилівці ще в 1928р. було організоване «товариство по спільній обробці землі» – СОЗ.
До складу його входило 18 бідняцьких сімейств, які мали 33 га орної землі.
Ініціатором організації цього товариства був Зборовець Яків. Товариство мало кілька пар коней, основний сільськогосподарський реманент, а також одну молотарку і одну сівалку. Товариство це проіснувало до 1930 року включно, тобто до початку колективізації.
1930 рік відзначився масовим розвитком колективного руху.
В колгосп вступило понад 200 господарств. Усуспільнивши тяглову силу, реманент та насіння, сільськогосподарська артіль села вже восени 1930р. провела сівбу озимих колективно. А в 1931р. колективізація в селі зросла до77%, тобто основна маса бідняцького і середняцького населення села на кінець 1931 року вже була в колгоспі. Поза колгоспом залишились тільки ті, що ще вагались, розмірковували.
Першим головою у нас був односельчанин, місцевий – Фугело Микола Федорович. Після нього на голову колгоспу був обраний чотирьохпільна сівозміна. Пізніше, уже в колгоспах, введена була восьмипільна сівозміна з дев’ятим запільним клином.
Як вже згадувалось вище, село Гаврилівці стало казенним селом ще до скасування кріпацтва, і купка селян у ньому жила заможно, куркулилась. До таких міцних куркульських господарств належали господарства: Ківерчука Тимофія, Марунчака Петра, Пасічника Артема, Кіровського Мойсея, Романюка Івана, Романюка Андрія, братів Лівацьких Андрія та Мойсея і їх родича Лівацького Івана та інші.
Про останнього розповідають, що він купив у громади за відро горілки старе кладовище і пустуючі землі коло нього.
Хата цього Лівацького була побудована на старому кладовищі. Зараз в цій хаті міститься колгоспна пасіка. Місце хороше, велика площа землі поросла старим садом.
Ці куркульські господарства мали в своєму користуванні від 10 до 40 га землі. Десять-п’ятнадцять десятин землі мали господарства Ківерчука, Марунчака, а по сорок десятин держали у своєму користуванні Романюки та їх родичі.
З початком колективізації по клопотанню трудящих села куркульські господарства були репресовані, а вже з 1931-32рр основна маса середняцьких господарств прєдналась до колгоспу.
Вирішальну роль у завершенні суспільної колективізації відіграли МТС, які допомагали механізувати основні процеси сільськогосподарського виробництва, підвели під сільське господарство міцну машинну базу.
Скільки врочистості, і скільки радості було, коли в село в’їжджав перший трактор!
Голова колгоспу Фугело Микола та голова сільради Гончарук святково одягнуті, очолювали гурт селян, що вийшли зустрічати перший трактор, на якому в’їжджав в село перший тракторист – односельчанин Скуляк Іван.

---
Шкурат (Черниговская губерния, Уношовская волость, д.Алисовка). Тихонов (д.Пешево, Нерехтского уезда Костромской губернии). Фугело ( с.Гавриловцы, Камянецкого уезда Подольской губернии). Румянцев (д.Ивановское, село Готовцево, Галичского уезда, г.Чухлома )
<<Назад  Вперед>>Страницы: 1 2 [ >>>>>> ]
Модераторы: Vodnik_dnepr, Радомир
Генеалогический форум ВГД »   Поиск предков, родичей и/или однофамильцев »   Ф »   Фл - Фю »   Фугело / Фугела
RSS
Пользователи на сайте

Генеалог
vikarii

Профессиональные: военная история (соц...

Генеалог
geneologia2009

Волгоград
Провожу поиск в архивах Волгоградской и ...

Генеалог
Tiana717

Москва

Генеалог
Bibigon

Вечный ученик... Да так, всего понемногу

Генеалог
Yama

СПб
Восстанавливаю старые фотографии.