Наверх ##
15 января 19:42 Наприкінці серпня 1939 р. майор кавалерії В. Яблонський отримав призначення до штабу армії "Лодзь". На цій посаді його застав напад Німеччини на Польщу. Невдовзі був переведений до штабу оперативної групи кавалерії № 2, а потім – на посаду начальника I відділу штабу Командування оборони Варшави. З 27 вересня командував 7-м полком кінних стрільців, який обороняв столицю. Додатком до наказу командувача армій "Лодзь" і "Варшава" генерала дивізії Юліуша Руммеля від 29 вересня 1939 р., за проявлену відвагу і мужність Вітольд Яблонський був нагороджений Хрестом Хоробрих.
Після капітуляції Варшави, 29 вересня 1939 року його полк склав зброю. Яблонський опинився у полоні. Перебував у пересильному таборі військовополонених у м. Блонє, потім у таборах для офіцерів II-А в німецькому м. Пренцлау та ІІ-С біля Вольденберга. 25 січня 1945 р. розпочалася евакуація табору. 30 січня 1945 р. в’язні, які перебували в німецькому с. Деец (тепер с. Дзедзіце Західнопоморського воєводства Польщі), були звільнені радянськими військами. Під час цього, за даними Товариства вольденбержців, майор Вітольд Яблонський загинув. Похований на комунальному цвинтарі розташованого неподалік м. Барлінек (тогочасна німецька назва – Берлінхен).
Був одружений з Кристиною Около-Кулак. Їх син Влодзімєж Яблонський, народжений 15 квітня 1921 р. у Варшаві, також став військовим. Підпоручник, учасник польського підпілля в 1939 – 1944 рр. та Варшавського повстання, після поразки якого перебував у німецькому полоні.
Джерело:
Петров Л.О. 7-й полк уланів Військ Польських в Україні. 1917 – 1918 рр. Вінниця: ТОВ "ТВОРИ", 2020. С. 302 - 303. ---
Знания - сила | 