Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

Богомоловка (Богомолiвка)

В этой теме будет собираться информация по "малой" родине моей бабушки Гук Евфросинии Васильевны, урожденной Капаенко (28.02.1891-07.06.1981)

    Страницы:  1 2 Вперед →
Модератор: lugdoc
lugdoc
Модератор раздела

Сообщений: 514
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 369
Моя бабушка, Капаенко Евфросиния Васильевна (в замужестве Гук), родилась 28 февраля 1891 года в деревне Богомоловка Кохновской волости Кременчугского уезда Полтавской губернии. Ныне этот нас. пункт носит название Червоная Знаменка и является центром Червоназнаменского сельсовета, к которому еще относится село Вольная Терешковка, Кременчугского р-на Полтавской области.

Вот несколько карт этой местности:
Специальная карта Европейской части России Стрельбицкого 1865-1871 гг.(10-верстовка)


[ Изображение на стороннем сайте: 123eff200738.jpg ]


Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 гг.(10-верстовка)


[ Изображение на стороннем сайте: dc36aacc8dfa.jpg ]


Военно-топографическая карта Российской Империи Шуберта (3-верстовка) середины XIX века


[ Изображение на стороннем сайте: 61e460b7df8c.jpg ]


Карта генштаба 1992г.


[ Изображение на стороннем сайте: ec1906b105de.jpg ]
---
Поиск: Гоженко (Харьк. и Екатериносл. губ.), Гук (Полт. губ. Прилукский у-д, Кременчуг,Тобол.губ., Примор. обл.), Капаенко (Полт. губ.) Чеботаревы (Щетово, Войско Донское)
Мой дневник
lugdoc
Модератор раздела

Сообщений: 514
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 369
Черво́на Зна́м'янка (до 1921 - Богомолівка) — село в Україні, Червонознам'янська сільська рада

Загальна характеристика

Червона Знам’янка – село, центр сільської ради. Розташоване за 9 км від районного центру м. Кременчук і за 116 км від обласного центру. Найближча залізнична станція - 16.6 км. Площа села Червона Знам’янка 1174 га. Село налічує 1033 дворів із населенням 2379 чоловік.

Вільна Терешківка – село, розташоване за 3 км від села Червона Знам’янка, за 12 км від районного центру і за 126 км від обласного центру. Найближча залізнична станція 17 км
Площа села вільна Терешківка – 3315 га. Село налічує 682 двори із населенням 1804 осіб.

Села розташовані у лісостеповій фізико-географічній зоні, через обидва села протікає річка Сухий Кагамлик.

Переміщення населених пунктів Червона Знам’янка та Вільна Терешківка не було за всю історію їх існування, навпаки дані населені пункти розширювалися, понад з основними селами виникали такі поселення – хутори як Мазурівка, Гриценки, Глотівка, Поясківка, Куклівка, Комарівка, Донівка, Крупівка Данилейки, Бейгули, Новоселівка, Трохимівна, назви яких пішли від прізвищ перших там поселенців. В даний час всі ці поселення злилися в села Вільна Терешківка та Червона Знам’янка.

Історія

Село Червона Знам’янка було засновано близько 1654 року втікачами з Правобережної України і до 1921 року називалось Богомолівка. Цю назву «Богомолівка» дав сам народ навколишніх сіл, після того як в 1828 році в цьому селі на кошти прихожан була побудована кам’яна Троїцька православна церква, від слів «ходити богу молитись» і пішла назва села. До 1828 було багато назв окремих хуторів на цій території. Назви хуторів походили від прізвищ козаків, які перші поселились, ці назви збереглись і до наших днів. Перші поселення в с. Червона Знам’янка виникли після возз’єднання лівобережної частини України з Росією в січні 1654 року. На територію лівобережної України тікали селяни – козаки з Правобережної України від тяжкого панського гніту Польщі. Уряд Росію дозволив поселитись і заснувати свої поселення – хутори. В 1921 році село за своєчасне виконання хлібозаготівель і якісний ремонт шляхів одержало перехідний Червоний прапор, на зборах громади було прийнято рішення перейменувати село Богомолівку на Червону Знам’янку.

Основним заняттям в минулому було землеробство. Крім землеробства важливим заняттям населення було чумакування. Селяни – козаки по весні, на возах відправлялися в Одесу, Крим, Таврії, по поміщицьких економія. На південь вони везли товари з Кременчука, звідти везли сіль, сіно, вино, рибу. Чумакували ті, в кого було від двох і більше пар волів, частину волів залишали для обробітку землі, а останні відправляли на південь. Крім того селяни на волах перевозили різноманітні вантажі, товари з поміщицьких економій в місто Кременчук. Селяни, в яких не було волів, ішли в місто Кременчук в найм до торговців, купців, інших багатіїв міста, на різні роботи. В Кременчуці багато міщан мали коней, на яких працювали селяни по перевозці різних товарів, так як довгий час в самому Кременчуці не було залізниці. В селі селяни займалися виготовленням саморобного полотна, ткали грубі сукна, окремі умільці вишивали.

В селі Червона Знам’янка була вовночесальня власника Гложитейна Аврама, хлібні засипки – Троїцька, Щербака, бакалійні лавки – Барабаша, майстерня – с/г ремонту Тимченка, паровий млин – Корнієнка Павла. Козаки несли повинності перед державою: платили державі за десятину землі 80 коп. пізніше 1 крб. 20 коп. несли також громадські повинності: обирався староста, сторж. десятник (на рік), соцький (на три роки), писар (але за платню 250 крб. на рік), нічний сторож наймався (плата 10 коп. з двору).

Документальних відомостей про кількість землі селян немає, але відомо, що окремі заможні селяни – куркулі мали по 50, 30, 20, 15 десятин землі, а інші від 10 до 8 десятин. Середняки в селі мали від 5 до 8 десятин, бідні селяни мали від 4 до 1 десятини. Бідні не мали ні худоби, ні с/г реманенту, їх землі погано оброблялись, а тому більшість з них ішли працювати до селян – куркулів.

В селах не було історичних подій пов’язаних з нападами іноземних загарбників, які залишилися би в пам’яті, або передавалися би з покоління в покоління. Архівних чи археологічних пам’яток також в селах ніяких не залишилось.

В обох селах не було повстань проти царату, панів та інших гнобителів. Також немає ніяких даних про участь жителів в повстаннях. В селах не діяли марксистські організації. Страйкового руху промислових і с/г робітників не було, в дореволюційній час, лише були окремі випадки участі селян у програмах, пов’язаних з революцією в 1905 – 1907 років.

источник
---
Поиск: Гоженко (Харьк. и Екатериносл. губ.), Гук (Полт. губ. Прилукский у-д, Кременчуг,Тобол.губ., Примор. обл.), Капаенко (Полт. губ.) Чеботаревы (Щетово, Войско Донское)
Мой дневник
Лайк (1)
lugdoc
Модератор раздела

Сообщений: 514
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 369
Статья о Богомоловке в 12-ом томе "Религия и церковь" издания "Полтавика. Полтавская энциклопедия" изд. "Полтавский литератор" 2009.

ЧЕРВОНА ЗНАМ'ЯНКА с, Кременчуцький р-н. Православної Церкви громада. Троїцька церква.

Дата будівництва першої, дерев'яної, на честь Святої Живоначальної Трійці церкви в с. Богомолівка Миргородського полку (тепер с. Червона Знам'янка Кременчуцького р-ну) не встановлена. На підставі наявних письмових джерел можна стверджувати, що клопотання про спорудження в селі храму було підняте в 1748 р.. Саме цим роком датоване «Прошеніє» кременчуцького священика Грабина про надання дозволу на спорудження храму в селі. Вірогідно, це звернення було проігнороване єпархіальним управлінням, але церкву все-таки спорудили. Найдавніша віднайдена письмова згадка про неї датована 1773 р..

10.10.1776 церква передана із відомства Київської до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час вона мала двох священиків і двох церковнослужителів. Нова, мурована, церква збудована 1828 р., в 1837 р. до неї прибудовано муровану дзвіницю, в 1908 р. храм відремонтовано. Мала другий вівтар на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

У 1773 до церковної парафії входило 43 двори; у 1776 — 44 двори і 17 бездвірних хат. У 1902, 1912 Т. ц. володіла 27 дес. 1411 кв. саж. ружної землі. Діяла церковнопарафіяльна школа. 1902 парафіян — 1291 душа чоловічої, 1310 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — ЗО, міщан — 36, козаків — 1736, селян — 125.

Із священиків відомі: Олександр Георгійович Фидровський (1902, 1912, у сані з 1878, нагороджений скуфією 1896); із псаломщиків: диякон Прокіп Макарович Попов (1902, 1912, у сані з 1886), Петро Вікторович Ромєнський (1902, на посаді з 1898), Іоанн Васильович Букшований (1912); із церковних старост: козак Тимофій Мазур, (1902), Антон Оникій (1912).

Літ.: ЦДІАУК. - Ф. 127. - Оп. 1076. - Спр. 87; Джерела..., 2004. - С. 164. Клировая книжка..., 1902. — С 280; Справочная клировая книга..., 1912, - С 106."


Издание "Полтавщина. Енциклопедичний довідник "(К., 1992) говорит о Богомоловке следующее:


[ Изображение на стороннем сайте: 818177aa30e9.gif ]
---
Поиск: Гоженко (Харьк. и Екатериносл. губ.), Гук (Полт. губ. Прилукский у-д, Кременчуг,Тобол.губ., Примор. обл.), Капаенко (Полт. губ.) Чеботаревы (Щетово, Войско Донское)
Мой дневник
lugdoc
Модератор раздела

Сообщений: 514
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 369
В сотні Кременчуцькій в 1734 р. лічаться такі населені пункти: місто Кременчук, сільця-«деревні» (від «сіл» їх зазвичай відрізняли менші розміри та відсутність власної церкви) Скибівка, Кохнівка, Савина, Богомолівка, Піщане;
(див.: ІР НБУВ. – Ф.1. – Спр.58155. – Арк.2-3).


Феодосий Макаревский в своей книге "Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской спархіи: Церкви и приходы прошедшаго XVIII столѣтія" (Екатеринославъ, типография Я.М. Чаусскаго, 1880) упоминает Богомоловку в главе "Объ учрежденіи Протопопіи въ Кременчугъ, какъ въ главномъ городъ Новороссійской губерніи":

"По учрежденіи въ Кременчугѣ протопопіи, причислены къ ней слѣдующіе приходы:
протопопіи Кобелякской
<...>
Протопопіи Сорочинской:
Въ городѣ Кременчугѣ церковь Преображенская, дворовъ 99.
Въ томъ же городѣ Кременчугѣ церковь Успенская, дворовъ 60.
Въ мѣстечкѣ Власовкѣ церковь Преображенія Господня, дворовъ 30.
Въ томъ же мѣстечкѣ Власовкѣ церковь Рождества Пресвятыя Богородицы, дворовъ 32.
Въ селѣ Богомоловкѣ церковь св. Живоначальныя Тройцы, дворовъ 43.
Въ селѣ Недогарскомъ церковь св. Живоначальныя Троицы, дворовъ 46.

Какъ Кременчугъ съ духовнымъ Правленіемъ, такъ и всѣ при-писанные къ нему приходы и церкви до 1775 г. состояли въ вѣдомствѣ Кіевской епархіи; а съ этого времени, по открытіи Славенской и Херсонской епархіи, съ 1776 г., вошли въ составъ сей послѣдней."


В "Ведомости №12 от 10 октября 1776 года о отшедших из Киевской епархии в Славенскую и Херсонскую городах, местечках, селах, церквах, священно и церковнослужителях, приходских дворах и так называемых бездворных хатах" о Богомоловке указано следующее:


[ Изображение на стороннем сайте: b10d846a7f0e.jpg ]


Там же написано о Богомоловке - "Богомолівка – тепер село Червона Знам’янка Кременчуцького району Полтавської області, розташоване за 9 км. від Кременчука. Згадується з 1730 р. Належало до Кременчуцької сотні Миргородського полку. При влаштуванні в Кременчуці протопопії до неї, між іншими, зі складу протопопії Сорочинської була переведена Троїцька церква села Богомолівки з 43 дворами. У 1787 р. тут налічувалось 382 чоловіки і 384 жінки."


"Список населенных мест Полтавской губернии" за 1859 год


[ Изображение на стороннем сайте: 7c0761ac73e4.gif ]



Упоминается Богомоловка в 7-ом томе "Малороссия" сборника "РОССИЯ. Полное географическое описание нашего отечества. Настольная и дорожная книга для русских людей" под редакцией В.П. Семенова, изданного в С.-Петербурге в издательстве А.Ф. Девриена в 1908 году, в VIII главе под названием "Пути, расходящиеся от Харькова", написанной В. В. Морачевским, Б. Г. Карповой и И. М. Малышевой:

"От города Кременчуга отходят радиусами несколько почтовых трактов. К северо-западу от города идет тракт на города Хороль и Лубны. В 6 верстах от города при названном тракте лежит дер. Песчаное с населением более 1 ½ тыс. человек. В версте отсюда находится другое людное село Богомоловка, имеющее жителей около 2.400 человек; в селе 2 православные церкви. К северу и далее к северо-востоку от Кременчуга направляется почтовая дорога к Полтаве. Здесь в 4 верстах от города расположено селение Кагамлык, вблизи которого берет начало река Кременчугского уезда Кагамлык, имеющая протяжение около 75 верст. "
---
Поиск: Гоженко (Харьк. и Екатериносл. губ.), Гук (Полт. губ. Прилукский у-д, Кременчуг,Тобол.губ., Примор. обл.), Капаенко (Полт. губ.) Чеботаревы (Щетово, Войско Донское)
Мой дневник
lugdoc
Модератор раздела

Сообщений: 514
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 369
В своей монографии "Українне місто: Кременчук від заснування до 1764 р." – К. : 2004 р. Д.С. Вирский пишет:

"В освоєнні власне кременчуцької околиці напевно переважав напрямок за руслом р.Кагамлик, у гирлі якої й виник Кременчук. Так, 1654 р. за 15 км від останнього вище за течією річки осіло нове козацьке село Богомолівка (назва напевно від прізвища Богомол-Богомоленко), а вірогідно у 1660-х рр. трохи нижче за течією (за 10-11 км від Кременчука) було закладене Савине (гіпотезу про зв’язок цього заснування з кременчуцьким сотником-полковником Савою див. нижче) та Кохнівка (населений пункт розташований на Кагамлику безпосередньо за Кременчуком).

Осадниками першого із згаданих поселень були правобережні емігранти. Напевно група першозаселенців була досить значною, адже за ревізією 1729-1730 рр. Богомолівка була найбільшим населеним пунктом Кременчуцької сотні, не набагато меншим за сам Кременчук (така ситуація зберігалась принаймні до 1740-х рр., коли починається швидкий ріст Крукова-Крюкова).

Козак Іван Богомол фіксується в Богомолівці ще за реєстром 1741 р., раніше маємо дані про Романа Богомоленка згаданого в реєстрах Кременчуцької сотні 1712 та 1715 рр. Гіпотетично можна припускати причетність до заснування Богомолівки когось з двох (чи обох одразу) Тишків Богомоленків згаданих у Кислянській сотні Уманського полку за реєстром 1649 р.
---
Поиск: Гоженко (Харьк. и Екатериносл. губ.), Гук (Полт. губ. Прилукский у-д, Кременчуг,Тобол.губ., Примор. обл.), Капаенко (Полт. губ.) Чеботаревы (Щетово, Войско Донское)
Мой дневник
Koudinoff
Новичок

Сообщений: 1
На сайте с 2013 г.
Рейтинг: 2
Добрый день, большое спасибо за интересную информацию.

Вот как раз интересно было бы покопаться в реестрах кременчугских сотен и тому подобных документах.

В Краснознаменке музея нет, насколько я знаю. В Кременчуге - есть, в т.ч. краеведческий совсем рядом с местом, где я живу. Правда, он уже пару лет на реконструкции, которую обещают закончить до конца этого года.

Очень заинтересовала карта середины 19 в. (кстати, на ней отмечена церковь). Получается, что дом, где родился мой дед, находился на самом отшибе села, не случайно то место чаще называли Мазуровка - на схеме это в верхней части буквы Г в названии Богомоловка в красной рамке. Оттуда церковь в селе Савино даже еще ближе, чем Троицкая - так что можно попробовать поискать метрики и оттуда.
lugdoc
Модератор раздела

Сообщений: 514
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 369
Продолжаю штудировать труд Д.Вирского... В главе «ПоХмілля» есть упоминания о Богомоловке.

Немножко предистории... Время «Руїни», которое началась после смерти Б.Хмельницкого, негативно сказалась на состоянии Кременчугщины. Уже первый конфликт между гетманом И. Выговским и полтавским полковником Пушкарем опустошил этот край.

"На Кременчуччині тоді встигли побувати і гетьманські війська в купі зі своїми татарськими союзниками, і запорожці з кошовим отаманом Яковом Барабашем на чолі. За умов війн XVII ст. для мирного населення та місцевої економіки це було майже рівно нищівно."

Автор также приводит сведения татарского путешественника Эвлии Челеби об осаде Кременчуга в апреле-мае 1658 года, причисляя этот эпизод к начальному этапу гражданской войны. Челеби писал: «У цей раз, хоча фортеця і опинилася оточеною жорстоким вогнем, вона продовжувала жити і у вогні, мов саламандра. Татарські воїни зазнали гарматного обстрілу і не змогли підійти до неї впритул. Однак усі чотири сторони її зазнавали обстрілу протягом п’яти днів та п’яти ночей, і, поки вона горіла, татари встигли взяти безмежну та безкінечну кількість бранців та майна із скарбниць. У той самий день ми поскакали звідти, захоплюючи по дорозі різну здобич».

Д.Вирский сообщает, что "хоча ядро кременчуцького соціуму лишилося недоторканим, про попередній добробут кременчужани могли лише згадувати. Тоді майже знищений був хутір Богомолівка (нині с.Червона Знам’янка), заснований переселенцями з Правобережної України".
---
Поиск: Гоженко (Харьк. и Екатериносл. губ.), Гук (Полт. губ. Прилукский у-д, Кременчуг,Тобол.губ., Примор. обл.), Капаенко (Полт. губ.) Чеботаревы (Щетово, Войско Донское)
Мой дневник
lugdoc
Модератор раздела

Сообщений: 514
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 369

Koudinoff написал:
[q]
Вот как раз интересно было бы покопаться в реестрах кременчугских сотен и тому подобных документах.
[/q]

Полагаю, дорога нам в ЦГИАК...

Koudinoff написал:
[q]
В Краснознаменке музея нет, насколько я знаю.
[/q]

А насчет средней школы можно поинтересоваться?

Koudinoff написал:
[q]
Правда, он уже пару лет на реконструкции, которую обещают закончить до конца этого года.
[/q]

Что ж, бум ждать...

Koudinoff написал:
[q]
Оттуда церковь в селе Савино даже еще ближе, чем Троицкая - так что можно попробовать поискать метрики и оттуда.
[/q]

С одной стороны не факт, что они сохранились... Второе - как правило, жители одного населенного пункта являлись прихожанами той церкви, которая находилась в их нас. пункте вне зависимости расстояния до храма .
Но, я полагаю, что никто не запрещал любому человеку "совершить таинство" в церкви любого нас. пункта, где он в это время оказался...
---
Поиск: Гоженко (Харьк. и Екатериносл. губ.), Гук (Полт. губ. Прилукский у-д, Кременчуг,Тобол.губ., Примор. обл.), Капаенко (Полт. губ.) Чеботаревы (Щетово, Войско Донское)
Мой дневник
lugdoc
Модератор раздела

Сообщений: 514
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 369
В "Витязi з реєстру Миргородського полку 1741 року про складання присяги імператриці Єлизаветі в Потоцькій, Кременчуцькій і Власівській сотнях з відомостями про козаків, які перебували за домашніми промислами за Дніпром" в составе Кременчугской сотни приведен список Богомоловских казаков:

деревни Богомоловки козакы
Хвеско Бабенко
Прокоп Матенко и брат Антон
Гаврило Петренко
Иван Кривоносенко
Данило Вовченко
Петро Арандаренко, брат его Семен
Грицко Ряборучко
Мартин Поясок
Василь Рибас
92 Грицко Писмененко
Леско Самойленко
Павло Шамрай, брат его Каленик
Грицко Песмененко
Хведор Коркишка
Мартин Волочай
Павло Макаренко
Яков Хведоренко
Василь Дзюба
Терешко Калачник
Иван Лелюк, брат его Иван
Хведор Гриценко
Мван Василенко
Тимко Курка, сын его Гаврило
Марко Пащенко, сыны его Павло и Омелько
Гаврило Волочай, браты его Хведор и Мартин
Грицко Лелюк, брат его Василь
Семен Лелюченко
Грицко Волочай
Данило Плечко
Петро Калачник
Иван Попенченко, брат его Остап
Роман Данилейченко
Грицко Лукьяненко
Яцко Коваль
Мойсей Варченко
Михайло Пащенко
Пархом Павленко
Ярема Мазур
Демко Антоненко
Грицко Качконог
Тимош Слепченко
Василь Бейгул
Антон Крупа, брат его Яцко
Грицко Босенко
Стецко Валко
Иван Богомол
Андрей Василан
Леско Перевозниченко
Итого 59
----------------
Источник
---
Поиск: Гоженко (Харьк. и Екатериносл. губ.), Гук (Полт. губ. Прилукский у-д, Кременчуг,Тобол.губ., Примор. обл.), Капаенко (Полт. губ.) Чеботаревы (Щетово, Войско Донское)
Мой дневник
lugdoc
Модератор раздела

Сообщений: 514
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 369
Богомоловка, так сказать, в зеркале статистики:

1. Ревизия Полку Миргородского Сотни Кременчуцкой
коликое число в оной Сотне на 752 год … дворов … козачих и в оних дворах хат и бездворних
1752 году августа « »д.

Перечневая табель коликое число полку миргородского сотні Кременчуцкой имеется козаков выборних, одноконних, и подпоможчиков, дворов и в дворах хат, також и особо стоящих бездворних хат, и в хатах семей и подсуседков козачих в одних дворах, а в особих хатах живучих, конних і піших, а особливо владельческих старшинских і других воинского звания людей и поповских жилих и приезжих дворов, явствует … же сего 1752 году августа д.

(1) Дворах
(2) В дворах хат
(3) В всех хатах семей
(4) Бездворних хат

Козаков виборних

[ Изображение на стороннем сайте: 3c2be9593142.gif ]


Козаков одноконных


[ Изображение на стороннем сайте: 165706c8cb70.gif ]


Козаков подпоможчиков


[ Изображение на стороннем сайте: ab36c385d5ca.gif ]


Всего козачих


[ Изображение на стороннем сайте: cbae27703f96.gif ]



[ Изображение на стороннем сайте: b5e8f1b84d69.gif ]



[ Изображение на стороннем сайте: b5da6ee14905.gif ]


Сотник остаповский Федор Базилевский
ЦДІАУК. – Ф.51. – Оп.3. – Спр.19350. – Арк.140-157.

2. Реестр сотні Кременчуцкой

коликое число в оной сотні при сочинении на 1752 год ревизии явилось старшинских и другого воинского звания, жилих дворов поповских, школ, шпиталев и других разночинцов к дачам не подлежащих о том ниже сего явствует.
1752 году августа
В городе Кременчуке


[ Изображение на стороннем сайте: 66d29e6a7286.gif ]


Сотник остаповский Федор Базилевский
ЦДІАУК. – Ф.51. – Оп.3. – Спр.19350. – Арк.158-158зв.


3. Ревизия Полку Миргородського Сотни Кременчуцкой

коликое число в одной сотне на 1752 год сочиняемой явилось посполитих людей свободних и владельческих в том числе меских и сельских старшин и служителей яко то войтов, комисарчиков, десятников и протчих дворов також и особливо состоящих бездворних хат и во всех хатах семей и каких оние по своим имуществам суть статей значить ниже сего 1752 году августа « » дня.
Перечневой табель полку Миргородского Сотни Кременчуцкой коликое в оной сотне имеется посполитих людей свободних воискових и владелческих в том числе меских и селских старшин и служителей яко то войтов, комисарчиков, десятников и протчих дворов такоже и особо состоящих бездворних хат и во всех хатах семей и каких они по своим имуществам суть статтей також подсуседков конних и пеших значить ниже сего 1752 году августа

(1) Дворах
(2) В дворах хат
(3) В всех хатах семей
(4) Бездворних хат
(5) Конних
(6) Пеших

Посполитих свободних


[ Изображение на стороннем сайте: 32265d6edba7.gif ]



[ Изображение на стороннем сайте: 678ebe30362b.gif ]


Разом (посполитих)


[ Изображение на стороннем сайте: 69eef5120ff6.gif ]


Сотник остаповский Федор Базилевский


[ Изображение на стороннем сайте: dd3b7c0934ed.gif ]


Сотник остаповский Федор Базилевский
ЦДІАУК. – Ф.51. – Оп.3. – Спр.19350. – Арк.623-637зв.



Источник
---
Поиск: Гоженко (Харьк. и Екатериносл. губ.), Гук (Полт. губ. Прилукский у-д, Кременчуг,Тобол.губ., Примор. обл.), Капаенко (Полт. губ.) Чеботаревы (Щетово, Войско Донское)
Мой дневник
    Страницы:  1 2 Вперед →
Модератор: lugdoc
Вверх ⇈