Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина казацкая - полки реестровые и слободские »   Полки Гетманщины (Запорожское войско) »   Каневский полк »   КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)
RSS


КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

Общие вопросы


  Вперед>>Страницы: 1 * 2 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Metallist
Долгожитель форума

Metallist

Чернигов
Сообщений: 678
Регистрация: 2009
Рейтинг: 1071 

КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1678; 1702-1712)

==========================

Один з найстаріших, ще реєстрових козацьких полків Речі Посполитої, який мав охороняти переправи через Дніпро в районі Стайок, Трахтемирова, Іржищева та Канева. Полковий центр - місто Канів над Дніпром. Нині це районне місто Черкаської області. За відомими реєстрами полків 30-х pp. XVII ст. ми знаємо про таких канівських полковників, як Кулага Іван (1630), Данило (1632-1634), Лагода Андрій (1637), Боярин Іван Іванович (1638), Сікиринський Амвросій (1638), Голуб Юрій (1644-1646).

Від початку 1648 р. полк став складовою армії Б. Хмельницького, а після Зборівської угоди 8 серпня 1649 року і адміністративною одиницею Війська Запорозького. Межі полку були дотичні до кордонів Київського, Білоцерківського, Корсунського, Черкаського, Кропивнянського та Переяславського полків на лівому і правому березі Дніпра. А до 1648 р. - це була територія Київського воєводства, Переяславського, Черкаського та Канівського староств.

За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці]. А саме:
1. Стародуба - Стародуб Іван;
2. Волинця - Волинець Павло;
3. Кулаги - Кулага Яким;
4. Богданенка - Богданенко Фесько;
5. Гуняка - Гуляк Федір;
6. Рощенка - Рощенко Петро;
7. Климова - Малашенко Клим;
8. Юхимова - Рощенко Юхим;
9. Андрійова - Андрій;
10. Межиріцька (147 козаків) - Супрун Михайлович;
11. Трахтемирівська (167 козаків) - Цепковський;
12. Ржищівська (222 козаки) - Чугун;
13. Стаєцька (170 козаків) - Шеремет Тарас;
14. Михайлівська (98 козаків) - Данило Юхимович;
15. Маслівська (100 козаків) - Євлашенко Семен;
16. Канівська полкова - Іван Голота.
Полковим писарем у реєстрі значиться Герасим Савич, а полковим осавулом – Богдан Шабельниченко.

В цілому Канівський полк за кількістю особового складу і стратегічним значенням займав третє місце у Війську Запорозькому після Корсунського та Чигиринського полків. В одному лише Каневі концентрувалося десять сотень і 2263 козаки.
Від Білоцерківського миру 18 (28) вересня 1651 р. і до Переяславської ради 8 січня 1654 р. адміністративний склад полку зазнав змін. Були ліквідовані Маслівська та Трахтемирівська сотні, скоротилася кількість Канівських сотень до п'яти, а також з'явилися дві нові сотні - Бубнівська (на Лівобережжі) та Конончанська (створена, ймовірно, з однієї Канівської та з Маслоставської сотень). Всього ж у 1654 році Канівський полк нараховував 11 сотень, з яких 9 тих, що виникли 1649 року, та 3152 реєстрових козаки.

У період Руїни полк зазнав нових значних змін, часто переходячи із рук одного гетьмана до іншого. Підчас бувало по два, а то й по три полковники, мінявся сотенний склад. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. полк мав відійти до Речі Посполитої. Від 1668 р. він входив до вілаєта П. Дорошенка і з його здачею у 1676 році фактично припинив існування, за винятком вузенької придніпровської смуги із сотнями у Ржищеві, Трахтемирові та Каневі, які очолював полковник Давид Пушкаренко. Після Чигиринських походів 1677 і 1678 pp. за умовами Бахчисарайського миру 1681 р. полк було остаточно ліквідовано. Козаки перейшли на Лівобережжя і розселилися у Переяславському полку.

Відроджений у кінці 80-х pp. XVII ст. як зійськовий підрозділ правобережного козацтва С Палієм. Центр полку розмістився у місті Богуславі (нині райцентр Київської області), тому його в цей період іменують Богуславським, а 1702 р. створюють окремий Канівський полк. Проте спроба приєднати Правобережну Україну до Гетьманщини тоді не вдалася і Канівсько-Богуславський полк був остаточно ліквідований 1712 року за Прутським миром.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 52-53.
Metallist
Долгожитель форума

Metallist

Чернигов
Сообщений: 678
Регистрация: 2009
Рейтинг: 1071 

Окончание статьи.

Юрій Горбаченко
АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ
КАНІВСЬКОГО ПОЛКУ (1648 – 1678 рр.)

==========================================
(Козацька скарбниця. Гетьманські читання. Вип. 4. –
Чернівці: Видавничий дім „Букрек”, 2007. – С. 120-140.)


ТЕРЕХТЕМИРІВСЬКА СОТНЯ

------------------------------------------------
Терехтимирів. До історії трехтемирівського монастиря варто додати, що 26 січня 1665 р. королівський привілей на ігуменство після смерті Стефана Креховецького наданий Сильницькому. Стефан Максиміліанович Креховецький походив з старої червоноруської родини, яка у Галицькій землі мала родовий маєток Крехів. Його матір'ю була княгиня Ядвіга Козека. Один із синів 1694 р. став архимандритом слуцьким.
Підсінне. Велике і Мале до канівського замку терехтемирівської волості Служки тримали (1552). 12 жовтня 1641 р. підтвердження права через Самійла Лаща Тучапського, стражника коронного, старости овруцького і канівського, правом ленним, на сина свого Михайла. 1646 р. Микола Лащ-Тучапський позивав за заволодіння ним Михайла Лаща. Підсінне належало до Терехтемирівської сотні. В Іллінській церкві священиком був Іван Кармановський (1745).

ІРЖАВЕЦЬКА СОТНЯ
-----------------------------------
Іржавець. 1644 р. слобода Іржавець згідно королівського декрету від хорунжого новгородського Миколи Киселя передана судді земському київському Стефану Аксаку. 1661.07.20, Добра Ржавець і Монедонівка [!], Лазарщиця в старостві канівському шляхтичам Степану і Андрію Держановським. Іржавецька сотня - 222 козаки, серед них сотник Чугуй (?-1649-?). 1654 р. Міщани на чолі з війтом, отаманом, 49 міщанами, а козацтво сотник, 6 отаманів, 259 козаків. Вігура Ничипір - козак сотні Іржищівської Канівського полку (1649).
ЧОРНІ Чорнишенко Лук'ян - козак сотні Іржищевської (1649). Поминальник його роду: Петро, Лук'ян, Павло, Федір, Йосоп, Самійло, Гафія, Павло. Олександр Сулима 4 березня 1703 р. у Параски Петрихи та її синів Мокія і Артема Петренків на правому боці Дніпра під Іржищевом на річці Легличі купив греблю зі ставом.
Полстин (Ржавець), городище Київський повіт, село на правому боці р. Росаві 1455 р. князь Олелько Володимирович надав городище Олехну Сохновичу. Дістався його доньці Орині, заміжній за Проскурою Сущанським. 1616 р. за нього вели суперечку міщани канівські і київський земський писар Федір Проскура. Належало до Канівського староства (1616). 1708 р. священиком був Пилип Прокопович, висвячений ще 1703 р. Варлаамом Ясинським. Полстин - сучасне село Канівського району.
Ржавець. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з п'яти посполитами і п'яти підсусідками. У 1663 р. тут млином володів Канівський богородицький монастир. Ржавець Малий - сучасне село Канівського району.
Македонець. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село Македонці і Процьки з шести посполитами і семи підсусідками. 20 липня 1661 р. королівський привілей на добра Ржавець, Македонівка, Лазарчиці шляхтичам Степану і Андрію Держановським.
Лазарщиця. Лазурці - сучасне село Канівського району.
Бабичі. 1616 р. за це село вели суперечку канівські міщани і київський земський писар Федір Проскура. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з семи посполитами і шести підсусідками, у цій волості млин в три кола. В 1622 р. у селах Бабичі і Ржавці підданих 10, інші - козаки. 1646 р. княгиня Катаржина з Леснева третя дружина князя Стефана Четвертинського, підкоморна брацлавська здійснила запис до луцьких земських книг князю Яремі Вишневецькому. Слуцькі, луцькі і канівські маєтності її першого чоловіка старости луцького Ієроніма Харленського передані йому від Федора Сущанського-Проскури у вічність Городише і селище Товарів над р. Рось: містечко Межиріч осаджене, селище Таганча і грунт при ньому таганицький на якому містечко Вороб'ївка осаджене, а при ньому два городища: Повітов і Кізяків над р. Росава. Крім того с Бабичі подарувала Вишневецькому. Згідно королівського привілею 20 липня 1661 р. млин бабичський з селами Бабичі і Молчиці в старостві Канівському передано за проханням місцевого козацького полковника-шляхтича у володіння Канівського богородицького монастиря. Сучасне село Канівського району.

МАСЛІВСЬКА СОТНЯ

-------------------------------------
Маслів Став - Лащ-Тучапські Михайло і Микола - на їх грунти у м. Маслів Став Корсунського староства напав підстароста Блонський (1646), володіли м. Маслів Став, Колесичі, Букрин Великий і Малий, Зарубинці, Підходня Велика і Мала, м. Сквира Канівського староства. Містечко 1646 р. староста канівський Микола Лащич-Тучапський позивав за заволодіння ним Михайла Лащича. Центр сотні (1649). Привілей 27 березня 1663 р. добра Маслівка в старостві Канівському шляхтичу, писарю полковому канівському Євстафію Полоницькому доживотним правом. Священик с Маслівка Канівського староства Ничипір Терешкович (? - ран. 1778).

СТАЙКІВСЬКА СОТНЯ
---------------------------------------
Стайки на Дніпрі - Онук Мамая Лекса з сином Іваном, похрещені в Києві отримали с. Стайну. Спадало на князя Путивльського, княгині Володимирській, а потім князям Корецьким. Стайки і Койлов містечка каштеляна волинського князя Кароля Корецького 300 злотих (1629). 1645 р. Ян Дабровський позивав князя Самуїла-Кароля Корецького про надання йому від князя в заставу за 20 000 злотих містечка Стайок з належачами до нього сел Китова, Рудникова, Шуловки в Київському воєводстві і не заставлені права на майно Федора Воронича, грунтів над р. Дніпром і від добр Вороничівських дідизних міст Ржищова і Грантів між Ржищевом і Стайками. Федір Олександрович Воронин підчаший київський (1619), ротмістр, тримав Старий і Новий Троянів. Д.: Ганна Пілавська - син Олександр - Костянтин - чесник, а потім підкоморій київський. 30 березня 1626 р. Ганна Янівна Ходкевич, удова князя Іоахіма Богдановича Корецького заповіла своїм дітям, а потім воно спало онуку (сину Кароля) Самуелю - Каролю Корейскому. Стайки князя Петро до кляштора домініканців село З дими (1629). Отсрочка князя Самуеля Корецького в справі з Максиміліаном Бржожовським про Стайки, Трипілля та ін. 1644 р. в містечку Стайки позов до кн. Корецького від Вороничів про наслання на грунти ржищевські, спустошення лісів. Стайки... де є пором для переправи через ріку... - Деякими дослідниками походження поселення пов'язується з літописним містом Святополч, зведеним кн. Святополком на "Вытечеве холму" 1095 p. Перша документальна згадка - в заповіті кн. Богуша Корецького (1576), за яким маєток Стайки в першій половині XVI ст. належав кн. Богдану Володимировичу Глинському. На початку XVII ст. фіксується як містечко. Подимний реєстр Київського воєводства 1631р. називає два поселення під такою назвою: село і містечко. На картах Богшана Стайки подані як укріплене містечко. Нині - село Кагарлицького р-ну Київської обл. Поромна переправа, як і в інших місцях - Трахтемирові, Каневі, Черкасах - на картах не показана. До кінця XVI ст. Стайківський перевіз на відтинку Дніпра від Києва до Канева залишався основним на магістральному шляху з Волині на Лівобережжя (через Житомир, Ходорків, Фастів, Переяслав і далі на Путивль). Друге важливе місце переправи через Дніпро - під Трахтемировом, де сходилися північний шлях з Києва, західний - з Волині, південний (відгалуження Чорного шляху) - з-під Звенигорода. На лівому березі від Трахтемирівського (Зарубського) перевозу шляхи розходилися: один прямував до Путивля, інший, перетинаючи в нижній течії Супій і Сулу, через Санчарівський перевіз на Ворсклі з'єднувався з Муравським шляхом у верхів'ях Орелі. Згодом зростає значення Ржищівсько-го перевозу, більш зручного, ніж два попередніх. На Спеціальній карті і карті течії Дніпра Боплан підкреслює стратегічне значення Ржищева, фіксуючи тут перевіз через Дніпро (transitus) на шляхах з Волині, Поділля і Півдня через Паволоч, Фастів, Германівку а також через Білу Церкву, Германівку до Переяслава і далі на північний схід. Міщани на чолі з війтом , отаман і 124 міщани. Козаки 1649 р. 174 козаки,1654 р. з сотником, отаманом, хорунжим і 49 рядовими козаками.

МИХАЙЛІВСЬКА СОТНЯ
-----------------------------------------
Михайлівка, містечко - 1645 р. три маніфеста князя Вишневецького до Мартина Свідерського про наслання на містечко Михайлів над р. Удай. Центр козацької сотні. 1654 р. тут був 1 війт, в якомусь селі отаман і 56 міщан. Козацтво ж сотні, що тут мало сотника, 3 отаманів, 1 хорунжого, 106 козаків. Сучасне село Канівського району.

КОНОНЧАЦЬКА СОТНЯ (1654)
-------------------------------------------------
Кононча Кононівщизна, село Київський повіт Канівського староства на лівому березі р. Рось в двох верстах нище Межиріччя. Існувало 1510 р. Староста житомирський, князь Богуш Федорович Корецький (1552), тримав з пасіками бортними, орною землею, озерами, ріками, лісами, дубровами, рибними і бобровими ловами, луками. За люстрацією 1616 р. село належало Київському Микольсько-пустинному монастирю за заповітом князя Корецького (тримали ще за люстрацією 1570 р.). 1629 р. належало йому з одним огородником. 1645 р. Лукреція Драбович Андрієва Замаська подала зиск на жида Януса про ґвалтовний наїзд на млин її в с. Михайлові з челяддю і грабунок збіжжя, на жида кононецького орендара про вилучення мита на греблі кононецькій. Кононча належала до Михайлівської сотні. В 1654 р. у ній присягу прийняли війт, 33 міщани, а також 40 козаків. В XIX ст. "в селении находится древнєє замковище в роде огромной могилы". Кононча - сучасне село Канівського району.
Бобриця в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з трьома посполитами і двома підсусідками, а також млин при Бобриці в одне коло і на Бучаку в одне коло; Гетьман Павло Тетеря у 1663 році ствердив попередні володіння з сільцем Бобрицею що на Дніпрі, яке і пізніше (1670 р.) належало Канівському богородицькому монастирю. Сучасне село Канівського району.
Богородична слобода. Гетьман І. Виговський у 1658 р. дозволив архімандритові кобринському, ігуменові канівському Іові Зайончковському заселяти людьми слободу Богородичну, що знаходилась поруч. 23 грудня гетьман Ю. Хмельницький універсалом затвердив монастирю ярмарки в Слобідці Богородичній на день Різдва Пресвятої Богородиці та на день св. Миколая.
Глинча в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з семи посполитами і семи підсусідками. Сучасне село Канівського району.
Григорівка село Київського повіту, до Канівського замку. Вислуга боярина Григорія від князя Олелька Володимировича. Його сини Івашко і Петро Григоровичі розподілили пополам, передали свої частки синам Кузьмі Івашкевичу та Івану Петровичу. По жіночій лінії перейшло зем'янину Богушу Морозу (1552). 1616 р. як власне земське державця Федора Проскури, писаря земського київського. 1643 р. Федір Проскура позивав
Івана Луцкевича про починення кривд підданим коли тримав с. Григорівку. 1645 р. Проскура записав це село Голубу. Полковник канівський Юрій Голуб отримав вічистим правом добра Григорівку у тракті (ключі) Канівському від Федора і Юрія Проскур (1646). Сучасне село Канівського району.
Бурнелівщина. Боярин Потапович Федір Григорович у 1566 р. отримав привілей на Бурнелевщину в Канівській волості, яка раніше перейшла до його померлого кревного Івана Григоровича від Миколи Блажка.
Дударці село до Канева. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. ґвалтовно осаджене міщанами канівськими. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з двома посполитами і п'ятьма підсусідками.
Колтягаєв на р. Росі з озером Звершнім до замку Канівського. Отримав як вислугу від Сигізмунда І Остап Дашкевич, за його заповітом отримав Київський Микольсько-Пустинний монастир, підтверджене грамотою 30 червня 1536 р. 1552 р. тут 6 сімей, які півроку проживали в замку. Києво-Пустинний монастир володів з людьми, озерами, пасіками, бобровими і рибними ловами (1570). За люстрацією 1616 р. село було за монастирем.
Курильчиці. Згідно інвентаря 1622 р. Канівського староства зазначено як село з трьома посполитами і двома підсусідками, інші - козаки.
Лука селище за Євстафієм Дашкевичем як вітчизна і материзна, вислужене за Олександра і Сигізмунда. Спало на єдину сестру Євстафія Милохну, яка від другого шлюбу мала доньку Богдана заміжню за Іваном Волчковичем Олізаром, її ж донька Богдана Іванівна стала дружиною князя Ружинського. Сучасне село Канівського району.
Малудовче Канівського староства село до Канева. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. ґвалтовно осаджене міщанами канівськими.
Процьки Канівського староства село до Канева. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. ґвалтовно осаджене міщанами канівськими.
Романівку в Канівському старостві. Перед Хмельниччиною був польський кляштор чи монастир, в якому за повір'ям, було 30 ченців. Знищений під час бойових дій.
Россохате село до Канева. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. ґвалтовно осаджене міщанами канівськими. Россохи село 2 дими, 2 городники КПЛ (1629).
Совін на р. Росі Канівського староства в 3 милях від замку - Семен Романович відписав по небіжчику брату своєму Київському Пустинно-Микольському монастиреві. 1552 р. за ним рахувалося 9 сімей, які весь час проводили в замку. За люстрацією 1616 р. згідно тестаменту Семена Романовича належало Київському Микольсько-Пустинного монастря. 1646 р. Києво-Микольський монастир позивав Ольшевського - державця сахновського в старостві Корсунському про наслання з с. Сахновки на добра і грунти с. Совин монастирські.
Степанчинці - в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з двома посполитами. Сучасне село Канівського району.
Тулинці Канівського староства село до Канева. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. ґвалтовно осаджене міщанами канівськими. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з двома посполитами і семи підсусідками. Сучасні Тулинці Миронівського району.
Піє Канівського староства село до Канева. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. ґвалтовно осаджене міщанами канівськими. Піє У 1622 р. 10 підданих, а інші - козаки. Сучасне Пії Миронівського району.
Хмільна - в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з п'яти посполитами і семи підсусідками. 28 липня 1661 р. "інкорпорація" с. Хмільна з млином у місті Каневі згідно рішення сейму полкові Канівському очевидно перейшло на полкову канцелярію чи, скоріше, на полковника. В той час полковником був Трушенко Степан.
Чаплинці село до Канева. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. ґвалтовно осаджене міщанами канівськими. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з тринадцяти посполитами і шести підсусідками.
Черленків село Київський повіт до канівського замку, тягнули до Колтегаєва. Остап Дашкевич, Пустинний монастир (1552), міщани сіяли і десятину на монастир давали. 5 лютого 1585 р. королівське підтвердження слугам замку канівського на селище Черленковське на р. Росі. Воно ж назване Чаркланов селище Канівського староства. За люстрацією 1616 р. згідно заповіту Євстафія Дашкевича належало Київському Микольсько-Пустинному монастирю. 28 квітня 1663 р. Павло Тетеря надав підтверджуючий універсал на володіння млином "на потоци Черленымъ" Семена Петровича.
Юсків Млинок Канівського староства село до Богуслава. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. ґвалтовно осаджене міщанами богуславськими.
Яриловичі село Київський повіт до канівського замку, тягнули до Колтегаєва. Через Євстафія Дашкевича перейшло Київському Микольсько-Пустинному монастирю (1552), міщани сіяли і десятину на монастир давали.
Сушка (Сушки). 20 квітня 1708 р. гетьман Іван Мазепа надав універсал на с. Сушку бубнівському сотнику Денису Деркачу. В 1781 р. у селі проживали 2 шляхтичі, 3 різночинці, 1 священик, 1 церковник, було 20 хат виборних козаків, 42 хати козаків підпомічників, 80 хат посполитих. У 1787 р. тут було 432 душі у володінні бунчукових товаришів Івана Максимовича і Івана Деркача. В 1787 р. в селі Сушки було 432 душі державних людей. Сушки - сучасне село Канівського району.
================================================
dalebor3000
Новичок

dalebor3000

Сообщений: 1
Регистрация: 2011
Рейтинг: 2 

Меня интересует информация о моём предке из Канева, он был "Канівський курінний Роман Строц". Буду очень признателен любой информации о нём. Заранее благодарен.

---
Кто ищет, тот всегда найдёт.
kolovrattt
Новичок



Сообщений: 2
Регистрация: 2012
Рейтинг: 1 

чи є шановні в кого яка інформація про село Яблунів на канівщині, зокрема про такі прізвища як Веризуб, Ярмош, Підгайний, Положний.

Красно дякую, kolovrattt . . .
AppS
Долгожитель форума
R1a1a (P278.2)

AppS

Україна
Сообщений: 1943
Регистрация: 2009
Рейтинг: 1366 

kolovrattt
за період козаччини, окрім списків в сусідній темі, мабудь нічого на форумі і не знайдете. Тема, як то кажуть, чекає на свого невтомного і наполегливого дослідника.

Nick02
Долгожитель форума

Nick02

Кировоград
Сообщений: 3392
Регистрация: 1970
Рейтинг: 7633 

kolovrattt

kolovrattt написал:
[q]
в кого яка інформація ...про такі прізвища як Веризуб, Ярмош, Підгайний, Положний.
[/q]

Каневский уезд, село Яблунов
1796 год

-Посполитие и их домашние-
Подгайний Семеон Андреевич, 92 года с многочисленным семейством
Ярмош Сидор Евстафиев, 31 год с семейством
Ярмош Николай Евстафиев, 56 лет с семейством
Ярмош Яков Евстафиев, 39 лет с семейством

---
Великий вопрос жизни, как жить среди людей.
Выбирая свой путь, ты никогда не знаешь, кому перейдешь дорогу.
E-mail: hope02@rambler.ru
Elena80
Новичок



Харків
Сообщений: 2
Регистрация: 2015
Рейтинг: 2 

Разыскиваю своих предков по фамилии Балацкие. Известно, что моя прабабка – Балацкая Екатерина Ювменовна, родилась примерно 1903-1905, умерла в возрасте 24 года в 1927 году. Жили, по моим данным, в Корсунь-Шевченковском (с. Квитки или г. Корсунь Каневского уезда ). Меня интересует метрические записи или любая информация, за сведенья буду очень благодарна

---
Балацкие
valcha
Модератор раздела
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 24331
Регистрация: 2006
Рейтинг: 11574 


Elena80 написал:
[q]
Разыскиваю своих предков по фамилии Балацкие. Известно, что моя прабабка – Балацкая Екатерина Ювменовна, родилась примерно 1903-1905, умерла в возрасте 24 года в 1927 году. Жили, по моим данным, в Корсунь-Шевченковском (с. Квитки или г. Корсунь Каневского уезда ). Меня интересует метрические записи или любая информация, за сведенья буду очень благодарна
[/q]


Ваш вопрос не в Тему. Сведений за 1903-1927 г. здесь Вы не найдете. Это тема:
Украина козацкая - полки » Полки » Каневский полк » КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)
Вглядитесь в даты!! Каневский полк - не есть Каневский уезд

Квитки

— село Киевской губернии, Каневского уезда. В 1765 г. при люстрации Корсунского старотства именовалось местечком, в 1789 г. называлось уже селом. Около села, в небольшой лощине, по преданию, был монастырь. Дворов 611, жителей 3125, школа, 5 лавок, 5 водяных мельниц.

Вам

Фонды государственного архива Черкасской области
Ф. 253. Николаевская церковь, с. Квитки Каневского уезда Киевской губернии (1798–1914) [1/43]
Ф. 59. Квитковское сельское управление, с. Квитки Каневского уезда Киевской губернии (1913–1918) [1/2]
Ф. 247. Ильинская церковь, м-ко Корсунь Каневского уезда Киевской губернии (1737–1914) [1/50]
Ф. 262. Спасская церковь, м-ко Корсунь Каневского уезда Киевской губернии (1834–1910) [1/13]




Это, правда, не Каневский у. но... фамилия довольно приметная, может еще пригодится Вам в поиске.

Церковные Ведомости с прибавлениями за 1897 г. -2
По Киевской Духовной консистории симъ объявляется, что в оную 20 сентября 1897 г. вступило прошение крестьянки с. Поддубновки Прилуцкого уезда Полтавской губернии Мелании Павловой Балацкой, жительствующей в г. Киеве о расторжении брака ея со Стефаном Давидовом Балацким, векнчанного причтом Всехсвятской церкви с. Туровки Прилукского уезда Полтавской губ. 8 ноября 1887 г. По заявлению просительницы Мелании Балацкой, безвес тное отсутстсвие ея супруга крестьянина Стефана Балацкого началось изъ с. Поддубновки въ 1888 г. Силою сего объявления все лица могущие иметь сведения о пребывании безвестноотсутствующего крестьянина Стефана Давидова Балацкаго,
обязываются немедленно доставить оныя вгь Кіевскую духоввую консисторію.

---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
valcha
Модератор раздела
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 24331
Регистрация: 2006
Рейтинг: 11574 

Elena80
Только что встретила Вашу фамилию 2 раза - Иван Балацкий в Теме:
Лубенский полк.


---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
ANKa10
Почетный участник



Сообщений: 195
Регистрация: 2010
Рейтинг: 80 

Село Ключники Каневского района- на период войны 1941-1945гг -Киевская область, а сейчас, похоже, Черкасская область.
1648-1678-Таганская сотня Каневского полка.
Семья Святун из этого села-двое погибли в 1942 и 1943гг, один перебрался в Донецк.
В каком архиве искать метрические и исповедные книги по этому селу?



Комментарий модератора:
Смотря за какой период времени Вы хотите найти МК и ИВ.

На 1659 . сотенное село Таганча было в Корсунском старостве

По Зборовскому реестру 1649 г. этой сотни не было

К моменту Переяславской рады 1654 г. Каневский полк насчитывал 11 сотен (из них 9 тех, что возникли в 1649 г.), и 3152 реестровых козака.
1. Каневская городовая сотня (села: Чернище, Ходоров, Тулибле, Соркланов, Студенец).
2. 1-я сотня Каневского полка (Литвинецкая, по селу Литвинец).
3. 2-я сотня Каневского полка (Пекарская, по с. Пекари)
4. 3-я сотня Каневского полка (Костенецкая, по с. Костенец)
5. 4-я сотня Каневского полка (Келибердинская, по с. Келибердей).
6. 5-я сотня Каневского полка (Клепачицкая, сс. Клепачи, Доманчиц).
7. 6-я сотня Каневского полка (Леплявская, сс. Леплява, Решотки за Днепром).
8. 7-я сотня Каневского полка. (Бубновская, иногда назвается Прохоровская – сс. Бубнов, Прохоровка).
9. Таганская сотня (сс. Таганча, Голяки, Вороново, Синявка, Беркозово)
10. Межирицкая сотня (с. Межиричка, иначе Товаров).
11. Терехтемировская сотня (Трахтемиров, Пiдсiнне).
12. Иржавецкая сотня (сс. Иржавец, Полстин, Ржавец, Македонец, Лазарщица, Бабичи)
13. Масловская сотня (Маслов Став).
14. Стайковская сотня (Стайки)
15. Михайловская сотня (Михайловка)
16. Конончацкая сотня (1654 – Кононча, Бобрица, Богородична слобода, Глинча, Григоровка, Бруча, Бурнеливщина, Дударцы, Колтегаев, Курильчицы, Лука, Малудовце, Процки, Романивку, Россохате, Совин, Степанчицы, Тулицы, Пие, Хмильна, Чаплицы, Черленков, Юсков Млинок, Яриловичи, Сушка ).


---
Антонина Николаевна
Koriolan
Новичок

Koriolan

Приморский край, Владивосток
Сообщений: 14
Регистрация: 2016
Рейтинг: 7 

Мой поклон, Уважаемые!
Моей Семье было известно, что Лезненко до революции жили в Амурской области и есть мнение, что были казачьего сословия. Сама фамилия очень редка и в источниках встречается не часто и вот в списках Каневского полка нахожу Лезненко Никифора, благодарю всех составивших сей реестр.
Подскажите, Любезные, первоисточник выложенного реестра в каком архиве находится и есть ли возможность найти реестр-оригинал в цифровом виде? И есть ли метод проследить пути дороги этого человека до и после 1647 года?

Доброго дня всем!

---
Варакин, Новосёлов, Неверов, Пятанов-/Тюменская область/, Лезненко /Амурская область/, Откидыч /Приморский край/, Патлах, Турчин/Черниговская губерния деревня Клишки/.
  Вперед>>Страницы: 1 * 2 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина казацкая - полки реестровые и слободские »   Полки Гетманщины (Запорожское войско) »   Каневский полк »   КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)
RSS

Реклама от YouDo
Москва доставка продуктов ашан: подробное описание тут.
Профессионально - размещение рекламы дзержинск на конкурсной основе.