ВГД требуется ведущий (админ)   [х]
Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах

    Вперед →Страницы:  1 2 3 4 5 ... ... 29 30 31 32 33 34 Вперед →
Модератор: valcha
Metallist

Metallist

Чернигов
Сообщений: 647
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1172
ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)

===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.
Vodnik_dnepr
Украинец с деда-прадеда

УКРАЇНА
Сообщений: 1940
На сайте с 2007 г.
Рейтинг: 1149
Кривошея И.И. Козацкая старшина Переяславского полка (1648-1782)- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины.- Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1998.
Диссертация посвящена исследованию личного состава и генеалогии козацкой старшины Переяславского полка 1648-1782 гг. На основании анализа составленых реестров и генеалогических росписей определяется социальный и национальный состав старшинского корпуса, раскрываются особенности его формирования, уточняется административно-териториальное деление полка.

Источник

---
Мира Вам!
Metallist

Metallist

Чернигов
Сообщений: 647
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1172
До питання про виникнення та еволюцію
козацьких полків

====================================

Питання про час виникнення козацьких полків, як і питання запровадження військово-територіального устрою козацтва в городовій Україні взагалі, залишається дискусійним. Розглянемо його на прикладі Переяславського полку. В. Голобуцький вважає, що після Куруківського перемир'я (1625 р.) утворюються шість реєстрових територіальних полків (серед них і Переяславський). Цієї ж думки притримується В. Сергійчук, припускаючи їх утворення на основі одноіменних староств Київського воєводства, але згадку про Переяславський полк відносить до 1631 року. Більшість дослідників згадують переяславського полковника Олефіра в 1632 і 1634 pp. Все ж вважається, що полк виник у 1625 р. Цієї думки дотримується і автор дисертації.
На користь цього свідчить те, що в 1617 р. маємо відомості тільки про старшого отамана над переяславськими козаками Василя Нетесу і деяких „товариства молодців віри годних": Хилька Зозулю, Никона Пархомовича, Герасима Тупеєнка, Федора Баланчу і Супруна Лазоренка. Це засвідчує, що на Переяславщині в цей час територіального полку ще не було. В люстрації Київського воєводства 1616 р. містяться дані про м. Переяслав і деякі містечка, що пізніше будуть сотенними в полку. Відсоток козацького населення в них говорить сам за себе: в Переяславі - 70%, Ірклієві - 93,8%, Гельмязові - 71,4%, Кропивній - 66,7%, Бикові - 45,5%.

У 30-х роках XVII ст. Переяславський полк відігравав значну роль в подіях, що відбувались на Україні. Ha Переяславщині мав родові володіння козацький гетьман Іван Сулима (села Сулиминець і Лебедин), рід якого утримував ключові позиції в полку в XVII-XVIII ст. Маємо відомості, що в 1634 році полковим писарем був Михайло Лобковський, а городовим переяславським отаманом - Гордій Тупило. Переяславськими полковниками в 1637 році М. Максимович називає Саву Кононовича і Ілляша Караїмовича. Реєстр 1638 року дає полковника Станіслава Олдаковського, полкового осавула Левка Мокієвського, 10-х сотників полку і 10-х поручників (отаманів) в цих сотнях.
Один із сучасних дослідників історії Гетьманщини В. Кривошея робить спробу визначити існуючі в полках сотні і локалізувати в них сотників і отаманів, поданих у реєстрі. 1638 року в полку були сотні: Переяславська, Лубенська, Березанська, Яготинська, Кропивенська, Іркліївська, Богушківська і три ще не відомі. З них одна однозначно Миргородська, про що маємо такі свідчення під 1637 p.: "...Полковника миргородського ми скинули і взагалі скасували полк Яблоновського, як непотрібний, ... злучили ми його з полком Переяславським...". Не локалізовані сотники Фесько Лютай, Дмитро Перехриста, Северин Мокієвський; отамани - Михайло Болдко, Михайло Яненко і Мисько Бут. У роки "золотого десятиліття миру" відомий ще один Переяславський полковник - Адам Душинський.
Після 1648 р. кількість полків різко зростає, але вплив корінних залишається значним. Особливо Переяславського, так як на Лівобережжі це єдиний старовинний полк. Можливо, тому Лівобережжя ще й в 70-х роках XVII ст. називають "переяславська сторона". Крім того, роль Переяслава виділялась і тим, що неодноразово місто або місцевість поблизу вибиралась для проведення козацьких рад. Полковники переяславські П. Тетеря та Яким Сомко займали гетьманський уряд. Представників багатьох старшинських родин полку протягом XVII-XVIII ст. бачимо серед генеральної старшини.
В центрі уваги авторів - старшина традиційних сотень Переяславського полку, що входили до його складу з останньої чверті XVII ст. до 1782 року. Це сотні: Переяславські, Баришівська, Басанська, Березанська, Бориспільська, Бубнівська, Воронківська, Гельмязівська, Домонтівська, Золотоніська, Іркліївська (Канівська), Кропивенська, Леплявська, Піщанська, Терехтемирівська і Яготинська.

Територія і склад полку довгий час не були сталими. У 1649 р. вона була поділена між полками: Переяславським (сотні: полкова, Романенкова, Коваленка, Чикменева, Оверка Сидоровича, Івана Бабича, Яготинська, Гельмязівська, Березанська, Биківська, Воронківська, Бориспільська, Баришівська, Басанська, Гоголівська, Богдановці, Козелецька, Остерська, Заворицька, Муравська), Кропивенським (Кропивенська і Іркліївські сотні), Канівським (Терехтемирівська і територія майбутніх Бубнівської й Леплявської сотень) і Черкаським (сотні Богушківська, Домонтівська, Золотоніська і Піщанська).
Роком раніше існував Іркліївський полк на чолі з полковником Михайлом Телющенком. Сотні базувались в Ірклієві, Вереміївці, Воронівці, Жовнині, Максимівці, Омельнику, Потоці і Кропивній. Містечко Іркліїв було полковим і водночас центром трьох сотень. У 1649 році, в результаті об'єднання Іркліївського і частини Лубенського утворився Кропивенський полк. Його полковником став Філон Джеджалій (Джалалій). У 1649 році в полку - 14 сотень: Кропивенська, Деньговська, три Іркліївські, Оржицька, Яблунівська, дві Пирятинських, дві Чорнухинських, Городищенська, Журавська і Курінська. В 1658 р. Виговський ліквідував Кропивенський полк, поділивши його між новоутвореними Іркліївським і Лубенським полками.

У січні 1654 р. в церкві Спаса приведені до присяги старшина і козаки Переяславського полку. Присягав обозний, осавул, хорунжий, писар, отаман городовий, 14 сотників і 37 козаків.
У 1654 році на території Переяславського полку знаходились 12 міст і містечок: Переяслав, Гоголів, Гельмязів, Басань, Баришівка, Бориспіль, Воронків, Яготин, Биків, Березань, Крукполе (і одне невідоме). В Кропивенському полку - 9 міст: Кропивна, Ірклій, Оржиця, Яблунів, Пирятин, Журавка, Курінка, Городище і Чорнухи. Серед Черкаських бачимо Домонтово, Золотоношу і Піщане, а в Канівському полку з'являється м. Бубнів, зате не згадується Терехтемирів (можливо, на той час зруйнований). В цьому ж році до Київського полку відійшли сотні Остерська, Козелецька і Заворицька (Моравська вже не існувала).

Як вже згадувалось вище, в 1658 році відновлюється Іркліївський полк і продовжує існувати до середини 1663 року (хоча кінцева дата точно не відома), до його об'єднання з Переяславським полком. Очолював його з березня 1658 року до середини 1663 року Матвій Панкевич.
У 1665 році до Переяславського полку були введені міста: Золотоноша, Домонтів, Бубнів, Оржиця, Іркліїв, Кропивна і Буроми, а виключені: Яготин, Биків, Березань, Гоголів, Крюкполе. Тобто, на думку Г. Гаєцького, протягом 1654-1665 pp. до складу Переяславського полку ввійшли три лівобережні сотні Черкаського і повністю включений Іркліївський (1663) полк. Важко погодитись з включенням м. Бубнова раніш 1667 р. Проте в списку міст, поданих І. Брюховецьким у 1665.11. в Переяславському полку вказаний Бубнів. Тобто, можливо, що території Канівського полку на Лівобережжі ввійшли до складу Переяславського ще в 1665 р. Серед інших названих міст: Переяслав, Бориспіль, Баришівка, Воронків, Золотоноша, Домонтів, Оржиця і зруйновані - Гельмязів, Іркліїв, Басань, Кропивна, Буромль.
У питанні часу входження різних сотень чи окремих полків до складу Переяславського історики подають різні відомості. М. Костомаров вважав, що Іркліївський полк закінчив своє існування не раніш 1670 року, а М. Максимович крайньою вважав дату 1659 рік. М. Слабченко також говорить про злиття Іркліївського і Кропивенського полків в 1670 році. Найвірогідніша крайня дата існування Іркліївського полку - 1663 р. Після подій Чорної ради полковника Панкевича заслано до Сибіру і згадок про полк більше нема.

На карті козацьких полків на Полтавщині, Л. В. Падалка відзначає, що в 1667-1672 pp. до Переяславського полку ввійшли: Терехтемирівська, Леплявська, Піщанська, Бубнівська, Золотоніська, Домонтівська, Кропивенська і Іркліївська сотні. Як бачимо, між даними Гаєцького і Падалки є розбіжності в часі входження до Переяславського полку сотень з Черкаського і Канівського. Документи ж фіксують у складі полку сотні Бубнівську і Леплявську з 1672, а Терехтемирівську - після 1676 року.
У XVIII ст. територіальна структура полку порушується в 50-х роках: в 1752 відходить до Київського сотня Бориспільська, в 1755 з двох полкових виділено третю, а в 1757 р. з Ірклїївської - Канівську. Показово, що причиною змін стали особисті інтереси старшини.
У зв'язку з судовою реформою 1763 року Переяславський полк поділено на два повіти: Переяславський і Золотоніський, проте полк продовжує існувати як єдина адміністративна одиниця. І тільки адміністративні реформи початку 1780-х років приводять до ліквідації полкового устрою на Лівобережній Україні. На місці Переяславського полку з'являються повіти Золотоніський, Київський, Переяславський, Остерський, Козелецький, Городищенський, які ввійшли до складу Київського намісництва, а пізніше до складу Полтавської губернії.

За часом входження сотні полку виразно діляться на корінні, згруповані навколо Переяслава (полкові, Баришівська, Басанська, Березанська, Бориспільська, Гельмязівська, Яготинська) і приєднані з полків Черкаського, Канівського і Іркліївського (Бубнівська, Леплявська, Піщанська, Домонтівська, Золотоніська, Кропивенська і Іркліївська). Не менш чітко виділяються два географічні регіони: північний (Переяславський) і південний (Золотонісько-Іркліївський). Часовий і географічний фактори не тільки розмежували два регіони, а й визначили особливості формування козацької старшини в кожному з них. Виняток становить сотня Терехтемирівська, яка за більшістю показників тяжіє до північного регіону.
---------------------------------
Родові козаки (3-ї статті) та загальна чисельність сотень Переяславського полку за матеріалами ревізій полку у XVIII ст.
(ЦДІА України, ф. 51, оп. З, спр. 19365, спр. 19368, спр. 19336, спр. 19374, спр. 19376, спр. 19378, спр. 19334, спр. 19335, спр. 19339).


[
Изображение на стороннем сайте: 7ffc84934fa5.jpg ]

============================================

Кривошея І., Іржицький В. До питання про виникнення та еволюцію козацьких полків // Козацька скарбниця. Гетьманські читання. Вип. 3. – Чернівці: Видавничий дім „Букрек”, 2006. – С. 75-82.
AppS
R1a

AppS

Україна
Сообщений: 1979
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1615
http://history.org.ua/JournALL/kraj/2008/1_4/22.pdf
ВДІВЦІ І ВДОВИ У РУМ ’ЯНЦЕВСЬКОМУ ОПИСІ ПЕРЕЯС ЛАВА
(ІСТОРИКО -ДЕМОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ)
Ігор Сердюк (м. Полтава)
Бер-Глинка
Генеалог рода Бер

Бер-Глинка

Москва
Сообщений: 1249
На сайте с 2007 г.
Рейтинг: 347
Нашел вам новый источник:

Сербин-Вук, полковник Переяславский (1675-1682). //Киевская старина, 1884, № 1
Есть на торрентах, доступно к скачиванию rutracker.org и далее - через поиск.
---
Хвала Отчизне. Что бы без нее
Мы знали о наркотиках и винах,
О холоде, дорогах, херувимах,
Родителях и ценах на сырье.
vatulia

vatulia

г.Волгоград
Сообщений: 151
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 38
Подскажите, кто знает куда относилось, к какой сотне во времена Гетманщины Переяславский уезд, село Андруши. Может есть опубликованные списки жителей?
Большое спасибо.
---
С уважением, Дмитрий Ватуля.
Все мои личные данные, размещены мною на сайте добровольно и специально для поиска родственников



Интересуют фамилии Ватуля,Третьяк,Скиба,Супрун(Полтава),Горин(Область Войска Донского).
Nick02

Nick02

Кировоград
Сообщений: 3073
На сайте с 1970 г.
Рейтинг: 8865
vatulia

vatulia написал:
[q]
Подскажите, кто знает куда относилось, к какой сотне во времена Гетманщины Переяславский уезд, село Андруши.
[/q]

Село Андруши относилось к Трахтемировской сотне Переяславского полка.
---
Великий вопрос жизни, как жить среди людей.
Выбирая свой путь, ты никогда не знаешь, кому перейдешь дорогу.
E-mail: hope02@rambler.ru
Бер-Глинка
Генеалог рода Бер

Бер-Глинка

Москва
Сообщений: 1249
На сайте с 2007 г.
Рейтинг: 347
Добрый день!
нашел Вам опубликованным еще один интреесный источник:

Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. 1729-1731 гг.
Это фактически ревизские сказки с переписью семей.

Сборник Харьк-го Ист-Филол.Института т. 8 1896 с. 244-288.
Есть на торрентах.

Ввиду того, что некоторые найти на торрентах не смогли, пришлось перезалить самому: http://zalil.ru/29856139

---
Хвала Отчизне. Что бы без нее
Мы знали о наркотиках и винах,
О холоде, дорогах, херувимах,
Родителях и ценах на сырье.
Лайк (1)
AppS
R1a

AppS

Україна
Сообщений: 1979
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1615
Колибенко О., Колибенко О. Топоніми та топооснови Переяславщини у "Реєстрі всього Війська Запорозького"
http://history.org.ua/JournALL/geo/9/15.pdf
anemona
ушла из жизни 1.04.2012 г. Светлая память

anemona

Томск
Сообщений: 377
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 225
Metallist
Доброе время суток! Давно не беспокоила вас своими вопросами. Увлекшись Шкуратами в Прилуцком полку, не обратила внимание на Шкуратенъко Захарку из сотни Ивана Коваленка в Переяславском. Об этом состнике и его сотне только в реестре 1649 г. Есть ли информация в какому из населенных пунктов этой сотни приписан Захарка? Встречается ли еще где-либо информация о нем? Всего доброго!
---
Все личные данные мои и моих предков размещены на сайте VGD.ru добровольно и с согласия родственников для поиска данных по: ШкуратЪ(ов)ы.; Па(о)лей, Драчёвы, Бакаловы
    Вперед →Страницы:  1 2 3 4 5 ... ... 29 30 31 32 33 34 Вперед →
Модератор: valcha
Вверх ⇈