Strzelbicki, Стрельбицькі, Стрільбицькі, Стрельбицкие

Balymba написал:

[q]

Пане Вікторе, для мене ця стаття важлива тим, що я отримав з неї відповіді на запитання, які не наважувався Вам поставити.
І з цього приводу інформація із ІІІ тому Історії Гуцульщини М.Домашевського ( якщо не маєте її то думаю буде цікаво)
До вибуху Першої світової війни, в Яворові був учителем також Деніґевич, а його дружиною була дочка о. Стрільбицького, пароха з Текучої ( з архіву М.Ломацького, який зберігається у Гуцульському Досліднім Інституті).

[/q]

Цікаво.
Дещо про Вікторію Донігевич (дівоче прізвище - Стрільбицька) маю, але замало. Знаю, що вона з своїм чоловіком поховані в Яворові, а ось діти - 9 (девять)??? подались по світам. Намагаюсь розшукати когось з її нащадків.

* У часописі почато нумерацію в’язнів з ¹ 914 і закінчено ¹ 1787; проти окремих прізвищ наведено дані про рік і місце народження,номери,помітки в тюремних книгах; тут подано лише прізвище,ім’я та по батькові або ініціали в’язнів,залишено також рік народження (Ред.).

Часмопис подає такий список в’язнів відповідно до записів у знайдених тюремних книгах:

...............
Соляник П.П.
Стончак В.Ю.
Сюма М.
Стрільбицький А.М.
Сливаш Ю.Ц.
Стадник Ю.Ц.
Степел М.Я.
.........

Джерело - http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzif/2009_10/06.pdf

Іванна Левицька – найстарша з дітей в сім’ї Михайла та Сабіни Левицьких (дівоче прізвище Стрільбицька) –
народилася 11 лютого 1888 р. в селі Підгороддя Рогатинського повіту (тепер
Рогатинського району, Івано-Франківської області)1. У метричній книзі греко-
католицької церкви села Підгороддя записано, що обряд хрещення здійснив отець
Іван Стрільбицький (дідусь Іванни), в присутності греко-католицького пароха Рогатина Іпполита
Дзеровича.
У повоєнний час Іванна Левицька 17 років прожила в помешканні вдови греко-
католицького священика Ганни Осики, яка працювала вчителем у СШ № 34.
Іванну Левицьку часто провідували брати Володимир та Остап Стернюки22.
Їхня сестра Тетяна доводилась дружиною братові Іванни Северину Левицькому.
Піклувалася про Іванну й сім’я Оробців, які були близькою родиною по дідусеві
Стрільбицькому*.
* ( Думкою і серцем завжди з Україною. Матеріали науково-практичної конференції
присвяченої 96-й річниці від дня народження І. Книш. Львів, 2006. C. 74).

Графічні портрети юних нащадків козацьких еліт мазепинської доби – спудеїв Києво-Могилянської академії

Цьогорічна міжнародна конференція (14-16 жовтня 2010 р.) приурочена до 300-річчя Бендерської конституції видатного вихованця Києво-Могилянської академії, гетьмана Пилипа Орлика. Витоки конституційної традиції України, її політичної культури, державотворчих звичаїв, мислення української еліти кінця XVII – першої половини XVIII століть – ці питання обговорять вчені з різних міст України, а також дослідники з провідних університетів Італії, Канади, США, Франції, Польщі, Росії. Донедавна оригінальний текст Бендерської конституції (знаної також і як «Конституція Пилипа Орлика») залишався невідомим дослідникам, а витоки закладених у ній ідей – не до кінця з’ясованими. В контексті цієї конференції пропонуємо для читачів АП кілька тезових виступів її учасників: професорів Володимира Александровича та Ігоря Захари. В цих доповідях ідеться про малодосліджені сторінки з історії давньої КМА.

Тези Володимира Александровича.

Поміж скромної вже нині спадщини мистецької культури “України козацької” мазепинської доби виділяється виняткова в доробку національної традиції група графічних портретів юних нащадків козацьких еліт – племінника гетьмана Івана Мазепи Андрія Войнаровського, сина генерального судді Василя Кочубея, доповнених портретом сина московського думного дяка Конона Зотова, сина генерального обозного Михайла Борковського та переочений опублікований ще перед кінцем XIX ст. – Петра Дорошенка. Автором трьох перших був Іван Мигура, двох наступних – Никодим Зубрицький та Іван Стрільбицький. Усі вони відомі в унікальних примірниках, а гравюра Н. Зубрицького – лише з уже втраченої оригінальної дошки та одинокої в українській спадщині малярської репліки.

Гравюра початку 18-го ст., можливо саме про неї йде мова в данному дослідженні.

Ludvika - Щиро ДЯКУЮ!!!
Це для мене нова інформація.