Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Генеалогический форум ВГД »   Поиск предков, родичей и/или однофамильцев »   Год 2008 »   Strzelbicki, Стрельбицькі, Стрільбицькі, Стрельбицкие.
RSS
Прежде чем создать тему, проведите поиск по своей фамилии по форумам. Если ее там не оказалось, принимайтесь за создание вашей темы. Название темы - здесь вы пишите фамилии тех, кого ищете, желательно в именительном падеже. Почему в именительном – облегчает поиск тем, кто ищет такую же фамилию. Описание темы - предполагается свободное творчество, пишите то, что вам кажется важным. Сообщение - чем больше известных данных вы здесь напишете (полные имена, отчества, фамилии, даты рождения/смерти, место проживания и т.д.), тем легче получить помощь от участников Форума. И напоследок, если вы создали тему, то нет необходимости создавать ее же в других разделах или повторять ее в том же разделе через какое-то время. На Форуме существует кнопка «Поиск», нажав ее и заполнив формуляр, можно найти нужное сообщение. И пусть вас не пугает и не расстраивает, что ваша тема уползает вниз, она существует на Форуме и на нее рано или поздно кто-нибудь отзовется.

Strzelbicki, Стрельбицькі, Стрільбицькі, Стрельбицкие.

Стрельбицкие (придомок - Даниловичи, Михайловичи) герб - САС (SAS), в 1600 году жили в Старом месте (Старый Самбор), Львов, Перемышль, Витебск.


<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 * 8 9 10 11 ... 89 90 91 92 93 94 [ >>>>>> ]
Модераторы: Bianca, Erla, татиа, Vodnik_dnepr, TaniaAb
Strilbycki
Изгнанный
коzакы & шляхта Стрѣльбыцькі, Остапці

Strilbycki

Kyiv, Ruthenia // Київ, Україна
Сообщений: 3773
Регистрация: 2008
Рейтинг: 3280 

http://www.wilanow-palac.pl/fi...4ska_m.jpg

Гравюра Федора Стрельбицького "Матір Божа Коденьська" \ Matka Boska Kodeńska.

Czwarty właściciel Kodnia, książę Mikołaj Sapieha (ok. 1581 – 1644), chorąży wielki litewski, potem wojewoda miński, a od 1642 r. kasztelan wileński – jak przekazują źródła pisane – 15 września 1631 r. wprowadził do ufundowanego przez siebie tamtejszego kościoła Św. Anny obraz Matki Boskiej z Guadelupy. To zachowane do dziś, okazałych rozmiarów (128 x 223 cm), malowidło zachwyca urzekającą postacią Madonny, ujętej frontalnie en pied, trzymającą Dzieciątko i berło królewskie. Od głowy Bogurodzicy rozchodzi się wspaniała tęczowa aureola ogromnych rozmiarów.

Według tradycji Sapieha, odbywając w 1631 r. pielgrzymkę do Rzymu, ukradł z papieskiej kaplicy – przekupując zakrystiana – obraz Matki Boskiej Gregoriańskiej, przed którym papież odprawił mszę w jego intencji. Ukradł i wywiózł do Kodnia, ponieważ ikona wprawiła go w zachwyt, a Urban VIII bynajmniej nie kwapił się z darowaniem jej, pomimo nalegań, pobożnemu pątnikowi. Tę niecodzienną historię kradzieży opisała w swej Błogosławionej winie Zofia Kossak – Szczucka, ugruntowując w ten sposób powielaną od wieków legendę.

W istocie bowiem informacja o ukradzeniu obrazu z Watykanu nie znajduje potwierdzenia w najnowszych badaniach archiwalnych, a także w źródłach drukowanych, jak np. relacje nuncjuszów apostolskich czy współczesne Sapieże pamiętniki. A przecież, gdyby podobny świętokradczy czyn miał naprawdę miejsce, musiałby odbić się szerokim echem w całej chrześcijańskiej Europie. Wydaje się wręcz niemożliwym, aby nie wspomniał o nim oficjalny reprezentant Watykanu w Polsce czy np. skrupulatny Albrycht Stanisław Radziwiłł, notujący w swoich pamiętników wydarzenia znacznie mniejszej wagi. Zatem jest bardziej prawdopodobne, że Sapieha przywiózł do Kodnia zakupioną we Włoszech wierną, mniej lub bardziej, kopię obrazu Madonny z Guadelupy.

Obraz Matki Boskiej Kodeńskiej, szybko otoczony kultem, zasłynął cudami i został – jako trzeci z rzędu w Polsce – koronowany 15 sierpnia 1723 r.(obrzędu dokonał biskup łucki Stefan Rupniewski). Odbierał cześć do 1875 r., kiedy to z nakazu władz carskich kościół zamieniono na cerkiew. Cudowną ikonę wywieziono wtedy do Częstochowy. Matka Boża Kodeńska, poddana restauracji w 1926 r. w Warszawie przez profesora Jana Rutkowskiego, powróciła do Kodnia we wrześniu 1927 r.

W końcu XVIII w. malowidło rytował na miedzi w Poczajowie Teodor Strzelbicki, tamtejszy sztycharz działający na przełomie stuleci. Ta niewielka wymiarami rycinka jest nieczęsto spotykana i pochodzi ze zbiorów Biblioteki Ordynacji Krasińskich. Przy stosunkowo słabym poziomie artystycznym cechuje się jednak niezaprzeczonymi walorami dekoracyjnymi, na które składają się zrytmizowana, trapezoidalna sylwetka Madonny z Dzieciątkiem, koncentryczne, rozchodzące się kręgi aureoli, rysunek falistych obłoków, wreszcie symetrycznie wygięta u dołu cokołu wstęga z inskrypcją MARIA MIRACVLOSA CODNENSIS. Optyczną podstawę kompozycji stanowi napis w 8 wierszach z historią obrazu. Czy ów miedzioryt był od początku luźną odbitką, czy też został wyjęty z ówczesnego druku, nie udało się rozstrzygnąć.

Il.: Grafika ze zbiorów Biblioteki Narodowej w Warszawie. Dziękujemy Bibliotece Narodowej za udostępnienie materiałów ikonograficznych.

Indeks alfabetyczny: Biblioteka Ordynacji Krasińskich,

Indeks geograficzny: Kodeń,

Indeks osobowy: Sapieha Mikołaj, Strzelbicki Teodor,

Прикрепленный файл 44_matka boska kodeńska_m.jpg
---



Strilbycki
Изгнанный
коzакы & шляхта Стрѣльбыцькі, Остапці

Strilbycki

Kyiv, Ruthenia // Київ, Україна
Сообщений: 3773
Регистрация: 2008
Рейтинг: 3280 

Українці на Далекому Сході.

До 100-річчя першої спроби організації Товариства “Просвіта” на теренах Зеленого клину
Серед громадських організацій української діаспори особливе місце посідає "Просвіта". Важко переоцінити її роль у духовному пробудженні українства (і не лише Далекосхідного). Організація, яка постала 8 грудня 1868 року у Львові і налічувала на установчих зборах 70 осіб, через деякий час охопила своєю діяльністю не тільки материкову Україну, але й українців на поселеннях і, як засновниця більшості українськх товариств, була з любов'ю й пошаною прозвана "Матір'ю Просвітою".

8 жовтня 1917 року на загальних зборах Владивостоцької Української Громади (заснована 25 березня 1917 року) було прийнято рішення про її реорганізацію в культурно-просвітницьке товариство "Просвіта". Товариство проводило свою роботу на базі Народного Дому, де була відкрита українська початкова школа, театральною секцією ставились вистави. Включно до 1922 року (від 1909 року) щороку проводились Шевченківські свята. При "Просвіті" діяв хор на чолі з полковником Ф. Стешком та М. Новицьким (староста - Тихон Доля). Очолював Товариство Ю. Глушко-Мова (пізніше - Голова III Далекосхіднього Українського З'їзду та голова Далекосхідного Українського Секретаріату. У 1941-1942 роках - член Української Національної Ради. Помер і похований у Києві), серед його активних учасників відомі громадські діячі: Д. Боровик, В. Ткалич, Д. Кисільов, Т. Ковтун, А. Печінко, К. Стрільбицький, В. Жук та інші. Мала "Просвіта" й свою бібліотеку, яка, за свідченням Івана Світа, містилась у приватному помешканні

Українці цього краю відгукнулися на заклик адмірала Колчака і взяли участь у його поході проти Радянської влади. Вони підтримали боротьбу своїх братів на Батьківщині за незалежність Української держави. Це не сподобалось більшовикам. Тому 5 листопада 1922 р. у Владивостоці ще до проголошення радянської влади було заарештовано голову українського Далекосхідного секретаріату — Юрія Глушка-Мову. Після встановлення 14 листопада 1922 р. радянської влади там почалися масові арешти. У Владивостоці заарештовують українців — Петра Горового, Неділька-Борковського, Стрельбицького та ін., у Читі — Василя Козака, Кузурмана, Яценка. Всього на Зеленому Клині заарештували 120 осіб.


---



Strilbycki
Изгнанный
коzакы & шляхта Стрѣльбыцькі, Остапці

Strilbycki

Kyiv, Ruthenia // Київ, Україна
Сообщений: 3773
Регистрация: 2008
Рейтинг: 3280 

ДЕРЖАВНИЦЬКИЙ АКТ 30 ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ.
Ідейно-політичною платформою націоналістично-державницької ідеології та визвольної концепції ОУН сорокових років стали рішення Другого Великого Збору ОУН, що відбувся в квітні 1941 р. у Кракові. У політичних постановах Збору стверджувалось: „Ідея Суверенної Соборної Української Держави стала у нашому столітті основою українського світогляду (...) Визвольно-революційну боротьбу за визволення всіх українських земель, за з'єднання їх в одну Соборну й Незалежну Державу вела ОУН, спираючись на власні сили українського народу, відкинувши в принципі орієнтацію на чужі сили, а зокрема на історичних ворогів України (...).Чужинецьке панування в усій основі підтвердило правдивість націоналістичного твердження, що українцеві нема життя без власної держави. „Здобудем Українську Державу або загинем у боротьбі за неї . Шляхом до осягнення наших цілей є Українська Революція в московській імперії СССР у парі з визвольною боротьбою поневолених Москвою народів під гаслом: „Свобода народам і людині .У травні 1941 р., через місяць після Другого Великого Збору ОУН, Провід опрацював і розіслав низовим клітинам „Політичні вказівки в умовах війни , у яких застерігав членство від надмірної надії на визволення чужими силами: „Якщо фронт боротьби третіх держав з Москвою буде пересуватися через українські землі, тоді військова окупація побідними військовими силами неминуча (...). Україна не може висунути тепер такої збройної сили, яка могла б сама утримувати фронт протимосковської війни на відтинку власних кордонів. Наше завдання в такій ситуації: не допустити, щоб Україна була тільки тереном розігри чужих сил з нашим ворогом, вслід за тим об'єктом чужого володіння .У документі пояснювалось, що ОУН не буде пасивним обсерватором подій, а навпаки, створюватиме реальну підставу для унормування відносин України з державними союзниками. На звільнених землях, не очікуючи ні на що, ОУН проголосить відбудову Української Держави.У разі ворожого ставлення союзників до відродження української державності визвольна боротьба, стверджували оунівці, увійшла б у новий період.Національно-визвольний рух, керований ОУН між Першою і Другою світовими війнами у 1939-1941 рр., та втрати, яких зазнала Організація у боротьбі, були серйозною підставою до сміливого політичного кроку націоналістів - відновлення української державності у червні 1941 р. та створення ними центральних і місцевих органів влади.Українські революціонери передбачували на прикладі загибелі Карпатської України, що німецькі чинники вороже сприймуть їхні дії. Але з обраного шляху не зійшли - моральним стимулом їх ризику була довголітня боротьба українського народу за незалежність та усвідомлення її потреби у різних політичних умовах.Задля виконання світлої Ідеї до Львова вирушила похідна група ОУН у складі близько п'ятнадцяти патріотів на чолі з Ярославом Стецьком. 30 червня 1941 р. о шостій годині пополудні в будинку „Просвіти у Львові відбулися Народні збори, на яких одноголосно прийнято Акт відновлення Української Держави. На його основі прем'єр Я. Стецько приступив до організації Тимчасового уряду України - Державного Правління.Акті проголошувалося:1. Волею українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України (...) .2. На західних землях України твориться українська влада, яка підпорядковується Українському Національному Урядові, що створиться у столиці України - Києві з волі українського народу .Відгомін про цей Акт блискавично прокотився західноукраїнськими землями, цією Україною. Першою заговорила радіостанція ім. Євгена Коновальця зі Львова. Потім відбулися масові маніфестації у містах і селах України: Львові, Станіславові, Тернополі, Стрию, Житомирі, Бердичеві, Рівному, Збаражі, Бучачі...Наголосимо, що з вибухом німецько-совєтської війни Провід ОУН направив у центральні, східні та південні області України три похідні групи добровольців для організаційно-пропагандистської діяльності у світлі проголошеного Акта 30 червня 1941 р...Акт 30 червня 1941 р. безкомпромісно проголошував світові, що українці бажають будувати власне самостійне державне життя.Сміливий поступ ОУН дезорієнтував німецьких окупантів. Гітлерівці були вражені несподіванкою і не могли прийняти відповідно швидкого рішення. Згодом вимагали від Проводу ОУН відкликання Акта; отримавши відмову, почали арештовувати націоналістів.Але історично вони запізнилися. Від Акта 30 червня 1941 р. почався в історії українського національно-визвольного руху новий період боротьби проти німецького нацизму і московського комуно-більшовизму.У фатальних умовах німецької окупації і у повітах Тернопільщини почали організовуватись окружні управи.Проте в окупаційних умовах окружні управи до виконання своїх функцій так і не приступили, їх підмінила німецька адміністрація.Незважаючи на тривожні симптоми з боку німецьких властей, у західноукраїнських селах у зв'язку з проголошенням Акта відновлення української державності відбувалися маніфестації, віча, перепоховання загиблих героїв, висипання і посвячення могил „Борцям за волю України .У святкові дні збиралися тисячні маси народу, молодіжні хори співали патріотичних пісень, актив виступав з промовами. У почесних стійках біля символічних могил стояли підпільники ОУН з нарукавними пов'язками з написом „Українське військо . Молодь давала клятву боротися до загину за Українську Державу.Піднесення було велике, розповідає підпільник Петро Пасічник, пс. „Див , із с. Зелена. Ми, молоді, гуртувалися в організацію. Багато молоді вступало тоді в ОУН. Всі ми надіялися на кращі часи й хотіли віддати свої сили для добра і щастя України. 20 серпня в Бучачі освячували могилу. З піснею на устах „Ми зродились із крові народу наша група ОУН пішла до міста. Під час освячення там виступив районний провідник Йосип Пасічник, пс. „Панас .Провідні націоналісти в селах зачитували Акт. У Русилові, наприклад, Іван Головецький (його дружину з маленьким сином більшовики вивезли до Сибіру, і вони там загинули. Іван за німецької окупації поринув у підпільну діяльність. Потім служив у дивізії „Галичина . Опинившись на Заході, не одружувався й повністю віддав себе громадсько-політичній роботі. У 2000 р. на 90-му році життя повернувся до рідного села).У Золотому Потоці Акт проголосив провідний член ОУН Степан Капуш, пс. „Батько і „Бук . Його вибрали головою міської ради. Уникнувши німецького арешту, продовжував працю у підпіллі. З другим приходом червоних зброї не покидав. Полонений 1947 р. у с. Уніж Городенківського району з дружиною Софією. Загинув у концтаборі. Депортовані родичі його загинули в Сибіру.У с. Базар Чортківського п-ту ініціаторами проголошення Акта 30 червня були Михайло Голик і Данило Мазур. На честь події промову біля могили виголосив член ОУН Петро Мотуз. За це його більшовики закатували. У Петликівцях Старих пам'яті загиблих героїв висипали могилу. Зі славетної гори Лисоні, скропленої кров'ю Січового Стрілецтва у 1916 р., привезли землі. Освячував могилу отець Василь Жарий. З полум'яним словом про потребу боротьби за волю України виступив молодий учитель Василь Гейна.Слід згадати, що напередодні відступу більшовиків з цього села сміливець Володимир Родзібаба скинув червоний прапор і встановив синьо-жовтий.Колишній підрайонний ОУН Космин Чорній у листі до автора даного дослідження оповідає, що організація здійснила величавий похорон бойовикові ОУН Петрові Кавецькому з Бобулинців, який загинув від кулі енкаведиста під час виконання завдання. На його честь побудували каплицю. Таких патріотичних заходів на хвилі національного піднесення влітку 1941 р. на Бучаччині здійснювалось багато.Згадаємо про грандіозне віче з дефілядою у Бучачі, у двадцятих числах липня 1941 р. Народу зійшлось стільки, що запруджені вулиці не вміщали. Кожне село представляли велелюдні делегації у національних одностроях. Демонстрантів вітали представники українських організацій з німецьким командуванням. Відкривала колону сотня Українського війська з Коропця. Воїни йшли у колоні, озброєні крісами, в касках. За ними кінний відділ, який вів Микола Кізюк. Маніфестанти несли синьо-жовті прапори, тризуби, оздоблені квітами та рушниками. Відбувалося дійство біля будинків, що навпроти міської ратуші. На полі від с. Озеряни тисячні маси народу відслухали подячну Службу Божу за визволення від сатанинського більшовизму. Розповідають старожили, що організаторами здвигу, крім ОУН, були священики Василь Мельник-Лімниченко із с. Зелена, Василь Стрільбицький з Жизномира та о. Іоанн Галібей зі Скоморохів. З описаної історичної маніфестації подаємо серію фотодокументів, на яких зафіксовано тогочасні події. На них же бачимо перші колони жовнірів Українського війська.Велелюдні здвиги галичан надзвичайно сполохали німецьких чинників. І їх здержана реакція на Акт 30 червня 1941 р. незабаром вилилась у масові арешти та розстріли націоналістів.Нестор Мизак, доцент Чернівецького фінансово-юридичного інституту.Стаття цитується за матеріалами сайтуНація і Держава.


---



Strilbycki
Изгнанный
коzакы & шляхта Стрѣльбыцькі, Остапці

Strilbycki

Kyiv, Ruthenia // Київ, Україна
Сообщений: 3773
Регистрация: 2008
Рейтинг: 3280 

Український церковно-культурний потенціял, його роля і праця на службі по культурному піднесенню Московщини у XVIII ст

Так, в Чудовім манастирі була посада проповідника з винагородою в рік ЗО рубл. грішми і 25 четвергів хліба, а в 1724-27 роках займав її українець ієромонах з учителів Варфоломей Фи-левський; в Донському манастирі були проповідниками українці іерод. Мамонт Стрільбицький і б. учитель Феофан Квітницький.

сайт -

---



Strilbycki
Изгнанный
коzакы & шляхта Стрѣльбыцькі, Остапці

Strilbycki

Kyiv, Ruthenia // Київ, Україна
Сообщений: 3773
Регистрация: 2008
Рейтинг: 3280 

На зeмліях предків видобувається нафта.

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА
ХХVІІ сесія ІV демократичного скликання
РІШЕННЯ № 500
від 03 березня 2006 року




Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земель ВАТ "Укрнафта"

Розглянувши проект землеустрою щодо відведення земель ВАТ "Укрнафта" для передачі їх в оренду, враховуючи згоду Стрільбицької сільської, Старосолянської селищної, Старосамбірської районної рад, Старосамбірської районної державної адміністрації, висновки відповідних державних служб, висновок постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та адміністративно-територіального устрою, керуючись ст.ст. 8, 124, 151 Земельного кодексу України, п.21 ст.43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Львівська обласна рада

ВИРІШИЛА:

1. Погодити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ВАТ "Укрнафта":
1.1. Під будівництво пошукової свердловини №14 "Стара Сіль" –площею 0,4080 га пасовищ із земель запасу Старосолянської селищної ради, з них 0,1849 га в оренду терміном на 25 (двадцять п’ять) років, 0,2231 га в оренду терміном на 1,5 (півтора) року;
1.2. Під будівництво експлуатаційної свердловини по видобутку нафти і газу № 45 "Стара Сіль" – площею 1,0920 га чагарників на території Стрільбицької сільської ради, з них 0,1849 га в оренду терміном на 25 (двадцять п’ять) років, 0,9071 га в оренду терміном на 1 (один) рік;
1.3. Під будівництво експлуатаційної свердловини по видобутку нафти і газу № 46 "Стара Сіль" – площею 1,0920 га чагарників на території Стрільбицької сільської ради, з них 0,1849 га в оренду терміном на 25 (двадцять п’ять) років, 0,9071 га в оренду терміном на 1 (один) рік;
1.4. Під будівництво під’їзної дороги до свердловини № 46 "Стара Сіль" площею 0,1200 га чагарників на території Стрільбицької сільської ради в оренду терміном на 25 (двадцять п’ять) років.
2. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань регулювання земельних відносин та адміністративно–територіального устрою (Я.Янишин).


Голова обласної ради М.Сендак


Інформація Львівської держадміністрації - На території Львівської області наявні 24 види корисних копалин, в т.ч. нафта, газ, вугілля, озокерит, кухонна і калійна сіль, цементна і будівельна сировина, підземні прісні та мінеральні води.

Особливістю гірничодобувної галузі є тривалий термін експлуатації: понад 100 років (Бориславське, Східницьке, Стрільбицьке нафтові, Бориславське озокеритове родовища) та понад 70 років (Стебницьке родовище калійних солей), що є причиною амортизації основних фондів і, як наслідок, значного забруднення довкілля, в першу чергу загазованості території.Окремі гірничі підприємства підпрацьовують курортно-рекреаційні зони.

сайт тут -

---



Strilbycki
Изгнанный
коzакы & шляхта Стрѣльбыцькі, Остапці

Strilbycki

Kyiv, Ruthenia // Київ, Україна
Сообщений: 3773
Регистрация: 2008
Рейтинг: 3280 

Северин Левицький – “Сірий Лев”
6 вересня 1894 – 30 січня 1962

Начальний Пластун Северин Левицький народився 6 вересня 1890 р. в Щуровичах, повіт Броди, Галичина, в родині відомого громадського діяча о. Михайла і Савини з дому Стрільбицької.

сайт тут -

---



Strilbycki
Изгнанный
коzакы & шляхта Стрѣльбыцькі, Остапці

Strilbycki

Kyiv, Ruthenia // Київ, Україна
Сообщений: 3773
Регистрация: 2008
Рейтинг: 3280 

Михайло Стрельбицький

Народився 3-го червня 1949-го року в с. Майдан-Вербецький Летичівського р-ну Хмельницької області. Член НСПУ з 1979 року. Поет, критик, літературознавець.
Середню школу закінчив у с. Дяківці Літинського району Вінницької області. По закінченні філологіч¬ного факультету Одеського держуніверситету імені І.І. Мечникова служив у армії, навчався в аспірантурі того ж вузу, де у 1976 р. захистив кандидатську дисертацію «Сюжетика української повісті 1960-1970 р.р.». Викладав українську літературу на кафедрі проф. В.В.Фащенка.
З 1980 року — у Вінниці. Спершу на творчій роботі, а починаючи від 1991-го року, — на кафедрі культурології, мистецтв та дизайну Вінницького національного технічного університету.
У пресі видрукував понад 300 статтей з проблем художньої літератури.
Окремими виданнями вийшли 14 збірок віршів та поем, а також монографічне дослідження творчості Олеся Гончара «Проза монументального істориз¬му» (1988).
Найпомітніші поетичні збірки: «Незрубай-дерево» (1976), «Звертання» (1979), «Три тополі» (1981), «Прощання з морем» (1983), «Сторожовий вогонь» (1988), «Версія Прометея» (1990), «Під небом Коновалюка» (2000), «Прощаючи вік XX» (2001), «Гальчевський. Поема з героєм» (2002), «Під небом Конова-люка. Книга 2».
Лауреат літературних премій: журналу «Дружба народов» за кращу публікацію року (1978); Республіканської в галузі літературно-художньої крити¬ки ім. О.І. Білецького та імені М.М. Коцюбинського (1989).

Ознайомитись з творами Михайла Стрельбицького можна тут -

Прикрепленный файл strelbitskiy_face.jpg
---



Strilbycki
Изгнанный
коzакы & шляхта Стрѣльбыцькі, Остапці

Strilbycki

Kyiv, Ruthenia // Київ, Україна
Сообщений: 3773
Регистрация: 2008
Рейтинг: 3280 

КАМЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ :lol:

СВІДОК ДАВНИНИ

Татарська, 23. Така сучасна адреса наступної за домом Томашевича садиби третьої перії. Перед турецькою навалою її власник Юзеф ПШИБИЛКОВИЧ теж, як і Кипріян Томашевич, був кам'янецьким райцею. 1700 р., коли робили опис міста, старий Пшибилкович жив у Золочеві, а за садибою наглядав його син, що перебував на службі в генерала Кошкеля - коменданта кам'янецької фортеці після повернення міста полякам.

У першій половині ХІХ ст. на цьому місці був заїзд (постоялий двір) із шинком. Власником заїзду був СТРЕЛЕЦЬКИЙ (згідно з іншими даними - СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ). Наприкінці XIX ст. старезний одноповерховий будинок придбав купець Журавльов і після перебудови відкрив на першому поверсі крамницю, яка й дала назву південній стороні майдану. Перед Першою світовою війною садиба належала ЛЕРНЕРУ.

Хоч сьогодні цей триповерховий житловий будинок з крамницею на першому поверсі формально не приписано до Польського ринку, але саме він є одним із двох свідків давньої Журавльовки, що зосталися в живих. Тож 11 грудня 1984 р. будинок визнали пам'яткою містобудування й архітектури місцевого значення.

Про історичну частину Польського ринку дивіться тут -


Прикрепленный файл kamjanec.jpg
---



Strilbycki
Изгнанный
коzакы & шляхта Стрѣльбыцькі, Остапці

Strilbycki

Kyiv, Ruthenia // Київ, Україна
Сообщений: 3773
Регистрация: 2008
Рейтинг: 3280 

ВІННИЦЬКЕ Училище культури і мистецтв ім. М.Д. Леонтовича

Саме весна і літо 1958-го були для майбутніх викладачів та студентів училища часом напруженої роботи, своєрідною увертюрою до створення навчального закладу. А 1 вересня в класах розпочалися заняття, зазвучала музика. За парти сіли 60 учнів. В училищі було 6 відділень і перший набір складав: 10 піаністів, 16 народників, 7 струнників, 5 духовиків, 16 учнів з хорового диригування, 6 вокалістів. До натхненної праці приступило більше 20 викладачів – яскравих особистостей. Серед них піаністи Голубєва Н.П. та Гурвич Ц.В. , музикознавець Тюппа М.К. (перший завуч училища) , диригенти Лупол І.Є. та Семенов К.П., скрипаль Є. Шес- тун, викладачі народних інструментів Папаїка В.П. та Стрельбицький В.П.


Прикрепленный файл Стрельбицький В.П. Вінниця - музикант, викладач..jpg
---



Strilbycki
Изгнанный
коzакы & шляхта Стрѣльбыцькі, Остапці

Strilbycki

Kyiv, Ruthenia // Київ, Україна
Сообщений: 3773
Регистрация: 2008
Рейтинг: 3280 

Генерал - лейтенант Захаров Г.Т. (праворуч)
і генерал-майор Стрельбицький І.С.
на спостережному пункті.
м. Севастополь, 1944 р.


з сайту Архів новин Державного комітету архівів України - http://www.archives.gov.ua/News/?2004

Прикрепленный файл Генерал-майор Стрельбицький І.С. і генерал-лейтенант Захаров Г.Т. Севастополь 1944 рікю.jpg
---



<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 * 8 9 10 11 ... 89 90 91 92 93 94 [ >>>>>> ]
Модераторы: Bianca, Erla, татиа, Vodnik_dnepr, TaniaAb
Генеалогический форум ВГД »   Поиск предков, родичей и/или однофамильцев »   Год 2008 »   Strzelbicki, Стрельбицькі, Стрільбицькі, Стрельбицкие.
RSS