Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Генеалогический форум ВГД »   Поиск предков, родичей и/или однофамильцев »   Л »   Ла - Лё »   Левковские
RSS


Левковские

Создание общей родословной.


<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 ... ... 235 236 237 238 239 * 240 [ >>>>>> ]
Модераторы: Vodnik_dnepr, Радомир
Nevmer
Долгожитель форума



Сообщений: 528
Регистрация: 26 янв. 2008
Рейтинг: 247 

И. Левковский ранее предоставил перевод по Василию Войне.

А теперь мой перевод:
[q]

Результаты доходов капитулы виленской с села Городец.

Василий Войнак (Война) заплатил, и он обязан платить каждый год, как глава наследственных земель 16 грошей. Тот же Василий с сыном Остапко разделён в уплате налогов на землю, называемую Левковская - 38 грошей. Тот же Василий Войнавек освобождён от уплаты за фамильную землю, называемая Зеньковская - 38 грошей. Павел Пилипович дани заплатил, и обязан платить каждый год в качестве главы из земли Синичинской 16 грошей - Ходор Оксентьев заплатил, и обязан платить каждый год в качестве главы из земли Заневской 38 гр. Онаней и его брат Сидор заплатил, и обязан платить каждый год, как глава дань 98 грошей. Гридко, по словам человека Нахима, выплачивает каждый год, и обязан оплатить налог как глава наследия 65 грошей. Гридко, Мордас, Нахим, Хома платят подоходного налога 65 грошей за Аксентьевщизну, а от имени главы Мордас и Хома Мальек - 61 грош. Гридко с Мордасом платят дань за землю Попаежовскую 16 грошей. Всё село Городок обязано платить за остров Гала (Вгал) 24 гроши.
[/q]


Тот же Василий Войнавек освобождён от уплаты за фамильную землю, называемая Зеньковская - 38 грошей.

Возможно необходимо читать:

Тот же Василий Войнавек платить за фамильную землю, называемая Зеньковская - 38 грошей.


Ведь Зенковская земля - это земля Ешуты (Зенька). Далее в актовых документах пишеться -как часть грунта Васьковского Невмирицких. Кроме того, Зеньковская земля названа фамильной (родовой), а это 100% доказательство происхождения волынских Немиричей и Невмирицких от одного предка.
Nevmer
Долгожитель форума



Сообщений: 528
Регистрация: 26 янв. 2008
Рейтинг: 247 

1510.08.18 Вырокъ межи бояри Вруцкого повета вилавскими а межи дворенином г(оспо)д(а)ръским Суриномъ, которые их былъ упросил за простых людей.

«Жикгимонт, Божю милостью корол полскии. Смотрели есмо того дела, стояли перед нами очевисто, жаловали намъ тыи бояре Вруцкого повета вилавскии Малко а Андреи Доротичи, а Сенютичи, а Нестер Геивич на дворанина нашого Сурина, штож онъ выпросилъ их в насъ за простых людей,

от 1523 сентября 16 дня. Листъ писаный до наместника вруцъкого пана Михаила Михаиловича Халецкого, абы Федку Омеляновичу на земълю пустую путьную на имя Волненицкую и на дворыщо пустое в месте Вруцъкомъ увязанье далъ.

«Жыкгимонтъ, Божю милостъю. Наместнику вруцкому пану Михаилу Михаиловичу Халецъкому и инымъ наместъникомъ, хто будетъ от нас Вручеи держати. Жаловал намъ слуга н(а)шъ вруцкии Федко Омеляновичъ о томъ, што есмо перъво сего дали ему землю пустовъскую путьную во Въруцъком повете на имя Волненицкую близко Горловичъ на особъливую службу дворыщо пустое в месте н(а)шомъ Вруцъкомъ на имя Зеньковъское Пострыгалова,

от 29 сентября 1524 года. Вырок подданным господарским: вруцких и велавских, певнымъ особамъ, з Федком Вешняком о упрошенье под ними земли их Волненское за пусто.

«Жыкгимонт. Смотрели есмо того дела, стояли перед нами очивисто, жаловали нам тые подданные наши, вруцкие и велавские: Богданъ Поколевский а Гришко Сенютич, а Нестер, а „Зан“ Гейвичи[718], а Малко, а Андрей — Доротичи, а Федко Ложчичъ на слугу вруцкого ж Федка Вешника о том

от 7 октября 1524 года. Листъ даныи земянину вруцъкому Федку Омельяновичу Вешъняку на земълю пустую и на дворыщо пустое Зенковское в месте Вруцъкомъ, во Въруцком же повете.

«Жыкгимонтъ. Державъцы вруцъкому пану Михаилу Михаиловичу Халецъкому. Бил намъ чоломъ земянинъ вруцъкин Федко Омеляновичъ Вешъняк о томъ, штожъ есьмо дали были ему земълю пустовъскую путъную во Въруцъкомъ повете Вольненицъкую а дворыщо пустое ж в месте нашомъ Вручцъкомъ Зенъковъское, ино к той земъли близскии ся выискали на имя Геевичы а Ложчычы, о чомъ жо ты межы ними смотрел и тую земълю водле их близскости имъ прысудилъ и листъ свои судовыи на то имъ далъ, как же они с тымъ листомъ твоимъ к намъ здеся прыездили, и мы водлуг суда и листу твоего судового тых Геевичовъ а Ложчычъ такъжо пры той земли зоставили.

1525. 09. 17 Лист писаный до наместника вруцкого мещанину вруцкому Макару Ивановичу на землю пустовскую Нестеровщину а Яшутевщину, на службе и повинности

«Жикгимонт. Наместънику вруцъкому пану Михаилу Михаиловичу Халецъскому. Билъ намъ чоломъ мещанинъ вруцъкии на имя Макар Ивановичъ и просилъ в нас земли пустовское во Вруцъскомъ повете, на которои земли два браты седели на имя Нестер а Яшута у Левковичохъ,


Если внимательно изучить эти документы. То становиться понятным, что Нестер и Ешута Невмирицкие покинули Левковскую землю после 1500 года и поселились в Геевской земле и стали называться Геевичами, а Ешута имел еще и дворище в самом замке Овручском.

Подтверждением служит информация из поборовой книги ( год не помню). Где расписаны Невмирицкие Геевичи.
.
Невмержицкие Бояре, оседлых 6. Розмерко и Грин Гаевичи 1 флор. От Бояр 4 братьев Гайовичов по грошей 15.

Розметко и Грин Геевичи Невмирицкие платять 1 флор, а четыре брата Геевичи Невмирицкие платят по 15 грошей. Всего их : оседлых - 6.
Это все потомки Геевичей Невмирицких, Нестора и Ешуты. Это очень убидительно. А отцом Нестора, Ешуты и Сидора был Василий Невмирицкий.


Относительно Велавских. Булгаку Велавскому король дал третью землю и это была Ловдыковская земля (Ловжичи), Отцом Макара Геевича был не Нестер Геевич, а Федко Ловжич ( Ловдыковский).

Родословна выглядит следующим образом: Булгак - Федко - Макар - Радион, Охрим с братиею свою. Кроме того в актових документах потомков Булгака в качестве привелея нигде не указана земля Геевская, а везде указана Ловдыковская земля. Макар назывался Геевичем по причине, что женился на дочери Нестора или Ешуты и получил землю в Геевской земле. Например сын Макара, Иван жил в Ловдыковской земле и назывался - Иван Макарович Ловдыковский.

Nevmer
Долгожитель форума



Сообщений: 528
Регистрация: 26 янв. 2008
Рейтинг: 247 

Иван Левковский переводил ранее:


"Стало известно в Риге, что какой-то "Сетричке", который в то время был на Луцку, а теперь со старостой луцким сидят в тюрьме в Вильне, спланировали были заговор для того, что бы отдать Луцк татарам, хотя некоторые утверждают, что намерением заговорщиков была передача Луцка полякам. Далее магистр добавляет, что король хотел бы их выпустить с тюрьмы, но Гаштольд хочет, что бы они понесли заслуженную кару."


Речь идет о Волынском заговоре Немири Резановича. Сестрике, Сестрич, Сестринич - мог быть никто иной как племяник Немири Резановича - Митко, который не вернулся из тюрьмы живым.Ранее Митко получил привелегию короля на Будятичи и другие имения. Его арестовали вместе с Немирой Резановичем и он также сидел в тюрьме в Вильне. Не исключено, что его жена была из Орды и причем из знатного рода. Их сын, Юшко Камка владел до 1476 года Будятичами, пока не подарил их своему племянику Стецку Шишкиничу. Не зря же Федор, сын Стецка был прозваный Солтаном и стал родоначальником известного рода овручских Солтанов.
valcha
Долгожитель форума
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 24056
Регистрация: 2 мар. 2006
Рейтинг: 11270 



Давно не заходила в эту Тему, всё интересное, наверно, пропустила и запоздала со своими "находками" для Вас :cry:
Удалите, если лишнее.


Левковский написал:
[q]
.Уже в 17 веке
Левковские считались самым многочисленным родом шляхты возле Овручского замка.
[/q]



Левковский написал:
[q]
Родственные Левковским рода: Верповские и Геевские, Ловдыковские,
Булгаковские, Невмержицкие, Белявские.
[/q]


Это точно.
Сегодня, наконец, просмотрела книгу, которая долго у меня лежала на "эл.полке" в закладках (186 г.). И что же я увидела? Сплошные Левковские, Невмержицкие, Немиричи и пр.
Opisʹ aktovoi knigi Kievskago tsentralʹnago arkhiva,Кн. 1-8
Рекомендую, смотреть долго и нудно, а может уже и видели? Кого там только нет :cry:

Пару сканов сделала, хоть и не мои - для иллюстрации.

Прикрепленный файл (Левковские1.jpg, 99049 байт<!--, скачан: 0 раз-->)
---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
Nevmer
Долгожитель форума



Сообщений: 528
Регистрация: 26 янв. 2008
Рейтинг: 247 

Теперь я понял, почему Иван Левковский похож на татарина ( Иван Камай - бей)

Родовід племінника Митка виглядає наступним чином:


Н-Сестра, Немири Резановича, чоловік (Ларівон Велавський), Камай – бей (половец, татарин)
!
Їх сини:

1. Митко.(приймає участь у заколоті Немири Резановича)(1452 рік)- Н-донька, дружина Івана, (сини Стецько, Грицько), син Юшко Камка.(1471)


2. Давид(1453 рік) Велавський. - сини ( Булгак, Павел,Яков,Андрій, Волинець) (1474).



Времена менялись. Теперь понятно, почему Митко Петрович ( брат Немири Резановича), отстаивал интересы Велавских,, Почему Велавские ушли и у кого двадцать лет были на Волыни. Юшко называли татарином ( Юшко Камка).
Кроме того Митко мог вести переговори с татарами( читай предыдущие сообщения).
Ivan Levkovskiy
Долгожитель форума


Ivan Levkovskiy

Украина
Сообщений: 1300
Регистрация: 10 сен. 2009
Рейтинг: 6290 

Историк С.В. Волков. База данных «Участники Белого движения в России» на январь 2016. Буква Л.:

[q]
Левковская П. В эмиграции в Германии, на 6 фев. 1921 член Союза русских студентов. /675-23/
Левковский Виктор Терентьевич. Прапорщик (подпоручик, поручик). В Добровольческой армии и ВСЮР в 9-й роте 1-го
Офицерского (Марковского) полка. Ранен 14 сен. 1918 и 2 окт. 1918 под Армавиром. /16-11/
Левковский Виталий Альбрехтович, р. 1899. В Добровольческой армии. Участник 1-го Кубанского ("Ледяного") похода.
Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма. Подпоручик л.-гв. Егерского полка. Галлиполиец. 1921 исключен из полкового объединения и кадра полка. Осенью 1925 в составе Корниловского полка в Болгарии. В эмиграции там
же. Служил в Русском Корпусе. После 1945 — в США. Ум. 11 дек. 1962 в Нью-Йорке. /2; 40; 90; 98; 139; 418; 577/=
Левковский Сергей Александрович, р. 14 окт. 1898 в Киеве. Киевская гимназию 1916, Киевский университет (не окончил)
1918. В эмиграции во Франции, 1922 в Марселе. /569-67/
Левковский Федор. Полковник. 1918 в гетманской армии; с 10 сен. 1918 младший помощник командира 48-го полка, с 30
сен. 1918 — 36-го полка. /490/

Левковский. Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма; охотник флота. Эвакуирован с флотом в Бизерту. к окт. 1921
в Марселе. /488/
[/q]


Nevmer
Долгожитель форума



Сообщений: 528
Регистрация: 26 янв. 2008
Рейтинг: 247 

В описании Овручского замка за 1552 год содержиться информация:

Попы з людми своими: Сидоръ, попъ Илинский.

Вполне возможно, что речь идет об отце Солуяна Сидоровича Невмирицкого. Возможно благодаря тому, что Сидор был попом Ильинской церкви Овручского замка, его потомки получили название Дияконовичей Невмирицких.
mowgli
Долгожитель форума
amateur

mowgli

Tallinn
Сообщений: 265
Регистрация: 1 июля 2006
Рейтинг: 63 

Nevmer
Nevmer написал:
[q]
волостная хоругва под началом Василия Бачинского,
[/q]

Извините, нет ли у вас больше информации о нем? где на сайтах можно почитать?
Ищу по Бачинским рк (дворяне Подольской, Киевской губ, мой дед из с. Соколовка Ольгопольского уезда) .
(В архив просьба не направлять, живу у самого синего Балтийского моря. :cry: )

---
Бачинский/Белецкий/Войцеховский/Зарембо/Зелински/Ковалевских/Левкович/Обухович/Петкевич/Плавинский/Статкевич/Швед/Юркевич/ Ялтуховски/ Baczynski/Beleçki/Jurkiewicz/Kowalewskih/Lewkowicz/Obuchowicz/Pietkiewicz
Ivan Levkovskiy
Долгожитель форума


Ivan Levkovskiy

Украина
Сообщений: 1300
Регистрация: 10 сен. 2009
Рейтинг: 6290 

Подольская отчизна Немиричей. Пан Кальницкий Брацлавец.


Олексій Вінниченко. ЗВІДКИ ВЗЯЛИСЯ КНЯЗІ ХИМСЬКІ. (ПРИЧИНОК ДО ГЕНЕАЛОГІЇ БРАЦЛАВСЬКОЇ. ШЛЯХТИ ХУ-ХУІІ ст.)


[q]
1935 року в березневому (третьому) номері варшавського журналу «Геральдичний місячник» з'явилася стаття Костянтина Четвертинського під назвою «Олена Федьківна кн. Заславська і її родина (Причинок до генеалогії кн. Четвертинських і Заславських)»1. Її автор відгукнувся на одну з чергових публікацій Юзефа Пузини про князів Острозьких та Заславських (у рамках наукової полеміки, що згодом отримала назву «генеалогічної війни»), вирішивши роз'яснити ситуацію з походженням дружини князя Івана Юрієвича Заславського — Олени Федорівни. Остання, як хибно припускав Ю. Пузина, могла належати до роду Кірдеїв.
К. Четвертинський нагадав читачам про існування генеалогічної нотатки авторства Софії, доньки князя Івана Юрієвича Заславського й княгині Олени Федорівни та дружини Олехна Богдановича Загоровського. Цю нотатку вперше опублікував у своїй «Монографії Сангушків» Зиґмунт Люба-Радзімінський: власне в архіві Радзімінських (у теці документів Загоровських) в Оссолінеумі й знаходилась копія документа. К. Четвер­тинський у своїй статті повторно подав текст нотатки, основний зміст якої зводився до наступного: матір'ю С. Загоровської була княгиня Четвертинська, а бабою — «панна Кальвицька з Брацлава». Батько останньої не мав синів, у нього були лише чотири доньки, з котрих старша вийшла заміж за князя Федора Четвертинського, інші — відпо­відно, за князя «Химського», за князя Масальського і за якогось «Совчинського», причому усі отримали від свого батька маєтності під Брацлавом. Розповідь С.Загоровської стосувалася саме прав власності йволодіння цими маєтками (докладніше про зміст оповідання далі).
Подавши нотатку, К. Четвертинський оцінив її як таку, що «заслуго­вує на повну вірогідність», та однозначно ствердив: дружиною князя Івана Юрієвича Заславського була Олена Федьківна Четвертинська.
Ю. Пузина не забарився відреагувати на замітку К. Четвертинського і вже в червневому тогорічному номері «Геральдичного місячника» опуб­ лікував свої міркування стосовно зізнання Софії Іванівни2. Відомий дослідник князівських генеалогій позитивно відгукнувся про пробу пера «молодого колеги» та ретельно проаналізував документ, звернувши увагучитачів на неясні місця у зізнанні. У підсумку Ю. Пузина виокремив низку питань, що виникали після розгляду нотатки, і з-поміж них: Ким був пан Кальвицький? Ким був князь Химський, зять пана Кальвицького? Ким був пан Совчинський? Якщо пана Кальвицького, керуючись назвою згаданого в нотатці його маєтку Немирів, Ю. Пузина ще наважився віднести до руського роду Корчак, то стосовно пана Совчинського і князя Химського дослідник мусив констатувати відсутність інших відомостей про них.
Від появи 1935 року цих двох публікацій в історіографії і почало побутувати переконання про існування на Брацлавщині княжого роду Химських. Відома дослідниця української шляхти (і особливо князівських родів) Наталя Яковенко кілька разів згадала їх на сторінках своєї праці, розмірковуючи над чисельністю роду і характером їх земельних володінь (зокрема, стосовно того, чи мали вони отчину) та віднісши їх до числа князів невідомого походження3. Натомість відомий генеалог Леонтій Войтович висловив припущення, що Химський був нащадком половецьких ханів4.
Між тим, князь Химський насправді є фікцією5, і історики, котрі намагалися з'ясувати його походження (починаючи вже з К. Четвертин- ського та Ю. Пузини), стали жертвами недобросовісності свого поперед­ника — 3. Люби-Радзімінського. Останній, публікуючи в 1911р. зізнання С.Загоровської, невірно відчитав і поперекручував частину прізвищ, подавши «Кальвицький», «Химський» і «Совчинський» замість «Кальницький», «Глинський» і «Янчинський»6. До того ж, неуважний генеалог з невідомих причин подав лише частину акту7, опустивши його другу половину. Інформація з останньої не лише суттєво доповнює вже подані відомості, але й роз'яснює їх змістовно (див. документ).
Докладний зміст оповідання Софії Іванівни Заславської (дружини Олехна Загоровського) про її родичів (о rodzicach moich) — якщо уникати частого повторення одних і тих самих відомостей, властивого для того­часних наративів, — є таким.
Пан Кальницький (іноді в документі його справді записано як Кальвицького [Kalwickiego]8), брацлавський землевласник (у документі його окреслено як Brasławca), не мав синів, лише чотирьох доньок. Стар­ша донька вийшла заміж за князя Федора Четвертинського (діда опові­дачки), друга — за князя Глинського, третя — за князя Масальського, четверта (наймолодша?) — за володимирського (тобто волинського) хорунжого пана Івашка Янчинського. Про нащадків (о potomstwie) і, відповідно, спадкоємців другої й третьої доньок пана Кальницького Софії Іванівні нічого не було відомо, про останню ж доньку княжна змогла уточнити, що її чоловік був прадідом панів Петра і Прокопа (Prokowa) Янчинських. Більша ж частина розповіді, як і згадує на початку оповідач­ка, стосується її предків та безпосередніх родичів, тобто нащадків старшої доньки пана Кальницького.
Кожна з доньок пана Кальницького отримала рівну частку його нерухомого майна — по дванадцять маєтків (po dwanaście maiętnosci). Старшій доньці, княгині Федоровій Четвертинській (бабі оповідачки), дісталися маєтки під Брацлавом — Немирів з присілками та села Хвосто­ве, Боблів, Медвежа, Лука, Соколець, Болочківці (інакше Сорокотиця), Бурграбинці (інакше Зарудинці), Ситківці, Животів, Обухівці, Стави. Після неї ці маєтки — як материнські [prawem macierzystym) — спільно, навпіл тримали її діти князь Василь Федорович Четвертинський та Олена (Олександра) Федорівна Четвертинська (мати оповідачки), котра вийшла заміж за князя Івана Юрієвича Заславського. Остання розповідала своїй донці (сама оповідачка цього не пам'ятала), що під час Сокальської битви князь Василь потрапив у татарський полон9. Княгиня Олена Заславська за власні гроші викупила свого брата з Орди (wykupowała z Ordy), і за це він передав їй у держання свою половину «брацлавських» маєтків. Відтак, мати оповідачки тримала їх спокійно до кінця свого життя (do żywota swego w spokoynym trzymaniu у używaniu była), без жодної перешкоди з боку свого брата князя Василя і свого племінника (bratowicza swego) князя Матвія Четвертинських.
Олена Федорівна у шлюбі з князем Іваном Заславським народила синів князя Михайла і князя Кузьму Заславських та кількох доньок (крім оповідачки, княгиню Свистелецьку та інших доньок, котрі померли без­дітними). Саме князь Кузьма Іванович став одноосібним посідачем (до своєї смерті) маєтків під Брацлавом, ними від його імені урядував якийсь «старий Кудло». Вочевидь, йшлося про ту частину «брацлавських» маєт­ків, яка від самого початку була власністю його матері та від неї дісталася йому, оскільки наприкінці оповідання Софія Іванівна зазначає, що Кузьма Іванович і, після нього, князь Януш впродовж двадцяти років тримали «брацлавські» маєтки навпіл з князем Четвертинським (Василем або Матвієм?).
Коли Софія Іванівна Заславська вийшла заміж, Олена Федорівна відказала маєтки під Брацлавом своєму зятеві, а після смерті Олехна Загоровського і князя Кузьми Івановича Заславського (брата оповідачки) вони опинилися у володінні князя Матвія Васильовича Четвертинського (він народився після повернення з ординського полону Василя Федорови­ча), двоюрідного брата оповідачки. Він також швидко помер10, і маєтності дісталися його синові (від першої дружини) князю Янушу Матвійовичу Четвертинському та його мачусі. Вже тоді Софія Іванівна зверталася до них через упоминальні листи (upominalne listy), домагаючись повернення їй маєтків. Князь Януш не мав дітей, його спадкоємицею стала рідна сестра княжна Ганна (донька Матвія Васильовича Четвертинського від другого шлюбу). Відтак, маєтки під Брацлавом стали власністю її чоло­віка11, брацлавського воєводи князя Януша Збаразького (у подружжя народилися сини князь Юрій і князь Криштоф Збаразькі). Останній оволодів не лише половиною Четвертинських, а й свавільно, всупереч праву захопив частку Заславських12, віддавши маєтки під управління своїм урядникам, а в Немирові в 1575 році звів замок і осадив навколишню волость (w roku 1575 zamekу miasto Niemirow włością osadzil).
[/q]


Вот первоначальная публикация документа Радзиминским с теми роковыми ошибками, которые повлекли множество проблем в последующих поколениях историков:
во-первых, не пан Кальвицкий Брацлавец, а пан Кальницкий Брацлавец (от с. Кальника), во-вторых, не князь Химский, а князь Глинский и не Совчинский, а Янчинский.

Мой перевод с польского:

[q]
Ведомость от меня Олехновой Загоровской, княжны Зофии Ивановой Заславской о родичах моих. Тогда мать моя была княгиня Четвертинская, а мать моей матери панна Кальвицкая с Брацлавля, а тот пан Кальвицкий не имел сынов, только четыре дочки. Одну отдал за деда моего князя Четвертинского, а вторую за князя Химского, а третью за князя Масальского, а четвертую за Совчинского. Тогда тем всем по 12 имений подавал. Бабке моей княгине Четвертинской под Брацлавом дал те маетности, что князь Збаражский держит, тогда мать моя те имения с братом своим князем Василием Четвертинским держала. Мать моя рассказала мне, я того не помню, когда в Сокальской битве вуя моего князя Василия Четвертинского, брата матери моей, татары взяли, тогда мать моя выкупила его из Орды, тогда он ту часть свою, матери моей спустил. Мать тогда моя те имения в покое держала, а когда меня замуж отдали за пана Загоровского, тогда те маетности пану моему мать моя отдала. Пан мой в покое их держал, а когда пан малжонок мойзешлей памяти умер, тогда князь Четвертинский Матвей, сын князя Василя, брат мой, отец княжны воеводжанки зешлой брацлавской, тогда он те маетности побрал, когда пан мой умер, а после него князь Матвей, тогда сын его князь Януш те маетности держал с мачохой своей княгиней Четвертинской Матвеевой. Тогда я упоминальные листы побрала на князя Матвея Четвертинского у князя Януша Четвертинского, бо князь Януш не имел потомства, только имел сестру, которая пошла за пана воеводу брацлавского и те маетности побрала и те листы, что была побрала упоминальные, до Вашей Милости посылаю через слугу В. М. Васьковского.

Линия потомства пана Кальвицкого Браславца, который сынов не имел, только дочек четыре. З тых старшая п. Кальвицкая была за князем Федорем Четвертинским, та родила сына князя Василия Четвертинского, прадеда теражнейших панов воеводичов брацлавских, которого татары под Сокалем поймали и до Орды завели, и его выкупила сестра его рожоная, Олена Ивановая Юрьевича Заславского, за что он ей спустил половицу маетностей своих материзных под Брацлавом, которые на него и на сестру его рожоную, княгиню Заславскую, по половицы правом материзным спали были. А тот князь Василий Четвертинский, вышедши з Орды, родил сына князя Матвея, у князя Матвея Четвертинского с первой женой своей родился сын князь Януш, который без потомства умер, а дочку княгиню Анну Четвертинскую, которая была за... воеводою брацлавским. Тот отец, князь Матвей Четвертинский, по смерти князя Козьмы Заславского почал ся вступовать в вышпомененные маетности Брацлавские, а по ним зять его, пан воевода брацлавский в году 1575 замок и город Немиров з волостью осадил, с которым жена его сплодила сынов двох: князя Юрия и князя Криштофа Збаражских, теражнейших панов воеводичов брацлавских.

Копия XVII века на половине листа бумаги в архиве Береским Z. L. R.
[/q]


Вот см. фотокопии публикаций
1) Радзиминского (Monografia xx. Sanguszków oraz innych potomków Lubarta-Fedora Olgerdowicza x. Ratneńskiego / Opracował Z. L. Radzimiński. — Lwów, 1911. — T. II. — Cz. I: Linia Niesuchojeżska. — S. 6 (przypis), а также
2) Пузины (Puzyna J., ks. W sprawie pochodzenia ks. Oleny Fedkówny Zasławskiej / / Miesięcznik Heraldyczny. — 1935. — Rok XIV. — No 6: Czerwiec. — S. 88-91) и
3) Четвертинского (Czetwertyński K. Olena Fedkówna ks. Zasławska i jej rodzina (Przyczynek do genealogji ks. Czetwertyńskich i Zasławskich) // Miesięcznik Heraldyczny. Wydawany przez oddział warsz. Polskiego Tow. Heraldycznego. — Warszawa, 1935. — Rok XIV. — No 3: Marzec. — S. 38-40.)

Кстати, Йозеф Пузина считал, что пан Кальвицкий (т. е. Кальницкий) мог принадлежать к мощнейшему волынскому руському роду Корчаков Резановичей:

[q]
Są to prawdopodobnie te same dobra, które wniosła w dom Czetwertyńskich prababka jej kn. Fedorowa. Nazwa pierwszej z tych miejscowości nasuwa nam myśl, że pan Kalwicki" mógł należyć do bardzo możnej na Wołyniu i ziemiach ruskich rodziny Korczaków Riazanowiczów, o których prof. Halecki pisze, że w pierwszej połowie XV wieku przewyższała ona znaczeniem i potęgą bodaj czy nie wszystkie domy kniaziowskie na Wołyniu". Rzecz wymagałaby sprawdzenia.
[/q]



Прикрепленный файл (Снимок экрана 2018-12-22 в 22.27.32.png, 1780731 байт<!--, скачан: 0 раз-->)
Ivan Levkovskiy
Долгожитель форума


Ivan Levkovskiy

Украина
Сообщений: 1300
Регистрация: 10 сен. 2009
Рейтинг: 6290 

Подольская отчизна Немиричей. Пан Кальницкий Брацлавец (продолжение).

А. Винниченко отыскал копию документа княжны Зофии Ивановны Заславской в отделе рукописей ЛНБ, а мне удалось найти эти копии в опубликованных фотокопиях ЛНБ:

[q]
1575 р., серпня 9. Заслав. — Зізнання Софії Іванівни княжни Заславської, дружини Олехна Загоровського, про своїх родичів та їхні землеволодіння на Брацлавщині

Wiadomość odemnie Oliechnowy Zahorowskiey xiezny Zofy Iwanowny Zasławskiey o rodzicach moich, tedy matka moia była kniazna Czetwertynska, a matki moiey matka panna Kalwicka, z Brasławia. A ten pan Kalwicki nimiał synów, tylko miał cztery córki, iednę dał za dziada mego kniazia Czetwertynskiego, drugą dał za kniazia Hlinskiego a trzecią za kniazia Masalskiego a czwartą za Janczynskiego, tedy tym wszystkim po dwanaście maiętnosci podawał. Babce moiey kniahyni Czetwertynskiey pod Brasławiem dał te maiętnosci, co kniaź Zbaraski trzyma, tedy matka moia te maiętnosci z bratem swym kniaziem Wasilem Czetwertynskim trzymała, matka moia powiedziała mnie, bo ia tego nie pamiętam, kiedy w sokalskiey bitwie, tedy wuia mego kniazia Wasilia Czetwertynskiego, brata matki mey tatarowie wzięli, tedy matka moia wykupowała z Ordy, tedy on tę czesc swoię matce mey spuscił, tedy matka moia te maiętnosci w pokoiu trzymała. A kiedy mnie za mąż oddali za pana Zahorowskiego, tedy te maiętnosci panu memu matka moia oddała, pan moy w pokoiu ie trzymał, a kiedy pan małżonek moy zeszłey pamięci umarł, tedy kniaź Czetwertinski Matfy, syn kniazia Wasilow, brat moy, ociec tey woiewodziney zeszłey brasławskiey, tedy on te maiętnosci pobrał, kiedy pan moy umarł, potym zaraz y kniaź Matfy rychło umarł, a po panie moim, tedy syn iego kniaź Janusz te maiętnosci trzymał y z macochą swoią kniahynią Czetwertynska Matfiiową, tedym ia upominalne listy pobrała na kniahynią Matfieiową Czetwertynską y na kniazia Janusza Czetwertynskiego. Bo kniaź Janusz niemiał potomstwa, ieno miał siostrę, która poszła za pana woiewodę brasławskiego y te maiętnosci pobrała, y te listy upominalne, com była pobrała, do WM posyłam prze [z] WM Waskoskiego.

Linia potomkow pana Kalnickiego Brasławca, który synów nimiał, ieno córek cztery.
Z tych starsza panna Kalnicka była za kniaziem Fedorem Czetwertyn- [skim], ta spłodziła syna kniazia Wasila Czetwertynskiego, pradziada teraźnie[y]szych panów woiewodzicow brasławskich, ktorego tatarowie pod Sokalem poimali y do Ordy zawiedli, zkąd onego wykupiła siostra jego rodzona kniahynia Oliena Iwanowa Juriewicza Zasławskiego, za co on jey spusci[ł] połowice maiętnosci swoich macierzystich pod Brasławiem, które na iego y na siostrę jego rodzoną kniahynią Zasławską po połowicy prawem macier[zy]stym spadli byli. (C. 74)
A ten kniaź Wasil Czetwertynski wyszedszy z Ordy spłodził syna kniazia Matfieia.
Kniaź Matfy Czetwertynski spłodził syna kniazia Janusza z pierwszą zoną swoią, który bez potomstwa umarł, a córkę kniaznę Annę, który była za Januszem, woiewodą bracławskiem. Tey ociec kniaź Matfy Czetwertinski po śmierci kniazia Kuzmy Zasławskiego począł się ustempowac wzwysz pomięnione maiętnosci bracławskie, a po nim zięc jego pan woiewodą bracławski w roku 1575 zamek y miasto Niemirow włością osadził, z którym zona jego spłodziła synów dwóch kniazia Jrzego y kniazia Krysztofa Zbaraskich, teraznieyszych woiewodzicow bracławskich.

A córkę kniazia Olenę* Alexandrę Czetwertynską, prababkę teraznieyszego pana woiewody podlaskiego, która brata swego rodzonego kniazia Wasila Czetwertynskiego z Ordy, pod Sokalem poymanego, piniędzmy swemi wy­ kupiła, będąc za kniaziem Iwanem** Juriewiczem Zasłaskiem*, za co on iey puścił połowicę tych maiętnosci swoich macierzystych pod Bracławiem, które na onę y na tego brata jey kniazia Wasila Czetwertynskiego połowicę prawem macierzystym spadli byli, iakosz tych maiętnosci do żywota swego w spo- koynym trzymaniu y używaniu była, a od wzwysz pomięnionego brata swego kniazia Wasila Czetwertynskiego y syna jego kniazia Matfieia Czetwertyn- skiego, bratowicza swego, przeszkody zadney niemiała.______________________
Ta spłodziła synów dwóch kniazia Michała y kniazia Kuzmę Zasławskich y mnie Zahorowską y kniahynią Swistelecką y inne córki, które bezpotomnie zeszły.
A kniaź Kuzma, brat moy, spłodził kniazia Janusza y do śmierci swey tych maiętnosci pod Bracławiem sąm ieden używał, od ktorego do zeyscia jego niebosczyk Kudło stary urzędnikiem był.
A ta wiadomość drugich córek pana Kalnickiego. Wtóra panna Kalnicka była za kniaziem Hlinskim, o tey potomstwie wiadomości niemasz.
Trzecia była za kniaziem Masalskim, o ktorey także wiadomości niemasz.
Czwarta była za panem Iwaskem Janczynskim, chorążym włodzimirskim, pradziadem terazneyszego pana Piotra y Prokowa Janczynskich. (C. 75)

Wiadomość maiętnosci pana Kalnickiego.
Naprzód Niemirow s przysiółkami.
Sioło osiadłe Chwestowe dymów — — — SiołoBobłowdymów — — — —
Sioło Metweza dymów — — — —
Sioło chorodiszcze Łuka nad Tamiernicą dymów —
Sioło Sokoliec na Bohu dymów — — —
Sioło Bołoczkowce nazwane Sorokotyca dymów —
Sioło Bugrabincy nazwane Zarudnici dymów —
Sioło Sydkowce dymów — — — —
Sioło Zywodow na rzecie Rusie nieosiadłe._________________________ Siedliszcze Obuchowce puste na rzece bobrawemi s pasiekami y lasami. Siedliszcze Stawy z rzeką Bersadią y z gony bobrowemi.
Te wszystkie wzwyz mianowane sioła niebosczyk kniaź Kuzma a po nim Je0 M K Janusz Zasławski po połowicy z kniaziem Cz[e]twertynskim w trzymaniu byli przez dwadzieścia lat, a teraz po kniaziu Czetwertynskim Je M p. woiewoda bracławski wsawolne*** nad prawo pospolite połowicę wszystkich maiętnosci Je M. kniazia Zasławskiego wziął у w ręka[ch] swoich ma, trzymaiąc urzędniki swoie na nich.
Pisań w Zasławiu roku 1575 miesiąca augusta 9 dnia.
Регестовий запис на звороті (С. 76):
Informacya od JeyMci pani Zahorowskiey z domu x[ięz]ny Zasławskiey, która informuie iakim sposobem niemirowskie dobra dostały się w dom xiąząt Czetwertynskich у daley
ta w roku 1575 dnia 9 augusta w Zasławiu pisana.

Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України, відділ рукописів; ф. 5 (Оссолінські), спр. 4257/111, с. 73— 76. Польськомовна копія XVII ст. (?)
[/q]


Lwowska Naukowa Biblioteka im. W. Stefanyka NAN Ukrainy.
Oddział Rękopisów. Zespół (fond) 5.
RĘKOPISY BIBLIOTEKI ZAKŁADU NARODOWEGO IM. OSSOLIŃSKICH
4257/III. Archiwum Grabowskich. Zbiór genealogii rodzin polskich. XVIII w. S. 73-76.:

Прикрепленный файл (Снимок экрана 2018-12-23 в 18.13.44.png, 3130894 байт<!--, скачан: 0 раз-->)
<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 ... ... 235 236 237 238 239 * 240 [ >>>>>> ]
Модераторы: Vodnik_dnepr, Радомир
Генеалогический форум ВГД »   Поиск предков, родичей и/или однофамильцев »   Л »   Ла - Лё »   Левковские
RSS

Реклама от YouDo