Казачья сотня Котельвы Ахтырского полка

ОПУБЛІКОВАНО
Ілюха О. Церковне життя в слободі Котельва (початок ХVII – 30-і роки ХХ століття) / Олександр Ілюха // Збірник матеріалів XVІ студентської наукової конференції історичного факультету. – Полтава: Видавець Р.В. Шевченко, 2013. – С. 24-26.
***************************************
Церковне життя в слободі Котельва (початок ХVII – 30-ті рр. XX століття)

У статті широко розкривається розвиток церковного життя в слободі Котельва з часу появи перших храмів до їх закриття в 30-х рр. ХХ ст.
Ключові слова: Котельва, парафія, слобода, храм.

Котельва – одне з найбільш ранніх поселень на території Слобожанщини. Виникнення населеного пункту відносять до середини
ХVI ст. Зокрема архієпископ Філарет (Гумилевський) стверджував, що Котельва „не належить до вихідців із-під Дніпра, а є давнім козацьким містечком” . І дійсно, Котельва була малоросійським населеним пунктом, і тільки в 1709 р. переведена з Гетьманщини до складу Слобожанщини . Тож поява нового населеного пункту на Лівобережжі заклала його розвиток як на політичній, так і на релігійній арені.
Розвиток релігійного життя у Котельві був викликаний розширенням меж населеного пункту, постійним зростанням населення (протягом XVIІ ст. чисельність зросла з 3, 877 до 9, 862 жителів), підтримкою козацької старшини православ’я.
Розвиток зазначеного періоду тісно пов’язаний з існуванням котелевських храмів. Протягом усього XVIІ ст. на території поселення налічувалося 7 храмів . Ситуація продовжувала зберігатися і під час нового перепису у 1732 році. Зокрема, у ньому згадуються наступні храми: Успіння Пресвятої Богородиці, Миколаївський, Троїцький, Різдва Пресвятої Богородиці, Преображенський, Покровський та Трьох Святительський.
Наприкінці 1770-их — поч. 1780-их рр. кількість храмів залишалась сталою. Так у „Исповедной Росписи Зеньковской и Опошнянской протопопии 1778 г.” зустрічаються ті ж сім храмів – Миколаївський , Преображенський , Різдва Пресвятої Богородиці , Успіння Пресвятої Богородиці , Трьох Святительський , Свято-Троїцький , Покровський .
В останній третині ХVIII ст. майже всі церковні споруди були перебудовані чи взагалі зникли. Преосвященний Філарет (Гумилевський) припускає, що: «Не была ли это следствием того, что котелевские казаки, еще с 1710 г. поставленные в зависимость от ахтырского полкового начальства, по делам церковным упорно хотели оставаться под ведением Киевского митрополита. Известного, по крайней мере, что только в 1786 г. дела церквей котелевских переданы были в Белогородскую консисторию» . Дана ситуація пояснювалася бажання Охтирської канцелярії (з 1709 р. слобода в складі однойменного полку) підпорядкувати Котельву і в духовному відношенні (першими спробами були події 1729 р.), тому заборонялося будувати нові храми. Так, були перебудовані – Миколаївський (1780 р.), Преображенський (1782 р.), Троїцький (1787 р.) й Покровський (1787 р.) храми. Зникли – Трьох Святительський, а на його місці був побудований Вознесенський храм (1779р.) та церква Різдва Пресвятої Богородиці (1781 р.) .
Під час перепису 1799 р. у Котельві було зареєстровано 6 храмів: Преображення Господнього, Покрови Пресвятої Богородиці, Вознесіння Господнього, Успіння Пресвятої Богородиці, Троїцький та Миколаївський .
Перехід до Бєлгородської консисторії у 1782 (1786) р. розпочав новий етап в історії релігійного життя Котельви. Відтепер архітектурною особливістю стало спорудження невисоких, однозрубних храмів на три куполи. Проте з часом пріоритети у будівництві дещо змінилися і в Котельві з’являлися муровані храми. Так, спочатку побудований Троїцький храм (1812), потім Преображенський (1836), Миколаївський (1861), Покровський (1873). Деякі з церковних споруд залишалися дерев’яними: Вознесенський (лише з 1908 року – мурований ), Всіхсвятський (1862) й Мироносицький (1865).
Досить цікавим явищем у ХІХ ст. стала зміна центрів церковної ієрархії. Так, на початку ХІХ ст. головним у Котельві був Миколаївський храм, а на середину 1820-их рр. — главенствував Вознесенський. Причинами цього було різке зростання парафії.
Зауважимо, що наприкінці ХІХ ст. – початку ХХ ст. деякі храми змінили своє довготривале місцерозташування. Наприклад, Вознесенський храм на протязі 1779 р. — 1906 р. знаходився на одному й тому ж місці – на розі нинішніх вулиць Пархоменка і Жовтневої. Будівництво ж у 1908 р. третьої церковної споруди завершилося поблизу сучасної поліклініки. Подібна ситуація спостерігається і з Покровським храмом. Так, з 1785 р. по близько 1869 р. його будівлі розташовувалися на правому березі річки Котельва. Проте у 1873 р. будівництво четвертої споруди Покровської церкви завершилося на розі сучасних вулиць Островського і Фрунзе .
Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. у Котельві кількість храмів залишалась сталою (7). У 1920-их – 1930-их рр. більшовицькі перетворення у сфері релігії вплинули і на котелевські храми. Так, у 1929 р. було розібрано Мироносицький храм. У 1930 р. закрили Спаську і Вознесенську церкви, зняли дзвони, а будівлі перетворили на хлібоприймальні пункти. У листопаді цього ж року припинив свою діяльність Всіхсвятський храм, а у січні було скинуто дзвони і перейменовано його на Будинок колективіста. У 1933 р. закрили й Троїцький храм, який використовувався для зберігання сировини .
Отже, в церковному житті Котельви протягом ХVII – ХX ст. виділяємо кілька головних моментів. Перший — протягом усієї історії в Котельві було десять храмів. Другий — перехід до Бєлгородської консисторії суттєво вплинув на релігійне життя в Котельві, адже наприкінці 1770-х – початку1780-х рр. храми або закривалися, або перебудовувалися. Третьою подією є сам перехід Котельви до Бєлгородської консисторії. І, нарешті, четвертий характеризується тим, що наприкінці 1920-их – початку 1930-их рр. всі храми були закриті або зруйновані радянською владою і лише під час німецької окупації деякі з них відновили службу.

Таблица сведения по церквям Котельвы

01.

(Внимание! В тексте могут быть ошибки прочтения, так как этот регион мне не знаком. )

РГАДА, ф.350, оп.1, д.15 (1078л.) - электронная копия.
Книга переписная … Ахтырского полка. 1718г.

л.587 (кадр 577)
«Книги наличные города Котелви выборным казакам конпанейцам и их подпомошникам и всякого чина людям.»

В том городе церквей…
Да в них попы…


л.588об. (кадр 579)
Того же города Котелви старшины.

Ахтырский полковой писар Андрей Гнедич - 30,
жена его Евдокия – 25,
дочерей - 2
Катерина – 6,
Евдокия – году.

В него у заводу [броварь(?)] в нем казан - 1, что пиво варить, двор шинковни, в нем живет
Семен Дъячок – 35,
его жена Евдокия – 30,
сынов – 2
Алексей – 5,
Кирил – году,

подварков – 2, в них живут:

бобыль Максим Конаненко – 30,
жена его Праскевия – 29,
сынов – 2
Семен – 11,
Иван – году
дочерей – 2
Любовь – 8,
Анна – 4,

да вдова Марья Березиха – 50, в ней
сын Сакар – 19,
дочь Матрона – 14.


л.589 (кадр 579)
Первой Котелевской сотне.
Сотник Василь Смаковский…
л.589об. (кадр 580)
Второй сотне.
Сотник Роман Гнедич…

л.590 (кадр 580)
Во дворе писар городовой Иван Мотвеев – 30,
жена его Улиана – 25,
дочер Татиана – 2,
в него ж подварок, в нем живет
бобыль Василь Носаченко – 40,
жена его Анна – 35,
сын Иван – 8.


л.590об. (кадр 581)
Того же города Котелви сотне Смаковского выборные козаки конпанейцы.

л.598об. (кадр 588)
Той же Смаковского сотне вышеозначенных козаков подпомошники.

л.622 (кадр 612)
Сотнецкие спомогатели.

л.523об. (кадр 614)
В остатке за подмогою самие скудние и в подмогу негодние.

л.626 (кадр 616)
Городовые услужники.

л.626об. (кадр 617)
Церковные причетники.

л.627 (кадр 617)
Котелевского уезда вышеозначенной сотне Смаковской село Деревки.
В том селе церковь Богоявления Господня,
да в той церкви попы…

л.632 (кадр 622)
Того же города Котелви второй сотне сотника Романа Гнедича выборные козаки конпанейцы.

л.633об. (кадр 624)
Во дворе Павел Старокожко – 38,
жена его Агафия – 30.


л.639 (кадр 629)
Той же сотне подпомошники.
л.650 (кадр 640)
Во дворе Тарас Сторожиченко – 33 [лг]
жена его Татияна – 30 [л]
сынов – 3 [г]
Кондрат – 13 [гі]
Иван – 11 [аі]
Данило – 10 [і]
дочер Евдокия – 15 [еі].

л.661об. (кадр 652)
Во дворе Иван Сторожиченко – 30 [л]
жена его Феодора – 25 [ке]
дочерей – 3 [г]
Анна – 10 [і]
Анна – 5 [е]
Настасия – 3 [г].

л.662 (кадр 652)
Во дворе Герасим Сторожиченко – 40 [м]
жена его Домна 30 [л]
сынов – 2 [в]
Семен – 2 [в]
Афонасей – года.

л.662 (кадр 652)
Сотницкие подмостчики.

л.663об. (кадр 654)
Той же сотне заподмогою самые скудные и в подмогу негодные.

л.668 (кадр 658)
Во дворе Иван Прасоленко – 60 [«кси»]
его жена Феврония – 40 [м]
сыны – 3 [г]
Дмитрий – 16 [sі]
Федор – 15 [еі]
Иван – 12 [ві].

л.668 (кадр 658)
Городовые услужники.

л.668об. (кадр 659)
Церковные причётники.

л.671об. – л.680 (кадры 662 - 670). [Сводная таблица по г.Котелви]

Здраствуйте!
Подскажите информацию по Михаилу Лукьяновичу Бурякову и Дарье Ивановне Буряковой. Они проживали в с.Котельва. И по фамилии Шесденко
- Николай Васильевич и Пелагея Филиповна (Федоровна).

Для шанувальників історії рідного краю! Працюю на новим, унікальним виданням "Храми Котелевщини",яке орієнтовно заплановане на кінецьк2017 р. У книзі читач познайомиться із історією храмів різних релігійних конфесій, як зниклих, так і існуючих. тепер.
Забігаючи на перед надаю перелік дореволюційних православних храмів на території сучасної Котелевщини (упорядковано вперше)
-------------------------
Котельва
Святого Миколая Чудотворця
Успіння Пресвятої Богородиці
Живоначальної Трійці
Преображення Господнього
Покрови Пресвятої Богородиці
Вознесіння Господнього
Святих Жінок Мироносиць
Всіх Святих
Трьохсвятительський
Різдва Пресвятої Богородиці

Велика Рублівка
Всіх Святих
Успіння Пресвятої Богородиці

Мала Рублівка
Святого Архангела Михаїла

Лихачівка

Святого Миколая Чудотворця

Деревки

Богоявлення Господнього
Казанскої ікони Божої Матері
Вознесіння Господнього

Більск
Вознесіння Господнього
Успіння Пресвятої Богородиці
Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія

Млинки

Святого Василія Великого
Святого Андрія Первозванного

Мар’їне

Святого Іоана Воїна
Святого Миколая Чудотворця
Преподобної Марії Єгипетської (Поміщицька церква Марії Глазенап)

Матвіївка

Свято-Преображенський скит

Милорадово

Преображення Господнього
Святих апостолів Петра і Павла (Поміщицька церква Куляко-Корецького)