БЕЛОЦЕРКОВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

Список полковой старшины

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
=============================

ПОЛКОВНИКИ
--------------------------
Кизима Богдан (?-1620-?),
Дацько (?-1632-?),
Клиша (Яцина) Яцько Васильович (1632-?)
Білецький (?-1634.03.-?),
Гиря Іван,
Клиша Яцько Васильович (?-1637),
Сакун Василь (1637-1638),
Каленський Станіслав (1638-?),
Фридрих Самійло,
Хмеленко Ярема (?-1648.05.-?),
Гиря Іван (?-1648.06.-1649.07.-?),
Громика Михайло (?-1649.10.-1651.12.-?),
Курманчук Самійло (1651.24-27.08., нак.),
Москаленко Сава (1651, нак.),
Варкач Тимофій (?-1652.07-?) - добавлен пользователем РоманС
Клиша Яцько Васильович (?-1653.06.-?),
Половець Семен (?-1653.07.-1654.03.-?),
Гиря Данило (1654.01.-05., нак.),
Москаленко Макар (?-1654.8.06.-1655.06.-?),
Положний Матвій (1654.07., нак.),
Клиша Яцько Васильович (1654.09.-12., нак.),
Люторенко Яків (Яцина) (1654.06.-12., нак.),
Москаленко Сава (1654.12., нак.),
Гиря Данило (1655.10., нак.),
Козинський Іван (1655.08.-09.),
Половець Семен (?-1656.02.-?),
Люторенко Яків (?-1656.05.-?),
Сулименко Іван Іванович (?-1657-?),
Люторенко Яків (?-1658 .02.-?),
Кравченко Іван (?-1658.07.-1660.03.-?),
Половець Семен (1658.09., нак.),
Деркач Тиміш (1660.07., нак.),
Данило (?-1660. 2.12.-?),
Кравченко Іван (1661-?),
Харко (?-1662.05.-?),
Кравченко Іван (?-1663),
Фридрикевич Самійло (?-1664.11.-?),
Тарасенко Андрій (1664-1665),
Кульган Яцько (?-1665.03.-?),
Тарасенко Андрій (1665.18.08.-1666.20.02.-?),
Бутенко Степан (?-1668. 02.-1671.03.-?),
Макуха Гнат (?-1672-1673-?),
Дорошенко Григорій Дорофійович (?-1674-?),
Бутенко Степан (?-1674.02.-1675 .08.-?),
Макуха Гнат (?-1676-?).

ОБОЗНІ ПОЛКОВІ
-------------------------------
Полежай Іван (?-1654.13.01.-?).

СУДДІ ПОЛКОВІ
--------------------------
Климович Яків (?-1654.13.01.-?),
Положний Матвій (?-1654.13.01.-07-?).

ОСАВУЛИ ПОЛКОВІ
-----------------------------------
Коробченко (Коропченко) Мойсей (?-1638-?),
Матушкевич Левко (?-1641-?),
Григорович Осип (?-1654.13.01.-?),
Федорович Андрій (?-1654-?),
Ющенко Яким (?-1654. 13.01.-?).

ХОРУНЖІ ПОЛКОВІ
-------------------------------
Гречаник Петро (?-1641-?).

ОТАМАНИ ГОРОДОВІ БІЛОЦЕРКІВСЬКІ
----------------------------------------------------------------
Мазепа Адам-Стефан Михайлович (?-1654.03.-?),
Семенович Григорій (?-1658.12.-?).
======================================

Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації.
– Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 34-35.

Списки показаченной шляхты по сотням полка

Полкова сотня
==============
Покозачені шляхтичі в сотні: Адаменко Марко, Балвер Андрій, Васько, Безпальчий Павло, Бельський Васько, Березницький Мишко, Бут Савка, Федько, Бутенко Андрій, Стецько, Філон, Харко, Верещака Панко, Стецько, Войтенко Троцько (Гришко), Грицько, Гнат, Яків, Волочайко Клим, Гапоненко Савка, Богдан, Гришко, Федір, Гиря Данило, Гирин Яцько, Гладкий Васько, Васько, Демко, Філон, Головченко Федір, Греченко Петро (був полковим хорунжим у 1641 p.), Федір, Громика Василь, Григорій, Гугнявий Андрушко, Гуляницький Сергій, Деркаченко Грицько, Джеджула Андрій, Добролеженко Данило, Донець Семен, Семен (Сенько), Дрозд Амброжко (Андрюшка), Демко, Федір Григорович, Роман, Петрушка, Северянко, Жук Іван, Жуковецький Семен, Жученко Клим, Корній, Заблоцький Демко, Засядько Мартин, Зуб Грицько, Калюжний Антон, Кандибенко Михайло, Кіндрат, Катрич Андрушко, Качановський Кирик, Кирдиєнко Грицько, Мелешко, Кліша Яцько, Клішенко Яким, Козел Омелько, Козицький Яків, Коровецький (Коровченко) Радко, Костира Ярош, Коченовський Федір, Кравченко Іван, Свирид, Іван, Кратенко Наум, Кривоніс Івашко, Кривопиша Семен, Кривохижа Данило, Куклярський Василь, Кулага Андрій, Кумановський Грицько, Леплявий Грицько, Грицько, Яків, Личаківський Малишко, Ломака Демко, Яцько (Янко), Лотиш Юрко, Лунський (Лубський) Павло, Любарський Андрій, Лютаренко Яцько, Мазепа Мирон, Маначинський Антон, Мелех Антон, Мороз Гришко, Москаленко Савка, Москаль Петро, Володька, Іван, Яцько, Івашко, Костюк, Івашко, Гришко, Мостопа Андрушко, Охрім, Іван, Семен, Ярофій, Онисим, Невіровський (Неворовський), Стас (Стенка), Нераденко Іван, Нестеренко Іван, Прокіп, Носач Василь, Ображієнко Васько, Ольшанський Куземка, Педченко Марко, Пікуличенко Іван, Половець Андрій і Федір, Положний Іван (полковий обозний у 1654 p.), Васько, Матвій (суддя військовий, 1654), Матюшко, Поплавський Грицько, Постригаченко Андрій, Проскурненко Леско (Левко), Рещенко Гаврило, Федір, Розколупа Степан, Садовський Грицько, Сакун Степан, Сакуненко Роман, Сергієнко Трохим, Синявченко Васько, Скибенко Іван, Скидан Федір, Скороходенко Віктор, Конон, Скребець Іван, Сокол Богдан, Соколенко Демко, Солтан Данило, Стародуб Іван, Стожко Андрушко, Стрижавський Юхим, Мисько, Тарасенко Харко, Томченко Іван, Марко, Панас, Третяк Остап, Трущенко Іван, Турчинин Савка, Хорошко Антип, Павло, Храпач Васько, Петро, Юсько, Іван, Хурсенко Дацько, Чаленко Корній, Чалий Тиміш, Черняченко Грицько, Чоботаренко Іван, Чобутко (Чоботко) Грицько, Чорний Василь, Клим, Кіндрат Романович, Ромашко, Шемет Грицько, Шеметенко Савка, Терентій, Шинкаренко Кузьма, Шингар Філка (Шинкаренко Пилип), Шум Васько, Ястребчик Степан.
--------------------------------------
Назва сотні – Білоцерківські сотні
Кількість козаків – 991
Кількість шляхтичів – 163
Частка – 16,4%
----------------------------------------
З литовсько-руської шляхти походив рід Громик, які гербувалися гербом «Абданк». Свій родовід вони вели від Григорія Ісайовича Громики (?-1533), який був писарем литовським (1503), мав володіння під Мінськом, був державцем свісловським (1511), віленським ключником, старостою й державцем красносельським (1529 - 30 червня 1533). Через доньку Настасію поріднився з Горностаями, яка стала дружиною Оникія Остафійовича Горностая (?-1566), намісника господарського, старости черкаського й канівського (1544-1547), старости ржецицького, державця любочанського. Можливо, через це родичання й потрапили Громики на черкасько-канівське порубіжжя. Нащадки Громик були внесені до VI частини родовідних книг Могилівської, Віденської і Гродненської губерній.
На відміну від литовсько-білоруських Громик, білоцерківські писалися Громеками. Потомство військового товариша Василя Громеки було внесене до II частини родовідних книг Полтавської та Петербурзької губерній. Михайло Громека (?-1651), будучи полковником білоцерківським (?-1649-1651), загинув у Корсуні при складанні нового козацького реєстру. Якийсь його родич Григорій Громека в той же час обіймав посаду полкового старшини Білоцерківського полку (1649, другий у реєстрі). Син Михайла Громеки - Василь Михайлович (?, ран. 1652-1704-бл.1706) - близько 1674 р. переселився з Правобережжя до м. Смілої і с. Томашівки. Спочатку був військовим товаришем (?-1676-1687), а потім сотником смілянським (1687-1688). На деякий час залишив сотницький уряд, будучи значним військовим товаришем (1688-?), але пізніше повернув собі смілянське сотництво (?-1695-?). А потім уже був абшитований і закінчив життя значним військовим товаришем. Інший син Михайла Громеки - Степан - також був значним військовим товаришем.
Другим після Білої Церкви козацьким центром у полку на початковому етапі Національно-визвольної війни була Чорнокам'янецька сотня.

Чорнокам'янецька сотня
========================
Покозачені шляхтичі в сотні: Болабанський Мелешко, Величко Івашко, Горлаченко Петро, Костирка Левко, Липовський Степан, Яків, Лучанський (Лучинський) Іван, Малий Омелян, Нечай Іван, Соколовський Васька, Спичинський Ілля, Терлицький Васько, Фурсенко Данило, Хорошенко Кіндрат, Худолій Роман, Челговський Лучко, Чорний Мойсей, Сенка, Шульга Дмитро - 19.
--------------------------------------
Назва сотні – Чорнокам'янецька
Кількість козаків – 118
Кількість шляхтичів – 19
Частка – 16,1%
----------------------------------------
Спочатку до Чорнокам'янецькій сотні, крім Чорного Кам'янця, входили Насташка, Ставище, Лесевичі, Ковшевата, Шавулиха, Вільнянка, які у проміжку між 1650-1653 pp. виділилися в окремі сотні. Включала Чорнокам'янецька сотня й Синявку, яка ще пізніше виділилася в Синявську сотню.
У сотні фіксується рід Мітл, з яких Іван Мітла був полков¬ником козацьким у 1613 р., покозачений шляхтич і суддя війсь¬ковий Родіон Мітла, Матвій - козак сотні Чорнокам'янської (1649) зі Ставищ, Хома - у тій же сотні.
У сотні козакувала якась із гілок роду Нечаїв: Нечай Курило козак сотні в 1649 p., Іван - козак сотні Чорнокам'янецької (1654). Не виключено, що з ними породичався Василь Дрозд, який у майбутньому став сотником заболоцьким Могилівського полку Івана Нечая (1656), а потім відомим полковником брацлавським, призначений на цю посаду в березні 1665 р. і пізніше страчений гетьманом Дорошенком.

Рокитне
==========
Покозачені шляхтичі в сотні: Бутенко Дмитро, Галабурда Яцько, Яцько, Гладкий Мишко, Деркач Оска, Донець Петро, Мелешко, Пушкар Тишко, Москаль Грицько, Чиж Івашка - 10.
--------------------------------------
Назва сотні – Рокитнянська
Кількість козаків – 171
Кількість шляхтичів – 10
Частка – 5,8%
----------------------------------------

Германівська сотня
====================
Чорнушенко Іван щонайменше п'ять років очолював Германівську сотню. Германівські Чорнушенки більш глибока гілка роду Чорнишенків миргородських. Отаман городовий германівський Шпиленко Ничипір був із місцевого роду, підтвердженням цього є те, що в 1649 р. козаком тут зафіксований Шпиленко Василь.
Покозачені шляхтичі в сотні: Донець Харитон, Жеребилов Федько, Мовчан Андрушко, Чорнушенко Іван, Грицько, Черкас Пашко.
--------------------------------------
Назва сотні – Германівська сотня
Кількість козаків – 126
Кількість шляхтичів – 6
Частка – 4,8%
----------------------------------------

Кам'янобродська сотня
========================
Покозачені шляхтичі в сотні: Барський Кирило, Вербицький Матвій, Вороненко Мануйло, Городецький Івашко, Журавецький Гордій, Киши(е)нський Івашко, Васько, Куликовський Мойсій, Лисенський Остафій, Лобачевський Панко, Підлісний Максим, Пісочинський Петро, Федір, Попович Іван, Самгородський Григорій, Скибенський Левко, Стависький Конон, Ширмановський Тимко, Іван, Щиморновський Герасим - 20.
--------------------------------------
Назва сотні – Кам'янобродська
Кількість козаків – 114
Кількість шляхтичів – 20
Частка – 17,5%
----------------------------------------
Нечай Степан (?-1627-1672-?) у 1647 р. вийшов з с. Кам'яного Броду до с. Ольшаного Недригайлівського повіту, де зго¬дом став козаком Ольшанської сотні.
Кам'янобродський сотник Іван у 1649 р. і наступний сотник цієї сотні Поповець Іван - різні особи, оскільки останній ще в 1649 р. був козаком цієї сотні У подальшому він став полковником паволоцьким. Козак Чорнокам'янської сотні Андрушко Федоренко із Синявки став полковим осавулом у Білоцерківському полку (1654).

Фастівська сотня
====================
Фастів належав до старовинних козацьких міст. Ще в 1618 р. бачимо тут козацького полковника Миська Фастівця, сотника Гришка Фастівця. Звідси ведуть свій козацький родовід Жеребили (Мисько, 1618), Ковалевські (Ян, 1618).
Покозачені шляхтичі в сотні: Величко Семен, Жук Мишко, Москаль Гришко, Нападовський Мишко, Андрюшка, Смоляга Кіндрат.
--------------------------------------
Назва сотні – Фастівська
Кількість козаків – 100
Кількість шляхтичів – 19
Частка – 19%
----------------------------------------
Керівний склад сотні формувався з місцевих козаків: Степанович Григорій - козак фастівський (1649, Степаненко Грицько) став отаманом фастівським (1654), а Величенко Семен - з козаків (1649) - осавулом сотенним фастівським (1654).

Бишівська сотня
====================
Існувала в 1649 p., але пізніше, очевидно, через значні втрати і скорочення чисельності, була ліквідована.
--------------------------------------
Назва сотні – Бишівська
Кількість козаків – 21
Кількість шляхтичів – 0
Частка – 0
----------------------------------------

Ольховецька сотня
=====================
Покозачені шляхтичі в сотні: Баклинський Василь, Білецький Левко, Білиловський Кузьма, Болобановський Гринець, Гаврило, Федір, Бузовський Гринець, Бут Лесько, Бушинський Лукаві, Вербицький Лаврін, Микита, Данило, Гладкий Гнат, Гречка Мануйло, Дрозд Іван, Іван, Дудильський Федір, Жабокрицький Лавка, Заябський Василь, Зрайковський Дмитро, Зурицький Антон, Зятковський (Кятковський) Яків, Кальницький Кирило, Кищинський Дем'ян, Колюбака Петро, Коротовський Іван, Кратенко Ничипір, Кунянський Василь, Левуський (Левонтієв) Гаврило, Семен, Мглієвський (Мелентьєв) Семен, Немировський Іван, Нетребський Васько, Новомирський Кирик, П'ятигорський Іван, Самгородський Андрус, Скибенко Андрушка, Скибинський Михайло, Смотрицький Данило, Терлецький Матвій, Тур (Турченко) Василь, Турченин Васько, Чорний Грицько, Ширмовський (Ширмонський) Грицько, Щарувунський Іван - 46.
--------------------------------------
Назва сотні – Ольховецька
Кількість козаків – 158
Кількість шляхтичів – 46
Частка – 29%
----------------------------------------
Рід Гречок, репрезентований у сотні Мануйлом (козак ольховецький (1649), отаман городовий ольховецький (1654)), пізніше перейшов на Лівобережжя. Остап Миронович Гречка (?-1670-1738-?) був відомим старшиною в Київському полку, спочатку полковим комісаром київським (1726), потім осавулом полковим київським (1727-1737), тримав 21 двір у селах Пісопькому, Гладкому, Шуляках Остерської сотні на уряд за універсалом гетьмана (12 липня 1730). Родич сотника басанського Клима Григоровича Шаповаленка. З м. Вороніжа Ніжинського полку до Київського полку прибув Олексій Григорович Гречка, який став значковим товаришем у цьому полку (1749).

Боярська сотня
==================
--------------------------------------
Назва сотні – Боярська
Кількість козаків – 89
Кількість шляхтичів – 8
Частка – 9%
----------------------------------------
Покозачені шляхтичі в сотні: Гиря Федір, Демехненко Гринь, Лобода Стенка, Медвенський Василь, Спичинські Кость, Кузьма, Юхим, Стороженко Роман - 8.

Триліська сотня
=================
У 1645 р. тут фіксується шляхтич Липницький. Маєтністю Триліси володів батько гетьмана, чернігівський підчаший Адам Мазепа. Відомі два сотники: Бекеш Федір (за присягою 1654 р.) і Божко Юсько (за родовідними книгами).
У Трилісах Черевань Пилип, Череваненко Федір, Устим і Васько влилися до козацьких лав Чорнокам'янської сотні (1649), Филь і Василь продовжували козакувати у Трипільській сотні і в 1654 р. Мартин, Ілляш і Максим Безверхі були в цій же сотні в 1649 p., а в 1654 р. в ній залишився лише Ілляш. Безверхий Мартин був козаком Чорнокам'янської сотні, осавулом сотенним шавулиським (1654), Ілля - козаком Чорнокам'янської сотні, а потім був у Триліській сотні (1654).
Покозачені шляхтичі в сотні: Гиря Дмитро, Деркач Савка, Самсон Гришко.
--------------------------------------
Назва сотні – Триліська
Кількість козаків – 79
Кількість шляхтичів – 3
Частка – 3,8%
----------------------------------------

Лесевичська сотня
===================
Сотник Якович Яків у 1649 р. був козаком Чорнокам'янської сотні, названий Яцьком Яненком. Писарем сотенним у 1654 р. був Заліський Михайло. Засядько Процик - козак Чорнокам'янської сотні (1649), а Степан Засядько - козак Чорнокам'янської сотні (1649), обозний сотенний лесевичський (1654).
Покозачені шляхтичі в сотні: Гладкий Онисим, Залеський Михайло, Залесин Михайло, Засідка Степан, Засяткін Матвій, Засядко Степан, Капленко Кунаш, Коробка Мисько, Краковський Захар, Красовський Трохим, Кустовський Яків, Скоробагатий Гнат, Ничипір, Мартин, Скупський Іван, Чижич Влас - 15.
--------------------------------------
Назва сотні – Лесевичська
Кількість козаків – 153
Кількість шляхтичів – 15
Частка – 9,8%
----------------------------------------
10 жовтня 1592 р. Микола Лесевич і Родкевич отримали «доживотне» на селище Таращу за Білою Церквою на шляху татарському. Микола з ґрунту свого Кощиця і Колобуща платив подимне (1631).
Хтось із Лесевичів одружився з Тетяною Тишею-Биковською (1650). У Межигірському монастирі зберігся поминальний ряд Олександра Лесевича, в якому лише три імені: Домникія, Олександр, Олександр.
12 червня 1661 р. Лесевич отримав підтвердження на селище Таращу з усіма околицями. У подальшому Лесевичі перейшли на Лівобережжя. Костянтин Лесевич - родом із с. Лисовичів під Таращею, знаний як значковий товариш у Лубенському полку (1724). Його дружиною була Марія Піковець, вдова Антона Черушинського, сотника золотоніського. Рід продовжив Данило Костянтинович (1720-1767-?). Службу він розпочав з 5 вересня 1735 p., був військовим канцеляристом ГВК (з 11 грудня 1735), сотник Ковалівської, а потім 1-ї Ковалівської сотні Гадяцького полку (11 листопада 1738 - 18 лютого 1768). У 1760 р. був замінений на посаді командира двохтисячної команди козаків, яких готували до участі в Семирічній війні. Розглядався фальшивий наклеп на нього сотника опішнянського Дем'яновича у службових зловживаннях та звільненні козаків від державних податків за відпрацювання ними в його маєтності. Мав двох синів і двох дочок. Олександр Данилович службу розпочав 15 січня 1764 p., був сотником 1-ї Ковалівської сотні (з 18 лютого 1768), бунчуковим товаришем. Був одружений з Ганною Василівною Родзянко. Володимир Данилович став військовим канцеляристом, потім - військовим товаришем. Одружений він був з Катериною Петрівною Лукашевич. Ганна Данилівна вийшла заміж за Мойсея Яковича Зарудного, а Параска Данилівна - за Михайла Васильовича Перехреста.

Ольшанська сотня
====================
Покозачені шляхтичі в сотні: Любарський Івашко, Москаль Федько, Филка, Гришко, Ольшанський Ігнатко, Паволоцький Левко, Пікуль Бажінко, Харитонко, Мишко, Чернинський Васько, Чиж Андрушка -11.
--------------------------------------
Назва сотні – Ольшанська
Кількість козаків – 171
Кількість шляхтичів – 11
Частка – 6,4%
----------------------------------------

Синявська сотня
==================
Покозачені шляхтичі в сотні: Войнацький Петро, Гладкий Андрій, Годловський Васько, Грибовод Грицько, Заліський Андрушко, Іван, Заруцький Марко, Злоба Грицько, Краковський Прокіп, Середа Максим, Сулима Іван, Черняк Грицько -12.
--------------------------------------
Назва сотні – Синявська
Кількість козаків – 122
Кількість шляхтичів – 12
Частка – 9,8%
----------------------------------------
У Синяві проживав козак Чорнокам'янської сотні Андрушко Федоренко, який у 1654 р. був полковим осавулом.

Ставищанська сотня
====================
Ставище, яким володів Юзеф Лозка, стало одним із важливих центрів козацтва.
Покозачені шляхтичі в сотні: Белиловський Сенка, Буйницький Гнат, Пронко, Бут Ярема, Вербицький Васько, Вечурковський Яремка, Горлач Осько, Закривський Івашко, Заліський Іванко, Кривецький Левко, Філка, Філка, Липовський Іван, Степака, Лисовець Стенка, Лобачевський Федір, Ляховський Іван, Міхневський Петрушко, Попович Андрюшко, Пушкар Тико, Світличний Савка, Скибелко Сенка, Скибельський Мишко, Слоненський Гнат, Суленицький Федько, Торчицький Мартин, Чалий Гришко - 27.
--------------------------------------
Назва сотні – Ставищанська
Кількість козаків – 312
Кількість шляхтичів – 28
Частка – 9%
----------------------------------------
У цій сотні відомий рід Куликів, з яких Василь був спочатку козаком Чорнокам'янської сотні, а потім став отаманом городовим ставищанським. Данило Кулик був козаком сотні (?-1649-1654-?), козакували й Василь (1654) та Янко (1654) Кулики.
Враховуючи, що список ставищан 1649 р. очолював Дацько Войтенко, а серед козаків цієї сотні в тому році був Стецько Войтенко, можливий варіант, що сотник Давидів Степан і є Стецько Дацькович Войтенко. У 1654 р. в сотні був лише Войтенко Сенка.
Лобаченко Гарасим і Яким - козаки Чорнокам'янської сотні в Насташках, Лобаченко Петро - козакував у Білій Церкві (1649). Лобачевський Панко - козак кам'янобродський (1654). Лобачевський Семен при підписанні Гадяцької угоди був козацьким послом на сейм до Варшави.

Настаська сотня
=================
Настаська шляхта покозачилась, і на чолі сотні став Андрій Рудика. Ця шляхта почергово отримувала привілеї (від усіх гетьманів від Хмельницького до Дорошенка), належала до особистого почту гетьмана (шляхта сіл Лесевичів, Ковшо-ватої, Насташки, Скаржівки, Мазепинців та ін.).
--------------------------------------
Назва сотні – Настаська
Кількість козаків – 122
Кількість шляхтичів – 12
Частка – 23%
----------------------------------------
Серед покозачених шляхтичів настаських були Верещак Остап (?-1654-?), Добролежі Сергій (?-1649-1654-?), Василь (?-1649-1654-?), Самчинські Іван (?-1649-1654-?), Федір (?-1649-1654-?), Матвій (?-1649-1654-?), Андрій (1654), Ничаговський Василь (?-1649-1654-?), Голендухи Михей (?-1649-1654-?), Герман (?-1649-1654-?), Подоляк Кирило (?-1649-1654-?), Дрозд Василь (?-1649-1654-?), Лобаченки Герасим (?-1649-1654-?), Яким (1649), Жук Дмитро (?-1649-1654-?), Жученко Тимко (?-1654-?), Бубник Омелян (?-1649-1654-?), Тараненко Корній (?-1649-1654-?), Білецький Гринько (?-1649-1654-?), Налучний Михайло (?-1649-1654-?), Стеблина Кость (?-1649-1654-?), Горбаненко Козьма (?-1649-1654-?), Барило Андрій (?-1649-1654-?), Короленко Іван (?-1649-1654-?), Овчаренко Іван (?-1649-1654-?), Спичинські Семен (?-1649-1654-?), Євтух (?-1649-1654-?), Вергуненко Кирик (?-1649-1654-?).
Рудина (Рудика) Андрій (?-1624-1672-?) - сотник настаський (?-1654-1659-?), «зацний» (1672. Білицький (Бєлєцький) Грицько - козак настаський Чорнокам'янської, а потім Настаської сотні (?-1649-1654-?), «зацний» настаський 1672 р. Василь Білецький.
Троцький Василь Олексійович - шляхтич в Насташках, «зацний» настаський 1672 р.

Шавулиська сотня
======================
Покозачені шляхтичі в сотні (1654): Іван Матвійович, Безверхий Мартин, Пушкар Максим, Степан, Стрижевський Іван, Шимченко Василь, Лащ Сенько, Юшковські Стенька, Матвій, Васька, Шулин (Шаулин) Лук'ян, Кот Андрушка, Рогозинський Дмитро, Животовський Гаврило, Чиж Іван, Чиженко Іван, Бабинський Хома.
--------------------------------------
Назва сотні – Шавулиська
Кількість козаків – 103
Кількість шляхтичів – 17
Частка – 16,5%
----------------------------------------

Ковшеватська сотня
=====================
Москаленко Степан, його зять Василь козакувати розпочали в Чорнокам'янецькій сотні (1649), а якийсь їхній родич Москаль Іван став осавулом сотенним ковшеватським (1654).
Покозачені шляхтичі в сотні: Булига Іван, Вовк Грицько, Голуб Федька, Деркач Тишко, Деркаченко Іван, Головченко Сенка, Кисловський Борис, Софрон, Яким, Лучанський Герасим, Лучанський Губар, Паволоцький Наум, Слуцький Яцько, Ширмовський Льяк - 14.
--------------------------------------
Назва сотні – Ковшеватська
Кількість козаків – 114
Кількість шляхтичів – 14
Частка – 12,3%
----------------------------------------

Загалом у полку відомо 11 полковників білоцерківських, з яких 8 - повних. Вони представляли 10 старшинських родин. Три осавули полкові й один обозний представляли чотири родини. 25 сотників були представниками 25 родин. Загалом у Білоцерківському полку відомі імена 39 старшин із 38 родин.
Подальша доля білоцерківського козацтва знайшла відображення у праці Є.Чернецького. Додамо лише про одного з останніх полковників білоцерківських. 3 червня 1709 р. Скоропадський видав універсал про приїзд С.Палія та необхідність повернення його майна, розданого Мазепою. У вересні 1709 р. Петро І видав грамоту на чин полковника Семену Палію. 14 жовтня 1709 р. Палій, вже як білоцерківський полковник, надав Жаботинському Онуфріївському Спаському монастиреві млин на р. Стугні поблизу с Малої Салтанівки. В універсалі 31 грудня 1709 р. Семен Палій названий полковником охочекомонним і білоцерківським одночасно.
========================================================

Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі.
– К.: Видавничий дім „Стилос”, 2004. - С. 134-145.

Metallist

Здравствуйте!

Добавьте пожалуйста в список белоцерковских полковников на 20.07.1652-го года Тимофея Варкача. Существует его письмо к бояр. Вас. Бор. Шереметеву от 20 июля 1652 г. о приходе к их табору к Межиречью Андр. Потоцкого с поляками и татарами и с просьбой поспешить на помощь.

С уважением, РоманС

Кто владеет информацией о Ставищенской сотне в период до 1665 года, когда Ставище было сожжено и о Юзефе Лозка. Интересует любая информация.

С уважением, Виктор.

ДЕЩО З МОСКОВСЬКОЇ ПЕРЕПИСИ 1654 р.
Найдокладніша перепись Білоцерківського полку.
З містечок полка звертають на себе увагу: Ставище — коло міста палісад, в нім 2 башти проїзжі, на одній вартова вишка (“чердак”), дві башти глухі, двоє воріт просто в стіні. До сеї стіни прироблений замочок з таким же палісадом, з одною баштою проїзжою і одною глухою. Гармата тільки одна справна, мідяна, велика, калібер 3 гривенки, а дві залізні попсовані; олива 4 пуди, пороху 50 пудів. Соборна церква Трійці, 5 приходських (аж дві архистратига Михаїла!). Козаків заприсяжено 312 (сотник, отаман, осавул). Міщан 365 (намісник, війт і 3 бурмистри).

До 1655 года Герасим Кондратьевич служил казацким атаманом в местечке Ставищи Белоцерковского полка. 26 апреля 1655 года, с группой казаков-переселенцев из местечка Ставищи Белоцерковского полка, отправил челобитную царю Алексею Михайловичу с просьбой основать город на его нынешнем месте: «Бьют челом … бедные и разорённые от ляхов и татар г. Ставища черкасы атаман Герасимка Кондратьев и рядовые казаки, всех 100 человек… пришли мы из-за Днепра… с женишками и детишками и пришед стали на Псле реке подле речки Сум…». (Так пишет протоиерей Александр ДВИНЯТИН в книге «Я кличу живых, я плачу за мёртвыми»). Но Герасим Кондратьевич не числится ни в одном казачьем реестре.